ЛЕКЦІЯ № 4

Заняття № 1:	Засоби забезпечення законності в Збройних Силах України.
Навчальна мета:	Дати визначення: 1. Організаційно-правових засобів забезпечення законності в ЗС України. 2. Державного надвідомчого контролю. 3. Внутрішньовідомчого контролю. 4. Форм прокурорського нагляду за дотриманням законів у ЗС України. 5. Порядок оскарження незаконних дій посадових осіб і порядок розгляду скарг у військових частинах та інших військових формуваннях.
Виховна мета:	Формувати та розвивати у слухачів гуманістичного світосприйняття, глибокого розуміння закономірностей історичних процесів по створенню незалежної української держави. Виховувати духовну та психологічну готовність стояти на варті дотримання правових норм та законності в Збройних Силах України.
Час:	2 години;
Місце:	навчальний клас;
Метод (вид) заняття:	Лекція;
Матеріально-технічне забезпечення:	Мультимедійний проектор «EPSON», слайди, схеми, указка;
Література:	1. Конституція України від 28.06.96 р. (ст.ст. 55-68).Статути ЗС України (Затверджені Законом України від 24.03.1999 р. № 548-ХІV) змінами та доповненнями. 2. Закон України “Про судоустрій та статус суддів” (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, № 41-42, № 43, № 44-45, ст. 529) від 7 липня 2010 року № 2453-VI. 3. Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» /26.01.93 р./ 4. Закон України “ Про Раду національної безпеки та оборони України “ від 5.03.1998 р. 5. Закон України «Про Рахункову палату Верховної Ради України» від 11 липня 1996 року. 6. “ Положення про Генеральну військову інспекцію при Президентові України “ затверджене указом Президента України № 210/96 від 25.03.1996 р. 7. Наказ МО України № 274 від 1998 р.«Про затвердження положення про головну контрольно-ревізійну інспекцію Міністерства оборони України». 8. Наказ МО України № 5 від 05.01.1998 року «Про затвердження Положення про Головну інспекцію Міністерства оборони України». 9. Наказ МО України № 95 від 05.04.1994 р. “Про введення в дію інструкції про порядку розгляду і прийняття рішень щодо пропозицій, заяв, скарг та приймання відвідувачів у Збройних Силах України”. 10. Наказ МО України № 300 від 16.07.1997 р. “Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України”. 9. Військове законодавство України (Збірник нормативних актів) Київ “ Варта” 1996 р. 10. Військове законодавство України (Збірник нормативних актів) Київ “Атіка” 1999 р. 11. Військові злочини: Коментар законодавства /М.І. Хавронюк, С.І. Дячук, В.І. Кравченко. 2003 р.

1.	Вступна частина	5 хв.
2.	Основна частина	70 хв.
	2.1.	Поняття та загальна характеристика організаційно-правових засобів забезпечення законності у ЗС України.	15 хв.
	2.2.	Державний надвідомчий контроль за виконанням законів у ЗС України. Внутрішньовідомчий контроль у ЗС України.	20 хв.
	2.3.	Форми прокурорського нагляду за дотриманням законів у ЗС України.	20 хв.
	2.4.	Оскарження незаконних дій посадових осіб і порядок розгляду скарг у військових частинах та інших військових організаціях.	15 хв.

3.	Висновки	5 хв.

До початку заняття викладачу потрібно уяснити навчальну та виховну мету, питання які розглядатимуться на лекції та продумати методику проведення заняття, застосування навчальних прийомів, використання технічних засобів та наочних посібників. Розробити та затвердити план проведення заняття.

У вступній частині лекції необхідно відмітити актуальність даної теми, її значення для майбутньої професійної діяльності, показати зв’язок з попередньою та майбутніми темами. Назвати тему заняття, питання лекції (доцільно підготувати та показати слайд). Довести до аудиторії навчальну тему заняття.

Основна частина заняття проводиться шляхом усного викладення навчального матеріалу. Викладач, враховуючи особливості аудиторії, загальний рівень підготовки студентів застосовує різноманітні навчальні прийоми (інтерактивні акції, використання підготовлених слайдів, відеофільмів, наочних посібників та ін.) Зосереджує увагу на складних питаннях, при необхідності вдається до повтору.

Заключна частина містить підсумки, що випливають із основної частини лекції, а також рекомендації щодо подальшого вивчення основних питань самостійно. Зазначається тема і вид наступного заняття та ставиться завдання на самостійну підготовку. При цьому, якщо по даній темі не передбачається самостійної підготовки під керівництвом викладача, обов’язково, за рахунок збільшення часу на заключну частину лекції.

Вимоги пpогpами:

Роль та значення законності для зміцнення Збройних Сил України. Поняття, система і загальна характеристика організаційно-правових засобів забезпечення законності в Збройних Силах України. Відомчий та надвідомчий контроль в Збройних Силах України. Особливості прокурорського нагляду за виконанням законів у Збройних силах України. Взаємозв’язок по забезпеченню законності у Збройних силах України. Форми прокурорського реагування на виявлення незаконних актів органів військового управління. Оскарження незаконних дій посадових осіб та порядок розгляду скарг у військових частинах, інших військових організаціях. Особливості порядку подачі і вирішення скарг військовослужбовців.

вступна частина

10 хв.

На початку заняття викладач перевіряє наявність особового складу, оголошує тему, навчальні питання та доводить загальний порядок проведення заняття.

У вступному слові викладач звертає увагу на необхідність вивчення даної теми, пов’язує її з раніше вивченим матеріалом.

Основна частина

70 хв.

Перше питання

Поняття та загальна характеристика організаційно-правових засобів забезпечення законності у ЗС України.

15 хв.

В умовах побудови незалежної правової держави найбільш послідовно і повно реалізується принцип законності, який забезпечує верховенство права. Це знайшло своє відображення в ст. 8 Конституції: «В Україні визнається і діє принцип верховенства права». Він діє у всіх без винятку областях і сферах життя та діяльності суспільства, включаючи і область військового будівництва ЗС України.

Законність прийнято розглядати як принцип державного та суспільного життя, що визначається в точному, непохитному та одноманітному розумінні виконання законів всіма державними органами, посадовими особами, громадянами.

Виконання законів всіма державними органами, посадовими особами, громадянами. Враховуючи важливу роль та велике значення законності і державної дисципліни, держава і уряд приділяють неослабну увагу зміцненню законності.

Вимоги зміцнення законності в повній мірі відносяться до органів військового управління, посадових осіб, усього особового складу. Суворе дотримання законності - запорука успішного втілення в життя державної політики у військовій сфері, одноманітного вирішення питань військового будівництва, підтримання твердого військового порядку та дисципліни в ЗС України, забезпечення прав, свобод та інтересів військовослужбовців, злагодженості військового організму, правильної діяльності військових посадових осіб та усіх військовослужбовців і працівників ЗС України.

Безпосередній обов'язок по виконанню законів, зміцненню військової дисципліни в ЗС України, забезпечення законності покладається на органи військового управління, структури юридичної служби, командирів і начальників. Саме командир несе особисту відповідальність за всі сторони життєдіяльності підпорядкованої йому частини.

Проявляючи турботу про зміцнення законності та правопорядку, держава затверджує державно-правові інститути, головним призначенням яких є забезпечення законності, контроль та нагляд за її виконанням. Ці державно-правові інститути прийнято називати організаційно-правовими засобами забезпечення законності. До їх числа належить контроль, нагляд, а також право на скарги, які мають загальнодержавне поширення. Діють вони і в ЗС України.

Як засіб забезпечення законності широко застосовується різноманітна контрольна діяльність. Контроль у ЗС здійснюється системою різних органів /державних, громадських/ і організується з урахуванням специфіки військового будівництва.

Державний контроль здійснюється вищими органами влади і управління як безпосередньо, так і створеними ними постійно діючими контрольними органами /наприклад ДАІ/, деякими центральними органами державного управління /Державна контрольно-ревізійна служба. Міністерство охорони навколишнього середовища/, а також органами військового управління та спеціально заснованим контрольно-ревізійним апаратом військового відомства /Головна контрольно-ревізійна інспекція МО України /. Такий контроль пов'язаний з процесом здійснення державного керівництва і управління ЗС України і має єдиний державний характер. Цей вид контролю поділяється на державний надвідомчий та державний внутрішньовідомчий.

Друге питання

Державний надвідомчий контроль за виконанням законів у ЗС України. Внутрівідомчий контроль у ЗС України.

20 хв.

Державний надвідомчий контроль здійснюється тими органами, які за своїм характером і правовим положенням є загальнодержавними. По відношенню до військового відомства вони носять надвідомчий характер. До них відносяться вищі органи державної влади і управління України, деякі міністерства та державні інспекції. Відповідно і контроль цих органів виступає як державний, надвідомчий, що здійснюється в інтересах вирішення загальнодержавних завдань. Найбільшими, фактично всеохоплюючими контрольними повноваженнями володіє Верховна Рада України. Верховна Рада України, яка є вищим органом державної влади має відповідно і вищі контрольні повноваження. Контроль Верховної Ради обумовлений її положенням як постійно діючого законодавчого та контролюючого органу державної влади. Для здійснення контролю Верховною Радою створена Рахункова палата, до завдань якої віднесено здійснення контролю за виконанням законів України та прийнятих Верховною Радою України постанов, виконання Державного бюджету України. Верховною Радою контроль проводиться по найважливішим питанням військового будівництва.

Верховна Рада України здійснює контрольні функції в сесійному порядку, обговорюючи і приймаючи на своїх сесіях закони, постанови, що стосуються ЗС, вирішуючи інші питання, які відносяться до військового будівництва.

У практиці контрольної діяльності вищого законодавчого органу країни має місце заслуховування Президента України про стан оборони України, звіти Міністра оборони України та інших посадових осіб з питань оборони.

Контроль Верховної Ради України проводиться також при розробці проектів законів та постанов. В цьому розумінні підвищується роль постійних комісій та комітетів Верховної Ради України, які попередньо розробляють найважливіші питання, які виносяться на засідання сесій і у межах своїх повноважень здійснюють контроль і за виконанням рішень уряду. Комітети і комісії мають право готувати висновки з питань, що виносяться на розгляд Верховної Ради; контролювати діяльність міністерств, державних комітетів та відомств України, місцевих органів і організацій по втіленню в життя законів України, інших рішень Верховної Ради.

Контрольні повноваження з окремих питань у військовій сфері ВР може здійснювати через діяльність народних депутатів. Народні депутати за дорученням ВР чи її органів можуть перевіряти роботу державних органів, підприємств, організацій та установ.

Разом з тим депутати вправі обговорювати у ВР та її органах питання про необхідність проведення перевірок роботи державних органів, підприємств та установ.

Крім того важливе місце в здійсненні контрольних функцій має депутатський запит. Депутат ВР має право звернутися з зверненням до Президента України, Кабінету Міністрів, до міністрів та керівників інших органів державного управління. Державний орган або посадова особа, до яких звернувся з депутатським запитом депутат зобов’язані у встановлений строк /10 діб, але не більше ЗО діб/ дати відповідь. Всі ці повноваження народних депутатів розповсюджуються і на ЗС, які на рівні з іншими державними органами можуть бути об'єктом контролю з боку депутата.

Верховна Рада крім того призначає, коли це вона вважає необхідним тимчасові слідчі чи ревізійні комісії з будь-яких питань.

Президент України як Верховний Головнокомандуючий ЗС України, Голова Ради Національної безпеки та оборони здійснює контрольні повноваження згідно Конституції України та закону України «Про оборону України», координуючи діяльність державних органів вищого військового командування і призначає вищих посадових осіб, приймає участь при розробці проектів законів та інших важливих документів.

Кабінет Міністрів, який є вищим органом в системі органів виконавчої влади, реалізує свої контрольні повноваження в ході керівництва загальним будівництвом ЗС України, що закріплено в законі України «Про оборону України». Кабінет Міністрів направляє діяльність МО, інших центральних органів військового управління. На основі та на виконання діючого законодавства Кабінет Міністрів видає постанови і розпорядження з різноманітних питань військового управління, забезпечення ЗС усіма видами матеріальних засобів і організує контроль за виконанням таких постанов і рішень.

Таким чином, вищі органи державної влади і управління України, кожний в межах своїх повноважень, здійснюють різнобічну контрольну діяльність в області будівництва ЗС, життя та діяльності армії та флоту.

При організації надвідомчого контролю визначне місце відводиться контролю державних інспекцій. Державні інспекції розвиваються і діють як органи спеціалізованого /функціонального/ контролю в різноманітних галузях і сферах народногосподарської, соціальне - культурної і адміністративної діяльності. Органи, що здійснюють спеціалізований контроль, наділені правом перевіряти /контролювати/ діяльність інших органів тільки по визначеному, спеціальному колу питань. Як відомо, організація народногосподарської та інших видів діяльності та управління ними здійснюється диференційовано. У зв'язку з цим вельми важно правильне визначення рамок і меж, умов функціонування кожного господарського підприємства, організації, установи з тим, щоб їх діяльність та інтереси відповідали загальнодержавним. З цією метою держава в особі компетентних органів встановлює загальнообов'язкові правила направлені на забезпечення збалансованого співвідношення загальнодержавних і «відомчих» інтересів.

З метою найбільш ефективного контролю за виконанням таких правил і створюються державні інспекції, які наділяються контрольними повноваженнями по колу однорідних питань. Державні інспекції діють в інтересах держави, всупереч будь-яких вузьковідомчих, місцевих інтересів.

Дії значної кількості державних інспекцій розповсюджуються і на ЗС, органи військового управління, військовослужбовців.

Діяльність ЗС вельми широка та багатогранна. Військові організації, посадові особи та інші військовослужбовці являються суб'єктами відносин, що складаються у всьому суспільстві. Іншими словами, на військові організації розповсюджуються норми і правила, що є за своїм характером загальнообов'язковими, загальнодержавними. Як загальнообов'язкові, такі норми підлягають виконанню, впровадженню в життя і дотриманню відповідними організаціями військового управління, посадовими особами і військовослужбовцями, яких вони стосуються. Визначна роль в їх забезпеченні і контролі відводиться органам спеціального контролю в особі, головним чином, державних інспекцій.

Повноваження державних інспекцій по відношенню до військових організацій здійснюється з урахуванням специфіки військової справи і як правило доповнюється відповідним внутрішньовідомчим наглядом. Представники державних інспекцій контрольно-наглядову діяльність здійснюють шляхом різного роду перевірок, оглядів, обстежень. У разі встановлення порушення діючих норм і правил у військовій сфері посадові особи державних інспекцій використовують ті ж форми реагування, що і в інших сферах. Ці органи вправі виносити обов'язкові приписи про усунення порушень законності і обставини, що їм сприяють. Конкретні повноваження закріплюються в положеннях про них.

Внутрішньовідомчий контроль у ЗС України

Внутрішньовідомчий контроль у МО України здійснюється органами військового управління /вищими по відношенню до нищих /, а також спеціально для цього встановленими посадовими особами і контрольно-ревізійним апаратом військового відомства.

Внутрішньовідомчому контролю притаманні такі якості, як постійний зв'язок і близькість з суб'єктами, що перевіряються, оперативність у прийнятті необхідних заходів по усуненню виявлених недоліків, володіння у ряді випадків командними чи іншими владними повноваженнями, що дає йому високу об'єктивність.

У ЗС України внутрішньовідомчий контроль організує Міністр оборони України, його перші заступники, командири /начальники/ всіх ступенів.

За характером контрольних повноважень органи, що здійснюють внутрішньо відомчий контроль, можна розрізнити контроль органів загальної компетенції /загальний чи всебічний/ і спеціалізований контроль.

Загальний /всебічний/ внутрішньовідомчий контроль - це такий контроль у ЗС, який проводиться вищими органами військового управління, командирами, на чальниками як безпосередньо, так і за дорученням компетентними посадовими особами, комісіями або спеціально для цього заснованими структурними підрозділами у складі органів військового управління. За обсягом перевірених питань цей контроль є, як правило, всебічним.

У МО України внутрішньовідомчий контроль з боку центральних органів військового управління організують і проводять МО і його заступники. Правовою основою здійснення контрольної діяльності цими органами є: Конституція України, Положення про Міністерства України, Положення про Міністерство оборони України та про Генеральний штаб ЗСУ. Міністр оборони керуючи дорученою йому галуззю державного управління, видає у межах своєї компетенції відповідні правові акти на підставі і за для виконання діючих законів, а також постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України і перевіряє їх виконання

Як активна форма організації контролю у військових частинах їх здібного інспектування використовується участь у маневрі військ. При їх проведенні виявляються результати підготовки військ. При їх проведенні виявляються результати підготовки військ. Для здійснення систематичного контролю практикується традиційне інспектування військ. При інспектуванні перевіряється стан бойової і мобілізаційної підготовки військ, рівень їх бойової підготовки, стан військової дисципліни, забезпечення озброєнням, бойовою технікою і іншими матеріалами. Інспектування військ організовується керівництвом МО України.

У період інспектування використовуються різні прийоми і способи виявлення фактичного стану справ. Серед них практикується і опитування особового складу. Інспектуючи зобов'язані також приймати скарги в усній і письмовій формі.

Також керівництво військами, організаціями і установами здійснюється командуючими. Головним органом командуючого по управлінню військами є штаб, через який командуючий і здійснює повсякденне керівництво підлеглими йому військами. Найважливіші питання життя, діяльності військ розглядають і вирішують військові Ради їх ланок. Зважаючи на правове положення названі органи також організовують і здійснюють контроль відносно військових частин, з'єднань, інших військових формувань і організацій.

Помітну роль у вирішенні питань дотримання законності покликана відігравати юридична служба МО України та ЗСУ, її органи і посадові особи, які за своїм правовим положенням є складовою частиною органів військового управління ЗС України Контроль командирів /начальників/ в доручених їм з'єднаннях, частинах /підрозділах/, організаціях, установах і закладах обумовлені їх положенням як органів військового управління, діючих на основі повного єдиноначалія.

Командир повинен всебічно знати дійсний стан ввіреної йому частини /підрозділу/ і приймати міри до підвищення її бойової і мобілізаційної готовності і забезпеченню всім необхідним З цих правових приписів зрозумілі обов'язки по здійсненню контролю що охоплює всі питання життя та діяльності частини, тому що без з'ясування, вивчення, перевірок командир не може бути всебічно інформований про дійсний стан справ в частині.

Таким чином контрольні повноваження командирів - складовий елемент їх постійного і повсякденного керівництва підлеглими їм частинами, підрозділами.

Усі напрямки організації контролю частини з боку командира підпорядковані вирішенню головного завдання військ - постійного підвищення боєздатності і боєготовності частин і з'єднань, зміцнення військової дисципліни, організованості і правопорядку у них.