Спеціалізований внутрішній контроль

При здійсненні контролю в галузі фінансово-господарської діяльності командири частин використовують також внутрішні перевірочні комісії /ВПК/, які утворю­ються для контролю служб постачання і перевірки фінансового господарства у вій­ськових частинах.

Він охоплює, як правило, однорідні спеціальні питання діяльності військ, окремі функції в роботі військового апарату чи визначені питання в зв'язку з функціону­ванням і повсякденним життям військових частин, військових організацій, установ, підприємств і закладів.

Мова йде про контроль постачальних органів, служб, і контроль що здійснюється органами і посадовими особами внутрішньовідомчого нагляду.

Контрольна діяльність постачальних органів і служб організовується відповід­но до всіх видів постачання і забезпечення ЗС практично кожною службою, що відає тим чи іншим видом забезпечення матеріальними чи грошовими засобами.

Оснащення військ озброєнням і технікою вимагає значних витрат грошових коштів. Цільове і економічне їх витрачення здійснює фінансовий контроль у ЗСУ. Загальне керівництво організа­цією фінансового контролю покладено на відповідні центральні і нижчі органи військового управління, які організовують такий контроль у підлеглих військах, організа­ціях і установах. Безпосереднє керівництво здійснюється фінансовими органами.

Немале місце займає і контроль за господарською діяльністю, основним завданням якого є перевірка правильності і своєчасності виконання за­конодавства, інших правових норм з питань господарської і виробничої діяльності. Цей контроль охоплює всі служби матеріального і технічного забезпечення, виробни­чу діяльність підприємств, будівельних, проектних і інших організацій МО. Внутріш­ньовідомчу контрольну діяльність проводять органи внутрішньовідомчого нагляду.

Принципової різниці між контрольними органами постачальних служб і тими, що віднесені до внутрішньовідомчого нагляду немає. Але в ЗС є установи, які здійс­нюють спеціалізований своєрідний контроль, дещо відмінний від розглянутого вище. Мова йдеться про ті органи внутрішньовідомчого контролю, які в своїй основі як би доповнюють нагляд з сторони інспекцій надвідомчого державного контролю. До них можна віднести, наприклад, органи санітарного нагляду, протипожежного нагляду, ВАІ ВСП. Головною метою і основним їхнім завданням є здійснення нагляду за дотриманням єдиних загальнообов'язкових правил всіма війсь­ковими частинами, організаціями, установами незалежно від їх належності до того чи іншого виду ЗС чи роду військ або характеру діяльності.

Третє питання

Форми прокурорського нагляду за дотриманням законів у ЗС України.

20 хв.

Прокурорський нагляд є одним з найбільш важливих способів забезпечення законності у ЗС України. Сутність та призначення прокурорського нагляду зводиться до того, щоб слідкувати за встановленням єдиного поняття законності, забезпечити однакове застосування законів в державі. Загальний нагляд за точним виконанням законів в ЗС здійснює Генеральний прокурор України і підпорядкова­ні йому військові прокурори, кожен в межах своєї компетенції.

Стаття 13. Система органів прокуратури (ЗУ Про прокуратуру)

Систему органів прокуратури становлять: Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, а також військові прокуратури.

До органів військових прокуратур належать військові прокуратури регіонів і військова прокуратура Військово-Морських Сил України (на правах обласних), військові прокуратури гарнізонів (на правах міських).

Військова прокуратура в своїй діяльності сприяє вихованню посадових осіб ЗС України, всіх військовослужбовців в дусі точного і неухильного виконання Конституції України, законів, військової присяги, військових статутів. Для здійснення наглядових функцій війсь­кові прокурори наділені відповідними повноваженнями.

Ряд напрямків прокурорського нагляду в юридичній літературі і на практиці іменується галузями прокурорського нагляду. Під галуззю прокурорського нагляду розуміється спеціалізована діяльність прокуратури по здійсненню вищого нагляду в різних випадках державної діяльності. Закон України «Про прокуратуру» законодавче закріплює 4 галузі прокурорського нагляду:

Прокуратура України становить єдину систему, на яку

1. Нагляд за виконанням законів органами державного управління, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами /загальний нагляд).

2. Нагляд за дотриманням законів органами, що ведуть боротьбу з злочин­ністю.

3. Участь прокурора в розгляді справу судах.

4. Нагляд за дотриманням законів в місцях застосування заходів примусового характеру.

У вирішенні завдань забезпечення законності у військовому управлінні важливе місце належить загальному нагляду військових прокуратур. Загальнонаглядові заходи по забезпеченню законності в ЗС здійснюється у таких сферах:

- нагляд за відповідністю законам і військовим статутам правових актів, що видаються органами військового управління;

- нагляд за виконанням законів в ЗС,

- нагляд за законністю утримання арештованих (затриманих) на гауптвахтах;

- важливою сферою загальнонаглядової діяльності військових прокурорів являється нагляд за виконанням законодавства про розгляд і розв'язання листів, скарг і заяв органами військового управління, командирами /начальниками / та іншими посадовими особами ЗС України.

В цілях забезпечення законності згідно ст. 20 Закону «Про прокуратуру України» прокурор має право:

- безперешкодно входити у державні чи громадські установи і мати доступ до документації і матеріалів, необхідних для перевірки;

- вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази і інші акти та документи;

- вимагати від посадових осіб, державних органів проведення перевірок, ре­візій діяльності підконтрольних і підлеглих підприємств, установ, організацій, виділення спеціалістів для проведення перевірок і експертиз;

- викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних і письмових пояснень відносно порушень закону.

Для усунення правопорушень, причин і умов, що сприяли їм, виявлених в діяльності органів військового управління, командирів /начальників/, військовослуж­бовців і інших осіб, військові прокурори в залежності від конкретних підстав і умов приймають заходи по притягненню винних до дисциплінарної, адміністративної, ма­теріальної чи кримінальної відповідальності. Про що виносять мотивовану постано­ву / ст.24 Закону..../.

Однією з основних форм прокурорського реагування на виявлені незаконні акти органів військового управління є принесення протесту /ст.21 Закону «Про про­куратуру»/, в якому військовий прокурор ставить питання про відміну акту чи приве­денню його у відповідність до закону, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест прокурора призупиняє дію спростова­ного акту і підлягає обов'язковому розгляду відповідними органами чи посадовою особою в десятиденний строк після його надходження. З метою усунення порушень закону і сприяючих їм причин та умов прокурор виносить командирам /начальникам/ подання /ст. 23 Закону «Про прокуратуру»/. Військовий прокурор має право виноси­ти письмові подання про усунення порушення закону органу чи посадовій особі у ви­падках, коли порушення закону носить очевидний характер і може спричинити істо­тну шкоду, якщо не буде негайно усунене. Ефективність прокурорського нагляду під­вищується, якщо ця діяльність проводиться у взаємодії з іншими засобами забезпечен­ня законності.

четверте питання

Оскарження незаконних дій посадових осіб і поря­док розгляду скарг у військових частинах та інших військових організаціях.

15 хв.

Стаття 55 Конституції України гарантує право на оскарження в суді рішень, дій та бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоуправління, посадо­вих і службових осіб. Громадянам України надається право звернутися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також до відповідних міжнародних судових установ чи відповідних органів міжнародних організа­цій, членом або учасником яких є Україна.

Військовослужбовці, які є громадянами України, мають в цьому питанні рівні з усіма права.

Звертаючись з заявами, скаргами, пропозиціями військовослужбовці, працівники ЗС України, члени їх сімей вказують на недоліки, правопорушення, порушення їх прав та законних інтересів. Тому своєчасний розгляд листів, пропозицій, заяв, скарг має велике значення для зміцнення військової та трудової дисципліни, правопо­рядку і законності у військах.

При розгляді права військовослужбовців на подачу скарги як засобу участі в забезпеченні військової дисципліни, статутного порядку і законності можна відзначити дві обставини.

По-перше, військовослужбовці вправі звернутися з скаргами і заявами не тільки до посадових осіб органів військового управління, але й на рівні з іншими гро­мадянами в інші державні органи і установи.

По-друге, пропозиції і заяви та скарги військовослужбовців, пов'язані з проходженням служби, подаються, розглядаються і вирішуються у відповідності з Дисциплінарним статутом ЗС України та Статутом внутрішньо служби, якими передбачено деякі особливості у порядку надання і вирішення скарг і заяв.

Детальна правова регламентація порядку подання і вирішення скарг військовослужбовців знаходить відображення у главі 5 Дисциплінарного статуту ЗС та в Інструкції про порядок розгляду і прийняття рішень щодо пропозицій, скарг та прий­мання відвідувачів у ЗС України, що була введена в дію Наказом МО України
№ 96 від 5.04. 1994 р.

Кожний військовослужбовець має право подавати скаргу на незаконні дії чи розпорядження командирів /начальників /, на порушення встановлених законом прав та переваг. Скаргу подають безпосередньому начальнику тієї особи, чию дію оскар­жують, а якщо той, хто подає скаргу, не знає, по чий вині порушено його права, то скаргу подають по команді.

Військовослужбовець має право подавати скаргу особисто або уповноважувати іншу особу. Подання скарги військовослужбовцем не звільняє його від виконання нака­зів командира і своїх службових обов'язків. Заборонено подавати скаргу під час бойового чергування, перебування в строю, за винятком скарг, що подані під час опитуван­ня військовослужбовців, на чергуванні, в добовому наряді, під час занять. Рішення зборів прапорщиків, офіцерів оскарженню не підлягають.

Під час опитування військовослужбовців скарга може бути подана усно чи у письмовій формі безпосередньо особі, яка проводить опитування. Згідно дисциплінарного статуту, пропозиція, заява чи скарга можуть бути заявлені в письмовій формі або усно. Якщо скарга подана у письмовій формі, то вона повинна бути підписана військовослужбовцем з вказаням його прізвища, ім'я та по-батькові, військового звання, даних про місце проживання або місця служби. Скарга, в якій відсутні вище вказані дані є анонімною і не підлягає розгляду.

Всі листи, заяви, пропозиції, що поступили у військову частину, підлягають обов’язковому розгляду командиром. Звернення військовослужбовців розглядають і приймають рішення щодо них протягом 15 днів з дня одержання, а ті, що не потребу­ють додаткового вивчення і перевірки - невідкладно, але не пізніше ніж через 7 днів з дня надходження. Що стосується всіх інших звернень, крім анонімних, то вони розг­лядаються протягом місяця, а ті, що не потребують додаткового вивчення і перевірки-невідкладно, але не пізніше ніж через 15 днів. Депутатський запит розглядається про­тягом 10 днів, а якщо необхідна перевірка - протягом не більш як 30 днів.

Якщо командир /начальник/, який одержав пропозицію /скаргу, заяву/ не має достатніх прав для їх вирішення, то він повинен негайно, але не пізніше 3 діб відіслати їх по команді або до відповідної установи.

Заборонено відсилати скарги для розгляду тим особам, чиї дії оскаржують­ся.

Командири військових частин зобов'язані не менше одного разу на квар­тал проводити внутрішню перевірку стану роботи щодо розгляду і прийняття рішень з приводу звернень і прийому відвідувачів, для чого призначаються комісії. За резуль­татами перевірки складається акт, який затверджується командиром. Всі пропозиції, заяви і скарги в день їх прибуття заносяться в книгу пропозицій, заяв і скарг.

Помітне місце у системі заходів по забезпеченню законності в роботі з скаргами належить прокурорському нагляду за виконанням законів про порядок вирішен­ня скарг громадян. Військові прокуратури здійснюють нагляд за додержанням діючо­го законодавства при вирішенні скарг у всіх органах військового управління.

І підводячи підсумок треба відмітити що 2 жовтня 1996 року був прийнятий За­кон України «Про звернення громадян». Цей закон регулює питання практичної реа­лізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в орга­ни державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про по­ліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Згідно цього закону, військовослужбовці мають право подавати звернення, які не стосують­ся їх службової діяльності.

Заключна частина

5 хв.

Викладач підводить підсумок проведеного лекційного заняття, відмічає позитивні моменти і недоліки, оцінює загальний рівень активності аудиторії і дає загальну оцінку заняття. Викладач ставить завдання на самостійне доопрацювання студентам навчального матеріалу. Оголошує тему і вид наступного заняття.

Обговорено та затверджено

на засіданні кафедри

від „____”_____________20 ___ р.

Протокол № _____

Старший викладач кафедри загальновійськових та правових дисциплін

підполковник Л.в. зіняк

Дата добавления: 2014-01-07