Погляди Хуана Луіса Вівеса

Загальна характеристика епохи Відродження

Список використаних джерел

Внесок Нікколо Макіавеллі у розвиток психологічного знання

Психологічні погляди Бернардіно Телезіо

Хуан Уарте та його вчення про здібності

Погляди Хуана Луіса Вівеса

Загальна характеристика епохи Відродження

План

Тема: Психологічна думка епохи Відродження

Лекція №6

1. Корольчук М.С., Криворучко П.П. Історія психології: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.:Ельга, Ніка-Центр, 2004. – 248 с.

2. История современной психологии / Т. Лихи. – 3-е изд. – СПб.: Питер, 2003. – 448 с.:ил. – (Серия «Мастера психологии»).

3. Марцинковская Т.Д., Юркевич А.В. История психологии: Учебник для вузов. – Изд. 2-е испр. и доп. – М.: Академический Проект; Трикста, 2011. – 521 с. – (Gaudeamus).

Епоха Ренесансу – Відродження (термін ввів в XVI столітті Джорджо Вазарі) – період культурного та ідейного розвитку країн Західної і Центральної Європи, перехідний від середньовічної культури до культури Нового часу. Виникнення машинного виробництва, вдосконалення знарядь і розподіл мануфактурної праці, поширення книгодрукування, географічні відкриття – все це змінило уявлення людини про світ і про саме собі. У гуманістичному світогляді людей затверджується життєрадісне вільнодумство. У науках панує інтерес до можливостей людини. А в етичних концепціях обгрунтовується його право на щастя (в університетах того часу студенти просили викладачів: «Розкажіть про душу»).

Проблеми, що виникли в епоху Відродження, дещо повторювали старі проблеми, що в свій час виникали в античній науці. Однак цей період (XV-XVII ст.) характеризується не достатньо активним вивченням проблем психіки. Найбільш значущі відкриття були зроблені в астрономії, математиці фізиці, філософії та суспільних науках.

Хуан Луіс Вівес (1492-1540). Відомий іспанський гуманіст, педагог. Виступаючи проти схоластики і бачивши основу пізнання в безпосередньому спостереженні і експерименті, багато в чому передбачив метод Френсиса Бекона. Вважав, що операціонально-логічні способи індуктивного методу є основою побудови наукового знання. Вівес проклав нові дороги в психології і педагогіці, вважаючи головним завданням визначення не суть душі («що є душа?»), а індуктивне дослідження її проявів. Так, в знаменитій книзі «Про душу і життя» (1538) він доводив, що людська природа пізнається не з книг, а шляхом спостереження і досвіду, що дозволяють правильно організувати процес виховання. Не абстрактна «суть» душі, а її реальні прояви мають бути головним предметом наукового аналізу.

У основі його психолого-педагогической концепції лежить принцип сенсуалізму і погляд на асоціацію як чинник поступового формування особистості. Вівес підкреслює, що знання має сенс лише тоді, коли воно застосовується. Відповідно ним намічаються дороги удосконалення пам'яті, прийоми відтворення, правила мнемоніки. Описово-емпіричний підхід (замість традиційного схоластично-умоглядного) характерний і для його трактування емоційних і розумових процесів.

Дата добавления: 2014-01-07