Нейтралітет у війні. Ведення морської війни

Заборона й обмеження визначених засобів і методів ведення війни.

Засоби ведення війни - зброя, снаряди, речовини, що застосовуються збройними силами воюючих сторін для завдання шкоди й ураження противника.

Методи ведення війни - це порядок використання засобів ведення війни.

Серед засобів і методів ведення війни виділяють заборонені і не заборонені міжнародним правом.

Забороненими методами у війні визнаються: -підступне вбивство або поранення осіб, які належать до військ противника;

- використання не за призначенням національних і міжнародних емблем, сигналів і прапорів;

- застосування тортур для отримання відомостей, апартеїд, геноцид, захоплення заручників;

- вбивство парламентера та осіб, які його супроводжують;

- пограбування міст, терор щодо місцевого населення, спричинення голоду;

- атака, бомбардування або знищення санітарних установ, транспорту, санітарного персоналу, історичних пам'яток, культурних цінностей, храмів або їх використання для забезпечення успіху у воєнних цілях;

- вбивство або поранення комбатантів противника, які склали зброю чи не мають засобів захисту і здалися в полон;

- знищення або захоплення власності ворога, крім випадків, зумовлених воєнною необхідністю та інше.

Забороненими також є колективне покарання, медичні чи наукові експерименти над людьми під час війни, перетворення цивільного населення на об'єкт нападу, застосування покарання без попереднього судового розслідування і вироку.

Забороненими засобами ведення війни є:

- кулі, які легко розвертаються або сплющуються в людському тілі;

- снаряди, призначенням яких є поширення задушливих чи отруйних газів;

- снаряди вагою менше 400 грамів, що мають властивість вибухати або містять чадний, отруйний газ;

- отрута, отруєна зброя, задушливі, отруйні та інші подібні гази, бактеріологічна і хімічна зброя;

- засоби впливу на природне середовище, які мають великі чи довготривалі серйозні наслідки;

- осколки, які важко виявити в тілі людини, міні-пастки, запалювальні та інші види зброї, дія яких спричиняє надзвичайні ушкодження або страждання.

Однак міжнародне право не забороняє військові хитрощі з метою ввести супротивника в оману або підштовхнути його до необережних дій.

Нейтралітету війні - це особливий правовий статус держави, що не бере участь у війні і утримується від надання допомоги обом воюючим сторонам. Нейтралітет на практиці виявляється як принцип неупередженості, за яким нейтральна держава не повинна віддавати перевагу жодній з воюючих держав і надавати кожній з них ті права і переваги, що вона надає іншій. У міжнародному праві розрізняють:

- постійний нейтралітет (Швейцарія з 1815 р., Австрія з 1955 р.);

- евентуальний нейтралітет (уданій війні);

- нейтралітет у силу договору між відповідними державами. Права й обов'язки нейтральних держав закріплені в нормах V

Гаазької конвенції про права й обов'язки нейтральних держав і осіб у сухопутній війні 1907 р.

Нейтральні держави, зберігаючи право на самооборону, повинні виконувати правила нейтралітету. Так, постійно нейтральні держави не можуть у мирний час входити у воєнні блоки; надавати свою територію для іноземних військових баз або формування військових загонів воюючих; допускати передачу воюючим техніки і боєприпасів. При порушенні цих правил воюючі держави можуть вважати територію нейтральної держави театром воєнних дій.

Повітряний простір над територією нейтральної держави недоторканний для військових літаків воюючих держав.

Дата добавления: 2014-01-07