Технологічна придатність цукрових буряків до переробки за різних способах зберігання в полі протягом 15 діб

Показник	Польовий кагат
Крупно-габаритний	Мало- габаритний
Втрати вологи коренеплодами, %	2,2	14,6
Середньодобові втрати цукрози, %	0,014	0,031
Чистота клітинного соку, %	86,1	79,1
Розрахунковий вихід цукру, %	13,2	10,5

кислот. Неправильне обрізання листя під час збирання, наприклад з домішкою 5% зеленої маси, містить на 5-6% менше цукрози, на 25% більше азотистих сполук, а РР – на 270% більше, ніж правильно обрізаний коренеплід. В той же час відомо, що кожний відсоток зеленої маси понижує вихід цукру на 0,15%.

Технологічні властивості буряків, а особливо результати їх зберігання та переробки, суттєво залежать від способу обрізки головки бурякового кореня. Відомо [2], що у верхній частини головки РР в 6 разів більше, ніж в самому коренеплоді, золи та азотистих речовин – в 2 рази, а вміст цукрози складає лише 4-6%. У зв’язку з цим багато дослідників ставлять питання щодо доцільності переробки буряків з головками як мало цукристими частинами коренеплодів. Попередні експериментальні дані показують, що переробка коренеплодів з обрізаною головкою за рахунок підвищення чистоти соку зумовлює до підвищення виходу цукру на 1,8%, а витрата вапна скорочується на 25-30%. Але зберігання таких буряків призводить до вкрай негативних результатів, середньодобові втрати збільшуються в 1,5…2,0 рази. У зв’язку з цим можливий варіант комбінованого обрізання коренеплодів: для тривалого (з цілою головкою) та короткотермінового зберігання (з пониженим зрізом).

Іншою проблемою є суттєва забрудненість коренеплодів, що поступають на зберігання. Крім землі вони містять значну кількість трав’яних домішок, гички, бурякового бою, малих корінців та бою. Кількість хвостиків у буряках, що вивантажується, доходить до 2%, а кількість кусочків та осколків - до 8%. За час зберігання в кагатах хвостики та бій практично згнивають, а це складає близько 10% від початкової кількості буряків, з яких можна було отримати додатковий цукор, якщо б своєчасно утилізувати їх у виробництві.

Практично вся бурякосировина розвантажується бурякоукладачамт, котрі перед укладанням в кагати здійснюють також і суху її доочистку. Процес сухої доочистки відбувається у ході таких операцій, як сегрегація і стратифікація (тобто розшарування потоку), взаємне відносне тертя коренеплодів та сепарація (відділення домішок від коренеплодів). Одним із важливих етапів очищення є сепарація потоку забрудненої бурякосировини на грохоті бурякоукладача. З метою інтенсифікації очищення буряків від домішок та дрібної бурякомаси запропоновано багато технічних рішень (збільшення “живого“ перетину між очисними елементами, збільшення робочої площі очищувачів, використання сортувальних гірок, повітряного дуття вентиляторами), але всі вони призначені для відділення вільних, а не зв’язаних забруднень, які фактично й визначають забрудненість буряків в кагатах.

Прогресивним заходом є додаткове очищення буряків, що поступають на зберігання. Для цього рекомендується двохступінчата схема очищення буряків, що укладаються в кагати. На першому ступені за рахунок модернізації серійних зірчастих очищувачів (збільшення зазорів між окремими зірочками-грунтовідділювачами з 9 до 20 мм за допомогою гумових прокладок товщиною 11-16 мм) ефект очищення збільшується в 2 рази, що сприяє попаданню на зберігання добре очищених буряків. Друга ступінь – це сортування відходів очистки з метою вилучення бурякомаси та направлення її на переробку у свіжому стані. Для цього використовується спеціальний пристрій – ВБВ _відокремлювач бурякових відходів), що виконується на базі серійного бурто укладача «Комплекс – 65 МЗ» шляхом демонтажу серійного очищувача та установки на його місце ВБВ (Рис.1). одна така сортувальна машина забезпечує сортування відходів від 8-10 буртоукладачів.

Питання збереження коренеплодів ц/б в кагатах до їх переробки на цукрових заводах в останні роки загострилося у зв’язку з тим, що до 60% площ стали засівати гібридами іноземних селекцій, для котрих тривале зберігання врожаю недопустиме (максимум до 10 діб). Втрати буряком аси цих сортів та гібридів в 2,5-3 разибільше у порівнянні з вітчизняними. Відповідно від збирання врожаю до переробки втрати цукрози складають 20% і більше.

Комплекс фіто патогенних міксоміцетів на коренеплодах вже у фазі сім’ядольних листочків налічує до 10 видів, а у фазі двох пар справжніх листочків – до 16. домінує за цих умов рід Fusarium, що має до 8 видів.оскільки фузарії є в основному ризосферними грибами, то за ослаблення рослини, механічного пошкодження чи пошкодження нематодами гриб переходить від сапрофітного образу життя до паразитного, а патогенні властивості по відношенню до цукрового коренеплода проявляються пізніше період зберігання. Загальна ж кількість грибних та бактеріальних збудників “кагатної гнилі“ нараховує до 150 різноманітних видів. Тому розвиток патогенів необхідно контролювати як під час онтогенезу рослини, так і в період зберігання вирощеної продукції.

З метою боротьби з мікрофлорою, що визиває гниття, а також для зниження втрат буряком аси та цукрози під час зберігання рекомендується під час укладання буряків на зберігання обробляти буряки різноманітними консервантами. Більшість з них властива полі функціональна дія: пригнічення мікробіологічних процесів та одночасно гальмування процесів дихання, проростання та розклад СР, в тому числі й цукрози. Для практичного використання рекомендується багато препаратів, наприклад КСД-1 (пригнічує процеси гниття та росту, загальмовує процеси дихання), корцид (пригнічує гнилості процеси).

Захисний механізм корциду зумовлений тим, що на поверхні оброблених коренеплодів утворюється тонка стійка полімерна плівка, котра захищає від мікроорганізмів та підв’ялювання. Препарат має широкий спектр антимікробної дії за рахунок електростатичної взаємодії (за типом електроліту) та взаємодії з речовиною мембрани мікроорганізму, при якій порушується її цілісність, рідина виливається із клітини і вона гине. Оброблення коренеплодів корцидом сприяє зменшенню кількості їх, покритих пліснявою, на 30-59%, загнилих – на 64-74%, гнилої маси –на 70-94%, середньодобові втрати цукрози під час зберігання нижчі на 29-37%. Витрата препарату – 0,01% до к.б.

Дуже цікавою є розробка російських вчених - біофунгіцид Фітоспорин-М, обробка яким в кількості0,5 л/т буряків перед закладанням в кагати сприяє зниженню кількості патогенних мікроорганізмів як на поверхні, так і в м’якоті буряків, що сприяє пригніченню вогнищ самозаймання та збільшенню терміну зберігання до 120 днів.

На превеликий жаль, в силу різних причин біологічно-активні препарати на цукрових заводах України майже не використовуються.

Оптимальні умови зберігання коренеплодів, за яких всі біохімічні і фізіологічні процеси зводяться до мінімуму, це t = 0…2^оС, відносна вологість повітря 93-95%. Встановлено, що якщо втрати цукрози за 0 ^оС в буряках за добу складають 0,09 кг/т, то за 8 ^оС вони збільшуються вдвічі, а за 15 ^оС – втричі, за 25 ^оС сягають 0,4-0,5 кг/т. тому велике значення має наявність систем активного вентилювання, що дозволяє знижувати температуру сировини, що зберігається. За відсутності таких доцільне використання повітроводів у вигляді решітчастої трикутної конструкції. При цьому для полегшення монтажу повітровід ділять на секції від 1,5 до 3 м кожна та вкладають вручну в момент формування кагатів зі сторони бурто укладача. Торці завжди залишають відкритими.

В свій час НВО “Цукор“, на основі техніко-економічного аналізу різних типів механізованих складів та досвіду їх експлуатації у вітчизняній та зарубіжній практиці, запропонував раціональний тип складу зі стаціонарним обладнанням для цукрової промисловості України, котрий включає такі основні частини і системи:

· пункт стаціонарних розвантажувальних площадок;

· станцію очищення ц/б “сухим“ способом;

· станцію розвантаження і очищення ц/б “мокрим“ способом;

· обладнання для укладання ц/б в кагати;

· ряд окремих секцій складу (складські площадки);

· обладнання для подавання ц/б в завод;

· обладнання для механізації робіт з нагляду за кагатами ц/б.

технологічне обладнання такого складу включає систему стрічкових конвеєрів для транспортування ц/б та відходів, установки для вентилювання кагатів, систему лотків гідротранспортера, автоматику, освітлення, стаціонарні розвантажувальні площадки, механізми станцій очищення та лінійний укладач ц/б. проект такого складу був розпроблений “УкрДіпроцукор“ для умов Чортківського ц/з. але була змонтована лише одна із трьох секцій “сухого“ очищення, експлуатація котрої довела її високу ефективність. Раніше транспортні поїзди розвантажувалися безпосередньо на під кагатні площадки або в лоток гідротранспортера. Після введення складу вони розгружуються в один прийом в бункер, з котрого буряки транспортером подаються на станцію очищення. На цій станції можна встановити таку кількість очищувальних агрегатів з відповідними розмірами робочої поверхні, яка б забезпечувала потрібний ефект очищення. На мобільних кагатоукладачах зробити це неможливо. Порівняно з ними, ефект очищення ц/б збільшується з 35% до 50%, що сприяє кращому їх зберіганню. Крім цього, обладнання стаціонарного типу надійніше в роботі, простіше в обслуговуванні і ремонті.

На жаль, колективи більшості цукрових заводів України сьогодні більше уваги приділяють процесам в основному корпусі заводу і менше дбають про підготовку сировини – основу, де формується ритмічна, а разом з тим і ефективна робота всього циклу бурякоцукрового виробництва.

Дата добавления: 2014-01-07