Проблеми зменшення втрат цукрози у бурякопереробному відділенні

Основним завданням цукрового заводу є ефективне перероблення цукрових буряків з максимальним виходом високоякісного цукру та мінімальними втратами цукрози. Значні втрати цукрози спостерігаються у бурякопереробному відділенні. Тому цій проблемі присвятили велику увагу вчені нашої кафедри – зокрема проф. Ліпєц А.А., проф. Рева Л.П., доц. Гусятинська Н.А., доц. Пушанко Н.М., поф. Купчик М.П. та інші. Втрати цукрози у бурякопереробному відділенні є визначені – у жомі, жомопресовій воді (якщо її не повертають у дифузійний апарат), транспортерно-мийній воді а також невизначені, тобто втрати цукрози від розкладання.

Відомо, що нормативні втрати цукрози у жомі складають 0,3 % до маси буряків. Виходячи з цього на багатьох цукрових заводах проводять процес екстракції цукрози з бурякової стружки так, що у сирому жомі при виході з дифузійної установки вміст цукрози становить 0,3 % до маси буряків. Тоді якщо на даному заводі є жомові преси, призначенням яких є відпресовування жому і повернення жомопресової води у дифузійну установку, то з нею у дифузійну установку повертається значна кількість нецукрів, в основному ВМС, які погіршують якість дифузійного соку. Роботами А.А. Ліпєц та співробітниками його наукової школи встановлено, що за умов повернення жомопресової води вміст цукрози в жомі при виході з дифузійної установки має бути 0,8 –1 % до маси буряків, тоді втрати цукрози в пресованому жомі будуть складати 0,3 % до маси буряків і, що дуже важливо, значно менше нецукрів буде повертатися у дифузійний апарат. В процесі сокодобування мають місце втрати цукрози від розкладання внаслідок інвертування цукрози під дією внутрішніх ферментів клітини (головним чином інвертази), життєдіяльності мікроорганізмів, які продукують кислоти та кислотного каталізу. Нормативні допустимі втрати цукрози від розкладання в дифузійній установці складають 0,15-0,18 % до маси буряків, але реально вони значно більші і можуть досягти 0,8-1 % до маси буряків.

Відомо, що в бункері накопичувачі перед бурякорізками створюється запас цукрових буряків для якісної роботи бурякорізок та безперебійної роботи заводу протягом 20 хв. Але враховуючи, що цукрові заводи часто працюють не на повну потужність, у бункерах спостерігається значний розвиток мікроорганізмів типу Lenconostoc, тому для зменшення цього явища рекомендується зменшити термін перебування буряків – заповнювати бункер лише наполовину та у випадках зупинки заводу обробляти його парою та хлорним вапном.

В зв’язку з наявністю великої кількості зеленої маси постає необхідність продувати ножі бурякорізок при отриманні бурякової стружки. Для цього у відповідності з технічними умовами, слід застосовувати стиснене повітря Р=8 кг/см². Але на багатьох цукрових заводах з цією метою застосовують гостру пару – наприклад на всіх заводах Київської області (крім Кагарлицького). При конденсації пари розчиняється значна кількість цукрози з бурякової стружки і створюються умови для розвитку мікроорганізмів на поверхні бурякорізок, транспортера подачі стружки у дифузійну установку. Крім того, витрати пари складають від 1,5 до 6 % до маси буряків. Стружка нагрівається від 5 до 20 ^оС. Таким чином для цукрового заводу потужністю3000 т/добу нераціональні витрати пари (при витратах 5 %) складають 150 т/добу і відповідно, якщо для отримання 10 т пари витрачається 1 т умовного палива (1 т якого дає 7000 ккал),то нераціональні витрати палива складають 15 т/добу, за 60 діб – 13500 тонн палива.

Тому необхідно встановити компресор, який дає стиснене повітря з тиском Р=14 кг/см², та збірник для цього повітря – ресивер, обладнаний автоматичним регулюванням.

Продування ножів має бути дискретним 30 секунд через 5-10 хв в залежності від вмісту легких домішок в буряках.

Ці заходи дозволяють зменшити нераціональні витрати палива та значно зменшити мікробіологічне забруднення дифузійної установки і, відповідно, втрати цукрози від розкладання.

Дата добавления: 2014-01-07