Похідні ВНП

Валовий національний продукт1— це сукупна вартість всіх кінцевих товарів та послуг, вироблених протягом року національними виробниками даної країни за допомогою національних ресурсів на території даної країни або за її межами

Валовий внутрішній продукт— це сукупна вартість всіх кінцевих товарів та послуг, вироблених протягом року на території даної країни (всередині її) незалежно від національної приналежності виробників та ресурсів

Національне рахівництво – це система ведення обліку та статистики, яка базується на певних методологічних принципах і охоплює всі види економічної діяльності на різних рівнях. На сьогоднішній день використовується прийнята у міжнародній практиці методологія, яка базується на концепції системи національних рахунків (СНР).

Валовий національний продукт та методи його розрахунку.

Похідні ВНП.

Тема 2. Економічна система та її сектори. Основні показники системи національних рахунків

1. Економічна система як об’єкт макроекономіки. Ресурси економічної системи

2. Використання ресурсів економічної системи

3. Валовий національний продукт та методи його розрахунку.

5. Номінальний і реальний ВНП. ВНП та економічний добробут

1. Економічна система як об’єкт макроекономіки. Ресурси економічної системи

Ринкова економіка характеризується приватною формою власності на економічні ресурси й використанням ринкового механізму для регулювання економіки. Ринкова конкурентна економіка – це економіка з вільним ціноутворенням, в якій панує споживач.

Командно-адміністративна (або планова) економіка прямо протилежна ринковій економіці. Вона основана на суспільній (державній) власності, а регулювання економічних процесів здійснюється за допомогою централізованого державного планування. Таке планування носить обов'язковий, тобто директивний, характер стосовно всіх суб'єктів економічної діяльності. Воно регламентує обсяги виробництва продукції, розподіл і використання ресурсів, ціноутворення і витрати на виробництво, розподіл доходів на споживання і нагромадження.

Змішана економіка – це економічна система, яка поєднує в собі різні форми власності (приватну, колективну, державну) і два механізми макроекономічного регулювання: ринковий і державний. Проте в кожній країні зі змішаною економікою співвідношення між ринковим і державним регулюванням, або розподіл регулювальних функцій між ринком і державою, є неоднаковим. В одних країнах держава відіграє більшу, в інших – меншу роль у регулюванні економіки. Залежно від ступеня державного втручання в економіку змішана економіка кожної країни має особливу модель з переважанням елементів лібералізму або дирижизму.

Ефективна економічна політика потребує відображення та обліку результатів різних видів економічної діяльності. З цією метою здійснюється національне рахівництво.

СНР являє собою систему збору та обробки інформації про стан та результати функціонування економічної системи, базована на принципах та методології бухгалтерського обліку. СНР включає сукупність показників економічного розвитку країни, виробництва і споживання продукції, розподілу і перерозподілу доходів, нагромадження капіталу та фінансів.

Головними макроекономічними показниками результатів економічної діяльності країни та центральними показниками СНР є валовий внутрішній продукт (ВВП) та валовий національний продукт (ВНП).

Обидва показники являють собою сукупну вартість усіх вироблених у економіці кінцевих товарів та послуг протягом року. Але ВВП розраховується за територіальним, а ВНП – за національним критерієм.

ВВП

=

Вартість товарів та послуг, вироблених іноземними підприємствами на території даної країни

+

Вартість товарів та послуг, вироблених вітчизняними підприємствами на території даної країни

¹ кілька років тому у міжнародній практиці показник „Валовий національний продукт (ВНП)” був замінений на „Валовий національний доход (ВНД)”. У вітчизняній та зарубіжній економічній літературі зараз зустрічаються обидві назви.

ВНП

=

Вартість товарів та послуг, вироблених вітчизняними підприємствами за кордоном

+

Вартість товарів та послуг, вироблених вітчизняними підприємствами на території даної країни

ВНП

=

ВВП

+

Доходи від використання національних факторів виробництва за кордоном

-

Доходи від використання іноземних факторів виробництва на території країни

Доходи від використання національних факторів виробництва за кордоном

-

Доходи від використання іноземних факторів виробництва на території країни

=

Зовнішньоторговельне сальдо факторних доходів (Чисті доходи з-за кордону)

Сальдо може бути позитивним (активним) або від'ємним (пасивним). Звичайно уряд країни прагне до позитивного сальдо, бо це означає приплив іноземної валюти до країни.

ВНП

=

ВВП

+

Зовнішньоторговельне сальдо факторних доходів

Головні вимоги при розрахунку ВНП:

1. Врахування товарів та послуг у грошовому вимірі. Це необхідно для порівняння різних наборів товарів між собою.

2. Вся виготовлена продукція має враховуватись лише один раз. До складу ВНП входить тільки кінцева продукція – продукція, яка продана для кінцевого споживання.

На відміну від неї проміжна продукція – продукція, яка буде в подальшому перепродана або перероблена. Це окремі частини, компоненти кінцевої продукції, які випускаються багатьма підприємствами і потім продаються іншим підприємствам.

Вартість проміжних продуктів (деревини, зерна і т.д.) входить як компонент витрат у вартість кінцевого продукту (меблів, хліба і т.д.).

Не включаються у ВНП:

1. Виробництво і продаж проміжних товарів.

2. Фінансові угоди:

2.1. Державні трансфертні платежі: виплати по соціальному страхуванню, безробіттю, пенсії ветеранам та ін.

Трансфертні платежі – це виплата грошей певним суб’єктам, замість яких платник не одержує товарів та послуг. Трансфертні платежі залежно від платника бувають державними та приватними.

Одержувачі державних трансфертних платежів не вносять вкладу у поточний обсяг виробництва.

2.2. Приватні трансфертні платежі.

2.3. Угоди з цінними паперами: купівля-продаж акцій, облігацій, векселів і т.п.

3. Продаж речей, які були у вжитку.

4. Виробництво домашніх господарств, повністю спожите всередині домашнього господарства.

Розрахувати ВНП можна трьома методами.

І. Виробничий метод розрахунку ВНП.

Виробничим методом ВНП розраховується як сума валової доданої вартості (ВДВ), створеної національними виробниками всіх галузей або секторів економіки, та чистих податків на виробництво та імпорт (ЧПВІ).

ВНП =ВДВ (в основних цінах) + ЧПВІ

Додана вартість (ДВ) – це вартість, створена в процесі виробництва на даному підприємстві, яка охоплює його реальний вклад у створення вартості конкретного товару або послуги.

ДВ

=

Виручка від реалізації продукції

-

Вартість проміжного споживання

Розрахунок ВНП другим і третім методами базується на тому, що видатки покупця на купівлю певного товару перетворюються на доходи його продавця.

ІІ. Метод кінцевого використання ВНП, або метод «за витратами». Для розрахунку ВНП за витратами, слід просумувати всі види витрат на купівлю кінцевих продуктів та послуг. До складу ВНП входять чотири категорії витрат:

1. Споживчі витрати населення (СВ) – витрати на купівлю товарів поточного вжитку, товарів довгострокового користування, а також на послуги.

2. Валові приватні внутрішні інвестиції (ВПВІ) – всі інвестиційні витрати недержавних фірм всередині країни. До їх складу входять:

а) всі кінцеві закупки машин, станків та обладнання підприємцями;

б) все будівництво (в тому числі житлове);

в) зміна запасів на складах. Товари, вироблені, але не продані в даному році, поповнюють запаси на складах.

3. Державні закупки товарів і послуг (ДЗ). Включають:

3.1. Державне споживання (витрати на утримання держаних установ і організацій, оплату послуг (зарплату) працівників держаного сектору)

3.2. Державні інвестиції (інвестиційні витрати державних підприємств)

4. Чистий експорт (ЧЕ). Він представляє собою різницю між доходами від експорту та витратами на імпорт.

ЧЕ = Експорт – Імпорт

Формула розрахунку ВНП за витратами:

ВНП_витр.=СВ+ВПВІ+ДЗ+ЧЕ

ІІІ. Розподільний метод розрахунку ВНП, або метод «за доходами». Сукупні витрати кінцевих покупців на річний обсяг випуску продукції поступають до продавців і розподіляються між всіма учасниками виробничого процесу. До складу ВНП входять такі категорії доходів:

1. оплата праці найманих робітників (ОП);

2. рентні платежі (РП) - доходи від власності, зданої в оренду (наприклад, за здані в оренду землі, приміщення, житло);

3. відсоток (В) - доход від надання грошового капіталу в позику;

4. доходи від власності (ДВ) - доходи або прибутки, які отримують власники одноосібних господарств та товариств (некорпоративні прибутки, або ж прибутки підприємницького сектору)

5. прибутки (ПК) - прибутки корпорацій;

6. амортизаційні відрахування (АВ) - грошовий вираз величини зносу (знецінення) за рік основного капіталу;

7. непрямі податки на виробництво та імпорт (НПВІ) - ПДВ, акцизи, мита і т.п.

Формула розрахунку ВНП за доходами:

ВНП_доход. = ОП+РП+В+ДВ+ПК+АВ+НПВІ

Структура ВНП за основними складовими надає інформацію про структуру економіки, особливості та тенденції її розвитку.

1. Чистий національний продукт (ЧНП) - представляє собою ВНП, з якого вилучено амортизаційні відрахування (АВ):

ЧНП = ВНП-АВ

ЧНП відображає сукупний річний обсяг виробництва кінцевих товарів та послуг, створений понад величину машин і устаткування, зношених у ході виробництва протягом поточного року.

2. Національний доход (НД). Якщо від вартісної оцінки ЧНП відняти суму непрямих податків на виробництво та імпорт (НПВІ), отримаємо показник національного доходу.

НД = ЧВП – НПВІ

НД - це сукупний зароблений доход всіх власників факторів виробництва: робітників та службовців (ОП), рентні доходи (РП), доходи власників капіталу (В), доходи від власності (некорпроративних власників) (ДВ), прибутки корпорацій (ПК). Іншими словами, показник НД характеризує сумарний обсяг факторних доходів:

НД = ОП+РП+В+ДВ+ПК

3. Важливим макроекономічним показником у СНР є особистий доход (ОД) - доход, отриманий власниками факторів виробництва – приватними особами.

Він відрізняється від НД (заробленого доходу) з двох причин:

1) деяка частина зароблених доходів не попадають у домашні господарства (наприклад, внески на соціальне страхування),

2) деякі отримані домашніми господарствами доходи не є трудовими (заробленими).

Для визначення особистого доходу слід від обсягу національного доходу (НД) відняти виплати на соціальне страхування (ВСС), податки на прибуток корпорацій (ПП_К), нерозподілені прибутки корпорацій (НП) - три види зароблених, але не одержаних доходів; та додати трансфертні платежі (ТП) і виплати по державному боргу (ВДБ) – два види доходів, які одержуються, але не є заробленими:

ОД = НД-ВСС-ПП_к-НП+ТП+ВДБ

ОД розподіляється на споживання, заощадження та виплату індивідуальних податків.

4. Доход кінцевого використання (ДКВ) — це частина особистого доходу, що залишається у домогосподарств і некорпоративних підприємств після виплати індивідуальних податків (ІП):

ДКВ = ОД-ІП

У економічні та статистичній літературі цей показник також може зустрічатись під назвами: дохід, що є у розпорядженні (РД), або використовуваний дохід (ВД).

Індивідуальні податки складаються з особистих прибуткових податків та податків на особисте майно.

5. Інші показники:

Доход кінцевого використання розподіляється на особисте споживання (ОС) та особисте заощадження (О3):

ДКВ = ОС+О3

Споживання – сумарні витрати домашніх господарств на товари та послуги, за виключенням купівлі житла. Споживання складає більшу частину доходу кінцевого використання.

Заощадження – частина доходу, яка використовується домашніми господарствами з метою нагромадження багатства. Наприклад, поповнення банківського рахунку, купівля цінних паперів, виплата боргів.

Заощадження виступають головним джерелом нагромадження. Валове нагромадження (ВН) характеризує чисте придбання товарів та послуг, як імпортних, так і створених у країні, але не використаних протягом року. Валове нагромадження, як елемент ВНП, враховує валове нагромадження основного капіталу, зміни запасів матеріальних обігових засобів, чисте придбання цінностей.

Дата добавления: 2014-01-07