Номінальний і реальний ВНП. ВНП та економічний добробут

Номінальний ВНП - це ВНП, виміряний у цінах поточного року. На коливання номінального ВНП впливає динаміка обсягу виробництва і рівня цін.

Реальний ВНП - це ВНП, скорегований на рівень інфляції (чи дефляції). Реальний ВНП вимірює обсяг виробництва поточного року у цінах року, який взятий за базовий.

Для перетворення номінального ВНП у реальний слід виключити з номінального показника інфляцію. Для цього використовується показник (індекс) зміни цін поточного року по відношенню до базового – індекс інфляції.

В якості індексу інфляції часто використовується індекс цін споживчих товарів або індекс споживчих цін (ІСЦ). ІСЦ розраховується як відношення вартості споживчого кошика (ВСК) у поточному році до вартості споживчого кошика у базовому році і результат множиться на 100%.

Альтернативним показником рівня цін є дефлятор ВНП. Дефлятор ВНП дорівнює співвідношенню між номінальним ВНП та реальним ВНП в поточному періоді:

Дефлятор може бути розрахований за допомогою індекса цін Ласпейреса, індекса цін Пааше, індекса цін Фішера.

Індекс цін Ласпейреса (I_L) застосовується для оцінки зміни рівня цін за певний період, якщо структура виробництва не змінювалась.

де: - ціна одиниці і -го товару у базовому році; - ціна одиниці і -го товару у поточному році; - обсяг виробництва і -го товару у базовому році; п – кількість видів вироблених товарів.

Якщо дефлятор ВНП розраховується для виробництва з мінливою структурою, то використовується індекс цін Пааше (I_P):

де: - ціна одиниці і -го товару у базовому році; - ціна одиниці і -го товару у поточному році; - обсяг виробництва і -го товару у поточному році; п – кількість видів вироблених товарів.

Індекс цін Фішера (I_F) усереднює значення інфляції, отримані за допомогою індексів цін Ласпейреса та Пааше:

Досі розглядались індекси, які відображали співвідношення цін поточного року до базового. Такі індекси називаються базисними. Проте у статистичні літературі часто наводяться індекси, які відображають співвідношення цін кожного поточного року до попереднього – ланцюгові.

Для розрахунку базисного індексу на основі ланцюгових слід перемножити всі ланцюгові індекси між собою і поділити на 100% у ступені, на 1 меншому за число індексів:

Крім абсолютної величини зміни реального ВНП, можна розраховувати відносну зміну ВНП:

Зміна реального ВНП (%)

=

Зміна номінального ВНП (%)

-

Індекс цін (%)

Більшість показників, які характеризують країни світу або включають ВНП, або пов’язані з ним, або розраховуються на його основі. Макроекономічні показники країн світу зазвичай перераховуються у доларах США і коригуються з урахуванням паритету купівельної спроможності (ПКС) національної валюти. Тобто ВНП у національній валюті переводиться у долари не за ринковим курсом, а за купівельною спроможністю кожної валюти, тобто за сумою товарів, яка можу бути куплена на одиницю даної валюти.

Вагомим показником рівня життя в країні та її економічного потенціалу є величина ВНП на душу населення:

...

Типологічний підхід до класифікації країн світу, запропонований ООН, враховує, насамперед, дві основні характеристики: показники рівня економічного розвитку (ВНП на душу населення) і соціально-економічну структуру країни. Крім того, береться до уваги динаміка економічного розвитку, ступінь відкритості економіки, орієнтація на демократичні перетворення.

Ця класифікація виокремлює три групи країн:

1. Індустріально розвинуті.

2. Країни з перехідною економікою.

3. Країни, що розвиваються. В цій групі виокремлюються дві підгрупи:

1.1. Нові індустріальні країни

1.2. Найменш розвинені країни

Світовий банк запропонував класифікацію за чіткою градацією рівнів розвитку у відповідності з показником ВНП на душу населення кожної країни. Згідно зі схемою Світового банку країни світу поділяються на чотири групи:

1. Країни з низьким рівнем доходу - менше 785 дол. за душу населення; таких країн 60.

2. Країни з рівнем доходу нижче середнього - від 785 до 3125 дол.; таких країн налічується 59, і серед них Україна.

3. Країни з рівнем доходу вище середнього - від 3126 до 9655 дол.; їх 37.

4. Країни з високим рівнем доходу - вище 9655 дол. В цю групу, яка нараховує 53 країни, входять практично всі індустріально розвинуті держави, деякі нафтодобувні країни Перської затоки, декілька невеличких держав, що живуть за рахунок туризму (Багамські Острови, Кайманові Острови та ін.).

Важливою рисою сучасного аналізу країн є дослідження галузевої структури їх економіки, частки кожної галузі у ВНП. Останнім часом на гребені науково-технічного прогресу передові позиції завойовують біоінженерія, фармацевтика, лазерна техніка і особливо інформатика та інформаційно-комунікаційні технології.

Поширеною є така схема галузевої структури: первинні, вторинні й третинні галузі. До первинного блоку (або сектора) належить сільське й лісове господарство, рибальство, видобувна промисловість. До вторинного - обробна промисловість і будівництво. Третинний блок охоплює сферу послуг, зокрема, кредит, інформатика, торгівля, туризм, освіта тощо. Іноді визначають ще й четвертинний - інформаційний сектор, виокремлюючи інформаційні послуги з третього блоку.

Залежно від рівня розвитку країни провідним один з цих блоків. Відповідно до переважання кожного з секторів у ВНП виокремлюються такі стадії економічного розвитку країни (групи країн):

1. аграрний (доіндустріальний), в якому переважаючим є первинний блок;

2. індустріальний, в якому переважає вторинний блок;

3. постіндустріальний (інформаційний) – переважає третинний (четвертинний) блок.

Аналізуючи економіку країни, важливо знати ступінь її зовнішньоекономічної активності. Його визначають такі показники: експорт, імпорт, товарообіг зовнішньої торгівлі, відкритість економіки щодо світового ринку, залежність від світового ринку, частка іноземного капіталу в економіці країни, величина активів резидентів за кордоном та інші.

Поняття відкритості економіки, тобто ступеня її участі в зовнішній торгівлі та міжнародному поділі праці. Відкритість економіки розраховується за формулою:

Імпортозалежність країни:

Інтенсивність зовнішньоекономічних зв'язків країни характеризується не тільки обсягами товарообігу, але й міжнародним рухом факторів виробництва, до яких належать робоча сила, капітал і технології.

Рух робочої сили виявляється у міжнародних міграціях працездатного населення. Від'їзд населення за кордон називається еміграцією, в'їзд з-за кордону - імміграцією. Інтенсивність міграції визначається співставленням кількості мігрантів з чисельністю населення країни.

Розраховується коефіцієнт еміграції (Ке), імміграції (Кі)⁵:

Різниця між кількістю іммігрантів і кількістю емігрантів становить міграційне сальдо країни; воно може бути позитивним або негативним.

Однією з найважливіших характеристик економіки країни є її участь у міжнародному русі капіталу. Сьогодні практично кожна країна або вивозить свій капітал, або приймає іноземний. Роль іноземного капіталу в економіці країни визначається його часткою до загальної суми капіталовкладень у країні (включно вкладень резидентами).

Іншим показником є частка іноземних інвестицій у ВВП (ЧІІ):

ВНП не повністю відображає реальний добробут нації.

По-перше, він не враховує статистики вартісної оцінки неринкової діяльності, наприклад, догляд за дітьми чи хворими, праця домогосподарки.

По-друге – ВНП не враховує показники функціонування тіньової економіки, наприклад, рекет, виробництво та продаж наркотиків, нелегальної продукції без сплати податків.

По-третє – не враховує оцінку негативних результатів функціонування виробництва, наприклад, вичерпання природних ресурсів, забруднення довкілля, зміни клімату.

По-четверте – ВНП не враховує грошову оцінку підвищення вільного часу населення. Наприклад,скорочення робочого тижня, оплачувані відпусткисправляють позитивний вплив на добробут нації.

По-п’яте, ВНП не відображає підвищення якості продукції.

По-шосте, не відображається ступінь рівномірності та справедливості розподілу виробленого продукту.

Індекс людського розвитку (ІЛР) включає економічну та соціальну складові. ІЛР є середнім арифметичним індексу тривалості життя, індексу освіти та скоригованого індексу ВВП на душу населення.

Сучасний аналіз економічного розвитку країни включає її комплексну характеристику за рядом показників:

1. ВНП та ВВП на душу населення.

2. Ефективність виробництва ВНП за такими напрямами:

2.1. Продуктивність праці при створенні ВНП:

2.2. Фондовіддача ВНП:

2.3. Матеріаломісткість ВНП:

2.4. Енергоємність ВНП:

3. Галузева структура ВНП, експорту та імпорту.

4. Показники виробництва основних видів продукції, послуг та носіїв інформації на душу населення.

5. Рівень і якість життя населення.

5.1. Показники рівня життя:

5.1.1. середня тривалість життя;

5.1.2. рівень освіченості населення;

5.1.3. середня тривалість робочого тижня;

5.1.4. добове споживання кілокалорій на душу населення;

5.1.5. кількість студентів на душу населення;

5.1.6. кількість лікарів на душу населення;

5.1.7. забезпеченість населення житлом.

5.2. Показник якості життя:

5.2.1. індекс людського розвитку.

Дата добавления: 2014-01-07