Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Організація документації і документообігу по операціях руху виробничих запасів

Документальне забезпечення руху спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів», інструментів, облічувальних у складі МШП, здійснюється відповідно до вимог Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первиннихоблікових документів з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів від 22.05.1996 р. № 145 за типовими формами:

• МШ-1 - відомість на поповнення/вилучення постійного запасу інструментів (пристроїв);

• МШ-2 — картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів;

• МШ-3 — замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв);

• МШ-6- особова картка обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв;

• МШ-7 — відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв;

• МШ-4 — акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів;

• МШ-5 — акт на списання інструментів (приладів) та їх обмін на придатні;

• МШ-8 — акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів.

При одержанні приплоду телят, поросят, ягнят (крім каракульських), лошат, нових сімей бджіл тощо завідувач фермою, зоотехнік чи бригадир складають у двох примірниках «Акт на оприбуткування приплоду тварин» (ф. № 95). Дані акта використовують для нарахування заробітної плати працівникам ферми. Обидва примірники акта передаються в бухгалтерію: один — на наступний день після його складання, а другий — в кінці місяця разом зі «Звітом про рух худоби і птиці на фермі» після того, як на підставі нього будуть зроблені записи в регістрах зоотехнічного обліку. Записи в акті здійснюють індивідуально по кожній голові приплоду великої рогатої худоби і коней, по всіх інших тваринах — в цілому, з зазначенням статі. У документі вказують, за ким із тваринників була закріплена тварина, що дала приплід, кличку і номер матки, кількість і вагу приплоду, присвоєні молодняку номери, його особливі ознаки (масть, прикмети, проміри тощо).

Відправлення на забійний пункт всієї продукції окоту з товарною шкуркою і ягнята для забою на шкурку, мертвонароджені, випоротки, викидні, ті, що загинули, та змушено прирізані до бонітування й після нього) та нетоварною шкуркою ембріони) оформляють «Накладними (внутрішньогосподарського призначення)» ф. № 87) у трьох примірниках, з яких один залишається в отарі.

Для обліку кількості каракулю, одержаного окремими бригадами, на ягнят, що відправляються на забійний пункт, начіплюють бірки із зазначенням номера бригади. При забої бірка переноситься на забиту шкурку. Такі ж самі бірки начіплюють і на відправлені на забійний пункт каракульські шкурки ягнят, забитих в отарі.

Загибель і дорізування суягних вівцематок засвідчують також в «Акті про хід:коту овець» (ф. № 103) та в «Акті на вибуття тварин і птиці» (ф. № 100), в розділі «Використання» якого обов’язково зазначають кількість і якість одержаних шкурок від випоротків. Одночасно з цим одержані випоротки (з товарною і нетоварною.куркою) показують в «Акті про хід окоту овець» (ф. № 103).

Усю продукцію окоту каракульських овець, що надійшла протягом дня на пункт, записують окремим рядком з кожної накладної у відповідні графи «Акта на вибуття тварин і птиці» (ф. № 100). Тут же показують вихід шкурок, нетоварних шкурок, тушок та сичугів, одержаних від переробки (забою).

У кінці робочого дня «Акт на вибуття тварин і птиці» (ф. № 100) підписують члени комісії, призначеної керівництвом сільськогосподарського підприємства на період окоту для якісного прийняття продукції забійним пунктом. У кінці акта матеріально відповідальна по забійному пункту особа розписується про прийняття продукції на склад сільськогосподарського підприємства чи для продажу.

У спеціалізованих птахівничих підприємствах та на птахофабриках для проживання одержаних (виведених) пташенят застосовують «Акт виводу та сортування добового молодняку птиці» (ф. № 106). Його складає начальник цеху інкубації зоотехнік у день виводу пташенят. У цьому акті зазначають відсоток виходу та як. виведених пташенят з кожної партії закладених яєць. Начальник цеху інкубації на підставі відповідних документів складає і подає в бухгалтерію «Звіт про процеси інкубації» (ф.№ 105). Звіт підписують начальник цеху й оператор і затверджує керівник підприємства. Відпуск пташенят з цеху інкубації в цех вирощування здійснюють за «Накладними (внутрішньогосподарського призначення)» (ф. № 87). На кожну партію птиці, направлену в забійний цех, виписується окрема наклади

На одержаний приплід звірів та кролів складають «Накопичувальний акт на оприбуткування приплоду звірів» (ф. № 96), у якому зазначають кількість знайденого в кожному гнізді молодняку (живого і мертвого). Оприбутковують тільки живих звірят (кроленят), виявлених при реєстрації приплоду. Накопичувальний акт складає завідувач фермою, зоотехнік або бригадир в момент розкриття гнізд Дані актів переносять у регістри зоотехнічного обліку та використовують для г рахунку заробітної плати працівникам ферми. Накопичувальні акти подають у бухгалтерію разом зі «Звітом про рух худоби і птиці на фермі» (ф. № 102).

Тварини, придбані в інших сільськогосподарських підприємствах, племінні об’єднаннях тощо, оприбутковуються на підставі товарно-транспортних накладних і рахунків-фактур (ф. № 868). До них додають ветеринарне свідоцтво, а і; придбанні племінних тварин заповнюється також «Племінне свідоцтво».

Тварин, які надійшли в порядку безоплатної передачі від інших підприємствах чи організацій, приймають на облік на основі рахунків-фактур та «Товарно-транс­портних накладних на відправку-приймання тварин і птиці» (ф. № 1 с.-г. твар.).

Наявність кормів обліковують у «Журналі обліку кормів» (ф. № 35а), а витрати — у «Журналі обліку витрат кормів» (ф. № 35).

Облік насіння соняшнику, тютюну та луб’яних культур. Облік урожаю насіння соняшнику ведуть із застосуванням тих самих первинних документів, що й облік надходження зерна.

При обліку тютюну враховують основне і додаткове збирання врожаю. Після сушіння і доробки листків їх зважують і оприбутковують за фактичною масою При цьому складають щоденник надходження сільськогосподарської продукції (ф.№81).

При відправленні з поля одержаної продукції льону, конопель та інших луб’яних культур застосовують «Реєстр відправки зерна та іншої продукції з поля» (ф. № 77) так само, як і при обліку надходження зерна.

Облік продукції тваринництва. Надходження молока у сільськогосподарських підприємствах оформляють «Журналом обліку надою молока» (ф. № 1121 який складає завідуючий фермою, бригадир, майстер машинного доїння чи старша доярка. У ньому по кожній доярці щодня записують кількість корів, що дояться, та кількість одержаного молока (у кілограмах) по кожному доїнню окремо (вранці, вдень, увечері).

У дні, коли здійснюють контрольне доїння, в журналі обліку надою роблять відповідну позначку. Завідуючий фермою, бригадир або старша доярка щоденно визначає вміст жиру в молоці по кожній групі корів, закріплених за доярками, і перераховує кількість прийнятого молока як однопроцентне.

Журнал обліку надою молока ведуть в одному примірнику протягом 15 днів і зберігають на фермі. Кількість надоєного молока та вміст жиру в ньому підтверджують своїми підписами завідуючий фермою або бригадир і доярки.

Відпуск молока дитячим закладам, на громадське харчування та в інші пункти у самому господарстві проводять за «Накладними» (ф. № 87) або «Лімітно-забірними картами» (ф. № 117). Витрачання молока на випоювання телят оформляють «Відомістю витрати кормів» (ф. № 94).

Сільськогосподарські підприємства реалізують молоко, як правило, переробним підприємствам згідно із погодженим графіком. При цьому переробні підприємства можуть закуповувати молоко безпосередньо на місці у товаровиробника (за наявності умов визначення маси та якості сировини). Оцінювати якість молочної сировини мають право лише особи, які пройшли спеціальну підготовку, що підтверджено відповідними документами.

Для обліку щоденного надходження і витрачання молока протягом місяця на кожній фермі ведеться «Відомість руху молока» (ф. № 114).

По закінченні звітного періоду перший примірник цієї відомості разом із журналами обліку надою молока, лімітно-забірними картами, товарно-транспортними накладними та іншими документами подають у бухгалтерію підприємства. Другий примірник відомості залишається у завідуючого фермою, бригадира й замінює книгу складського обліку.

Основним первинним документом з обліку надходження вовни є «Акт настригу і приймання вовни» (ф. № 115). Цей документ складає зоотехнік з участю старшого чабана та завідуючого пунктом стриження овець у трьох примірниках, з яких перший є підставою для оприбуткування вовни на складі, другий залишається у бригадира (старшого чабана), а третій — передають зоотехніку для складання заключного звіту про стрижку овець.

Для заповнення акта використовують дані «Щоденника надходження і відправки вовни на заготівельні пункти» (ф. № 116).

Відправку вовни для переробки оформляють «Покіпним описом» (ф. № 115а). При реалізації вовни виписують «Товарно-транспортну накладну на відправку-приймання вовни» (ф. № 1с.-г., вовна).

Запитання для самоперевірки

1. Які передумови організації обліку запасів?

2. Які первинні документи застосовуються в бухгалтерському обліку сільськогосподарських підприємств?

3. Які особливості організації документування обліку МШП?

4. В чому особливість аналітичного обліку МШП?

5. Як організувати облік на складах?

6. Назвіть особливості організації документообігу одержаної сільськогосподарської продукції.

7. Яким чином організувати аналітичний облік готової продукції?

8. Яка інформація про запаси зазначається в наказі про облікову політику підприємства?

9. За якими методами обліковується продукція врожаю зернових культур?

10. Який порядок документування продукції тваринництва?

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Організація аналітичного обліку сільськогосподарської продукції | Загальні принципи організації обліку виробничої діяльності
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 517; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.019 сек.