Поняття і сутність мотивації

План

Лекція 7. Мотивація

1. Поняття і сутність мотивації.

3. Теорії змісту мотивації.

3. Теорії процесу мотивації.

4.Проблеми мотивації в сучасній практиці управління.

Мотивація — це готовність докласти максимальних зусиль для досягнення організаційних цілей, що зумовлена здатністю цих зусиль задовольняти певну індивідуальну потребу. Це визначення наближує нас до змісту мотивації. Воно запроваджує три ключові поняття: зусилля, організаційні цілі та індивідуальна потреба.

Характерно, що мотивація задовольняє дві обставини. По-перше, забезпе­чення індивідуальних потреб, а по-друге, досягнення організаційних цілей. Обидві умови можуть і повинні задовольнятися якомога повніше.

Мотивування - це складна категорія, для з’ясування природи якої важливо спочатку розібрати поняття „потреби”, „спонукання”, „мотиваційна структура”, „стимули”.

Потреба – це особливий стан психіки індивіда, усвідомлена ним незадоволеність, відчуття нестачі (браку) чогось, відображення невідповідності між внутрішнім станом і зовнішніми умовами.

Потреби прийнято класифікувати на фізіологічні, соціальні, психологічні. Їх також поділяють на первинні та вторинні.

Первинні потреби мають фізіологічний характер і, як правило, закладені генетично, природою. Вони майже однакові, спільні для різних людей.

Вторинні потреби, за своєю природою психологічні, виникають у ході набуття життєвого досвіду. Вони мають чітко виражений індивідуальний характер. Кожна людина має свої, властиві лише їй моральні якості, запити, індивідуальні ознаки, що набуваються з досвідом (потреби в спілкуванні, контакті, дружбі, повазі; прагнення та можливості їх реалізації).

Потреби неможливо безпосередньо спостерігати чи вимірювати. Про їх існування можна тільки здогадуватися чи скласти уяву на основі поведінки конкретної людини. Потреби є мотивами до дій. Коли потреба усвідомлюється людиною, вона викликає стан цілеспрямованої поведінки, що орієнтована на досягнення конкретного результату.

Спонукання (мотив) – це потреба яка викликає у людини стан спрямованості на виконання певних дій для задоволення такої потреби.

Воно є виявом потреби через поведінку і сконцентроване на досягненні мети. Під метою, в даному значенні, розуміють все, що сприймається як засіб задоволення потреби.

Мотиваційна структура – це сукупність мотивів, які знаходяться в певному співвідношенні один до одного за ступенем їх впливу на поведінку людини.

Стимули – це важелі або інструменти впливу на людей, які викликають дію певних мотивів. До них належить широкий спектр конкретних засобів (усього того, що можна запропонувати людині як компенсацію за її дії). Одним із найважливіших стимулів виступає винагородження. Винагорода - це все те, що людина вважає для себе цінним, чого вона прагне досягти і чим би хотіла володіти.

При цьому розрізняють два типи винагородження:

1) внутрішнє – його дає сама робота, її результати, змістовність, значимість;

2) зовнішнє – його працівник отримує від організації (з/п, премії, пільги, привілеї, службове зростання тощо).

Стимулювання – це процес використання різних стимулів для мотивування людей.

Керівники впроваджують власні управлінські рішення, використо­вуючи на практиці основні принципи мотивації.

В теорії управління застосовується таке тлумачення цього терміну:

Мотивування — це процес впливу на людину з метою її спонукання до певних дій, спрямованих на досягнення цілей організації, Сутність мотивування зводиться до певних умов, що дозволяють працівникам відчути, що вони можуть задовольнити свої потреби такою поведінкою, яка забезпечить досягнення цілей організації

Модель мотивації поведінки через потреби (мотиваційний процес) (рис. 7.1) функціонує так: визначаються людські потреби та стимули, що викликають внутрішню напругу, на ці потреби впливають також зовнішні обставини, сприятливі можливості і встановлена мета. Витрачаються зусилля для задоволення потреби, які призводять до певних результатів. Результати залежать від здібностей, і за їх досягнення передбачаються винагороди, що якоюсь мірою задовольняють початкові потреби і стимули. Модель — замкнуте коло, бо в міру задоволення одних потреб, виникають інші, що вимагають витрат нових зусиль.

Рис. 7.1. Схема мотиваційного процесу

При досягненні очікуваного результату можливі три варіанти задоволення потреби: потреба людини буде задоволена повністю, частково або не задоволена взагалі.

Протягом багатьох років робляться спроби звести мотиваційні тенденції людини в певні системи й на цій основі побудувати певні теорії. Ці теорії допомагають менеджерам зрозуміти істинні шаблони поведінки людей.

Сучасні теорії мотивації засновані на результатах психологічних досліджень і виходять із складу і структури потреб людини. Теорії мотивації розподіляються на дві основні групи: змістові і процесуальні.

Змістові теорії мотивації пов'язані з ідентифікацією внутрішніх спонукань (потреб), що змушують людину діяти так, а не інакше, визначають структуру потреб людини і виявляють серед них ті, що мають пріоритетне значення.

Більш сучасніші процесуальні мотиваційні теорії ґрунтуються на побудові та здійснені процесу мотивації. Сама мотивація розглядається з точки зору того, за яких умов і яку поведінку обере індивід для досягнення бажаних результатів.

Розвиток мотиваційних теорій має еволюційний характер, вони взаємо­доповнюються.

2. Теорії змісту мотивації.

Змістові теорії намагаються визначити потреби, що спонукають людей до дії. Вони аналізують людські потреби та допомагають керівникам зрозуміти, які винагороди за працю люди цінуватимуть, а які ні. Це робиться при визначенні обсягу та змісту роботи виконавців.

Серед багатьох існуючих змістових теорій мотивації, більшість виокремлюють чотири основних, які вже стали класичними: Маслоу, Алдерфера, МакКлелланда та Герцберга.

П'ЯТИРІВНЕВА ІЄРАРХІЯ ПОТРЕБ МАСЛОУ. Одним із перших біхевіористів, вчених, який досліджував складність людських потреб та їх вплив на мотивацію до праці, був Абрахам Маслоу. У 40-х роках ХХ-го століття він створив теорію "ієрархії потреб”. Це була одна з перших спроб класифікації людських потреб за ступенем їх впливу на поведінку. Згідно з теорією потреби рангуються на 5 рівнів:

Дата добавления: 2014-01-07