Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Питання для контролю знань




План

1. Аудит операцій з коштами в касі.

2. Аудит операцій з підзвітними особами.

3. Аудит основних засобів.

4. Аудит нематеріальних активів.

5. Аудит матеріальних цінностей.

6. Аудит формування і використання власного капіталу та забезпечення зобов’язань.

7. Аудит довгострокових позик і векселів.

8. Аудит розрахунків за податками і платежами.

9. Аудит розрахунків з оплати праці й за соціальним страхуванням.

10. Аудит розрахунків з бюджетом.

Ключові слова: аудиторські процедури; облікова політика; готівкові розрахунки; каса; готівка; поточний рахунок; ліміт каси; підзвітні готівкові суми; готівковий обіг; Штрафні санкції за порушення; акт інвентаризації каси, суцільний метод перевірки; вибіркова перевірка; предметна область дослідження; робоча документація; підсумкова документація.

 

Література:

1. Давидов Г.М. Аудит: Навч. посіб. – 3 – тє вид., стер. – К.: Т – во «Знання», КОО, 2002, стор.413-441;

2. Кулаковська Л.П, Піча Ю.В.Основи аудиту: Навч. пос. для студ. вищих навч. закл. освіти. – Львів: Новий світ – 2002. – стор.355-384;

3. Усач Б.Ф., Душко З.О., Колос М.М. Організація і методика аудиту: Підручник. – К.: Знання, 2006, стор.95-109; 134-209;

4. Бутинець Ф. Ф. та ін., Аудит і ревізія підприємницької діяльності. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 «Аудит і облік» /під ред. проф., Ф.Ф.Бутинця – Житомир: ПП «Рута», 2001. – стор.275-343;

5. Гончарук Я.А., Рудницький В.С. Аудит: Навч. посіб. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2007. – стор.91-132.

 

1. Аудит операцій з коштами в касі

Основними напрямами аудиту операцій з коштами в касі є:

· перевірка стану збереження готівки в касі;

· вивчення законності і доцільності проведення операцій з грошовими коштами та грошовими документами, своєчасності і повноти оприбуткування та витрачання грошових коштів;

· перевірка законності відкриття підприємством рахунків у банку, своєчасності одержання і обробки виписок банку по всіх відкритих рахунка;

· стану грошових коштів на рахунках на день проведення аудиту за даними виписок банку і за балансом підприємства;

· виявити напрямків використання коштів, що зберігаються на банківських рахунках, оцінка правильності проведення взаємозаліків з кредитною установою;

· перевірка наявності договорів та їх реєстрації у відповідних журналах;

· перевірка правильності документального оформлення операцій з коштами, розрахунками та іншими активами і відображення цих операцій в обліку і звітності;

· оцінка стану синтетичного та аналітичного обліку коштів.

При перевірці касових операцій з’ясовується:

Ø наявність всіх касових звітів та прибуткових і видаткових документів, відображених у касових звітах;

Ø дотримання касової дисципліни;

Ø наявність встановленого ліміту залишку каси;

Ø повнота та своєчасність оприбуткування готівки;

Ø забезпечення щоденного дотримання встановлених банком лімітів залишків готівки у касі, строків та порядку здачі грошової виручки своєчасність повернення в банк не виплачених у встановлений термін сум заробітної плати, допомоги, стипендій, винагород та інших сум;

Ø правильність витрачання готівки з виручки та готівки, отриманої в банку;

Ø дотримання граничної суми платежів у розрахунках з юридичними і фізичними особами;

Ø правильність застосування курсу валюти при відображенні операцій у національній валюті та визначе6ння курсових різниць на дату операції і на кінець звітного періоду;

Ø правильність ведення касової книги, своєчасність і повнота обліку в ній надходжень та видачі готівки; правильність оформлення касиром касових ордерів.

При перевірці також слід встановити коло посадових осіб, які мають право підписувати касові документи.

Аудитором слід звернути увагу на умови збереження грошових коштів:

Забезпечення обладнання каси пожежною та охоронною сигналізація ми, сейфами вогнетривкими шафами, дотримання умов транспортування готівки з банку до підприємства.

Підсумки перевірки слід оформити наступним чином (табл.6.1)

 

Таблиця 6.1

Реєстр касових документів з перевищенням ліміту готівкових коштів

№ з/п Номер звіту Дата Фактичний залишок Ліміт Відхилення
           

 

Основні порушення в операціях з грошовими коштами в касі:

1. пряме розкрадання грошових коштів;

2. не прибуткування та привласнення грошових коштів, що надійшли;

3. надлишкове списання грошей по касі;

4. привласнення сум, законно нарахованих різним особам та організаціям;

5. недотримання лімітів залишку готівки;

6. проведення розрахунків з різними особами понад встановлені ліміти;

7. розрахунки з насе6ленням готівкою за готову продукцію, товари, виконані роботи та надані послуги без застосування реєстрів розрахункових операцій (РРО);

8. некоректне відображення касових операцій в регістрах синтетичного обліку.

Основні порушення при проведенні операцій по рахунках в банках:

1) неповне відображення в обліку операцій по рахунках в банках;

2) безготівкові перерахування коштів не за призначенням;

3) некоректне відображення операцій на рахунках в банках в регістрах синтетичного обліку.

 

2. Аудит операцій з підзвітними особами

Основними завданнями аудиту операцій з підзвітними особами є:

- вивчення законності операцій з дебіторською заборгованістю та реальності її відображення, зокрема, правильності віднесення заборгованості до довгострокової чи поточної;

- дотримання законодавства при стягненні заборгованості до пред’явлених позовах;

- визначення розміру заборгованості по відшкодуванню завданих збитків, правильності використання підзвітних сум і своєчасності надання авансових звітів підзвітними особами;

законність і доцільність здійснених витрат через підзвітних осіб, можливість їх проведення за безготівковими розрахунками, реальність підзвітних сум.

Перевірку розрахунків з підзвітними особами доцільно проводити в такій послідовності:

- чи не видається готівка з каси в підзвіт на такі витрати, які можуть бути оплачені безпосередньо з каси або через банк;

- чи затверджений на підприємстві список підзвітних осіб із зазначенням. Кому з них, на які витрати і в якому розмірі можуть видаватись кошти в підзвіт (крім сум, які видаються на відрядження);

- чи уклали з підприємством затверджені підзвітні договори про матеріальну відповідальність;

- чи немає відряджень без дозволу керівника;

- чи оформлюються службові відрядження рішенням керівника підприємства із зазначенням підстав і чи реєструються в бухгалтерії видані посвідчення на відрядження;

- чи не видаються в підзвіт кошти особам, які не є працівниками даного підприємства;

- чи не було випадків одержання готівки підзвітними особами, а потім повернення її в касу;

- чи не видаються під звіт суми при наявності заборгованості за раніше видані аванси (перевіряють за даними аналітичного обліку і первинних документів);

- чи зазначається при видачі підзвітних сум їх цільове призначення (перевіряють за видатковими касовими ордерами, чи зазначено в них цільове призначення авансу: «На відрядження», «»На придбання канцприладдя» тощо);

- чи не допускається передача підзвітних сум від однієї підзвітної особи іншій. На практиці буває два варіанти такої передачі. У першому випадку передача проводиться відкрито і її легко виявити за кореспонденцією рахунків (Дт 372, Кт 372). Н другому випадку – передача підзвітних сум прихована, коли витрати здійснені однією особою, а звітує інша. Такі факти можна виявити шляхом ретельного вивчення руху документів і одержання відповідних пояснень підзвітних осіб;

- чи дотримуються на підприємстві правил видачі грошей під звіт тільки з письмового дозволу керівника підприємства;

- чи дотримується обмеження готівкових розрахунків між суб’єктами підприємницької діяльності.

Можливі порушення ведення операцій з підзвітними сумами:

1) порушення порядку видачі підзвітних сум;

2) порушення правил оформлення витрат на відрядження;

3) порушення порядку оподаткування при оформленні витрат на відрядження;

4)порушення при придбанні запасів. Оплаті робіт, послуг підзвітними особами;

5) порушення порядку обліку представницьких витрат;

6) порушення порядку ведення синтетичного обліку розрахунків з підзвітними особами;

7) порушення в оформленні та реквізитах первинних документів;

8) порушення правил ведення бухгалтерського обліку.

3. Аудит основних засобів

Завданнями аудиту операцій з необоротними активами є:

- встановлення правильності документального оформлення надходження, переміщення, використання та списання необоротних активів;

- перевірка ефективного їх використання та збереження;

- встановлення правильності визначення строку корисної експлуатації; (використання) основних засобів, інших необоротних активів та нематеріальних активів;

- перевірка правильності нарахування зносу основних засобів, інших необоротних матеріальних активів;

Підтвердження достовірності відображення в бухгалтерському обліку первісної та ліквідаційної вартості основних засобів, а також результатів їх переоцінки;

- перевірка доцільності проведення ремонту основних засобів та правильності відображення в бухгалтерському обліку понесених витрат;

- вивчення законності проведення операцій, пов’язаних зі списанням необоротних активів внаслідок непридатності їх до використання та ліквідації;

- підтвердження законності і правильності відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з необоротними активами.

Для цього аудитору слід з’ясувати:

- шляхи надходження необоротних активі на підприємство;

- чи створена на підприємстві комісія з приймання зазначених об’єктів та оформлення результатів її дій;

- чи оформлені відповідні договори купівлі – продажу;

- чи правильно зазначена первинна вартість в актах приймання-передачі (з врахуванням вимог П(С)БО 7,8);

- чи призначені матеріально-відповідальні особи за збереженням об’єктів;

- чи укладені договори про матеріальну відповідальність з особами, які відповідають за збереженням об’єктів;

- чи встановлена пожежно-охоронна сигналізація на приміщення.

Основні порушення, які виявляються аудиторами при дослідженні документів, операцій і запасів:

1) відповідність основних засобів встановленим критеріям визнання активу;

2) облік придбання основних засобів;

3) облік безоплатно одержаних основних засобів;

4) облік основних засобів, внесених засновниками до статутного капіталу;

5) облік переведення оборотних активів до складу основних засобів;

6) облік отримання основних засобів в обмін на подібний актив;

7) облік отримання основних засобів в обмін на неподібний актив;

8) Облік ремонту, модернізації, добудови, дообладнання, реконструкції основних засобів;

9) облік переоцінки основних засобів;

10) облік зносу основних засобів;

11) облік зносу інших необоротних матеріальних активів;

12) строк корисного використання (експлуатації) основного засобу;

13) зношення корисності основних засобів;

14) облік вибуття основних засобів;

15) відображання інформації про основні засоби в примітках до річної фінансової звітності тощо.

 

4. Аудит нематеріальних активів

Під необоротними розуміють поза оборотні об’єкти довгострокового використання, які не мають матеріально-речової форми, але мають відповідну вартість і можуть приносити прибуток підприємству. До них належать права користування природними ресурсами, права користування майном, права на знаки для товарів і послуг, права на об’єкти промислової власності, авторські та суміжні з ними права, гудвіл.

Суть аудиторської перевірки нематеріальних активів полягає у дослідженні юридичних і бухгалтерських документів, що засвідчують володіння ними, та перевірці дотримання методики бухгалтерського обліку нематеріальних активів.

Основними завданнями аудиту нематеріальних активів є:

- перевірка наявності нематеріальних активів і отримання підтвердження щодо права власності на усі не матеріальні активи, які зберігаються на підприємстві чи у довірених осіб;

- перевірка правильності та повноти відображення в обліку нематеріальних активів;

- перевірка санкціонування операцій з нематеріальними активами;

- перевірка відповідності даних первинного обліку нематеріальних активів даним головної книги;

- перевірки правильності обліку надходжень і вибуття нематеріальних активів;

- перевірка правильності нарахування амортизації нематеріальних активів;

- перевірка відповідності даних первинного обліку зносу нематеріальних активів даним головної книги тощо.

Порушення П(С)БО 8 «нематеріальні активи», які виявляються аудиторами при дослідженні документів, операцій і запасів:

1) відповідність нематеріальних активів встановленим критеріям визначення активу;

2) оцінка нематеріальних активів в результаті розробки;

3) облік придбаних нематеріальних активів;

4) облік придбання нематеріальних активів в обмін на подібні об’єкти;

5) облік придбання нематеріальних активів в обмін на неподібні активи;

6) облік безоплатно одержаних нематеріальних активів;

7) облік нематеріальних активів, внесених до статутного капіталу підприємства;

8) облік нематеріальних активів, отриманих внаслідок об’єднання підприємств;

9) облік створення нематеріальних активів;

10) Облік амортизації нематеріальних активів;

11) Облік переоцінки нематеріальних активів;

12) Облік вибуття нематеріальних активів;

13) Зменшення корисності нематеріальних активів;

14) Відображення інформації про нематеріальні активи в Примітках до річної фінансової звітності.

 

 

5.Аудит матеріальних цінностей

Основними завданнями аудиту операцій із запасами є наступні:

- перевірка фактичної наявності запасів (за згодою замовника);

- перевірка організації складського господарства, стану збереження запасів;

- перевірка організації обліку заготівлі, придбання та витрачання запасів;

- перевірка повноти оприбуткування запасів при належності документів, які підтверджують їх придбання;

- перевірка правильності визначення первісної вартості запасів при їх придбанні;

- перевірка організації контролю за зберіганням, використанням і погашенням довіреностей;

- перевірка правильності оформлення надходження та відпуску запасів;

- перевірка законності списання запасів при втратах;

- перевірка незавершеного виробництва, правильності оформлення собівартості продукції (робіт, послуг) за об’єктами калькулювання витрат;

- перевірка своєчасності пред’явлення претензій за якістю та кількістю запасів;

- визначення правильності ведення синтетичного та аналітичного обліку витрат на виробництво і реалізацію продукції, які включаються до собівартості;

- перевірка дотримання підприємством податкового законодавства по операціях, пов’язаних із формуванням собівартості продукції;

- оцінка повноти та правильності відображення господарських операцій із запасами в бухгалтерському обліку та звітності

- перевірка дотримання лімітів з відпуску запасів;

Порушення П(С)БО 9 «Запаси», які виявляються при дослідженні документів, операцій і запасів:

1) перевірка правильності визнання запасів активами підприємства;

2) перевірка правильності визначення первісної вартості запасів;

3) перевірка правильності відображення в обліку операцій по списанню запасів;

4) перевірка відповідності даних обліку положенням облікової політики в частині обліку МШП;

5) перевірка достовірності даних щодо залишків у фінансовій звітності;

6) перевірка достовірності інформації про запаси, що відображаються в Примітках до річної фінансової звітності.

 

6.Аудит формування і використання власного капіталу та забезпечення зобов’язань

Метою аудиту операцій з власним капіталом та забезпеченням зобов’язань є встановлення достовірності первинних даних відносно формування та використання власного капіталу і забезпечення зобов’язань, повноти й своєчасності відображення інформації в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку власного капіталу і забезпечення зобов’язань відносно до установчих документів та облікової політики, достовірності відображення стану власного капіталу і забезпечення звітності підприємства.

Основними завданнями аудиту операцій з власним капіталом та забезпеченням зобов’язань є:

- перевірка достовірності відображення показників щодо власного капіталу і забезпечення зобов’язань в обліку та звітності, встановлення законності й правильності їх формування та цільового використання;

- перевірка наявності затверджених кошторисів та дотримання законності використання коштів цільового фінансування і надходжень;

- встановлення обґрунтованості операцій з формування прибутків і збитків, їх використання і розподілу;

- встановлення повноти формування статутного капіталу, відповідності фактичних внесків учасників умовам установчих документів, дотримання строків внесення часток до статутного капіталу;

- перевірка стабільності величини статутного капіталу, його відповідності розміру, визначеному установчими документами;

- розробка заходів щодо реалізації результатів контролю з метою попередження відхилень від норм чинного законодавства.

Відхилення в обліку операцій з власним капіталом та забезпечення зобов’язань, які можуть мати місце на підприємстві:

1) неправильне і несвоєчасне внесення змін до установчих документів;

2) неправильне ведення обліку;

3) неправильне оформлення документів або їх відсутність;

4) ухилення від участі в переговорах, щодо укладання, зміни чи доповнення колективного договору;

5) порушення чи невиконання зобов’язань щодо колективного договору.

 

7. Аудит довгострокових позик і векселів

Мета аудиту операцій із зобов’язаннями полягає у встановленні достовірності первинних даних щодо наявності первинних даних щодо наявності зобов’язань перед кредиторами, реальності наявних зобов’язань, законності і доцільності проведених розрахунків, повноти і своєчасності відображення даних в первинних документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку зобов’язань і його відповідності прийнятій на підприємстві обліковій політиці, національним положенням (стандартам) бухгалтерського обліку, достовірності відображення стану зобов’язань у звітності господарюючого суб’єкта.

Зобов’язаннями аудиту з довгостроковими і поточними зобов’язаннями є:

- оцінка стану розрахунково-платіжної дисципліни за всіма видами розрахунків з кредиторами підприємства;

- встановлення наявності, правильності оформлення договорів та інших документів, що визначають права та обов’язки сторін з постачання матеріальних запасів, виконаних робіт, а також дотримання зазначених в даних документах умов;

- оцінка повноти відображення здійснених операцій в бухгалтерському обліку і перевірка правильності даних в звітності.

Під час перевірки зобов’язань за векселями слід встановити, чи дотримується чітко встановлена форма векселя, в іншому разі – останній втрачає вексельну силу. Оперативний контроль за платежами з отриманих і виданих векселів ведеться за допомогою картотеки, упорядкованої за строками погашення заборгованості.

Можливі порушення:

1)відсутність документів, якими оформлюють кредитні відносини;

2)включення до собівартості продукції (робіт. Послуг), відсотків по кредитах, які не можуть бути до неї включені;

3)порушення принципів оцінки майна.

8. Аудит розрахунків за податками і платежами

Аудитору слід враховувати, що до довгострокових зобов’язань належать:

- довгострокові кредити банків;

- інші довгострокові фінансові зобов’язання;

- відстрочені податкові зобов’язання;

- інші довгострокові зобов’язання.

Зобов’язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов’язання, якщо первісний термін погашення був більше ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов’язання на довгострокове.

Довгострокове зобов’язання за кредитною угодою буде довгостроковим, якщо:

- позикодавець до затвердження фінансової звітності погодився не вимагати погашення зобов’язання не вимагати погашення зобов’язання внаслідок порушення певних умов, пов’язаних з фінансовим станом позичальника;

- не очікується виникнення подальших порушень кредитної угоди протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

 

9. Аудит розрахунків з оплати праці й за соціальним страхуванням

Здійснюючи перевірку розрахунків за страхуванням, важливо встановити правильність використання коштів Пенсійного фонду та Фондів соціального страхування і страхування на випадок безробіття, зокрема, визначити цільове використання коштів, а також наявність документів, які підтверджують право на призначення відповідних виплат.

При проведенні аудиту окрему увагу слід звернути на правильність визначення середньої заробітної плати для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності, відповідність встановленого працівнику безпосередньо стажу роботи. Також необхідно порівняти кількість оплачених днів і сум виплаченої допомоги за поданими листами тимчасової непрацездатності з днями і сумами, що відображені в бухгалтерському обліку підприємства та розрахункових відомостях, кількість оплачених за листками тимчасової непрацездатності днів даним табелів обліку використання робочого часу.

Перевіркою необхідно встановити своєчасність сплати нарахованих внесків до відповідних фондів, так як за несвоєчасну сплату внесків стягується пеня.

При аудиті необхідно:

- перевірити дотримання податкового законодавства по операціях, пов’язаних із розрахунками з оплати праці, з бюджетом, за соціальним страхуванням та забезпеченням;

- перевірити правильності використання норм відрахувань, встановлених законодавством;

- встановити своєчасність нарахування, перерахування та правильність використання страхового відшкодування або страхового резерву при настанні страхового випадку;

- підтвердити правильності встановлення фонду оплати праці як бази для нарахування страхових внесків;

- перевірити реальність операцій по заробітній платі, що відображені в обліку тощо.

Відхилення від норм чинного законодавства при ведені операцій з оплати праці:

1) у підприємства відсутній колективний договір:

2) умови колективного договору погіршують, порівняно з законодавством, становище працівників;

3) сума нарахованої заробітної плати за даними первинних документів (особові листки працівників, розрахунково-платіжні, розрахункові відомості, розроблювальні таблиці) не відповідають даним облікових регістрів(журналам, Головній книзі);

4) віднесення на собівартість продукції (робіт, послуг), заробітної плати погодинників (відрядників), при відсутності підтверджуючих документів про фактично відпрацьований час (відсутність табелю робочого часу, даних про виконаний обсяг робіт);

5) включення до собівартості продукції (робіт, послуг) для цілей оподаткування оплати праці за здійсненням модернізації обладнання, реконструкції об’єктів основних засобів;

6) включення до собівартості продукції (робіт. Послуг) для цілей оподаткування оплати праці за виконання будівельних робіт;

7) включення до собівартості продукції для цілей оподаткування оплати праці за здійснення робіт з підготовки та освоєння виробництва нових видів продукції, науково- дослідних розробок;

8) включення до собівартості продукції для цілей оподаткування оплати праці за здійснення робіт безпосередньо не пов’язаних з виробництвом продукції, фінансування яких здійснюється за рахунок соціальних джерел тощо.

10.Аудит розрахунків з бюджетом

Метою аудиту розрахунків з бюджетом є висловлення аудитором думки про те, чи відповідають ці розрахунки за всіма податками і зборами в усіх суттєвих аспектах нормативним документам, які регламентують порядок їх нарахування та сплати до відповідних рівнів бюджету.

Органи місцевого самоврядування встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок. Вони мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю відміняти окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників та надавати відстрочки у сплаті місцевих податків і зборів.

Основні завдання та вимоги до проведення аудиторської перевірки

Основними завданнями аудиту активів і пасивів підприємства є перевірка таких аспектів, як:

- дотримання законодавства при здійсненні господарських операцій;

- відповідність фактичної діяльності економічного суб’єкта статутній;

- повнота формування статутного капіталу підприємства-клієнта;

- дотримання облікової політики;

- дотримання порядку документування здійснених господарських операцій;

- виконання умов договорів;

- забезпечення схоронності товарно-матеріальних цінностей на підприємстві;

- своєчасність погашення кредиторської заборгованості;

- дотримання розрахунково – касової дисципліни;

- внутрішній контроль за своєчасністю погашення дебіторської заборгованості;

- правильність і повнота відображення здійснених господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку;

- правильність формування фінансових результатів;

- повнота і своєчасність податкових платежів у бюджет і позабюджетні фонди;

- порядок розподілу й використання чистого прибутку.

Важливою умовою підвищення ефективності діяльності підприємства є забезпечення схоронності й раціонального використання основних засобів. Тому в програми аудиторських перевірок включають завдання по контролю операцій з основними засобами. До основних засобів підприємства належать: будинки, офісна техніка, обладнання, програмне забезпечення тощо.

Основними джерелами контролю операцій по обліку основних засобів будуть: первинна документація та її надходження, вибуття й внутрішнє переміщення, ремонт, нарахування амортизації, а також дані аналітичного й синтетичного обліку основних засобів.

Перевіряючи стан обліку основних засобів, необхідно переконатися в правильності організації аналітичного обліку; з’ясувати, чи всі основні засоби закріплені за матеріально відповідальними особами; чи правильно проведена остання інвентаризація, які її результати й чи відбиті вони в обліку; проконтролювати вірогідність облікових даних про наявність і рух основних засобів.

Аудитор повинен перевірити правильність ведення карток індивідуального і групового обліку основних засобів. Особлива увага звертається на правильне й своєчасне заповнення всіх реквізитів карток, що запобігає заміні однойменних нових предметів старими.

Варто перевірити кількість інвентарних карток, для чого зіставити дані описів інвентарних карток по обліку основних засобів по класифікаційних групах з наявними в картотеці інвентарними картками. При відсутності яких - небуть інвентарних карток варто з’ясувати причини, переконатися в наявності об’єктів, по яких немає інвентарних карток, і запропонувати відновити аналітичний облік основних засобів.

При розбіжності між даними аналітичного й синтетичного обліку потрібно з’ясувати їхню причину й винних у цьому посадових осіб, визначити наслідки і внести пропозиції по усуненню виявлених недоліків.

Особливу увагу аудитор повинен звернути на правильність оцінки основних засобів. Нові кошти, що надійшли, ура ураховуються по первинній вартості, а колишні в експлуатації – у сумі покупної вартості й витрат на доставку й установку. При цьому необхідно встановити, чи мала місце переоцінка основних засобів, а також правильність її проведення й відображення на рахунках.

Документальній перевірці також підлягають операції по списанню основних засобів. У кожному окремому випадку необхідно перевірити правильність оформлення документів на вибулі основні засоби, законність і доцільність вибуття, а також правильність відображення в обліку операцій, пов’язаних з ліквідацією й вибуттям основних засобів. Правильність і своєчасність оформлення документів по вибуттю основних засобів установлюють перевіркою даних первинних документів, аналітичного й синтетичного обліку, законність їхньої ліквідації – по актах списання. У ході контролю необхідно також установити, чи всі об’єкти основних коштів прийняті в розрахунок при нарахуванні амортизації; чи нараховується зношування з урахуванням руху основних засобів, чи правильно застосовуються норми амортизації.

Аудит нематеріальних активів аналогічний перевірці операцій з основними засобами.

Порядок ведення касових операцій у сфері послуг практично ні чим не відрізняється від порядку, застосовуваного в матеріальній сфері господарювання.

Зберігання готівки й цінностей у касі, здійснення касових операцій регулюються Порядком ведення касових операцій у народному господарстві України, затвердженим Національним банком України.

Аудит касових операцій починають із перевірки фактичної наявності грошей у касі підприємства. Аудитор пропонує касирові скласти звіт на момент перевірки. Тобто проводиться інвентаризації коштів у касі підприємства. Аудитор перевіряє дотримання строків звичайних інвентаризацій, які передбачає керівник підприємства й дотримання умов раптовості такої інвентаризації.

Аудитор зіставляє балансові дані по статті коштів з Головною книгою, журналами – ордерами, касовою книгою. Перевіряється дотримання порядку ведення записів у касовій книзі й вимог, пропонованих до неї.

Аудитор повинен вибірково проконтролювати підсумки сторінок книги й перенесення сум залишків з однієї сторінки на іншу.

У процесі перевірки необхідно переконатися в документальній обґрунтованості записів, які повинні підтверджуватися правильно оформленими прибутковими й видатковими касовими ордерами або документами, що їх заміняють і які бухгалтерія зобов’язана записувати в журналі реєстрації ордерів, що робиться не завжди. Відсутність такого журналу створює можливість для зловживань шляхом знищення касових ордерів. У такий спосіб виникають невраховані гроші.

Аудитор повинен уважно перевірити повноту й своєчасність оприбуткування грошей, отриманих по кожному чеку з банку. Деякі припускаються помилки, коли оприбуткування готівки, отриманих з банку, перевіряють тільки по корінцям чеків. Це необхідно робити по виписках банку. Якщо на них є сліди підчищень, виправлень, а також при розбіжності залишків, варто отримати в банку виписку з поточного рахунку й звірити записи в бухгалтерії з даними виписки. Списання грошей у витрати перевіряють по документах, прикладеним до касових звітів. При цьому варто звертати увагу на чітке оформлення документів: чи є розписки одержувачів, чи погашені вони штампом «Оплачено» із вказівкою дати, немає чи на них слідів підчищень і виправлень(відомі випадки повторного списання грошей на підставі видаткового касового ордера, оплаченого в попередньому році.

Не можна розрахуватися наявними коштами з юридичними особами на суму, що перевищує ліміт в один день.

При аудиті коштів на поточному рахунку насамперед необхідно встановити, скільки розрахункових рахунків має фірма.

Вибірково перевірити підтвердження кожної операції, зазначеної у виписці, відповідним первинним документом.

Перевірка банківських виписок проводиться одночасно з контролем банківських документів, що оформляли при здійснені господарських операцій, а саме:

- чи не допускається неправильне перерахування авансів і платежів по безтоварних розрахунках;

- правильно й вчасно використовуються банківські позички;

- чи точно відбиті в обліку і законно використовуються отримані з банку чекові книжки.

Особливу увагу при списанні коштів з поточного рахунку необхідно звертати на своєчасність і повноту оприбуткування й цільового використання готівки, отриманих з банку.

Перерахування коштів у погашення заборгованості бізнес – партнерам перевіряють по їхніх особливих рахунках з метою встановлення реальності й обґрунтованості використання коштів.

Аудитор повинен перевірити, чи не допущені порушення при перерахуванні коштів акцептованими дорученнями через поштові відділення зв’язку. Коли перевірять суми поточної й депонованої заробітної плати, утримання по виконавчим листам або підзвітні суми, варто перевірити обґрунтованість переказів і правильність сум, а також вірогідність зазначених у переліку адрес одержувачів переказів.

Здійснюючи контроль статутного капіталу, виходять з того, що він формується на основі внесків власників організації у вигляді коштів, майна, нематеріальних й інших активів у розмірах, обумовлених установчими документами.

Предметом перевірки є правильність відображення статутного капіталу в обліку й звітності.

При цьому аудитор повинен використати наступні аудиторські процедури:

1) ознайомлення з установчими документами фірми, оцінка відповідності їхнього змісту вимогам законодавства;

2) оцінка відповідності організації обліку статутного капіталу вимогам нормативних актів; оцінка правильності відображення в обліку змін розміру статутного капіталу, внесення змін в облік на підставі документів, що пройшли державну реєстрацію;

3) оцінка формування статутного капіталу в повній відповідності з установчими документами організації;

4) перевірка відображення в обліку оприбуткованого майна у рахунок внесків у статутний капітал (рах. 46 «Неоплачений капітал», 40 «Статутний капітал», 10«Основні засоби». 31 «Рахунки в банках» і т.д.);

5) перевірка створення резервного капіталу й інших аналогічних фондів відповідно до вимог законодавства, установчими документами й обліковою політикою.

У процесі аудиту поточних зобов’язань і кредитних операцій аудитор виконує наступні процедури:

1) визначає основних кредиторів і встановлює переважний порядок розрахунків із кредиторами;

2) установлює список кредиторів із вказівкою сум заборгованості на кінець року. Робить вибірку із включенням у неї найбільш значних сум, тобто перевірку наявності відповідних договорів і первинних документів;

3) перевіряє правильність приведення в балансі залишків по рахунках обліку розрахунків: по аналітичних рахунках, що має дебетове сальдо – у пасиві (дані суми повинні бути наведені в розгорнутому вигляді, тобто із сум оборотів по дебету й кредиту таких рахунків не виводиться сальдо);

4) перевіряє правильність проведення інвентаризації кредиторської заборгованості наприкінці року;

5) проводить оцінку правильності відображення в обліку кредиторської заборгованості в іноземній валюті;

6) оцінює правильність відображення в обліку позикових коштів, наявності кредитних договорів, віднесення на відповідні джерела витрат по сплаті відсотків по позиковим коштам;

7) перевіряє дотримання порядку обліку авансів, отриманих від покупців і замовників, включення їх в оподатковуваний оборот при розрахунку ПДВ у випадку, якщо це передбачено податковим законодавством;

8) перевіряє правильність відображення в обліку розрахунків з персоналом по оплаті праці; наявність і правильність оформлення необхідних первинних документів;

9) перевіряє дотримання порядку обліку й формування сукупного прибутку фізичних осіб, що підлягає оподаткуванню; правильність включення в нього всіх установлених законом виплат;

10) підтверджує правильність відображення в обліку розрахунків по соціальному страхуванню й пенсійному забезпеченню;

11) встановлює факт, що організація обліку розрахунків дозволяє згрупувати суми кредиторської заборгованості по строках погашення: протягом 12 місяців після звітної дати, більш ніж через рік після звітної дати;

12) підтверджує правильність формування статей балансу, що містять відомості про кредиторську заборгованість.

У процесі аудиту поточних зобов’язань і кредитних операцій аудитор виконує наступні процедури:

- визначає розрахунків із кредиторами;

- установлює список кредиторів із вказівкою сум заборгованості на кінець року. Робить вибірку із включенням у неї найбільш значних сум, тобто перевірку наявності відповідних договорів і первинних документів;

- перевіряє правильність проведення в балансі залишків по рахунках обліку розрахунків: по аналітичних рахунках, що має дебетове сальдо в активі й кредитове сальдо – у пасиві (дані суми повинні бути наведені в розгорнутому виді, тобто із сум оборотів по дебету й кредиті таких рахунків не виводиться сальдо);

- перевіряє правильність проведення інвентаризації кредиторської заборгованості наприкінці року;

- проводить оцінку правильності відображення в обліку кредиторської заборгованості в іноземній валюті;

- оцінює правильність відображення в обліку позикових коштів, наявності кредитних договорів, віднесення на відповідні джерела витрат по сплаті відсотків по позиковим коштам;

- підтверджує правильність формування статей балансу, що містить відомості про кредиторську заборгованість.

Методика розрахунків з бюджетом.

При проведенні аудиту розрахунків з бюджетом слід:

- встановити перелік податків і зборів, які сплачує підприємство;

- досконало вивчити норматив ні документи по кожному із сплачуваних податків і зборів;

- перевірити повноту і правильність відображення бази оподаткування по кожному податку чи збору;

- перевірка правильності застосування ставок податків і зборів, а також арифметичні розрахунки по нарахуванню податків;

- перевірити та обґрунтованість застосування пільг по податках і зборах;

- перевірити повноту і своєчасність сплати платежів і зборів до бюджету;

- перевірити правильність складених декларацій, розрахунків по платежах до бюджету та своєчасність їх подачі до податкового органу;

- перевірити правильність відображення розрахунків з бюджетом у системі бухгалтерського обліку та фінансовій звітності;

- надати клієнту інформацію про результати роботи з детальним викладенням встановлених помилок і фактів обману та рекомендації щодо їх виправлення;

- скласти та підписати акт про виконану роботу;

- обговорити з клієнтом питання щодо можливості продовження співпраці.

 

1. Охарактеризуйте контрольні моменти аудиту пасивів (власний капітал, зобов’язання, доходи майбутніх періодів).

2. Яка мета аудиту розрахунків з бюджетом?

3. На які моменти слід звернути увагу під час аудиту загальнодержавних та місцевих податків і зборів.

4. На яких питаннях аудитору слід зосередитися перевіряючи розрахунки з оплати праці?

5. Чим повинна бути підтверджені дебіторська і кредиторська заборгованості?

6. Які терміни позовної давності?

7. На що слід звернути увагу аудитору під час перевірки формування статутного капіталу?

8. Що відноситься до податкової звітності?

9. Охарактеризуйте контрольні моменти аудиту активів (необоротні активи, виробничі запаси, грошові кошти, дебіторська заборгованість, витрати майбутніх періодів).

10. Назвати основні порушення готівкового обігу, за які накладаються стягнення.

11. Для чого проводиться інвентаризація активів і зобов’язань?

12. Що є джерелом перевірки наявності основних засобів?

13. Як перевірити правильність відображення в балансі зносу основних засобів?

14. Що відноситься до фінансових вкладень клієнта?

15. Назвіть послідовність перевірки правильності відображення в балансі запасів і витрат?

16. Дайте визначення поняття «цінні папери».

17. На які моменти слід звернути увагу під час аудиту загальнодержавних та місцевих податків і зборів.

18. На яких питаннях аудитору слід зосередитися перевіряючи розрахунки з оплати праці?

19. Чим повинна бути підтверджені дебіторська і кредиторська заборгованості?

20. Які терміни позовної давності?

21. На що слід звернути увагу аудитору під час перевірки формування статутного капіталу?

22. Що відноситься до податкової звітності?

 

Тема 7. Оцінка фінансової звітності

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 723; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.