Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Питання для контролю знань. 1. Характеристика фінансової звітності та загальні вимоги до неї




План

1. Характеристика фінансової звітності та загальні вимоги до неї.

2. Оцінка фінансової звітності.

3. Склад і призначення фінансової звітності та основні принципи її підготовки.

4. Фінансовий аналіз звітності.

5. Поняття і види аудиторських послуг, їх відмінність від власного аудиту.

 

Питання для самостійного вивчення

1. Перевірка правильності складання балансу.

2. Консультаційні послуги.

3. Аудиторська оцінка вартості об’єктів приватизації та оренди.

 

Ключові слова: фінансова стійкість, платоспроможність, прибуток, рентабельність, ліквідність, фондовіддача.

 

Література:

1. Бутинець Ф. Ф. та ін., Аудит і ревізія підприємницької діяльності. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 «Аудит і облік» /під ред. проф., Ф.Ф.Бутинця – Житомир: ПП «Рута», 2001, стор.350-428;

2. Давидов Г.М. Аудит: Навч. посіб. – 3 – тє вид., стер. – К.: Т – во «Знання», КОО, 2002, стор.109-134; 272-280; 283-288

3. Кулаковська Л.П, Піча Ю.В.Основи аудиту: Навч. пос. для студ. вищих навч. закл. освіти. – Львів: Новий світ, 2002, стор.348-387; 422-439;

4. Усач Б.Ф., Душко З.О., Колос М.М. Організація і методика аудиту: Підручник. – К.: Знання, 2006, стор.132-169.

 

1. Характеристика фінансової звітності та загальні вимоги до неї

Фінансова звітність підприємства – це система узагальнених показників, що характеризують підсумки фінансово – господарської діяльності підприємства за минулий період (місяць, квартал, рік).

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

Порядок надання фінансової звітності користувачам визначено чинним законодавством.

Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:

-придбання, продажу і володіння цінними паперами;

- участі в капіталі підприємства;

- оцінка якості управління;

- забезпеченості зобов’язань підприємства;

- визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

- регулювання діяльності підприємства тощо.

Основні вимоги до фінансової звітності – реальність, ясність, своєчасність, єдність методики звітних показників, порівняльність звітних показників з минулими.

 

2. Оцінка фінансової звітності

Однією з найважливіших аудиторських процедур є оцінювання фінансової звітності підприємства. При цьому аудитор керується Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня № 996 та

-П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»;

-П(С)ЮО 2 «Баланс»;

-П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати»;

-П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів»;

- П(С)БО 5 «Звіт про власний капітал»;

- П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах».

Аудитор, керуючись нормативними актами, перевіряє правильність оцінки статей та фінансової звітності.

Насамперед він оцінює використання необоротних активів, зокрема основних засобів як сукупність матеріальних активів, що підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, або надання в оренду, що діють більше одного року як у сфері виробництва, так і в невиробничий сфері. До них належать також капітальні вкладення у багаторічні насадження, у поліпшення земель (іригаційні, меліоративні та інші роботи) і в орендовані будівлі, споруди, обладнання.

Фінансові вкладення (внески до статутного капіталу, придбання цінних паперів, облігацій тощо) підприємства оцінюють у балансі за фактичними витратами. Величину таких витрат і їх фінансування аудитор перевіряє за даними рахунків 102 «Капітальні витрати на поліпшення землі», 50 «Довгострокові позики», 53 «Довгострокові зобов’язання з оренди» тощо. Аудитор перевіряє правильність відображення їх у балансі, інших формах звітності.

Аудитор перевіряє використання нематеріальних активів за рахунком 12 «Нематеріальні активи».

Запаси на підприємстві відображаються в обліку за фактичною собівартістю. Якщо на підприємствах для технологічних та експлуатаційних потреб, для вироблення електроенергії та опалення будівель створюються запаси газу, то їх облік ведеться на рахунку 203 «Паливо».Розрахунки з дебіторами і кредиторами, постачальниками і покупцями у балансі та іншій фінансовій звітності показують у сумах. Попередньо звірених і відображених відповідними актами звірок.

Аудитор перевіряє правильність відображення прибутку (збитку) у балансі й звіті про фінансові результати.

Отже, усі статті балансу мають бути підтверджені матеріалами інвентаризації, що проводиться станом на 1 жовтня. Аудитор перевіряє правильність оформлення матеріалів інвентаризації та відображення на рахунках бухгалтерського обліку й у звітності. За результатами такої перевірки аудитор може зробити висновки про достовірність балансу, реальність статей інших форм фінансової звітності.

Якщо є відхилення між даними звітних форм фінансової звітності, керівництво підприємства вносить відповідні корективи. Переконавшись у правильності й достовірності фінансової звітності. Аудитор підтверджує правильність її складання.

 

3. Склад і призначення фінансової звітності та основні принципи її підготовки

Фінансова звітність – це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Метою складання фінансової звітності є забезпечення користувачів повною, правдивою, неупередженою інформацією про фінансовий стан підприємства. Фінансова звітність має задовольнити інтереси користувачів – юридичних і фізичних осіб, яким потрібна інформація про діяльність підприємства для прийняття правильних рішень.

Складові річної фінансової звітності: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал.

Термін подання фінансової звітності встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Суб’єкти малого підприємництва та представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності протягом кварталу і за рік складають лише спрощзену форму звітності з двох форм – балансу і звіту про фінансові результати.

Кожна стаття фінансової звітності може наводитись тоді, коли:

- існує достовірність надходження і вибуття майбутніх економічних вигод;

- оцінка статті може бути достовірно визначена.

Якісні характеристики фінансово звітності:

1. Зрозумілість – доступність для розуміння користувачів, які мають достатні знання у сфері бухгалтерського обліку.

2. Доречність - прогнозування результатів діяльності, виправлення помилок у господарській діяльності.

3. Надійність – у інформації, представленій у звітності, не повинно бути суттєвих помилок і викривлень.

4. Нейтральність, тобто відображення інформації без мети здійснення впливу на рішення для досягнення бажаного результату.

5. Обачливість (обережність під час розрахунків) – повнота (без пропусків).

 

4. Фінансовий аналіз звітності

Здійснюючи фінансовий аналіз звітності підприємства аудитор, досліджує показники балансу, його актив і пасив, тобто їхні статті. На підставі даних балансу і звіту про фінансові результати аудитор розраховує коефіцієнти платоспроможності (ліквідності) і рентабельності активів і пасивів.

Вивчаючи структури балансу допомагає встановити, як розподіляються активи підприємства, зокрема запаси і дебіторська заборгованість, з одного боку, і як розподілені джерела цих активів між довгостроковими, поточними зобов’язаннями і власним капіталом, з іншого. Для цього спочатку визначаємо динаміку оборотності запасів і дебіторської заборгованості шляхом використання даних балансу і звіту про фінансові результати та розрахування двох відносних показників: коефіцієнта оборотності запасів і коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості.

Аналіз пасиву балансу

Якщо підприємство не може забезпечити самофінансування, воно змушене взяти кредит. Тому кредиторська заборгованість показує тимчасове залучення в оборот кредитів на умовах їх повернення.

Однак, якщо термін погашення кредитів перевищує строк погашення дебіторської заборгованості, то зростання кредиторської заборгованості випереджатиме зростання дебіторської, що призведе до погіршення фінансового стану підприємства.

Платоспроможність (ліквідність) визначається здатністю підприємства до швидкого погашення своїх короткотермінових зобов’язань за платежами. Для здійснення таких операцій необхідні кошти, які підприємство може отримати, перевівши у гроші найбільш ліквідну частину своїх мобільних запасів або маючи достатній запас грошей у банку й у касі. Оцінювання платоспроможності проводиться за даними балансу на підставі характеристики ліквідності оборотних активів, тобто часу, необхідного для переведення їх у грошову масу. Є три рівня ліквідності. Найбільш мобільною частиною оборотних запасів є грошові кошти і короткострокові цінні папери. Збільшення грошових коштів і цінних паперів у загальній сумі оборотних засобів сприяє зростанню платоспроможності.

Оцінюючи ліквідність, розраховують три коефіцієнти:

- коефіцієнт покриття;

- коефіцієнт швидкої ліквідності;

- коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Крім поточних зобов’язань у підприємства є також довгострокові зобов’язання, термін погашення яких становить більше 12 місяців з дати балансу. Тому для аналізу розраховують такі коефіцієнти:

- коефіцієнт концентрації власного капіталу;

- коефіцієнт концентрації позикового капіталу;

- співвідношення позикового капіталу і власного;

- коефіцієнт забезпеченості за кредитами;

- коефіцієнт оборотності активів.

Оцінка рентабельності

Розраховуючи рентабельність, слід визначити відношення прибутку до таких показників: рівня продажу, активів, власного капіталу.

Для розрахунку цих показників використовують:

· чистий прибуток, який визначається як балансовий прибуток за вирахуванням платежів до бюджету;

· чисту реалізацію, яка визначається як виручка від реалізації без урахування ПДВ, акцизного збору та інших вирахувань з доходу.

 

5. Поняття і види аудиторських послуг, їх відмінність від власного аудиту

У Законі України «Про аудиторську діяльність» передбачено аудиторські послуги у вигляді консультацій, які можуть надаватися на підставі договору, письмового або усного звернення замовника до аудитора (аудиторської фірми). У такому договорі про надання аудиторських послуг передбачаються предмет і термін перевірки, обслуговування аудиторських послуг, розміри й умови оплати, відповідальність сторін.

Аудитори чи аудиторські фірми надають консультаційні послуги щодо організації і відновлення бухгалтерського обліку, складання декларацій про доходи, складання фінансової звітності, проведення аналізу господарської діяльності, оцінювання активів і пасивів, консультацій з питань податкового законодавства, з маркетингу і права тощо.

У процесі консультування аудитори повинні дотримуватися принципів професіоналізму, компетентності, об’єктивності в роботі, конфіденційності, правил етики тощо.

Від консультанта вимагається ретельна підготовка. Він цікавиться проблемами клієнта, фінансовим станом суб’єкта підприємницької діяльності, яку допомогу можна надати замовнику. Консультант збирає інформацію (первинну документацію, бухгалтерські регістри, звіти клієнта, опубліковані матеріали тощо), складає план і графік виконання.

Завдання подається клієнту для обговорення, схвалення і прийняття рішення, після чого укладається контракт у вигляді листа – договору (сторони, обсяг завдання; робоча продукція і звіти; гонорар і витрати; процедури складання звіту і оплати; обов’язки сторін; відповідальність; підписи, дати). Консультант підготовляє і систематизує дані.

До і під час виконання завдання клієнт може одержати декілька проміжних звітів про хід консультування. Заключний звіт має вказувати на реальні переваги, отримані внаслідок змін, давати клієнту рекомендації про те, що треба робити або чого уникати в майбутньому.

Добрий звіт має бути для клієнта керівництвом для подальшого розвитку суб’єкта господарювання.

 

1. Які вимоги висуваються до фінансової звітності?

2. Дайте характеристику фінансової звітності.

3. Хто є користувачами фінансової звітності?

4. Що таке баланс? Яка різниця між активами і пасивами балансу?

5. Що відображає консолідована фінансова звітність?

6. З яких елементів складається річна і квартальна звітність?

7. Які основні принципи підготовки фінансової звітності?

8. Які Ви знаєте якісні характеристики фінансової звітності? У чому вони полягають?

9. Чим мають бути підтверджені статті балансу?

10. Які заходи вживає керівництво підприємства разі виявлення відхилень між даними звітних форм фінансової звітності?

11. Коли підприємство вважається платоспроможним?

12. На підставі яких показників оцінюється фінансова стійкість підприємства?

13. На підставі яких документів розраховується коефіцієнт платоспроможності (ліквідності) і рентабельності активів і пасивів?

 

 

Питання для самостійного вивчення

Тема 1. Аудит як форма контролю, його предмет, об’єкти і метод

1. Спілка аудиторів в Україні (СПУ) та Аудиторська палата (АПУ), їх функції.

2. Законодавче регулювання аудиту.

 

Тема 2. Планування, стадії і процедури

1. Договор на проведення аудиту та відповідність аудиторських фірм (аудиторів).

2. Порядок розробки планів і програм аудиту.

3. Інформаційне забезпечення процесу аудита.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 390; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.