Місцева екологічна політика, програми

АДМІНІСТРАТИВНІ СИСТЕМИ МІСЦЕВОГО ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ.

Районні та обласні ради можуть делегувати окремі свої повноваження з екологічними аспектами місцевим державним адміністраціям. Ці адміні­страції виконують такі адміністративні державні функції:

• підготовка і внесення на розгляд ради проектів програм збалансова­ного розвитку, цільових програм з інших питань, у тому числі еко­логічних;

• забезпечення збалансованого розвитку відповідної території, раціо­нального використання природних ресурсів;

• об'єднання на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій, а також бюджетних коштів на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища;

• організація охорони, реставрації природних заповідників місцевого значення;

• підготовка і подання на затвердження ради пропозицій щодо ор­ганізації територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні;

• здійснення необхідних заходів щодо ліквідації наслідків екологічних катастроф;

• погодження (у випадках, передбачених законом) із відповідними сільськими, селищними, міськими радами питань щодо розподілу коштів за використання природних ресурсів, які надходять до фондів охорони навколишнього природного середовища.

Згідно з чинним законодавством паралельно в містах, областях функ­ціонують територіальні органи екологічного управління центрального під­порядкування — обласні (міські) управління екології та природних ресурсів, які підпорядковані Міністерству екології та природних ресурсів і функціо­нують відповідно до «Типового положення про Державне управління еко­логії та природних ресурсів».

Місцева екологічна політика, її аспекти, відповідні цільові екологічні програми є системоутворювальними складовими систем місцевого еко­логічного управління, що розробляються й реалізуються з участю органів самоврядування і державного управління із залученням громадськості. Для ідентифікації аспектів місцевої екологічної політики цільові екологічні програми слід розробляти на єдиній методологічній основі, спільній із державною і корпоративною екологічною політикою. Це передбачають і принципи міжнародної гармонізації та стандартизації екологічної політики з урахуванням національних і місцевих особливостей.

В Україні чинним законодавством не визначено основні принципи місцевої екологічної політики, але, виходячи із загальносистемних вимог, конституційних прав людини і національних інтересів, міжнародних зо­бов'язань нашої країни, їх можна визначити так:

• пріоритетність прав людини на екологічно безпечне і здорове життя;

• обов'язковість додержання екологічних законів гармонізації співісну­вання людини, суспільства і природи;

• обов'язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів у місцевій життєдіяльності;

• обов'язковість додержання принципу екологічної, соціальної, еконо­мічної і культурної збалансованості під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності;

• екологізація всіх сфер місцевої життєдіяльності (економічної, техно­логічної, освітньої тощо);

• обов'язковість додержання принципу збалансованості національних і місцевих інтересів, державної і місцевої екологічної політики;

• пріоритетність громадських екологічних ініціатив, гласності і демо­кратизму під час прийняття рішень;

• пріоритетність екологічної культури, освіти як способу життя насе­лення в гармонії з природою;

• обов'язкове врахування екологічних аспектів у всіх напрямах діяльності місцевих органів влади;

• екологічне оздоровлення і відновлення малих річок і водойм, збере­ження біорізноманіття і цілісності природних об'єктів;

• забезпечення запобіжного характеру заходів щодо охорони навко­лишнього природного середовища;

• забезпечення відповідальності забруднювачів усіх форм власності, пріоритетність розвитку місцевого екологічного підприємництва;

• забезпечення ефективності дії еколого-економічних механізмів при­родокористування на основі принципу «забруднювач платить»;

• пріоритетність новітніх технологій у функціонуванні місцевих кому­нальних служб водопостачання і очищення стічних вод.

Для впровадження програмно-цільового принципу ефективного функ­ціонування місцевих систем екологічного управління (самоврядувальних і державних) розробляються, приймаються і реалізуються місцеві та інші територіальні комплексні екологічні програми з участю громадськості.

Порядок розробки місцевих екологічних програм регламентується місцевими органами влади.

До громад збалансова­ного розвитку належать ті, у яких високо цінується безпечна екосистема, ефективно використовуються ресурси, а також здійснюється активний пошук шляхів збереження та зміцнення місцевої економіки. Такі громади сформували бачення свого майбутнього, яке увібрало погляди всіх ключо­вих секторів суспільства, у тому числі з діловими колами, громадськими організаціями, малозабезпеченими верствами населення, екологічними гру­пами, релігійними організаціями й урядовими установами, та активно ними підтримується.

Діяльність громад збалансованого розвитку ґрунтується на екологічних пріоритетах, які реалізуються через місцеві екологічні програми (МЕП). Громада збалансованого розвитку дбайливо використовує свої ресурси для задоволення повсякденних потреб, водночас дбаючи про збереження до­статніх резервів для майбутніх поколінь. Вона прагне поліпшувати якість життя й охорони здоров'я всіх своїх мешканців, неухильно обмежуючи обсяги відходів, запобігаючи забрудненню довкілля і сприяючи розумному використанню та розвитку місцевих ресурсів.

Місцеві екологічні програми є вихідним пунктом на шляху громад до гармонізації життєдіяльності. Вони дають змогу ретельно проаналізувати й вирішити найважливіші екологічні проблеми, що негативно впливають на здоров'я людей і екосистеми. Ці програми націлені передусім на зведення до мінімуму обсягів відходів та забруднення довкілля, ефективне викорис­тання природних ресурсів, здійснення природоохоронних заходів і забезпе­чення відновлення місцевого природного потенціалу (води, землі тощо). Особлива увага в МЕП приділяється задоволенню екологічних потреб з обов'язковим урахуванням здатності природного середовища нормально функціонувати і відновлюватись.

Дата добавления: 2014-01-07