Міжнародні аспекти збалансованого розвитку населених пунктів і вдосконалення комплексного управління

МІСЦЕВІ ПРОГРАМИ ЕКОЛОГІЧНОГО АУДИТУ.

Розробку місцевої екологічної політики, її аспектів і програм, їх кори­гування і вдосконалення слід здійснювати на постійно оновлюваній ком­плексній базі даних. Таку динамічну базу даних може забезпечити ком­плексний еколого-соціальний аудит місцевості, об'єктів життєдіяльності.

Головна мета місцевої програми комплексного екоаудиту (МПКЕА) — забезпечення гармонізації та ефективності функціонування місцевих систем екологічного управління, підпорядкованих органам місцевого самовряду­вання та державній адміністрації.

Основні завдання МПКЕА такі:

• оцінка стану і розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності місцевих систем екологічного управління (місцевого екоменеджменту) та їх взаємодії з громадськістю, підприємцями;

• оцінка стану і розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності організації водопостачання і очищення стічних вод, відповідного еколого-економічного механізму;

• оцінка стану і розробка рекомендацій щодо вдосконалення екоменеджменту підприємств-забруднювачів різних форм власності;

• оцінка стану і розробка рекомендацій щодо поліпшення водозабезпечення приватного сектора (колодязі, господарські подвір'я, вуличні магістралі колективного користування);

• оцінка стану і розробка рекомендацій щодо екологічного оздоровлен­ня малих річок, інших джерел водопостачання і життєдіяльності;

• оцінка стану еколого-соціальної збалансованості розвитку селищ, міст, районів.

В Україні Програма комплексного екоаудиту вперше була реалізована в м. Ніжині Чернігівської області за підтримки Міжнародного фонду Дніпра.

Стратегія збалансованого розвитку населених пунктівбула прийнята на Всесвітньому саміті в Ріо-де-Жанейро і підтверджена у Йоганнесбурзі. За­гальна мета розвитку населених пунктів полягає в поліпшенні соціально-економічних та екологічних умов у населених пунктах, умов життя та робо­ти людей, зокрема для бідних верств населення.

Таке поліпшення має грунтуватися на засадах співробітництва, спільних заходах державного і приватного секторів та громад, а також на засадах участі в процесі прийняття рішень громадських груп і таких особливо зацікавлених груп, як жінки, корінні народи, люди похилого віку та інваліди. Ці підходи мають бути покладені в основу принципів національних стратегій у галузі на­селених пунктів. Під час розробки таких стратегій слід визначити порядок пріоритетності восьми програмних галузей, з урахуванням національних планів і цілей, соціальних і культурних можливостей. Це такі галузі:

· забезпечення належного житла для всіх;

· сприяння плануванню й управлінню для збалансованого землекорис­тування;

· сприяння створенню комплексної інфраструктури охорони навко­лишнього середовища, водопостачання, санітарно-гігієнічної служби, каналізації та обробки і вилучення твердих відходів;

· вдосконалення управління населеними пунктами;

· сприяння створенню надійних енергетичних і транспортних систем у населених пунктах;

· сприяння плануванню населених пунктів і управлінню ними в райо­нах, які зазнали впливу стихійного лиха;

· сприяння збалансованому функціонуванню будівельного сектора;

· сприяння розвитку людських ресурсів і створенню потенціалу для розвитку населених пунктів.

Дата добавления: 2014-01-07