Завдання 6

Який валовий прибуток може бути у підприємства за наведеними даними? Визначте необхідну кількість продукції до продажу рестораном, яка забезпечить поліпшення фінансового результату на 400 тис. грн.

Обсяг реалізації товарної продукції, тис. грн..	Кількість реалізованої продукції, т	Собівартість 1 т реалізованої продукції, тис. грн..	У т.ч. змінна частина собівартості 1 т продукції, тис. грн..	Загальна сума постійних витрат підприємства, тис. грн..	Фактичний валовий прибуток (збиток), тис. грн..
				5=2×(3-2)	6=1-2×3
					-225

Розв’язок

Рівень змінних витрат (% до обсягу доходів) = (27*45/1440)* 100% = 84,375

Можливий прибуток: (450+400) / (100% - 84,375) = 54,4 т.

Завдання для самостійного вирішення

Задача 1

Розрахуйте критичну точку обсягу виробництва продукції, за якого забезпечується беззбиткова робота підприємства

Загальна сума постійних витрат підприємства, тис. грн.	Ціна виробу, грн..	Собівартість одиниці продукції, грн..	Змінна частина собівартості продукції, грн..	Точка беззбитковості роботи підприємства, одиниць	Кількість виробленої продукції
				5=(3-4)*1,2 / ((2-3) / 2)	6= 1/(3-4)

в) основна: 1,2,9,10,15,59

г) додаткова: 38,43,48,51,59,65,83,89

Лекційне заняття №18

Тема: банкрутство підприємства та його попередження.

1. Сутність банкрутства та основні його види.

2. Значення банкрутства для економіки України.

3. Причини неспроможності підприємства. Характеристика глибини банкрутства.

4. Шляхи запобігання банкрутства.

І

Банкрутство як одна з юридичних підстав ліквідації підприємств регулюється Законом “Про підприємства в Україні” (ст.ст.24,34). Порядок і умови визнання будь-яких юридичних осіб — (суб’єктів підприємницької діяльності банкрутами з метою задоволення претензій кредиторів регулює спеціальний Закон України від 14 травня 1992 р. „Про банкрутство”

Банкрутство - це пов’язана з недостатністю активів у ліквідній формі неспроможність юридичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності задовольнити в установлений для нього строк пред’явлені до нього кредиторами вимоги і виконати зобов’язання перед бюджетом. З наведеного визначення випливає, що банкрутство має економічний і правовий характер.

З економічної точки зору банкрутство є неспроможністю продовження суб’єктом своєї підприємницької діяльності внаслідок її економічної нерентабельності, безприбутковості. Суб’єкт підприємництва має стільки боргів перед кредиторами і зобов’язань перед бюджетом, що коли їх вимоги будуть пред’явлені у визначені для цього строки, то майна суб’єкта — активів у ліквідній формі — не вистачить для їх задоволення.

Юридичним аспект банкрутства полягає насамперед у тому, що в суб’єкта є кредитори, тобто особи, що мають документовані майнові вимоги до нього як до боржника. Це майнові правовідносини банкрутства, здійснення яких у встановленому законом порядку може призвести до ліквідації суб’єкта підприємництва. Внаслідок порушення справи про банкрутство виникає комплекс процесуальних правовідносин: провадження у справі, визнання боржника банкрутом, оголошення про банкрутство, задоволення претензій кредиторів, припинення справи про банкрутство тощо. Сукупність таких процесуальних правовідносин може розглядатися як ліквідаційний правовий процес щодо суб’єкта підприємництва.

Суб’єктами банкрутства закон визнає лише юридичних осіб, причому осіб однієї категорії — суб’єктів підприємництва, неспроможних своєчасно виконати свої зобов’язання перед кредиторами або перед бюджетом. З іншого боку, у відносинах банкрутства виступають кредитори. Це можуть бути як громадяни, так і юридичні особи, що мають підтверджені належними документами майнові вимоги до боржника. До кола кредиторів не входять ті суб’єкти, майнові вимоги яких повністю забезпечені заставою.

Якщо до одного боржника мають майнові вимоги два або більше кредиторів, останні повинні діяти у справах про банкрутство як збори кредиторів. Збори можуть створювати комітет кредиторів. Коли кредиторів більше десяти, створення такого комітету є обов’язковим.

Ознаки банкрутства: 1) спад прибутковості фірми нижче за вартість її капіталу (відсоток за кредит і дивіденди, що сплачуються фірмою, перестають відповідати ринковим умовам. Вартість акцій падає, падає ціна і зростає ризик неповернення коштів, виникають труднощі з готівкою); 2) зростання середньої вартості зобов’язань.

Види банкрутства: фіктивне, приховане, навмисне, дійсне

ІІ

Причини банкрутства можуть бути зовнішні та внутрішні. Зовнішні мають стратегічний характер і зумовлюють фінансову кризу, якщо менеджмент несвоєчасно реагує на зміни в зовнішньому середовищі: спад кон’юнктури в економіці; зменшення купівельної спроможності населення; значний рівень інфляції; нестабільність податкового законодавства; нестабільність фінансового та валютних ринків; посилення конкуренції в галузі; криза окремої галузі та їй суміжних; сезонні коливання; посилення монополізму на ринку; дискримінація підприємства органами влади та управління; політична нестабільність у країні підприємства або постачальників чи споживачів; конфлікти між засновниками (власниками).

Внутрішні (залежать від підприємства): низька якість менеджменту, неправильне визначення місії фірми; дефіцити в організаційній структурі; низький рівень кваліфікації персоналу; недоліки у виробничій сфері; прорахунки у виробничій політиці; прорахунки в галузі постачання; низький рівень менеджменту та втрата ринків збуту продукції; брак інновацій та раціоналізаторства; дефіцити у фінансуванні; відсутність або незадовільна робота служб контролінгу (планування, аналіз, інформаційне забезпечення, контроль).

Наслідки банкрутства: втрата клієнтів і покупців, зменшення кількості замовлень і контрактів, неритмічність виробництва, неповне завантаження потужностей; зростання собівартості та різке зниження продуктивності праці; ріст розміру неліквідних оборотних засобів і наявність наднормативних запасів; виникнення конфліктів і плинність кадрів; зростання тиску на ціни; істотний спад обсягу реалізації, і, як наслідок, неодержання виручки від реалізації.

Глибина банкрутства показує глибину настання кризового стану на підприємстві: критичний стан (зменшення обсягів реалізації, спад попиту, зниження прибутковості); тотальна заборгованість (втрата клієнтів та покупців, збільшення обсягу неліквідних оборотних коштів, неритмічність виробництва); катастрофічне банкрутство (повна неспроможність).

ІІІ

Для успішного господарювання суттєво важливим є можливість оцінки ймовірності банкрутства підприємств. Найпростішим методом є двофакторна модель: Z = - 0,3877 k + 0,579 q, де k – коефіцієнт загальної ліквідності; q – частка позикових коштів у загальній величині пасиву балансу. (Z <0 – мала ймовірність, Z>1 – велика ймовірність).

Проте найбільш ґрунтовною є модель Альтмана – п’ятифакторна модель: Z = 3,3К1 + 0,99К2 + 0,6К3 + 1,4К4 + 1,2К5, де

3,3; 0,99; 0,6; 1,4; 1,2 – коефіцієнти регресії, що характеризують міру впливу на індекс „Z”;

К1 – прибутковість основного та оборотного капіталу = сума балансового прибутку: загальна вартість активів;

К2 – дохідність підприємства = чиста виручка від реалізації: загальна вартість активів;

К3 – структура капіталу = власний капітал (за ринковою вартістю): позиковий капітал (коротко- та довгострокові пасиви);

К4 – рівень чистої прибутковості виробництва 9діяльності) = обсяг реінвестованого прибутку (суми резерву, фондів соц. призначення та цільового фінансування, нерозподіленого прибутку): загальна вартість активів;

К5 – структура капіталу = власний оборотний капітал: загальна вартість активів.

Значення індексу „Z”	Можливість банкрутства
1,8 і нижче	Дуже висока
1,81 – 2,6	Висока
2,61 – 2,9	Достатньо ймовірна
2,91 – 3,0 і вище	Дуже низька

Дата добавления: 2014-01-07