Провадження справи про банкрутство

VI

Процес запобігання банкрутству відбувається на макроекономічному та мікроекономічному рівні. На макроекономічному держава здійснює моніторинг банкрутства – ведеться реєстр потенційних банкрутів в Україні, за діяльністю таких ведеться систематичний контроль з боку держави, а також санаційні заходи.

На мікроекономічному (підприємства) здійснюється антикризове управління.

Санація – задоволення вимог кредиторів і виконання вимог перед бюджетом та іншими державними цільовими фондами, у тому числі кредитором, що добровільно бере на себе задоволення зазначених вимог та виконання відповідних зобов’язань.

Санація – це система фінансово-економічних, виробничо-технічних (модернізація та оновлення основних фондів, зменшення простоїв, ріст ритмічності, поліпшення якості, зниження собівартості, вдосконалення асортименту, пошук резервів), організаційно-правових (вдосконалення організаційної структури, підвищення якості менеджменту, збереження юридичного статусу, зміна організаційно-правової форми) і соціальних заходів (фінансова система перепідготовки звільнених кадрів, пропозиція нових робочих місць, надання допомоги по безробіттю, надання позик), спрямованих на досягнення чи відновлення платоспроможності, ліквідності, прибутковості і конкурентоспроможності підприємства-боржника в довгостроковому періоді. Тобто, санація – заходи, здатні привести підприємство до фінансового оздоровлення.

Реструктуризація – проведення організаційно-економічних, правових, виробничо-технічних заходів, спрямованих на зміну його структури, системи управління, форм власності, організаційно-правових форм, які здатні відновити прибутковість, конкурентоспроможність та ефективність. Схоже до поняття „санації”, але останнє – ширше. Реструктуризація лише на початкових стадіях банкрутства. Проводиться самим підприємством – антикризова система запобігання банкрутству.

Проведення санації передбачає розробку плану санації консалтинговими чи аудиторськими фірмами на доручення власників чи керівників підприємства. План включає детальну розробку економічної діяльності підприємства по всім напрямкам діяльності: Вступ (правова форма організації бізнесу, форма власності, організаційна структура, сфера діяльності, історична довідка). Розділ 1. Аналіз вихідних даних (оцінка зовнішнього середовища, аналіз фінансово-господарського стану, аналіз причин кризової ситуації та слабких місць, стан ринків збуту, наявний потенціал, обґрунтування доцільності санації). Розділ 2. Стратегія санації, оперативна програма. Розділ 3. План санаційних заходіа (план маркетингу та оцінка ринків збуту; план виробництва та капіталовкладень, організаційний та фінансовий план). Розділ 4. Ефективність санації та заходи щодо реалізації плану санації.

Провадження у справах про банкрутство складається з процедур встановлення факту неплатоспроможності боржника та безспірності вимог кредитора, що ініціює провадження (коли справа порушується за заявою кредитора), виявлення усіх можливих кредиторів і санаторів, санації (коли остання можлива) або визнання боржника банкрутом. Останнім етапом провадження є процедура задоволення вимог кредиторів за рахунок ліквідації майнових активів банкрута. Усі зазначені процедури складають цілісне і відокремлене від позовного процесу провадження, метою якого є задоволення вимог кредиторів у випадку неплатоспроможності боржника. Згідно зі статтею 15 АПК справи про банкрутство розглядаються Арбітражними судами Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя за місцем знаходження боржника, яке визначається місцезнаходженням його постійно діючого органу (стаття 30 Цивільного кодексу України, далі - ЦК). У разі непідсудності справи про банкрутство даному Арбітражному суду останній надсилає матеріали прави за встановленою підсудністю відповідно до вимог статті 17 АПК.Згідно з пунктом 1 статті 5 Закону підставою для порушення Арбітражним судом справи про банкрутство є письмова заява будь-кого з кредиторів, боржника, органів державної податкової служби або державної контрольно-ревізійної служби.

Сторонами у справах про банкрутство є кредитори, а у випадках, передбачених статтею 11 Закону, - збори або комітет кредиторів і боржник (після винесення постанови в порядку, передбаченому статтею 13 Закону, боржник набуває статусу банкрута).

Порушуючи справу про банкрутство за заявою кредитора, Арбітражний суд повинен виходити з такого. Кредиторами, що мають право порушити справу про банкрутство, можуть бути будь-які фізичні або юридичні особи, котрі мають підтверджені належними документами майнові вимоги до боржника, крім кредиторів, майнові вимоги яких повністю забезпечені заставою. Зазначені документи повинні свідчити про те, що боржник неспроможний задовольнити протягом одного місяця визнані ним претензійні вимоги або сплатити борг за виконавчими документами. Кредитор повинен подати як доказ неплатоспроможності боржника копію неоплаченого розрахункового документа про безспірне стягнення коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника з довідкою банку, який здійснює розрахунково-касове обслуговування боржника, про те, що цей документ вміщений до картотеки на окремий позабалансовий рахунок 9929 "Розрахункові документи обов'язкові до сплати" (далі - картотека). Довідка банківської установи повинна зазначати дату, з якої розрахунковий документ вміщений до картотеки. Відповідно до Інструкції 7 "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України", затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02.08.96 N 204 та Положення про міжбанківські розрахунки в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 21.03.96 N 65, розрахункові документи, враховані у картотеці, свідчать про наявність, неоплатність та безспірність боргу, а дата вміщення розрахункового документа до картотеки визначає початок перебігу строку неплатоспроможності боржника.

Кредитор має право звернутись до Арбітражного суду з відповідною заявою після закінчення одного місяця з дня вміщення його розрахункового документа про безспірне стягнення коштів до картотеки.

Кредитор, чия вимога забезпечена заставою, має право звернутись з заявою про порушення справи про банкрутство в частині вимог, незабезпечених заставою, або якщо вартість предмета застави недостатня для повного задоволення його вимоги.

Після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі заяви з майновими вимогами до боржника згідно зі статтею 10 Закону мають право подавати всі кредитори незалежно від настання терміну виконання зобов'язань. Наприклад, банки можуть подавати заяви про повернення кредитних коштів, навіть якщо строк їх повернення за договором кредиту не настав.

Працівники підприємства-боржника, які припинили трудові відносини до порушення провадження у справі про банкрутство, також мають право звертатись з вимогами про погашення заборгованості, що випливає з трудових відносин, у порядку, передбаченому статтею 10 Закону. Аналогічні вимоги працівників підприємства-боржника, які не припинили трудових відносин, підлягають задоволенню на підставі пункту 2 статті 21 Закону.

Кредитор, за заявою якого порушено справу про банкрутство, має право заявити додаткові майнові вимоги до боржника у межах місячного терміну, встановленого у статті 10 Закону, навіть якщо ці вимоги мають спірний характер.

Кредитор, майнові вимоги якого забезпечені заставою, має право заявити згідно зі статтею 10 Закону вимоги до боржника на суму, що не забезпечена заставою, або на суму різниці між розміром повної вимоги і фактичною виручкою від продажу предмета застави.

Кредитори, що мають майнові вимоги за борговими зобов'язаннями з наростаючими сумами пені, процентами, можуть подавати заяви і після винесення Арбітражним судом постанови про визнання боржника банкрутом, оскільки згідно зі статтею 15 Закону саме з дати прийняття цієї постанови припиняється нарахування пені та процентів з усіх видів заборгованості банкрута. Тому Арбітражний суд відповідно до статті 53 АПК має підстави для відновлення строку, встановленого статтею 10 Закону.

Відповідно до статті 10 Закону Арбітражний суд розглядає документи всіх осіб, що заявили майнові вимоги до боржника, і за результатами розгляду ухвалою щодо кожного кредитора окремо визнає або відхиляє ці вимоги (повністю або частково).

Зупинення провадження у справі про банкрутство можливо у разі заміни кредитора його правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації. В провадженні у справах про банкрутство неможливе процесуальне правонаступництво боржника, крім випадків реорганізації його юридичної особи у формі перетворення.

Арбітражний суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо:

1. боржник не є юридичною особою або не включений до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності;

2. юридична особа боржника ліквідована або реорганізована (крім реорганізації у формі перетворення);

3. затверджені умови санації юридичної особи боржника (стаття 12 Закону);

4. встановлена відсутність боргу, або боржник виконав зобов'язання перед усіма кредиторами, або відповідно до законодавства з боржника списана заборгованість, або на заяву боржника кредитори не висунули майнових вимог;

5. припинені зобов'язання, які були підставою для вимог кредиторів, або відповідно до законодавства заборгованість боржника реструктуризована;

6. вимоги усіх кредиторів повністю забезпечені заставою;

7. затверджено ліквідаційний баланс (стаття 22 Закону).

Ліквідаційною масою є майнові активи банкрута, на які може бути звернено стягнення за вимогами кредиторів. У частині першій статті 18 Закону встановлено, що з метою погашення боргу стягнення може бути звернено на все майно банкрута, що належить йому на праві власності або повного господарського відання.

Визначення ліквідаційної маси має на меті реалізацію майнових активів банкрута і в разі необхідності майна інших осіб, які відповідають за його зобов'язаннями, для розподілу виручених коштів між кредиторами. Тому ліквідаційна комісія не має права вимагати від кредитора одержання будь-якого майна замість грошей.

Черговість задоволення претензій кредиторів із виручених сум передбачена статтею 21 Закону, за змістом якої розподіл цих сум між кредиторами повинен здійснюватись лише після реалізації майнових активів, достатніх для задоволення повністю або частково вимог усіх кредиторів відповідної за пріоритетом черги. Але передусім покриваються витрати, пов'язані з провадженням справи про банкрутство в арбітражному суді та роботою ліквідаційної комісії, функціонуванням розпорядника майна, а також задовольняються вимоги кредиторів, забезпечені заставою.

Згідно з частиною першою статті 21 Закону вимоги кредиторів, забезпечені заставою, відносяться до позачергових вимог, які задовольняються виключно за рахунок предмету застави.

Задоволенню з виручених коштів у порядку черговості, передбаченої статтею 21 Закону, підлягають лише претензії кредиторів, які визнані ухвалою арбітражного суду за правилами статті 10 зазначеного Закону.

У разі відмови кредитора від задоволення у подальшому його визнаної арбітражним судом вимоги ухвала суду залишається в силі, але ліквідаційна комісія при здійсненні заходів, спрямованих на задоволення претензій кредиторів, не враховує суму майнових вимог цього кредитора.

Після завершення реалізації майнових об'єктів, що входять до складу ліквідаційної маси і необхідні для повного задоволення усіх вимог кредиторів, та розподілу виручених сум між кредиторами ліквідаційна комісія має скласти і подати арбітражному суду звіт про виконані дії у формі ліквідаційного балансу. У ліквідаційному балансі мають бути відображені показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації), відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу, а також про розподіл виручених коштів між кредиторами.

Результати розгляду арбітражним судом ліквідаційного балансу і доданих до нього документів складають заключний етап ліквідаційної процедури.

Питання для самостійного опрацювання

1. Економічна безпека в системі діяльності підприємства та основні напрямки її забезпечення

2. Необхідність і суть реструктуризації підприємства

3. Поняття процесу санації підприємства

4. Бізнес – план санації підприємства

5. Види санації підприємства

6. Техніко – економічне обґрунтування санації підприємства

7. Прогнозування банкрутства

8. Процедура порушення справи про банкрутство

9. Ліквідація збанкрутілих підприємств

10. Черговість задоволення претензій кредиторів

Контрольні запитання

7. Сутність банкрутства та основні його види.

8. Причини неспроможності підприємства. Характеристика глибини банкрутства.

9. Шляхи запобігання банкрутства.

10. Значення банкрутства для економіки України.

Тестові завдання

1.Основні функціональні цілі економічної безпеки підприємства – це:

а) забезпечення стійкості і незалежності підприємства

б) висока ефективність менеджменту

в) мінімізація виробничої діяльності на природне середовище

г) захист інформаційного поля, комерційної таємниці

д) забезпечення технологічної незалежності і високої конкурентноздатності

е) високий рівень кваліфікації персоналу

ж) максимальна правова захищеність

з) забезпечення безпеки працівників підприємства, його капіталу і майна

и) мати своїх депутатів і Верховній Раді України

2. Основні види діяльності служби безпеки підприємства – це:

а) забезпечення фізичної і моральної безпеки працівників підприємства

б) охорона майна і капіталів підприємства

в) безпека інформаційного середовища підприємства

г) забезпечення гарного зовнішнього середовища підприємства

д) страхування майна і ризиків

3. Реструктуризація підприємства передбачає:

а) автоматизацію виробництва

б) вихід підприємства на нові ринки збуту

в) відновлення конкурентноздатності

г) підвищення заробітної плати

4. Санація підприємства націлена на:

а) проведення міроприємств по оголошенню підприємства банкрутом і його ліквідації

б) проведення заходів запобігання банкрутству підприємства фінансового оздоровлення, відновлення чи досягнення ним прибутковості та конкурентоспроможності

в) відновлення платоспроможності боржника і досягнення ефективної діяльності

г) реалізація частини майна підприємства з метою погашення боргів

д) об’єднання з другим підприємством і втрата своєї юридичної самостійності

5. Банкрутство підприємства – це:

а) встановлена судом неспроможність підприємства розраховуватись і виконувати свої зобов’язання перед кредитором

б) поділ майна між кредиторами

в) визнана кредиторами нездатність підприємства розрахуватись зі своїми боргами

г) визнана Державною адміністрацією неспроможність підприємства вести виробничо-фінансову діяльність

д) примусова ліквідність підприємства і визнана ліквідаційною комісією черговість сплати боргів

6. Справа про банкрутство вважається закритою, якщо:

а) господарським судом винесена ухвала про ліквідацію юридичної особи

б) реалізоване майно банкрута задовольняє претензії кредиторів

в) призначено ліквідатора

г) затверджено ліквідаційний баланс

д) проголошено про банкрутство підприємства в процесі.

7. Санація проводиться:

а) після порушення кредиторами справи про банкрутство

б) до порушення кредиторами справи про банкрутство

в) на основі рішення арбітражного суду про проведення санації

8. Реструктуризація підприємства означає:

а) реформу кадрової політики

б) переоформлення юридичних установчих документів

в) пошук можливих нових джерел отримання доходів

г) зміну бази оподаткування підприємства.

Практичні завдання

Задача 1

Використовуючи індекс Альтмана, обчислити ймовірність настання банкрутства підприємства за даними, наведеними в таблиці.

показник	Умовні позначення	Сума, тис.грн.
Чиста виручка від реалізації продукції	ЧВ	2277,0
Балансовий прибуток від реалізації продукції	БП	108,7
Чистий прибуток	ЧП	76,1
Вартість власного оборотного капіталу	ОбК	577,2
Загальна вартість активів	А	1843,4
Обсяг позичкових коштів	ПК	4500,0
Обсяг власного капіталу	ВК	6700,0

Розв’язок

1. Z = 3,3 К1 + 0,99 К2 + 0,6 К3 + 1,4 К4 + 1,2 К5

2. К1 = БП / А = 108,7 / 1843,4 = 0,058

3. К2 = ЧВ / А = 2277,0 / 1843,4 = 1,24

4. К3 = ВК / ПК = 6700,0 / 4500,0 = 1,48

5. К4 = ЧП / А = 76,1 / 1843,4 = 0,038

6. К5 = ОбК / А = 577,2 / 1843,4 = 0,31

7. Z = 3,3 К1 + 0,99 К2 + 0,6 К3 + 1,4 К4 + 1,2 К5 = 3,3*0,058 + 0,99*1,24 + 0,6*1,48 + 1,4*0,038 + 1,2*0,31 = 0,1914 + 1,2276 + 0,888 + 0,0532 + 0,372 = 2,7322

Можливість банкрутства достатньо ймовірна

Задачі для самостійного вирішення

Використовуючи індекс Альтмана, обчислити ймовірність настання банкрутства підприємства за даними, наведеними в таблиці.

показник	Сума, тис.грн.
Виручка від реалізації продукції	58988,6
Податок на додану вартість	7382,0
Валові витрати на виробництво і реалізацію продукції	35395,4
Прибутковий податок	4863,4
Вартість власного оборотного капіталу	8012,5
Загальна вартість активів	38547,0
Обсяг позичкових коштів	5000,0
Обсяг власного капіталу	14483,2

Література:

в) основна: 1, 2, 5, 7, 8, 22, 23, 24, 25. 35, 37, 54, 66, 80, 93

г) додаткова: 34, 39, 48, 49, 62, 67, 71, 73, 90

4. ФОРМИ ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОТРОЛЮ

Поточний контроль знань студентів денної форми навчання здійснюється шляхом: експрес – опитування на семінарських і практичних заняттях, заслуховування доповідей, оцінки участі студентів в дискусіях, проведення письмових контрольний робіт. Протягом семестру може бути здійснений рубіжний контроль знань у вигляді письмової контрольної роботи з пройдених тем.

Підсумковий комплексний контроль знань здійснюється в формі іспиту. Умовами допуску студенту стаціонару до іспиту є:

- відвідування студентом аудитором занять (при наявності пропусків занять студент опрацьовує матеріал самостійно, виконує та захищає індивідуальне завдання з пропущеної теми)

- виконання всіх домашніх письмових завдань

- активна робота студента на семінарських і практичних заняттях (підготовка доповідей, участь в колективних дискусіях, виконання практичних завдань тощо)

- ведення термінологічного словника

Умовами допуску студенту заочної форми навчання до іспиту є:

- відвідування студентом аудиторних занять

- написання та захист контрольної роботи

Екзамен проходить за білетами в письмовій формі.

5. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

„Відмінно” – виставляється за умови, якщо студент виконав завдання у повному обсязі або не менш, ніж на 90%, при відповіді на питання виявив всебічні, систематизовані знання програмного матеріалу основної і додаткової літератури.

„Добре” – якщо при відповіді на питання студент виявив певні знання програмного матеріалу, виконав завдання не менш ніж на 75%, засвоїв основну і додаткову літературу, що передбачена програмою.

„Задовільно” – якщо при відповіді на питання студент виявив недостатні знання основного матеріалу, менш ніж на 60% здатність упоратись з виконанням завдань, передбачених програмою.

„Незадовільно” – якщо при відповіді на питання студент виявив недостатні знання основного матеріалу. Менш ніж на 60%, допустив принципові помилки при виконанні завдання.

6. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ІСПИТ (ЗАЛІК)

1. Сутність підприємства, його види відповідно до Господарського кодексу. Мета і завдання діяльності підприємства.

2. Сутність економічного механізму управління діяльністю підприємств, характеристика його основних інструментів.

3. Ресурсний потенціал, види ресурсів та їх характеристика.

4. Прибуток та дохід як основні показники фінансових результатів діяльності підприємства, їх види та методика розрахунку. Аналіз доходу та прибутку підприємства: джерела інформації та методика аналізу.

5. Сутність стратегічного планування економічної діяльності підприємства, етапи розробки стратегічних планів, основні стратегічні цілі. Оцінка вибраної стратегії.

6. Показники оцінки платоспроможності та ділової активності підприємства: методика розрахунку та аналіз показників.

7. Характеристика і структура персоналу підприємства, планування чисельності і складу персоналу на підприємстві. Аналіз трудових ресурсів підприємства.

8. Сутність собівартості продукції (послуг). Класифікація витрат, що відносять на собівартість продукції. Методи складання планової (нормативної) собівартості продукції (послуг). Аналіз витрат підприємства.

9. Поняття та зміст виробничої та експлуатаційної програм готелю, методика проведення аналізу показників виробничої та експлуатаційної програм готелю.

10. Сутність планування економічної діяльності підприємства, його види. Методи планування основних показників діяльності підприємства.

11. Виробнича програма підприємства та характеристика її показників. Аналіз обсягу виробництва продукції.

12. Натуральні та вартісні показники оцінки основних фондів, їх значення та розрахунок.Вплив індексації на вартість основних фондів. Аналіз ефективності використання основних фондів підприємства

13. Показники оцінки прибутковості та ліквідності підприємства, їх значення та розрахунок. Методика аналізу показників

14. Економічний, комерційний, екологічний та фінансовий аналіз бізнес-плану: визначення обсягу необхідних фінансових ресурсів та аналіз структури майбутніх податкових платежів. Розрахунок та характеристика фінансових коефіцієнтів. Види ризику та способи їх нейтралізації.

15. Методи планування коштів на оплату праці, визначення обґрунтування коштів на оплату праці по категоріям працюючих та в цілому. Аналіз праці та її оплати на підприємстві.

16. Сутність і джерела формування валового доходу підприємства. Аналіз джерел формування доходу підприємства.

17. Поняття прибутку і рентабельності підприємства, їх види. Аналіз показників.

18. Поняття життєвого циклу підприємства, його етапи та характеристика. Вибір стратегічної моделі розвитку підприємства на основі його життєвого циклу.

19. Сутність фінансових ресурсів підприємства, їх види. Управління формуванням фінансових ресурсів на підприємстві. Аналіз ефективності використання фінансових ресурсів підприємства.

20. Сутність нематеріальних ресурсів підприємства та їх значення в економічній діяльності підприємства. Управління формуванням нематеріальних ресурсів на підприємстві та їх аналіз.

21. Принципи формування цінової політики підприємства. Формування системи сезонних та групових знижок і тарифів на підприємствах готельного господарства та туризму. Аналіз цінової політики підприємства.

22. Сутність оборотних фондів підприємства, їх класифікація. Значення економії оборотних фондів для господарської діяльності підприємства. Аналіз ефективності використання оборотних фондів підприємства.

23. Характеристика інвестиційних ресурсів підприємства та оцінювання ефективності їх використання. Аналіз інвестиційної діяльності підприємства.

24. Сутність основних фондів підприємства готельного господарства. Показники ефективності використання основних фондів підприємства,їх розрахунок та шляхи підвищення. Аналіз ефективності використання основних фондів підприємства.

25. Виробнича програма підприємства, передумови її розвитку та значення показника в діяльності підприємства. Аналіз обсягу виробництва продукції.

26. Сутність бізнес-плану, мета та інформація забезпечення його розробки. Необхідність та особливості бізнес-планування на підприємствах готельного господарства та туризму Показники оцінки доцільності реалізації бізнес-плану.

27. Сутність поняття реалізації продукції (послуг), фактори, що визначають її об’єм. Значення показника в господарській діяльності. Вартісні та натуральні показники обсягу реалізації продукції (послуг).

28. Сутність поняття банкрутства, види банкрутства та шляхи його запобігання. Основні симптоми банкрутства. Діагностика ймовірності банкрутства на підприємстві.

29. Матеріально-технічне забезпечення діяльності підприємства його планування.

30. Сутність матеріально-технічного забезпечення процесу виробництва, характеристика його видів та методи планування.

ТЕРМІНИ

1. активи;

2. акціонерне товариство;

3. антикризове управління.

4. антикризове управління;

5. асортимент;

6. балансова вартість основних фондів;

7. банкрутство;

8. банкрутство;

9. бізнес план;

10. бізнес-план;

11. валова продукція

12. валовий дохід.

13. валовий дохід;

14. валовий прибуток;

15. виробнича потужність;

16. витрати обігу;

17. відновна вартість основних фондів;

18. внутрішній механізм управління економічною діяльністю підприємства;

19. внутрішня норма дохідності проекту;

20. господарський ризик;

21. госпрозрахунок;

22. гудвіл

23. державне регулювання діяльності підприємства;

24. ділова активність підприємства.

25. дохід від позареалізаційних операцій.

26. економічний механізм управління діяльністю підприємства;

27. економічний прибуток;

28. економічні інструменти управління діяльністю підприємств;

29. експлуатаційна програма готелю.

30. еластичність попиту відносно ціни;

31. ефективність господарської діяльності.

32. життєвий цикл підприємства;

33. законодавчо-нормативне регулювання економічної діяльності підприємства.

34. залишкова вартість основних фондів;

35. зміна залишків готової продукції на складі;

36. зміна обсягів випуску продукції власного споживання.

37. зміна обсягів незавершеного виробництва;

38. зобов’язання підприємства;

39. інвестиції.

40. інвестиційна політика;

41. інвестиційний портфель;

42. інтегральна ефективність виробництва продукції (послуг);

43. інтенсивність використання обладнання;

44. інформаційне забезпечення процесу планування;

45. калькуляція витрат;

46. кваліфікація персоналу;

47. кількість ліжко-діб в господарстві;

48. кількість ліжко-діб в експлуатації;

49. коефіцієнт оборотності оборотних фондів;

50. комерційна функція підприємства;

51. кон’юнктура ринку;

52. конкурентоспроможність підприємства;

53. корпоративна організаційно-правова форма діяльності;

54. кредит;

55. кредитоспроможність підприємства;

56. ліквідність підприємства.

57. ліцензія;

58. матеріально-технічна база готелю;

59. матеріально-технічне забезпечення;

60. мотивація;

61. навмисне банкрутство.

62. незавершене виробництво

63. нематеріальні ресурси

64. номенклатура та асортимент

65. норма витрат.

66. нормування робочого часу;

67. оборотні кошти підприємства;

68. оборотні фонди підприємства;

69. оборотність оборотних фондів;

70. оперативне планування економічної діяльності підприємства;

71. організаційне забезпечення планування економічної діяльності підприємства;

72. основні фонди;

73. партнерська організаційно-правова форма діяльності;

74. патент;

75. період окупності інвестицій;

76. підприємництво;

77. підприємство;

78. план з праці;

79. планування економічної діяльності підприємства;

80. платоспроможність підприємства;

81. повний бізнес план;

82. поріг рентабельності.

83. поточне планування;

84. прибуток до оподаткування;

85. прогнозування економічної діяльності підприємства.

86. продуктивність праці.

87. продукція та послуга.

88. реалізована продукція

89. резерв;

90. рентабельність підприємства;

91. ресурсний потенціал підприємства;

92. ресурсовіддача та ресурсоємність;

93. ризик.

94. ринкова вартість підприємства;

95. ринковий механізм управління діяльністю підприємств;

96. самоокупність;

97. санація підприємства;

98. середньоспискова чисельність персоналу;

99. собівартість продукції (послуг);

100. стандартизована та диференційована продукція;

101. статутний фонд.

102. стратегічне планування діяльності підприємства;

103. стратегія економічного розвитку підприємства;

104. теперішня вартість вкладу;

105. термін оборотності оборотних фондів підприємства;

106. товариство з додатковою відповідальністю;

107. товариство з обмеженою відповідальністю;

108. товарна продукція;

109. трудові ресурси.

110. умовно-змінні витрати;

111. умовно-постійні витрати;

112. установчий договір;

113. фіктивне банкрутство.

114. фінансова стійкість;

115. фінансові інвестиції;

116. фонд оплати праці;

117. фондовіддача основних фондів;

118. фондоємність основних фондів;

119. чистий дохід.

120. чистий прибуток;

121. чисті інвестиції;

122. юридична особа;

123. якість продукції (послуг)

7. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

7.1. НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

1. Конституція України. від 28.06.96 № 254/96 – ВР.

2. Господарський кодекс України – К. Паливода. 2005 – 180с. За станом на 1.07.2005 р.

3. Митний кодекс України від 11.07.2002 р. №92 – ІV.

4. Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16квітня 1991р. ВВР, 199 №16.

5. Закон України “Про банкрутство” // Нове законодавство України, Випуск 2. – К., 1992.

6. Закон України “Про господарські товариства” // Нове законодавство України. Випуск 3. – К., 1993.

7. Закон України “Про оплату праці” // Нове законодавство України. Випуск 3. – К., 1993.

8. Закон України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 р. № 1251-XII.

9. Про внесення змін до Закону України “Про туризм”: Закон України від 18.11.03. (№ 324/95-ВР)

10. Закон України "Про інвестиційну діяльність" від 18.09.1991 р. № 1560- ХІІ.

11. Закон України “Про акцизний збір” від 18.12.1991 р. № 1996-XII.

12. Закон України „Про деякі питання оподаткування підакцизних товарів” від 16.11.1995 р. № 432/95 – ВР.

13. Закон України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/ 97- ВР.

14. Закон України “Про збір на обов’язкове соціальне страхування” від 26.06.97 № 402/97-ВР.

15. Закон України “Про лізинг” від 16.12.97 № 723 /97-ВР.

16. Закон України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 05.10.2000 № 2017 – ІІІ.

17. Закон України „Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування” від 11.01.2002 № 2213 – ІІІ.

18. Закон України «Про оподаткування прибутку під­приємств» від 22.05.1997р. №283/97 ВР.

19. Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 року.

20. Закон України „По обіг векселів в Україні” від 05.04.2001 р. № 2374 –ІІІ.

21. Закон України „Про податок на доходи з фізичних осіб” від 22.05.2003 р. № 889 – ІV.

22. Постанова Кабінету міністрів України "Про затвердження Положення про порядок санації державних підприємств" // Зібрання постанов Уряду України, 1994. - №.5.

23. Про затвердження Методики оцінки вартості майна: Постанова Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891 // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. -2004. - №2. - С. 22-44.

24. Про затвердження Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю Наказ Фонду Державного Майна України від 3О липня 1999 року N 1477.

25. Агентство з питань запобігання банкрутству підприємств. Методика інтегральної інвестиційної привабливості підприємств та організацій // Українська інвестиційна газета, 1998. - № 3.

8.2. СПЕЦІАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА

26. Агафонова Л.Г., Агафонова Т.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: ціноутворення, конкуренція, державне регулювання / Навч. посібник. – К.: Знання України, 2002.- 358 с.

27. Аллавердян В. Оценка стоимости «кадрового потенциала» предприятия. www.i-con.ru.

28. Бланк И.А. Основы инвестиционного менеджмента. -.: Ольга-Р, Ника-Центр, 2001

29. Багиев Г.Л. и др. Маркетинг: Учебник для вузов. – М.: ОАО “Издательство “Экономика”, 1999.

30. Балабанов И.Т., Балабанов А.И. Экономика туризма. Учебное пособие. – М: Финанси и статистика, 1999.

31. Берзин И.А. Экономика фирмы. – М.: Прогресс, 1997.

32. Бланк И.А. Концептуальные основы финансового менеджмента. - К.: Эльга, “Ника - Центр”, 2003. – 448с. – (“Енциклопедия финансового менеджера”; Вып. 1).

33. Бланк И.А. Словарь – справочник финансового менеджера. – К.: “Ника- Центр”, 1998. – 480с. – (Серия “Библиотека финансового менеджера”; Вып. 1).

34. Бланк И.А. Управление финансовой безопасностью предприятия. – К.: Эльга, “Ника - Центр”, 2004. – 784с. – (Серия “Библиотека финансового менеджера”; Вып. 10).

35. Богиня Д.П., Грішнова О.А. Основи економіки праці: Навч. Посібник. – К.: Знання-Прес, 2002.

36. Бойчик. І.М. Економіка підприємства. Навч. посіб. – К. Атіка, 2002 – 480с.

37. Борисов А.Б. Большой экономический словарь. - М.: Книжний мир, 2003.

38. Бухгалтерський облік в Україні. Навч. посібник за ред. Р.Л.Хом’яка. 3-є вид, доп. і перероб. – Львів: Національний університет “Львівська політехніка”(Інформаційно-видавничий центр “ІТЕЛЕКТ+” Інституту післядипломної освіти), “Інтелект-Захід”, 2004 – 912 с.

39. Виханский О.С. Стратегическое управление. - М.: «Гардарики», 2003. - 296 с.

40. Володькина М.В. Стратегический менеджмент: Учеб. пособие. – 2-е изд., испр. – К.: Знання, 2004. – 149 с.

41. Гарфинкель В.Я. и др. Экономика предприятия. Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ, 2000.

42. Герцикова И.Н. Финансовый менеджмент: Учебное пособие. – М.: Издательство АО “Консалтбанкир”, 1996. – 208с.

43. Гетьман О.О. Економіка підприємства: Навч.посібник/ О.О. Гетьман, В.М. Шаповал. -.: Центр навчальної літератури, 2006 – 488 с

44. Джаин Й.О. Оценка трудового потенциала: Монография. - Сумы: ИТД «Университетская книга», 2002.

45. Економіка виробничого підпрємництва: Навчальний посібник/За ред. Й.М.Петровича. – К.: “Знання”, 2001.

46. Економіка підприємства: Підручник / За загальною редакцією С.Ф.Покропивного. 2-ге вид., перероблене і доповнене. – К.: КНЕУ, 2000.

47. Економіка підприємства. Збірник практичних задач і конкретних ситуацій.: Навч. посібник (За ред. С.Ф. По кропивного) – К.: КНЕУ, 1999, 328с.

48. Економіка підприємства: Навч.посібник / за ред. А.В. Шегди. – К.: Знання, 2005 – 431 с

49. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.1/ред. кол.: С.В.Мочерний (відп. ред) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000 – 864с. (т.2. 2001 – 848с.; т.3.2002 – 952с.).

50. Економічний тлумачний словник: власність, приватизація, ринок цінних паперів (українсько-англійсько-російсько)/Л.М.Олексіїнко, В.М. Олексіїнко. – Тернопіль: Астон, 2003 – 672с.

51. Елисеев В.М. Оценка стоимости гудвилла.- http: //www.appriser.ru \info/meet/10let/is/eliseev.htm.

52. Инновационный менеджмент: Учебник/Под. ред. С.Д. Ильенковой. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997.

53. Йеннер Т. Создание и реализация потенциала успеха как ключевая задача стратегического менеджмента // Проблемы теории и практики управления, 1999. - № 2. - С. 83-87.

54. Квартальнов В.А. Статегический менеджмент в туризме: современный метод управления. М: Финанси и статистика, 1999.

55. Козик В.В., Пайкова Л.А., Карп’як Я.С., Босак А.О. Зовнішньоекономічні операції і контракти: Навчальний посібник 2-ге видання. – К.: Центр навчальної літератури, 2004 – 608 с.

56. Козирев А.Н.. Макаров В.Л. Оценка стоимости нематериальных активов и интеллектуальной собственности. - М -.«Интерреклама», 2003.

57. Колот А.М. Мотивація стимулювання й оцінка персоналу. Навчальний посібник – К: КНЕУ, 1998.

58. Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз і планування. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 224 с.

59. Круш П.В., Поліщук С.В. Оцінка бізнесу: Навчальний посібник. – Київ: центр навчальної літератури, 2004. – 264с.

60. Кяран Уолт. Ключові фінансові показники. Аналіз та управління розвитком підприємства: Пер. З англ.. – К.:Все увито; Наукова думка, 2001. – 367 с.

61. Лапин Е.В. Экономический потенциал предприятия: Монография. -Сумы: ИТД «Университетская книга» 2002.

62. Литвиненко Я.В. Сучасна політика ціноутворення: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2001.

63. Лифиц И.М. Теория и практика оценки конкурентоспособности товаров и услуг. – М.: Юрайт – М., 2001.

64. Мазаракі А.А. Економіка торгівельного підприємства. Підручник для вузів. / під ред. Проф.. Ушакової. – К. „Хрещатик”, 1999. – 800 с.

65. Масхма М.Б. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник. –Київ: “Атіка”, 2005.

66. Манів З.О., Луцький І.М. Економіка підприємства: Навч. посіб. – К.: Знання, 2004 – 580с.

67. Менеджмент для магистров: Учебное пособие / Под ред. А.А. Епифанова, С.Н. Козьменко. - Суми: ИТД «Университетская книга», 2003.

68. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінанасового стану підприємства.: Навч. посіб. – К.: Вища школа, 2003. – 278с.

69. Михасюк І., Мельник А., Крупка М., Залога З. Державне регулювання економіки. Підручник/За ред. І.Р.Михасюка. – 2-ге вид., виправлене і доповнене. – К.: Атіка, Ельга-Н, 2000.

70. Огаджанян А. Общие принципы оценки физического износа машин и оборудования // Вісник оцінки. - 2002. - № 1.-С. 29-28.

71. Основы предпринимательской деятельности: Финансовый менеджмент: Учеб. пособие/Под. ред. В.М.Власовой. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 128с.

72. Пересада А.А. Інвестиційний процес в Україні. – К.: Лібра, 1998.

73. Петрович Й.М., Кіт А.Ф., Семенів О.М. та ін. Економіка підприємства: Підручник/за загальною редакцією Й.М.Петровича. – Львів: “Новий світ-2000”, 2004 – 680с.

74. Попов Е. Рыночный потенциал предприятия. - М.: ЗАО «Экономика», 2002.

75. Правове регулювання туристичної діяльності Україні: Збірник нормативно – правових актів / Під заг. ред. проф. В.К. Федорченка; Київ. ун-т туризму, економіки і права. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 640 с.

76. Рассказов С.В., Рассказова А.Н. Стоимостные методы оценки эффективности менеджмента компаний. - Финансовый менеджмент, № 3, 2002. - С. 12-20.

77. Редченко К.І. Стратегічний аналіз у бізнесі: Навч. посібник. - Львів: «Новий світ-2000», 2003.

78. Рясних Є.Г. Основи фінансового менеджменту. Навчальний посібник. – К.: Скарби, 2003. – 238с.

79. Сивицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. – К.: Знання, 2004 – 654с.

80. Системи управління якістю//Збірник нормативно-правових документів. Львів: Вид-цво ЛДЦСМС, 2001. – Випуск 2.

81. Стасюк Г.А. Фінанси підприємств: Навч. посібник. – Херсон: Олді-плюс, 2004. – 480с.

82. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз: Навч. посіб. – Львів: “Новий Світ-2000”, 2004.

83. Томсон М.Л., Артур А., Стрикленд А.Д. Стратегический менеджмент: концепции и ситуации для анализа, 12-е издание: Пер. с англ. – М. Издательский дом “Вильямс”, 2002 – 928с.

84. Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность: экономика, стратегия, управление. - М.: ИНФРА-М, 2000.

85. Федонін О.С., Ракіна І.М., Олексюк О.І. Потенціал підприємства: формування та оцінка Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2003, - 316с.

86. Федорченко В.К., Мініч І.М. Готельне господарство: основні показники, оцінка якості послуг. – К.: КІТЕП, 1999. – 52 с.

87. Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Каравела, 2004. – 568с.

88. Шичков А.Н. Оценка внутренней стоимости основних фондов предприятий. - Вологда: ВоГТУ, 2003.

89. Экономика предприятия: Учебник/Под ред. С.Ф.Покропивного. – К.: КНЕУ, 2003.

90. Эменка С. Оценка состояния маркетинга на промышленных предприятиях в условиях рыночной экономики.

91. Экономика туризма (Под ред д.э.н. Г.А. Карповой) – М: Торговий дом «Герда», 1998.

92. Юданов А.Ю. Конкуренция: теория й практика: Учебно-практическое пособие.2-е изд. - М.:ООО»Гном-Пресс»,1998.

[1] будівлі і споруди бувають основні і допоміжні (склади, білизняна)

Дата добавления: 2014-01-07