Механізм створення агропромислового формування

Вибір моделі агропромислового формування

Під моделлю агропромислового формування слід розуміти той можливий варіант (спосіб, метод, вид) поєднання міжгалузевих відносин, який може бути найприйнятнішим у конкретних адміністративно-територіальних і соціально-економічних чи організаційно-виробничих умовах..

Визначальними критеріями вибору моделі агропромислового формування слід вважати ступінь розвитку сільського господарства і переробної промисловості, демографічну ситуацію та платоспроможний попит населення, насиченість ринку та традиційні навички формування продовольчого фонду.

До принципів створення агропромислових формувань належать:

- компактність території та комунікаційна забезпеченість, що дозволяє раціонально розмістити (чи об'єднати) аграрні, перероб­ні і сервісні підприємства торгівлі;

- виробничо-технологічна спільність суб'єктів інтеграційно­го процесу, що матеріалізується в агропромисловому тандемі та виробничому циклі;

- галузева (продуктова) чи багатопрофільна спрямованість, тобто орієнтація на конкретного споживача та відповідна організаційно-виробнича побудова формування;

- добровільність входження та організація галузевого (чи міжгалузевого) управління на засадах демократизму;

- орієнтація в першу чергу на задоволення потреб локального ринку та можливість виробництва кінцевої продукції для вивозу (експорту) за межі формування.

Агропромислове формування мо­же створюватись на певній території групою господарств чи на­віть на базі окремо взятого підприємства. Який шлях не був би обраний, інтегроване виробництво повинне керуватись такими фундаментальними орієнтирами:

1) яким може бути реальний споживач продукції: державний чи регіональний фонд, населення чи інші галузі (виробництва). Якщо населення, то на який попит варто сподіватись: пересічний, тобто типовий, чи підвищеного рівня (екологічно чиста (органіч­на) продукція, зручне та дієтологічне продовольство);

2) відповідно до цього слід встановити конкретні вимоги як до продукції, так і до результатів діяльності та екологічних на­слідків;

3) врахування чинного законодавства - наскільки воно відповідає запитам агропромислового виробництва з точки зору гарантій умов підприємницької діяльності, розвитку соціальної інфра­структури, збереження та охорони навколишнього середовища.

При створенні АПФ важливо здійснити цілу низку послідовних дій, які допоможуть обрати оптимальну його модель:

- прийняття рішення про створення АПФ;

- вибір фахівців і створення робочої групи;

- розробка плану і графіку роботи;

- затвердження плану і строків виконання;

- розробка пропозицій і варіантів;

- уточнення і корегування варіанту;

- збір нових пропозицій, їх обробка;

- оприлюднення відібраного варіанту;

- вибір найкращого варіанту;

- вивчення, аналіз і подання пропозицій;

- затвердження нового варіанту;

- організаційно-правове оформлення варіанту;

- кадрове, ресурсне, менеджментське забезпечення;

- моніторинг створення і функціонування АПФ.

При створенні агропромислового формування важливо дотримуватися наступних чинників:

- націлення на розв’язання в першу чергу регіональних завдань і проблем, що стоять перед АПК;

- залучення до інтеграційного процесу всіх форм господарювання в сільському господарстві, в тому числі й селянських гос­подарств, а також виробничих структур переробної промислово­сті і агросервісу, фінансово-банківських, торгових, наукових установ та інших юридичних і фізичних осіб;

- створення в рамках агропромислового формування власної оптової та роздрібної торгової мережі за участю споживчої коо­перації та агроторгових домів;

- формування в інтегрованій структурі власної (внутрішньої) системи міжгалузевих відносин з участю всіх партнерів у розпо­ділі кінцевого результату агропромислового виробництва;

- організація в структурі агропромислового виробництва спеціалізованих продуктових підкомплексів (вертикалей, банків), які забезпечують глибоку і комплексну переробку сировини шляхом запровадження сучасних технологій та інновацій;

- здійснення маркетингових досліджень та моніторингу функ­ціонування формування;

- управлінське забезпечення нормального функціонування структури (формування центрального органу, координаційного центру, розподіл функцій та ін.);

- можливість підтримки доходів та ліквідації регіональних і міжгалузевих диференціацій;

- збереження довкілля і стабільне відтворення природних ре­сурсів, як основи сталого розвитку;

- розв'язання проблем соціального забезпечення життєдіяль­ності працівників агропромислового виробництва.

Дата добавления: 2014-01-07