Економічний механізм агропромислових формувань

Для агропромислових формувань принципове значення має механізм міжгалузевих відносин, що пов'язане з врахуванням економічного механізму, тобто системи тих економічних важе­лів, з допомогою яких і регулюються міжгалузеві відносини.

Економічний механізм являє собою певний інтелектуальний про­дукт, який формується людиною на основі впровадження в між­галузеві відносини вимог економічних законів, категорій, зако­номірностей. Він є продуктом економічної оцінки ефективності функціонування господарського механізму, що лежить в основі управління. І господарський, і економічний механізм можна вва­жати ефективними, результативними, коли вони разом і відокрем­лено забезпечують розвиток виробництва не за будь-який кошт, а на основі самоокупності, тобто коли вони базуються на так звано­му противитратному механізмі (інтересі).

Із усієї сукупності елементів економічного механізму єдиним, що прямо впливає на зацікавленість підприємств і галузей агропромислового формування, є механізм взаєморозрахунків, тобто ціни на ресурси, продукцію та тарифи (розцінки) на послуги, а також розподіл кінцевого результату. Для наочності досить розглянути алгоритм формування порядку розподілу кінцевого результату від реалізації продукції на прикладі хлібопекарного виробництва, тобто зернопродуктового підкомплексу. В такому агропромисловому формуванні партнерами по інтеграції виступають: аграрні підприємства (виробники і постачальники зерна), комбінат хлібопродуктів (заготівля зерна, його транспортування, доробка, помел і одержання борошна), хлібозавод (за купівля борошна, випічка хліба) і торгівля (доставка хліба на реалізацію в магазини, витрати на реалізацію хліба).

Алгоритм економічних взаємовідносин у такому агропромис­ловому формуванні будується наступним чином:

1. Необхідно відповідно до потреб визначити можливий обсяг виробництва зерна потрібної хлібопекарської якості.

2. Розрахувати реальні витрати на виробництво зерна.

3. Установити транспортні витрати на перевезення зерна на комбінат хлібопродуктів (якщо транспортом аграрного підприємства, то на цю суму слід збільшити його витрати; якщо ж транс­портом комбінату хлібопродуктів, то цю суму слід долучити до витрат комбінату).

4. Підрахувати витрати хлібокомбінату, що пов'язані з доробкою зерна (очищення, сушіння).

5. Розрахувати вихід борошна, висівок та відходів у натуральному вимірі від помолу зерна.

6. Визначити суму виручки від продажу комбінатом висівок і відходів (за ринковими цінами).

7. Передбачити транспортні витрати на доставку борошна на хлібозавод (залежить від того, хто буде транспортувати – комбінат чи завод – цю суму долучити до загальних витрат).

8. Обрахувати витрати хлібозаводу на випікання хліба.

9. Визначити транспортні витрати на доставку хліба до торгових організацій.

10. Встановити витрати торгових організацій з реалізації хліба.

11. Обчислити суму виручки від реалізації хліба (за ринкови­ми цінами).

12. Визначити загальну суму виручки від продажу висівок, відходів і хліба (п. 6 + п. 11).

13. Здійснені в такій послідовності розрахунки є підставою для подальшого формування системи (механізму) розрахунків. Критерієм визначення частки кожного партнера в кінцевому результаті мо­же бути загальна сума витрат кожного або сума реалізації продукції (послуг). В усякому разі, насамперед слід визначити загальну суму витрат, яка складатиметься з витрат на виробництво (доробка, випікання, продаж) та транспортних витрат, тобто слід їх підсумувати (2 + 3+4 + 7+ 8 + 9+10).

14. Слід визначити суму прибутку від продажу кінцевого про­дукту – хліба (від загальної суми виручки (п. 12) треба відняти суму загальних витрат (п. 13).

15. На основі загальної суми витрат розрахувати частку кожного корнера (у відсотках). Для цього необхідно суму витрат по­слідовно аграрного підприємства, комбінату хлібопродуктів, хлібозаводу та торгівлі розділити на загальну суму витрат.

16. За розрахованих у такий спосіб коефіцієнтом (часткою) визначається сума прибутку, що належить кожному партнеру аг­ропромислового формування зокрема (п. 15 х 14).

Такий спосіб можна реалізувати й інакше: визначити спочат­ку коефіцієнт прибутковості формування в цілому (прибуток сумарні витрати), а потім прибуток кожного партнера являтиме собою добуток цього коефіцієнта на нормативні витрати кожно­го партнера.

Дата добавления: 2014-01-07