Сліди ніг

9.3.

Сліди ніг залишаються на місці вчинення практично будь-якого зло­чину, але через різні причини їх не завжди можна виявити. Розрізняють сліди босих ніг, сліди взуття та сліди ніг у шкарпетках (панчохах). За слідами босих та вдягнених у шкарпетки (панчохи) ніг ототожнюють людину, а за слідами ніг у взутті — взуття. При цьому досліджують статичні сліди, які можуть бути об'ємними і поверхневими. Поверхневі сліди бувають забарвленими та незабарвленими. Забарвлені сліди за ме­ханізмом утворення поділяють на сліди нашарування та відшарування. Незабарвлені сліди бувають маловидимі та невидимі. Невидимі сліди босої ноги можуть бути потовими та потожировими, як і сліди рук.

Забарвлені сліди ніг можуть бути нанесені забарвленою речови­ною, кров'ю, брудом та іншими рідкими й сипкими (крейдою, бо­рошном, пилом, цементом) речовинами, утворюватися за рахунок відшарування з підошви взуття пластифікаторів, мікрочастинок, які не можна розрізнити візуально, а також за рахунок мікродеформації поверхні, що сприймає сліди. Зазначені сліди потрібно фіксувати та моделювати за допомогою особливих прийомів. Об'ємні сліди теж бувають комбінованими, тобто водночас ще й забарвленими якоюсь речовиною, наприклад крейдою, вапном, цементом.

Велику кількість слідів ніг, пов'язаних єдиним механізмом утво­рення та напрямом, називають дорожкою. У ній відображаються особ­ливості ходи, функціональні та анатомічні ознаки людини. Для вста­новлення цих факторів досліджують напрям руху, лінію ходи, довжину правого та лівого кроків, ширину кроку та кут розвороту ступні. Ці елементи ретельно вимірюють і визначають кількісно в сантиметрах і градусах. За ними можна встановити приблизний зріст і стать особи, визначити, йшла вона чи бігла, з багажем чи без нього, а також про­фесію, захворювання, анатомічні аномалії рухового апарату.

Ці відомості слідчий одержує під час огляду доріжки слідів на міс­ці події за участю спеціаліста. За одиничним слідом можна визначи­ти розмір і вид взуття, приблизний зріст людини.

Сліди ніг фіксують фотографуванням, вимірюванням та опи­суванням, копіюванням і моделюванням, вилученням слідів разом з об'єктом — носієм сліду.

Фотографування одиничних слідів виконують масштабним спосо­бом, а доріжки слідів — панорамним.

В одиничному сліді вимірюванням фіксують його загальну довжи­ну, довжину й ширину підметки, каблука, проміжної частини. Під час описування крім загальних ознак і розмірів визначають окремі інди­відуальні ознаки: будову малюнка підошви, ступінь зношення, озна­ки ремонту низу взуття тощо.

Поширеним способом фіксації об'ємних видимих слідів ніг є об’ємне мделювання, тобто виготовлення зліпків-копій з гіпсу, сірки, вальц-маси (найчастіше з гіпсу). Порядок фіксації об'ємного та по­верхневого сліду ноги такий: вилучити сліди запаху; сфотографува­ти слід; виміряти та описати; якщо слід комбінований, вилучити ре­човину, якою він забарвлений, і виготовити зліпок.

Поверхневі забарвлені сліди фотографують, вимірюють, опису­ють, а потім переносять на копіювальний матеріал (плівку, ошкурену гуму) або вилучають разом з предметом-носієм.

Об'ємні сліди на сипких матеріалах фіксують за допомогою зліп­ків, дотримуючись під час їх виготовлення загальних правил. Гіпсові зліпки виготовляють заливним, насипним і комбінованим способа­ми. Перед виготовленням зліпка заливним способом на сипкому ґрунті сліди закріплюють розчином перхлорвінілової смоли в ацетоні, розчином цукру, а також лаком для волосся. Після цього виготовля­ють зліпок. Техніка виготовлення гіпсового зліпка заливним спосо­бом така. Зі сліду видаляють воду та сторонні предмети; якщо слід неглибокий, його огороджують металевою (картонною) стрічкою; розчин гіпсу наносять на весь слід; кладуть арматуру, мотузку кінця­ми назовні і виливають залишок розчину гіпсу; через 15-20 хв. після затвердіння зліпок акуратно піднімають і змивають грунт водою. Не можна терти зліпок, щоб не пошкодити його. Потім до кінців мотуз­ки прикріплюють бирку, на якій роблять засвідчувальний напис, і опечатують зліпок.

Насипний спосіб виготовлення зліпка полягає в тому, що слід при­пудрюють гіпсом через сито, а потім засипають товстим шаром гіпсу, накривають ганчіркою і через неї змочують гіпс до затвердіння. Комбінований спосіб полягає в тому, що слід припудрюють шаром гіпсу товщиною приблизно 5 мм, потім заливають рідким гіпсом, поклав­ши перед цим арматуру.

Невидимі сліди взуття залишаються на папері, картоні, фанері, полірованих і пофарбованих предметах, їх можна виявити, наносячи на поверхню магнітною щіткою порошок на феромагнітній основі. Інколи такі сліди можна виявити за допомогою люмінесценції та уль­трафіолетових променів.

Інколи об'ємні сліди ніг містяться під водою, видалити яку прак­тично неможливо (наприклад, у калюжі, річці, ставку). Якщо шар води над слідом досягає 10 см, то металевою чи пластиковою стріч­кою огороджують слід і відсмоктують воду грушею, а потім виготов­ляють зліпок заливним способом. Якщо шар води досягає 5 см, то воду можна не відсмоктувати, а просто насипати в неї гіпс до рівня загорожі, покласти арматуру, а потім знову досипати гіпс. Гіпс у воді затвердіє, і зліпок можна вилучити. Якщо шар води становить 50-100 см, розчин гіпсу треба зробити густим і через гумову трубку ви­лити його в слід, підводячи кінець трубки безпосередньо до сліду.

Об'ємні сліди на снігу фіксують звичайними способами. Гіпсові зліпки виготовляють насипним або комбінованим способом. Особ­ливість виготовлення зліпків у цьому разі полягає в тому, що перед виготовленням гіпсового розчину необхідно охолодити воду до О °С. Подальша техніка аналогічна описаній для фіксації об'ємних слідів на сипких матеріалах. На розсипчастому снігу зліпки виготовляють тільки насипним способом, а на вологому й густому — заливним.

Дата добавления: 2014-01-07