Особливості судових систем латиноамериканських держав

Судові системи латиноамериканських держав також формува¬лися під впливом загального і романо-германського права.

Принципи побудови і функціонування судової системи держав Латинської Америки запозичені, як уже наголошувалося, з пра¬вової системи США. Форми діяльності і структури верховних судів цих держав багато в чому нагадують судову систему США.

Інститут судового контролю конституційності законодавства, запозичений у романо-германського права, функціонує в усіх де¬ржавах Латинської Америки.

Наприклад, у Колумбії цю функцію виконує Конституційний суд, створений у 1991 р., до цього дані функції належали спе¬ціальній палаті Верховного суду. У Мексиці в XIX ст. склався ін¬ститут контролю за конституційністю законів у вигляді процедури «ампаро», згодом сприйнятою правовою доктриною і державною практикою інших держав континенту. Суть цієї процедури по-лягала у видачі судом за заявою особи наказу про захист прав, порушених актами або діями державних органів, що суперечать конституції. При цьому рішення, що виноситься судом у справах про порушення прав людини, мало індивідуальний характер, тобто поширювалося тільки на позивача. Лише у 1995 р. було запроваджено інститут конституційного контролю в його класичному вигляді'.

В Аргентині функції органу конституційного контролю вико¬нують не тільки верховний суд, але й суди загальної юрисдикції всіх рівнів.

Для судової системи держав Латинської Америки характерні єдині принципи формування і функціонування. Судові органи цих держав є незалежними і підпорядковуються лише закону. Ця незалежність забезпечується цілою низкою гарантій, хоча організаційне керівництво судами здійснюється міністерством юстиції.

Для федеральних держав характерна дворівнева судова сис¬тема. Наприклад, судову систему Бразилії формує Федеральний Верховний трибунал, Вищий трибунал правосуддя, трудові трибунали і судді, виборчі трибунали і судді, військові трибунали і судді, трибунали і судді штатів, федерального округу і територій. Мексиканська судова система ділиться на федеральні суди і суди штатів.

Усі судові органи діляться на суди загальної і спеціальної юрисдикції. Наприклад, у Чилі до системи загальних судів входять верховний суд, апеляційні суди, суди великих позовів і різні місцеві суди. До спеціальних судів належать суди у справах неповнолітніх, трудові суди, військові суди в мирний час і ряд інших. Система загальних судів Еквадору складається з Верхов¬ного суду, 35 провінційних кримінальних судів, 87 кантональних судів, 445 парафіяльних. До спеціальних судів належать суди у справах неповнолітніх і по трудових спорах1.

У більшості держав Латинської Америки судді переважно при¬значаються. Наприклад, призначення членів Верховного суду в Мексиці є прерогативою президента республіки після схвалення палати сенаторів, а окружні і районні судді призначаються Вер¬ховним судом строком на 4 роки. В Аргентині Федеральний Вер¬ховний суд, а також федеральні судді, призначаються президентом з відома сенату. Що стосується решти суддів, то вони обираються радою суддів за допомогою публічних конкурсів. У Бразилії судді також призначаються. Так суддею може бути особа, яка має стаж юридичної діяльності не менше 10 років. У цьому процесі активно бере участь організація адвокатів Бразилії. Конституція Бразилії закріплює право на довічне перебування на посаді за суддями після двох років роботи.

У більшості держав Латинської Америки функціонує система адміністративної юстиції. Наприклад, вищим судом адміністра¬тивної юстиції Колумбії є Державна рада. У Мексиці функціонує розвинена система адміністративної юстиції через адміністра¬тивні суди, наділені відповідними повноваженнями для вирішення спорів між посадовими і приватними особами. Найвищими органами адміністративної юстиції Еквадору є Фінансовий трибунал і трибунал адміністративних спорів. У Болівії верховний суд є найвищим органом не тільки загальної, але й адміністративної юстиції.

У багатьох державах Латинської Америки створено незалежний орган — захисник народу, що формується парламентом, метою якого є захист прав і свобод громадян від свавілля державних органів і їх посадових осіб. У Перу створений автономний конституційний орган — Службу Захисника народу. Захисник обирається 2/3 голосів Конгресу на п'ять років. Аналогічний орган функціонує і в Аргентині.

Дата добавления: 2014-01-07