Судові системи пострадянських держав

Основи судових систем пострадянських держав закріплено конституціями і спеціальними законами, у межах яких прого-лошуються і конкретизуються нові пріоритети у сфері правової політики.

Так організація і діяльність судової системи РФ визначаються конституцією РФ і федеральними конституційними законами: про судову систему Російської Федерації 1996 р.; про арбітражні суди в Російській Федерації 1995 р., про військові суди Російської Федерації 1999 р.

Незважаючи на певні особливості, структуру судових систем пострадянських держав побудовано за одним принципом: система судів будується на принципах територіальності і спеціалізації. Вона складається з вищої і низової ланок судів, загальних і спеціальних судів. Так, згідно із Законом «Про судовий устрій України» 2002 р.1, існує нова чотирирівнева система судів загальної юрисдикції, яку складають місцеві суди, апеляційні суди, вищі спеціальні суди, Верховний Суд України. Місцеві суди створено на базі районних (міських) і діють у межах району, міста (окрім міст районного підпорядкування), району в місті, декількох районів або району і міста одночасно, якщо інше не передбачено законом. Після на¬буття чинності указаного закону районні (міські) суди, військові суди гарнізонів, арбітражні суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Київ і Севастополь (реорганізовані в господарські суди) отримали статус місцевих судів.

Організація судової системи Латвії визначається Конститу-цією, законами про судову владу 1992 р., про сирітські суди і волосні суди 1995 р., про конституційний суд 1996 р. Верховний суд Латвії складається із сенату і трьох колегій: цивільного суду, кримінального суду і комерційного суду. Колегії Верховного суду є апеляційною інстанцією для справ, розглянутих окружними су¬дами по першій інстанції. Сенат Верховного суду — апеляційний суд для рішень державного контролю і справ, розглянутих окруж¬ними і районними судами по першій інстанції. Сенат складається із чотирьох департаментів: цивільного, кримінального, комерцій¬ного і адміністративного. Усі судді Верховного суду утворюють пленум, який є загальними зборами суддів сенату верховного суду і його колегій. Пленум приймає керівні роз'яснення для судів про застосування законів.

Як найвищий орган суддівського співтовариства в різних пострадянських державах виступають різні інстанції.

Наприклад, у Вірменії таким органом є Рада правосуддя, яку очолює Президент республіки як гарант незалежності судових органів. Міністр юстиції і Генеральний прокурор є заступниками Голови Ради. До складу Ради входять також 14 членів, призна¬чених Президентом Республіки на п'ятирічний строк, двоє з яких — учені-юристи, дев'ять — судді, троє — прокурори. По три члени Ради призначаються із судів першої інстанції, апеляційних судів і касаційного суду. Загальні збори суддів таємним голосуванням висувають по три кандидатури на кожне місце. Кандидатури про¬курорів — членів Ради — представляє Генеральний прокурор.

Згідно із законом про судовий устрій Республіки Білорусь, най¬вищим органом самоврядування суддів республіки є з'їзд суддів. З'їзд здійснює свої повноваження у складі суддів конституційного суду, загальних і господарських судів Республіки Білорусь.

Вища судова рада Республіки Казахстан, як найвищий орган суддівського співтовариства, очолюється головою, який призна¬чається президентом республіки, і складається з голови Консти¬туційної ради, голови Верховного суду, Генерального прокурора, міністра юстиції, депутатів Сенату, суддів та інших осіб, які також призначаються Президентом.

Порядок формування судових систем у пострадянських державах різний. Судці різних судових інстанції або признача-ються, або обираються на конкретний строк або довічно. Так у Республіці Білорусь голови районного (міського), обласного і Мінського міського судів і їх заступники призначаються прези¬дентом республіки за спільним поданням міністра юстиції і голови верховного суду строком на сім років. Інші судді вказаних, а також військових судів, господарських судів областей, міст і районів і спеціалізованих судів призначаються Президентом Республіки та виконують свої обов'язки безстроково, окрім призначених на по¬саду судді вперше. Такі судді призначаються безстроково лише після п'яти років роботи.

Згідно з Конституцією Грузії, суддя призначається або оби-рається на посаду строком не менше 10 років. За органічним законом «Про загальні суди», суддів районних (міських), обласних і апеляційних судів строком на 10 років призначає Президент Грузії, суддів верховних судів Абхазії і Аджарської Автономної Республіки обирають найвищі представницькі органи Абхазії і Аджарії. Голову і суддів верховного суду Грузії обирає (за по¬данням президента) Парламент більшістю своєю за списком.

Судді Верховного суду і Вищого господарського суду Узбе¬кистану обираються Олій Мажилісом (парламентом) за поданням президента Узбекистану.

У Латвії судді затверджуються Сеймом і незмінні. їх діяльність припиняється виключно ухвалою суду. Закон може визначити вік, досягши якого судді залишають свою посаду. Конституційний контроль у пострадянських державах здійс¬нюється спеціальними органами, статус яких визначається конс¬титуціями і спеціальними законами.

Наприклад, згідно з Конституцією Республіки Білорусь, таким органом є конституційна рада, яка формується в кількості 12 суддів із висококваліфікованих фахівців у галузі юриспруденції, які мають, як правило, науковий ступінь. Шість суддів КС призначаються Президентом, шість обираються Радою Республіки. Голова Конституційного суду призначається Президентом з ві¬дома ради республіки. Строк повноважень членів Конституційної ради — 11 років. Граничний вік членів Конституційної ради — 70 років.

Для виконання функції конституційного нагляду в Естонській Республіці в 1993 р. було установлено Судову колегію конституційного нагляду Державного суду, яка складається з п'яти суддів, що обираються пленумом суду строком на п'ять років. Порядок роботи колегії визначає закон про судочинство від 5 травня 1993 р. в порядку конституційного нагляду

Інститут конституційного контролю в Казахстані принципово відрізняється від тих, що існують в інших пострадянських державах. Конституційний суд Казахстану, створений відповідно до Консти¬туції 1993 p., був потім скасований згідно з Конституцією 1995 р. і замінений запозиченою у Франції Конституційною Радою, що складається з семи членів, строк повноважень яких складає шість років. Голова Ради і два його члени призначаються президентом Казахстану, ще по два — головою Сенату і Головою Мажилісу. Половина членів Конституційної Ради змінялася кожні три роки.

Туркменістан — єдина з пострадянських держав, яка не має конституційного суду, як і інституту судового конституційного контролю взагалі. Відповідність нормативних актів Конституції і законам визначає парламент.

У судових системах деяких пострадянських держав діє інститут мирових суддів. Так Федеральний закон «Про судову систему Російської Федерації» 1996 р. передбачив відновлення інституту мирових суддів, що існував у Російській імперії в 1864—1889 і 1912—1917 pp. Відповідно до Федерального закону «Про мирових суддів у Російській Федерації» 1998 р. вони є суддями загальної юрисдикції суб'єктів федерації і входять до єдиної судової системи РФ. Ряд питань правового статусу мирових суддів (порядок при-значення (обрання) і діяльності мирових суддів) встановлюється, разом із федеральними законами, також законами суб'єктів РФ. Мировий суддя розглядає в першій інстанції кримінальні справи про злочини, за вчинення яких може бути призначено максимальне покарання, що не перевищує двох років позбавлення волі; справи про видачу судового наказу; справи про розірвання шлюбу, якщо між подружжям відсутній спір про дітей; справи про розділ між подружжям спільно набутого майна; інші справи, що виникають із сімейно-правових відносин, за винятком справ про заперечу¬вання батьківства (материнства), установлення батьківства, про позбавлення батьківських прав, про усиновлення (удочеріння) дитини; справи по майнових спорах при ціні позову не більше п'ятисот мінімальних розмірів оплати праці і деякі інші справи.

Разом із професійними суддями в здійсненні правосуддя в деяких пострадянських державах також беруть участь присяжні, народні і арбітражні засідателі. Поетапне запровадження суду присяжних у Російській Федерації почалося з листопада 1993 p., коли такі суди було запроваджено в 9 суб'єктах РФ. Присяжними засідателями є громадяни РФ, включені в списки присяжних засідателів і покликані в установленому законом порядку до участі в розгляді судом справи. Відповідно до ФЗ «Про народних засідателів федеральних судів загальної юрисдикції в Російській Феде¬рації» 2000 p., загальний список народних засідателів районного суду формується відповідним представницьким органом місцевого самоврядування на підставі списку виборців району. Народні засідателі залучаються до виконання своїх обов'язків не частіше одного разу на рік на строк 14 днів або на строк розгляду даної справи (якщо він перевищує 14 днів).

У здійсненні правосуддя, за винятком конституційного судочинства, беруть участь прокурор і адвокат.

Згідно з КПК Білорусі 2001 p., головним завданням проку-ратури є підтримка державного обвинувачення по всіх справах публічного і приватно-публічного звинувачення.

Згідно із законом про прокуратуру Естонії 1991 р. прокура-тура є установою виконавчої державної влади і входить у сферу управління міністра юстиції як самостійна служба. Державний прокурор Естонії призначається і звільняється з посади міністром юстиції, а решта прокурорів — Державним прокурором. Строк повноважень Державного прокурора складає п'ять років.

Правову допомогу громадянам і організаціям у пострадянських державах надає адвокатура. Право на професійну юридичну до¬помогу гарантоване на будь-якій стадії розслідування і судового розгляду. Організація і порядок роботи адвокатури визначаються спеціальними законами, наприклад у Росії — законом про адвокатуру РФ.

Дата добавления: 2014-01-07