КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Коротка характеристика марок
Основні властивості і галузі застосування Кожна частинка порошку являє собою сполуку металу з металом, наприклад ПН70Ю30 відповідає сполуці Ni, Al - ПН85Ю15 – NiAl. Порошки металідів розроблені для плазмового і детонаційного напилення захисних покриттів на поверхнях деталей машин. Порошок марки ПН85Ю15 може використовуватися для напилення газополуменевими пальниками. ПН70ЮЗО. Температура плавлення – 1600 °C. Використовується як жаростійке і зносостійке покриття, працює в окислювальному середо-вищі при температурах близько до 1500 °C, стійке в лугах. Міцність зчеп-лення покриття зі сталлю на відрив 30 - 35 МПа. Твердість покриття близько 40 HRC. Добре шліфується, застосовується для захисту екранних труб котельних агрегатів ГРЭС і ТЕЦ, деталей і металоконст-рукцій термічного і ання, працюючого в повітряному середовищі. У композиції з оксидами забезпечує отримання теплозахисних покриттів. ПН85Ю15. Температура плавлення близька до 1400°С. Використовується як жаростійке і зносостійке покриття, що працює в окислювальному середовищі при температурах 1300 ° С, стійке в лугах. Міцність зчеплення покриття зі сталлю на відрив 40 – 45 МПа. Добре шліфується, може оброблятися точінням, широко використовується для відновлення посадочних місць валів, у тому числі методом газо полу-меневого напилення (використовуються установки УПТР-1, «Ротолой», «Рототек»). У композиції з оксидами забезпечує отримання теплозахис- них покриттів. Відмінно працює в парах тертя з чавуном. Використовує- ться також в якості підшару при напиленні порошків сталей, сплавів, оксидів, карбідів та ін. ПН55Т45.Температура плавлення близько 1240С Використовується як зносостійке покриття, що працює в умовах зносу без ударних навантажень. Твердість покриття без додаткової термообробки 55 - 60 НRС. Міцність зчеплення покриття зі сталлю на відрив 45 – 50 МПа. Має хорошу стійкість в лужних і деяких кислих середовищах. Призначений для відновлення і зміцнення захисних вту-лок і валів гидронасосів, поверхонь типу плунжерів, штоків, для зміцнен-ня ущільнювальних поверхонь валів лужних насосів тощо. ПТ88Н12.Температура плавлення близько 1400°С. Використовується в якості зносостійкого і корозійно-стійкого покриття. ПТ65Ю35 Температура плавлення - 1460 °С. Використовується як жаростійке покриття.
12.2. Самофлюсуючі порошки Напилення покриттів з самофлюсуючих сплавів і подальше їхнє проплавлення дозволяє отримувати покриття без пор. Найчастіше використовують покриття з самофлюсуючих сплавів, які можна не піддавати подальшому оплавленню. Ці матеріали являють собою сплави на основі нікелю, нікелю і хрому або кобальту з вмістом добавок бору і кремнію. При нанесенні бор і кремній окислюються, а їх окисли спільно з окислами інших компонентів порошку утворюють склоподібні флюси, які добре захищають порошок від окислення. Напилення порошків такими сплавами дає можливість отримувати покриття, що володіють зносостійкостю, ерозійною, корозійною стійкістю, а також стійкістю до окислення при високих температурах і т. д. Ці матеріали постачаються для напилення у вигляді порошків. У деяких випадках їх використовують для напилення у вигляді прутків, які або відливають, або формують з порошків з добавкою смол. У табл. 12.2 і 12.3 представлені марки самофлюсуючих сплавів на основі нікелю, які випускаються в США фірмою «Wall Colmonoy». Останнім часом в Японії налагоджено випуск матеріалів, аналогічних цим. Так, колмоной № 6 є типовим самофлюсуючим сплавом. Цей сплав володіє самою високою твердістю. Колмоной № 4 і 5 мають більш низьку твердість, але підвищену ударну міцність і низьку схильність до утворення тріщин. У колмоною № 70 міститься добавка вольфраму. Цей сплав володіє високою твердістю при високих температурах, а також значною ковкістю і хорошими антиерозійними властивостями. У колмоною № 20 для поліпшення обробки твердість знижена. Сплав С-290 після напилення не зазнає оплавлення і покриття використовують з тими порами, які утворилися в процесі напилення. Цей сплав призначений для напилення поверхонь підшипників. Сплав № 75 відрізняється від колмоною № 6 лише добавками карбіду вольфраму. Покриття з цього сплаву володіють хорошими антифрикційними характеристиками. Сплав може містити різні добавки карбіду вольфраму (до 80 %). Самофлюсуючі кобальтові сплави, які після напилення зазнають оплавлення, представлені в табл. 12.4. Типовими представниками їх можуть бути стеліти, велике число марок яких випускається промисловістю для напилення. Сплави на основі кобальту володіють підвищеною корозійною стійкістю і зносостїйкїстю при високій температурі. Аналогічно самофлюсуючим порошкам, що розроблені за кордоном, у СРСР був освоєний випуск подібних матеріалів, які дещо відрізнялися за хімічним складом і властивостями і мають інше маркування. Основні типи таких порошків, що випускаються в м. Тула наведені в табл. 12.5.
Таблиця 12.2
Таблиця 12.3
Хімічний склад і твердість самофлюсуючих твердих сплавів Ni – Cr – Si – B
Таблиця 12. 4 Характеристика стелітів
Порошки самофлюсуючих сплавів що випускаються відповідно до ТУ 14 - 1 - 3785 - 84. Гранулометричний склад За гранулометричним складом порошки поділяють на 5 класів: 20 - 63 мкм, менше за 40 - 100 мкм, 80 - 100 мкм, 80 - 160 мкм, 100 - 280 мкм. Основні властивості і галузі застосування. Твердість наплавленного шару, що визначається після плазмового напилення з подальшим оплавленням напиленого шару газовим пальником, залежить від марки порошку і наведена в табл. 12.5. За хімічним складом перераховані сплави є, в основному, аналогами відомих марок типу ПГ-СР і СНГН, однак відрізняються зниженим змістом кисню та інших домішок, а також іншим розподілом на класи за гранулометричним складом, що передбачає використання їх не тільки для наплавлення, а і для напилення.Вони дозволяють створювати щільні беспористі шари, що особливо важливо при створенні ущільнувальних поверхонь арматури високого тиску енергетичних установок. Порошки хромонікелевих сплавів можна наносити на вузли і деталі машин всіма відомими способами наплавлення і напилення.
Таблиця 12.5
Оплавлення нанесених покриттів, а також вільно насипаних порошків здійснюється газополуменевим пальником, ТВЧ, лазерним променем і іншими джерелами тепла. Покриття поєднують високу стійкість до зношування з корозійною стійкістю, дозволяють експлуатувати деталі в умовах ударних навантажень і в агресивних середовищах з абразивним зносом при температурах до 600 °С.
Таблиця 12.6 Порошки високолегованих сталей.
Застосовуються для відновлення і зміцнення клапанів і розподільних валів двигунів внутрішнього згоряння, лопаток, роторів, вентиляторів, валів та втулок гідронасосів, деталей сільськогосподарських машин і т.д. Для підвищення зносостійкості покриттів використовують композиції на основі матеріалів,що самофлюсуються з високотвердими наповнювачами: карбідами, боридами, оксидами і т.п. Вартість порошків залежить від хімічного і гранулометричного складу.
ЛЕКЦІЯ 13. Порошки для детонаційного напилення
13.1. Вимоги, що ставляться до порошків для детонаційного напилення
Детонаційні покриття наносять тільки з порошкових матеріалів. Найбільший вплив на ефективність процесу має діаметр порошкових частинок і їхня густина. Найчастіше використовують порошки з діаметром від 10 до 50 мкм. Більш великі частинки недостатньо розігріваються і прискорюються і тому не утворюють міцних зв'язків в момент удару об поверхню підкладки. Порошки малих розмірів легко прискорюються. Тривалість динамічного і теплового впливу на частинку складає близько . За цей час вони не можуть дуже прогрітися і тому основним параметром енергетичного стану частинок є швидкість. Вона залежно від складу газу, маси частинок складає величину від 800 до 1500 м/с. Фактор швидкості особливо важливий для частинок з матеріалів, що володіють малою теплопровідністю (оксиди, нітриди та ін). Вони долітають до підкладки майже не прогріті. Основна теплова енергія виділяється при перетворенні в неї кінетичної. Так, при ударі частинки (непрогрітої) об поверхню деталі вона повністю розплавляється: у разі алюмінію при швидкості 1500 м/с, міді - 710 м/с, молібдену і нікелю - 1600 м/с. Тому при нанесенні частинок, що погано прогріваються, наприклад AlO3 необхідно збільшувати їхню швидкість до 1900 м/с. Для цього використовують порошки менше за 10 мкм. Однак в цьому випадку виникають проблеми їхнього транспортування в ствол установки через погану текучість. Густина порошків також дуже впливає на швидкість частинок. Чим більше густина, тим більше маса, а отже менше прискорення і швидкість. Тому при розрахунку ефективного витрачання порошків потрібно враховувати теплоту частинки, що виділяється при ударі об поверхню. ККД нагріву порошкових частинок становить 0,1 - 0,15. При використанні детонуючих газів, що містять кисень і вуглецеві сполуки потрібно так підбирати їхнє співвідношення, щоб продукти розпаду мали відновний потенціал по відношенню до матеріалу, що розпилюється, хоч при цьому можливе виділення з горючої газової суміші вільного вуглецю. Для нанесення детонаційних покриттів можна використовувати порошки тих же металів, що і для плазмового і газополуменевого, але значно менших розмірів частинок. Однак при нанесенні покриттів з оксидів, а також карбідів, боридів, нітридів і силіцидів виникають трудності. Покриття можуть мати тріщини, сколюватися, утворювати тільки невелику плівку або взагалі не утворювати суцільне покриття. Тому порошки цих матеріалів з діаметром частинок 20 - 30 мкм плакують металами. Як плакуючі метали можуть бути нікель, нікель фосфор, собальт, мідь, олово і т.д. При плакуванні порошків то необхідно пам'ятати, що сумарний діаметр частинок не повинен перевищувати 50 мкм. У нашій країні плакують багато різних карбідів, нітридів та інших твердих сполук. На кафедрі ТКМіМ Одеського Національного політехнічного університету розроблена технологія осадження з хімічних розчинів нікелю, нікель-фосфору, нікелю-бору, кобальту, кобальту-бору, міді, олова на порошки з TiC, WC, BN, SiN4, Al2О3 ZnO2 і т.д. Якщо плакування неможливе, наприклад, в композиціях з хромом, то композиційні порошки отримують шляхом змішування або конгломерування. У табл. 13.1 наведені основні види порошковых матеріалів, що застосовуються за кордоном для детонаційного напилення. Тут склад всіх покриттів наведений в масових частках процента, крім покриття CrC2 + 35 % Ni - Cr, склад якого вказаний в об'ємних частках. Крім одношарового плакування, останнім часом розробляються порошки багатошарові.Так розроблені в ОДНУ порошки, що складаються з 50 % TiC + 40 % Ni +10 %Cu, а також 50 % Ti С + 30 % Ni+10 % Cu + 10 % Sn показали відмінні результати при терті з парами з бронзи Бр ОЦС 5 - 5 - 5 або феритного чавуну з шароподібним графітом BЧ - 40. Розроблені також порошки на основі BN і SiN з нікелевим і мідним шарами, а також порошки WC загальним діаметром до 50мкм.
Таблиця 13.1 Основні властивості детонаційних покриттів, що найбільш широко застосовуються за кордоном
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 438; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |