ЛЕКЦІЯ № 12

Зобов’язання, що пов’язані із наданням фінансових послуг.

1. Страхові зобов’язання.

2. Договір позики.

3. Кредитний договір.

4. Договір комерційної концесії (франчайзинг).

1. Страхові зобов’язання.

Страхування — це сукупність заходів щодо створення спе­ціального грошового фонду за рахунок внесків його учасників, із коштів якого страхова організація відшкодовує клієнту поне­сені ним збитки, а також сплачує інші грошові суми у разі настання певних обставин, передбачених законом чи договором.

Суть страхування полягає в тому, що спеціальна організація приймає на себе ризик настання шкідливих випадковостей, бере на себе зобов'язання компенсувати збитки потерпілим, поно­вити їх майнове становище.

Відносини із страхування регламентуються Законом України від 7 березня 1996 р. "Про страхування" та відповідними підзаконними норматив­ними актами. Водночас якщо відносини, які виникають між страховою компанією та клієнтом, мають майновий характер і регулюються нормами цивільного права, то норми адміністра­тивного права визначають систему органів, які здійснюють нагляд за страховою діяльністю. Порядок страхового забезпе­чення, застосування санкцій регламентують норми фінансово­го права. Невипадково страхування вважається міжгалузевим правовим інститутом.

Підстави виникнення страхових зобов'язань можуть бути різними. Тому за правовою природою страхування поділяється на обов'язкове та добровільне.

Обов'язкове страхування грунтується на засадах імператив­ності як для страхової компанії, так і для клієнта, воно виникає на підставі закону, незалежно від волі учасників та їх фінансо­вих можливостей. Законодавець визначає коло об'єктів, які підлягають страхуванню, події, на випадок настання яких про­водиться страхування, права та обов'язки сторін, розмір суми, яка виплачується, та ін. Важливою рисою обов'язкового стра­хування є те, що воно діє незалежно від сплати страхових платежів та без обмеження строку, тобто поки існує об'єкт страхування.

Підставою іншої форми страхування — добровільної — є укладений між сторонами договір.

Страхові правовідносини є різновидом цивільно-правових відносин з властивими їм елементами — суб'єктами, об'єктом та змістом. З огляду певну особливість страхові правовідносини охоплюють і специфічні поняття: страховик, страхувальник, застрахований, вигодонабувач.

Страховик — це особа, яка бере на себе ризик загибелі майна, ушкодження здоров'я чи смерті застрахованого і зобов'язана у разі настання певної події виплатити визначену законом чи договором суму страхувальнику чи іншій визначеній ним особі. Страховиками виступають спеціально утворені установи (у формі повних, командитних, акціонерних, товариств чи то­вариств з додатковою відповідальністю), які отримали ліцен­зію на здійснення страхової діяльності.

Страхувальник — це особа, яка страхує себе, своє майно чи третіх осіб або їх майно від настання певної події.

Крім цих обов'язкових суб'єктів, участь у страхових право­відносинах можуть брати й інші особи. Так, поняття страху­вальник і застрахований, як правило, збігаються в одній особі, оскільки застрахований — це особа, в житті якої можуть стати­ся події, що стануть підставою для сплати страхової суми. Але за таким видом страхування, як особисте, в правовідносинах можуть брати участь не лише сам застрахований, а й вигодо­набувач, тобто особа, яку страхувальник призначив для одер­жання страхової суми на випадок своєї смерті.

Дата добавления: 2014-01-07