Нова філософія освіти

План

ОСОБИСТІСНО ЗОРІЄНТОВАНЕ НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ

Тема 1

Функция Г- нанесение переплетения перфорирования

1. Вызываем COLOR MENU.

2. выбираем черный цвет для зачеркивания переплетения. Для более точного вычеркивания желательно предварительно выбирать маленький участок с помощью ZOOM.

3. Строим (сплитка)

4. Снова вызываем COLOR MENU.

5.

V

Выбираем цвет, который будет заменен переплетение, дважды выбираем цвет.

6. Выбираем фрагмент.

7. Двумя точками охватываем предварительно созданное переплетение. Система показывает COMMAND MENU.

8.

Т

Из COMMAND MENU выбираем поле 13.

9. Вызываем функцию LAST ZOOM или PANORAMA.

ОПРЕДЕЛЕНИЕ УРОВНЕЙ СКАНИРОВАНИЯ. Цвета рисунка различаются по коэффициенту отражения, величина которого в диапазоне от 0 до 2,55, разделенном на 16 полях для цвета в SCANER MENU нанесены верхние границы для каждого цвета рисунка. В поле 1 этого цвета меню определяется направлением изменения кодов. С помощью интерактивной настройки кодов в пределах 16, 2, 3,4 и определить диапазон их изменения. С помощью сканирования маленьких фрагментов различных зон уточняются коды каждого цвета. Если в сканированном фрагменте преобладает определенный цвет, но с примесями соседнего, то необходимо поступить так:

а) преобладающий цвет – темнофиолетово-16вый код которого 95 с примесями темно-красного с кодом 79. Необходимо поместить границу темно-красного цвета (79).

б) преобладающий цвет – фиолетовый код 95 с примесями коричневого код 111. Необходимо повысить границу фиолетового: 95.

Если хотим уменьшить число цветов, и тем самым, получим более чистый сканируемый рисунок, то допустим только одну границу между цветами, что можно получить реально в случае начальной таблицы. При появлении двух цветов в определенной зоне – это означает, что в диапазоне 16-ти код невелик и должен быть расширен путем уменьшения предшествующей и увеличения текущей границ.

1. Нова філософія освіти.

2. Суть і особливості особистісно зорієнтованого навчання і виховання.

3. Загальні підходи до класифікації особистісно зорієнтованих технологій.

Розвиток інноваційних процесів в освіті на сучасному етапі є об'єктивною закономірністю, що зумовлюється:

- інтенсивним розвитком інформаційних технологій у всіх сферах людського буття;

- оновленням змісту філософії сучасної освіти, центром якої став загальнолюдський цілісний аспект;

- гуманістично зорієнтованим характером взаємодії учасників навчально-виховного процесу;

- необхідністю формування творчої особистості вихованця, його готовності до активної діяльності в нових соціально-економічних умовах.

Нова філософія освіти розглядає педагогічну діяльність з позицій парадигми особистісно орієнтованої освіти.

Парадигма - усталена, звична точка зору, стандарт, зразок у розв'язанні освітніх, виховних і дослідницьких завдань.

Традиційна парадигма („знаннєва") має в основі формування в учнів знань, умінь і навичок, а також ідеалів і цінностей, які сприяють індивідуальному розвитку людини й збереження соціального порядку.

У центрі навчального процесу знаходиться вчитель.

Учень є його об'єктом.

Навчальний процес зорієнтований на зовнішню мотивацію, з елементами примушування.

Метою освіти є знання, уміння і навички.

Зміст освіти має стало окреслекий обсяг, формується суто за предметами.

Методика навчання спрямована на „ середнього" учня. У процесі контролю увага акцентується на відтворенні завченого змісту.

Оцінювання констатує наявний рівень знань, умінь і навичок безвідносно до минулого чи сучасного.

Нова гуманістична парадигма („розвивальна") ставить у центр уваги учня як суб'єкта життя, як вільну і духовну особистість, яка має потребу в саморозвитку, її й називають особистісно зорієнтованою.

У центрі навчального процесу - учень, який є його суб'єктом.

Орієнтація - на внутрішню мотивацію, що грунтується на радості пізнання та на успіху.

Основною метою навчання є вироблення позитивного ставлення до нього.

Зміст освіти є засобом досягнення мети, формується на внутрішньопредметному та міжпредметному рівнях.

Методика навчання спрямована на колективну та індивідуальну діяльність в групах з метою формування комунікативних навичок.

Оцінювання має форму загальних рекомендацій, скероване на констатацію успіху, стимулює зусилля учнів до самооцінювання, саморегуляції та самоосвіти.

Традиційну освіту постійно критикували за те, що її результатом є знання, уміння і навички (ЗУНи).

На сучасному етапі все більше говорять про компетентності (компетенції) як результат освіти. (Компетентний - знаючий, здатний до чогось, уміючий, досвідчений).

Розвивальна парадигма освіти передбачає визначити якість освіти за наявністю у школяра (чи студента) сукупності компетенцій. Сучасними вченими виділяються так звані ключові компетенції:

- компетенції здоров'язбереження;

- компетенції ціннісно-сенсової орієнтації в світі;

- компетенції інтеграції (уміння узагальнювати, до наявних знань додавати нові);

- компетенції громадянськості;

- компетенції самовдосконалення;

— компетенції соціальної взаємодії;

- компетенції спілкування;

- компетенції пізнавальної діяльності;

- компетенції предметної діяльності;

- компетенції інформаційних технологій.

Компетентнісний підхід приведе до значних змін у змісті освіти, до повної відмови від предметно побудованих навчальних планів. Але це віддалене майбутнє. Першим кроком є особистісно зорієнтований підхід до школярів у педагогічному процесі.

Дата добавления: 2014-01-07