Типологія проектів

Типологічні ознаки, що називають педагоги:

- домінуюча у виконанні проекту діяльність;

- предметно-змістова галузь;

- характер координації проекта;

- характер контактів;

- кількість учасників проекта;

- тривалість виконання проекта.

За першою ознакою розрізняють такі типи проектів Дослідницькі - потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета до­слідження, продуманості методів, в тому числі й експериментальних; вони повністю підпорядковуються логіці дослідження і мають відповідну структуру (див.

вище).

Творчі - не мають чітко опрацьованої структури, спільна діяльність розвивається, підпорядковуючись жанру кінцевого результату та інтересам учасників (свято, газета, драматизація тощо).

Ігрові (рольові) - учасники беруть на себе ролі, обумовлені характером і змістом проекта. Це можуть бути і літературні персонажі, і реально існуючі особистості, стосунки яких імітуються і творчо

ускладнюються.

Інформаційні (ознайомлюючо-орієнтвувальні) — спрямовані на збирання інформації про який-небудь об'єкт, явище і ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, проаналізованою та узагальненою. Структура тут може бути такою:

~ визначення мети і актуальності;

~ пошук джерел інформації;

~ обробка інформації (аналіз і узагальнення); представлення результатів;

Такий проект може бути самостійним і частиною

Дослідницького.

Практико-орієнтовні— проекти, які орієнтовані на чітко визначений практичний результат (документ, програму, словник, шкільний сад тощо).

За другою ознакою - предметно-змістовою галуззю виділяють два типи проектів:

- монопроекти - проводять в рамках одного
предмета (фізики, біології, історії тощо);

- міжпредметні - проекти, які інтегрують різні
предметні галузі, виконують в позаурочний час.

За характером координації проекти можуть бути:

- з відкритою координацією, коли ясно хто і як
спрямовує дії учасників;

- з прихованою координацією - коли дітям дається
можливість самостійно вести роботу, або коор­
динатор - один з учасників і спрямовує роботу як
самостійний керівник.

За хара хтером контактів проекти бувають:

- внутрішні або регіональні - здійснюються в межах
країни, регіону, школи, класу:

- міжнародні — в яких беруть участь представники
різних країн (часто тут використовуються
інформаційні засоби).

За кількістю учасників проекти поділяються на:

- особистісні;

- парні;

- групові.

За тривалістю виконання проекти розділяють:

- короткотривалі (протягом кількох уроків з одногої
предмета);

- середньої тривалості (від тижня до місяця);

- довготривалі (кілька місяців).

Параметри зовнішньої оцінки проекта

1. Значущість і актуальність висунутих проблем,
відповідність тематиці.

2. Коректність використаних методів дослідження
і обробки результатів.

3. 4. 5. 6.

Активність кожного учасника. Колективний

Активність кожного учасника. Колективний характер прийняття рішень. Характер спілкування і взаємодопомоги при виконанні проекту.

Глибина проникнення в проблему, використання знань з інших галузей.

8. 9.

Доказовість прийнятих рішень, уміння аргументувати свої висновки. Естетичне оформлення результатів. Уміння відповідати на питання опонентів, лаконічність і аргументованість відповідей. 3.4. Нові інформаційні технології навчання Розробка комп'ютерних технологій навчання в Україні розпочалася в середині 70-х років минулого століття. В 1995 році урядова постанова „Про заходи щодо забезпечення комп'ютерної грамотності учнів середніх навчальних закладів і широкого впровадження електронно-обчислювальної техніки в навчальний процес" започаткувала появу нових інформаційних технологій навчання в масовій школі (введено предмет „Основи інформатики", відкрили відповідні спеціальності в педінститутах).

Нові інформаційні технології - це сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі й подання інформації за допомогою комп'ютерів і комп'ютерних комунікацій.

Нові інформаційні технології навчання ~ це методологія і технологія навчально-виховного процесу з використанням новітніх електронних засобів навчання й у першу чергу ЕОМ.

Основною метою НІТ навчання є підготовка учнів до повноцінної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства.

Педагогічні завдання НІТ навчання:

інтенсифікація всіх рівнів навчально-виховного процесу, підвищення його ефективності та якості;

- побудова відкритої системи освіти, що забезпечує
кожній дитині і дорослому власну траєкторію
самоосвіти;

- системна інтеграція предметних галузей знань;

- розвиток творчого потенціалу учня, його здібностей
до комунікативних дій;

- розвиток умінь експериментально-дослідницької діяльності та культури навчальної діяльності;

- формування інформаційної культури учнів;

.- реалізація соціального замовлення, обумовленого

інформацією сучасного суспільства (підготовка

фахівців у галузі інформатики та обчислювальної

техніки; підготовка користувача засобів нових

інформаційних технологій).

До складових НІТ навчання відносять засоби і методи НІТ навчання.

Засоби НІТ навчання діляться на:

- апаратні: класи навчальної обчислювальної техні
ки, локальні і глобальні навчальні комп'ютерні ме­
режі, електронне демонстраційне обладнання,
комп'ютерні навчальні лабораторії тощо;

- програмно-методичні: контролюючі, імітаційно-
моделювальні, інструментальні, службові
програми; комп'ютерні курси, програмно-
методичні комплексні тощо;

- навчально-методичні: навчальні та методичні посібники, нормативно-технічна документація,

організаційно-інструктивні матеріали тощо; У процесі навчання мають застосовуватися такі засоби НІТ:

- апаратні: комп'ютери, персональні комп'ютери, локальні і глобальні мережі, пристрої введення -виведення, засоби збереження великих обсягів інформації та інше сучасне обладнання;

- програмні: програмні комплекси, інформаційні сис­
теми, системи машинної графіки, системи мульти-
медіа та гіпермедіа, системи штучного інтелекту
програмні засоби міжкомп'ютерного зв'язку тощо.

методи НІТ навчання у традиційній моделі навчання: фрагментарне використання комп'ютера на уроках як тренажера або як демонстрації;

- контроль знань і тестування;

- дослідницька робота учнів у позаурочний час тощо;
д в нетрадиційній моделі навчання можуть бути

здійснені:

- дослідницька робота в комп'ютерних лабораторіях;

- обчислювальні експерименти;

- телекомунікаційні навчальні проекти;

- дистанційне навчання;

- використання гіпертекстових довідкових систем із
можливістю виходу у світову інформаційну мережу.

Можна визначити такі функції і сфери застосування нових інформаційних технологій у сучасній школі: 1. НІТ як предмет вивчення на уроках інформа­тики;

2. 3.

НІТ як нові методи і засоби навчання; НІТ як методи і засоби керування навчальяо-виховним процесом.

Як показує сучасна педагогічна практика, використа­ння комп'ютера в навчальному процесі спрямоване на розв'язання таких чотирьох типів дидактичних

завдань.

1. Комп'ютер використовується як допоміжний засіб для ефективного розв'язання вже існуючої системи дидактичних завдань (додаткова інформація, інструкції, обчислювальні операції, демонстрації тощо). Технології мультимедіа дозволяють учням не покидаючи навчального класу (дому), бути присутніми на лекціях видатних учених- педагогів, стати свідками історичних подій, відвідати світові музеї, будь-які куточки Землі. Системи гіпермедіа дозволяють пов'язати один з одним не тільки фрагменти тексту, а и графіку, звукозаписи, фотографії, мультфільми, відеокліпи тощо, створювати „електронні" книги,

енциклопедії, підручники. Розвиток інформаційних телекомунікаційних мереж дає новий імпульс системам дистанційного навчання, забезпечує доступ до гігантських обсягів інформації, яка зберігається в різних куточках планети.

2. Комп'ютер може бути засобом для вирішення окре­мих практичних завдань у процесі загального безма-

шинного навчання (виконує функції контролера, тренажера): діалогові навчальні системи, довідково-контролюючі програми, текстовий редактор, експериментні навчальні системи.

3. Використовуючи комп'ютер, можна ставити і
впроваджувати нові дидактичні завдання, які не
розв'язуються традиційним шляхом, наприклад,
імітувати експеримент.У процесі викладання
математики за допомогою комп'ютера можна
створювати різні математичні моделі, керувати
ними і досліджувати їх „поведінку". У вивченні
фізики комп'ютер допомагає демонструвати фізичні
закономірності, експерименти.

4. За допомогою комп'ютера можна реалізувати прин
ципово нові стратегії навчання (дистанційне
навчання).

Крім цього, НІТ надають нові можливості для управ­лінської діяльності як в окремій школі, так і в усій системі освіти в цілому. Можна створювати бази даних учнів, анкетних даних учителів, реєструвати документи, складати розклади занять, готувати різні статистичні зведення, вести електронні журнали учнівської успішності, створити локальну шкільну інформаційну мережу тощо. Об'єднання шкіл і

установ освіти в єдину інформаційну мережу дає змогу розв'язати проблему обміну оперативною інформацією між органами керування освітою й освітніми установами (накази, довідки, статистичні дані).

Література

1. Бєлявцева Т., Лобас Т. Застосування методу проектів при формуванні пізнавальної активності учнів //Відкритий урок. - 2004. - №5-6. (на уроках математики).

2. Кукушин В.С. Современньїе педагогические технологии. Ростов н/Д: Изд-во „Феникс", 2003.-

С.292-300.

3. Новьіе педагогические и информационньїе технологии в системе образования / Под ред. Е.С.Полат. - М.: Изд.центр «Академия», 2000.-С.64-86, 144-200.

4. Освітні технології /За ред. О.М.Пєхоти. - К.: А.С.К., 2002.- С.91-108, 148-180.

5. Пометун О.Ї., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання / За ред. О.І. Пометун.- К.: А.С.К., 2004.- С. 8-80.

Хуторской А.В. Практикум по дидактике и современним методикам обучения. СПб.: Питер, 2004.- С.234-236

Дата добавления: 2014-01-07