Сутність творчої групи

Творча група як суб’єкт креативної діяльності в організації

РОЗДІЛ 4. ОРГАНІЗАЦІЙНІ СТРУКТУРИ, ЩО ПІДТРИМУЮТЬ КРЕАТИВНІСТЬ

Вже відзначалося, що більшість сучасних інноваційних продуктів занадто складні і великі, щоб бути створеними на основі однієї ідеї, яка з’явилася у однієї людини. Інновації, як правило, є результатом низки креативних рішень, що виникають в результаті колективної творчості груп фахівців, об’єднаних спільною метою, натхненням, пізнавальними інтересами і високою внутрішньою мотивацією до творчості.

Джерелом організаційної креативності виступають творчі групи (синонімічні назви - команди, креативні групи, групи практиків, неформальні групи, тощо). В термінах І. Нонака, Х. Такеучі [Нонака І., Такеучи Х. 2003], творча група являє собою команду, що створює знання.

Творчі групи можна визначити як співтовариства практиків, групи працівників, що формально чи неформально об’єднані загальними професійними знаннями, інтересами і цілями. Вони здатні демонструвати високий рівень групової креативності при виконанні нестандартних завдань з багатоваріантними рішеннями.

Katzenbach and Smith [1993[ визначають творчу групу як команду з невеликої кількості людей із взаємодоповнюючими компетенціями, які віддані спільній меті і усвідомлюють свою спільну відповідальність за виконання завдань, заради яких була створена група. Це спільність людей, що мають покладатися на співробітництво, якщо кожний із учасників групи бажає досягти мету і успіх.

Як наголошують більшість дослідників, головними критеріями успіху групи є ефективність і синегрія. Серед інших важливих чинників успіху є те, що члени групи довіряють одне одному, координують діяльність в межах групи, розуміють важливість одне одного для виконання завдання і мають почуття взаємної відповідальності.

Цінність внеску учасників групи визначається, головним чином важливістю тих знань, якими вони володіють, їх інтелектуальними здібностями, навичками роботи із знанням і в командах.

Вважається, що взаємозалежність - це критичний фактор у формуванні групи. Якщо специфіка завдання така, що воно може бути розділене на менші, відносно незалежні фрагменти і кожний працівник самостійно виконує своє частину завдання, тоді група не є творчою групою. Якщо всі учасники групи в рівній мірі відчувають свою відповідальність за кінцевий результат, то це створює додаткову залежність між учасниками групи, які стають взаємновідповідальними і взаємнозацікваленими в успіху одне одного.

Аналіз творчої групи пропонується проводити за такими параметрами (Гаврєєва):

– цілеспрямованість (прагнення до досягнення творчих групових цілей),

– мотивованість (активне спонукання до спільної творчої діяльності),

– рівень цілісності (внутрішня єдність групи),

– структурованість (розподіл функцій, завдань,, обов'язків, відповідальності),

– узгодженість (взаємна обумовленість дій членів групи, «зіграність», «спрацьованість»),

– організованість (згуртованість у вирішенні внутрішньогрупових завдань і ступінь розвитку самоврядування,),

– результативність (ефективність).

Творчі групи відрізняються такими характеристиками (Гаврєєва):

– оптимізація системи діяльностей і цінностей колективу (команди) з погляду її ефективності і суспільної| спрямованості,

– висока самостійність у виборі цілей діяльності і способах їх досягнення,

– глибоке усвідомлення своєї індивідуальності і самоцінності,

– розкриття індивідуальних можливостей кожного учасника,

– високий ступінь узгодженості дій і взаєморозуміння,

– постійне прагнення до тісного творчого спілкування.

Завдяки органічному об’єднанню здібностей та інтелектуальних потенціалів окремих працівників творчі групи здатні досягати значного синергетичного ефекту.

Важливою рисою творчих груп є їх здатність до самоорганізації, що забезпечує автономність пошуку інформації, накопичення знань і прийняття рішень (Нонака,Такеучі). Кожна автономна структура організації контролює неперервні процеси змін, що постійно в ній відбуваються, і визначає свій розмір шляхом самовідтворення за принципом саморегуляції.

Дата добавления: 2014-01-07