Форми та принципи взаємодії самоврядових об`єднань підприємців та роботодавців з органами державного управління

Громадські об’єднання підприємців – це свідома консолідація зусиль представників малого та середнього бізнесу, об’єднання в цілях відстоювання своїх інтересів. Вони є ключовим і дуже дієвим елементом інфраструктури підтримки підприємництва. Це цікавий і мобільний інститут, який діє на засадах добровільності і самоврядності. Процес створення громадських структур підприємців в Україні нерозривно пов’язаний із відродженням України як самостійної незалежної держави та з розвитком малого бізнесу як окремої галузі народного господарства. Кількість підприємців, які входять до складу громадських організацій, значно збільшується протягом часу, так само як і сама кількість громадських організацій. Від винятково захисних функцій поступово здійснюється перехід до наступної стадії – цивілізованому лобіюванню інтересів малого і середнього бізнесу в органах влади.

Громадські організації підприємців хочуть мати можливість впливати на політику, мати представництво у владі як чільна активна частина суспільства, що забезпечує значну частину робочих місць та бюджетних податкових надходжень. Таке представництво може привести у владу багато нового: в першу чергу, технології цивілізованого лобіювання, сучасні технології документообігу, оперативність, контроль виконавчої дисципліни, концепцію “електронного” уряду. Через громадські організації робляться спроби ініціювати механізми, які забезпечують рівну відповідальність бізнесу та держави в особі її службовців.

Громадські об’єднання підприємців демонструють здатність та бажання конструктивно співпрацювати із владою в тих заходах, які спрямовані на розбудову малого та середнього підприємництва. Шляхом активної участі представників громадських організацій у складі дорадчих рад, комітетів, комісій, які створені при інститутах виконавчої влади різного рівня, об’єднання намагаються впливати на рішення, які стосуються підприємництва, брати активну участь у підготовці нових законопроектів, постанов, оскільки вони розуміють, що краще внести зміни на стадії підготовки того чи іншого законопроекту, постанови, а ніж намагатися скасувати ті рішення, які вже було прийнято.

Дедалі частіше підприємці об’єднуються між собою за професійними ознаками: наприклад, Асоціація приватних пекарів та кондитерів України, Асоціація фермерів України, Асоціація сприяння обігу, виробництву алкоголю та тютюнової продукції, Ліга нафтопромисловців України (ЛНУ), Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України, Спілка молочних підприємств України тощо. До об’єднань загального спрямування належать: Спілка підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України, Українська рада промисловців і підприємців, Спілка орендарів і підприємців України, “Союз нової формації України”, ВГО “Нова генерація”, Агенція з розвитку малого та середнього підприємництва, Асоціація сприяння розвитку приватного підприємництва в Україні “Єднання” тощо.

Громадські організації, які об’єднують мережу закладів інфраструктури з питань підтримки малого та середнього бізнесу: Українська асоціація бізнес-інкубаторів та інноваційних центрів, Всеукраїнська асоціація лізингу “Укрлізинг”, Національна асоціація кредитних спілок, Товарно-сировинна біржа малих підприємств “БІМП” тощо. Громадські організації за соціальною спрямованістю: Асоціація працездатних інвалідів, Всеукраїнська асоціація жінок-підприємців, Рада молодих підприємців України, Українська міжнародна благодійна федерація ділових жінок “Либідь”, Всеукраїнське громадське об’єднання “Нова генерація”, Українська ліга молодих підприємців тощо.

Захист прав підприємців у взаємодії з державними органами виконавчої влади може відбуватися різноманітними засобами:

· подання заяв і клопотань;

· позови від імені членів до судів та Арбітражних судів;

· діяльність визнаних третейських судів як ефективного, гнучкого і дешевого засобу правового захисту;

· страхування цивільної або майнової відповідальності членів організації;

· оприлюднення порушень прав підприємців у засобах масової інформації;

· розробка неурядових доповідей та оглядів про стан забезпечення права на підприємницьку діяльність, лобіювання нормативних актів на рівні регіонів або галузей.

Найефективнішим механізмом взаємодії ГОП із органами виконавчої влади є соціальний діалог: представники громадських організацій повинні включатися у склад органів, які вирішують адміністративні питання, що порушують права їх членів, їх висновок повинен стати вагомим під час прийняття рішень з таких питань.

Участь громадських організацій:

· у дорадчих або паритетних органах;

· громадських слуханнях із питань, що стосуються права на підприємницьку діяльність;

· підготовка нормативних актів, що регламентують здійснення цього права. Стратегічним напрямком діяльності громадських організацій є комплексна підтримка членів організацій, захист їх конституційних, соціальних, економічних прав, лобіювання і відстоювання їх інтересів, сприяння розвитку і співробітництву малих, середніх і приватизованих підприємств, розширенню сфери їх діяльності.

Дата добавления: 2014-01-07