Лісові і торф’яні пожежі

Пожежа – це горіння, що розповсюджується стихійно. Уражаючим фактором пожежі є теплове випромінювання і токсична дія продуктів горіння. Основні параметри факторів – температура (◦С), концентрація токсичних речовин (мг/л). висока температура викликає займання всього, що знаходиться в районі пожежі; задимленість дратує людей і тварин і викликає отруєння оксидом вуглецю (СО).

Лісні (торф’яні пожежі) – небезпечне стихійне лихо. Вони знищують цінні матеріали (ліс, торф та ін.), становлять велику загрозу для людей, населених пунктів, промислових об’єктів, розташованих в лісі.

Світова статистика свідчить, що причинами лісових пожеж у 90-95% випадків є недбале поводження людей з вогнем.

Територія, на якій виникла або розвивається пожежа, називається зоною пожежі, а місце її виникнення – осередком пожежі.

Лісові пожежі бувають трьох видів:

- низова, коли горить сухий трав’яний покров, лісова підстилка, сушняк; висота вогню 0,5-1,5 м;

- верхова, коли горить весь ліс зі споду до верху або тільки крони дерев (розвивається з низового);

- торф’яна (підземна), коли горить торф на глибині. За швидкістю розповсюдження вогню лісові і торф’яні пожежі поділяються на три категорії: сильні, середньої сили і слабкі (табл.).

Таблиця: Характеристика лісових і торф’яних пожеж

Види пожеж	Швидкість розповсюдження, м/хв.
Слабка	Середня	Сильна
Торфина	До 0,25	До 0,5	Більше 0,5
Низова	До 1	1 – 3	3 і більше
верхова	До 3	3 – 100	100 і більше

Лісові пожежі за характером розповсюдження і охопленням площі поділяються на зони окремих, масових і суцільних пожеж.

Зона окремих пожеж характеризується виникненням незначної кількості окремих пожеж розосереджених на площі.

Зона масових пожеж – сукупність водночас виниклих окремих пожеж. Зона суцільних пожеж характеризується швидким розвитком і розповсюдженням, високими температурами, задимленістю і загазованістю, небезпечними для життя. Проїзд через зону практично неможливий.

Захист людей і матеріальних цінностей в зоні лісових (торф’яних) пожеж досягається завчасною їх евакуацією, вивезенням в безпечні місця і активною боротьбою з пожежею: гасіння, локалізація.

Боротьба з масовими лісовими пожежами дуже складна і може відбуватися тривалий час. Основними способами гасіння лісових пожеж є:

• гасіння краю низової пожежі водою або вогнегасячими хімічними розчинами, закиданням краю пожежі землею, захльостуванням вогню віниками з гілок і т. ін.;

• створення захисних мінералізованих смуг або канав на шляху розповсюдження пожеж;

• спрямуванням зустрічного вогню верховій пожежі (підпалення лісу назустріч основній пожежі від створеної у відповідному місці опорної мінералізованої смуги).

Виходити з зони лісової пожежі треба в протилежному вітру напрямку, використовуючи відкриті ділянки – галявини, просіки, дороги, річки. Місце для відпочинку вибирати не ближче 400 м від локалізованої мережі.

Дата добавления: 2014-01-07