Сучасний стан і перспективи розвитку готельного господарства України

Як відомо, до основних складових туристичної індустрії України належить готельне господарство. Однак сьогодні можна констатувати відсутність висококонкурентних позицій у цьому секторі національної економіки. Інфраструктура закладів розміщення не відповідає міжнародним нормам проживання та відпочинку: недостатня кількість готельних підприємств, у структурі готельних підприємств — низька частка закладів високої категорії, матеріально-технічна база застаріла та потребує модернізації, відсутні сучасні засоби зв'язку й інформаційних комунікацій, ефективні та надійні системи захисту, які становлять передумову високого рівня якості послуг.

В Україні, порівняно з провідними країнами у розвитку туризму, недостатня кількість готельних підприємств. У структурі, згідно з розмірами готелів, у країнах Європи кількість великих підприємств становить 15—25 % їхньої загальної кількості, 75—85 % — готелі сімейного типу та мотелі. В Україні близько 70 % усіх місць зосереджують великі готелі. Мотелі, кемпінги, молодіжні бази, типові для європейських країн, тут малочисельні. Як засвідчує міжнародний досвід, на сучасному етапі саме невеликі готельні підприємства формують основу розвитку сфери гостинності — структурують ринок готельних послуг відповідно до попиту споживачів, формують конкурентне середовище та створюють додаткові робочі місця. Готельне господарство у перспективі має стати провідним чинником активізації туризму, інтеграції держави у світові структури міжнародного співробітництва, зростання значення національної культури. Для досягнення цієї мети на державному рівні необхідно розв'язати низку актуальних проблем.

Відсутнє насамперед чітке законодавче визначення місця готельного бізнесу в туристичній сфері, його відомче підпорядкування. Потрібно законодавчо визначити правові, економічні й організаційні аспекти створення та розвитку конкурентного середовища на ринку сфери гостинності. Законодавча основа має сприяти формуванню та входженню у ринковий простір нових готельних підприємств, зокрема створенню умов правового захисту, виживання малих форм у сфері гостинності.

Нечітко врегульоване право власності на землю, зокрема для іноземних інвесторів. Відсутні можливості приватизації землі й невигідні умови її оренди для будівництва готелів, механізму концесії історико-архітектурних об'єктів. У готельний бізнес не задіяні іноземні компанії.

Невирішеною залишається проблема зміни форми власності, акціонування підприємств готельного господарства. Великі та значна частка середніх готельних підприємств в Україні перебувають у державній та комунальній формі власності (39,8 %); окремі регіони приватних готелей не мають. У зв'язку з низькою прибутковістю та регуляторним податковим тиском власники більшості готелів розглядають готельний бізнес як доповнення до інших сфер своєї діяльності. Приватизація й акціонування зумовлять поліпшення якості управління на підприємствах готельного господарства, водночас — і матеріально-фінансовий стан галузі. Для інвесторів необхідно створити систему державних гарантій із захисту приватної власності та капіталу.

В Україні сучасні готельні підприємства мають типову структуру послуг, низьку спеціалізацію. Поряд із традиційними повносервісними готелями потрібно сформувати мережу спеціалізованих підприємств із вузьким спектром послуг, зорієнтованих на обслуговування певної категорії туристів. Створення спеціалізованих підприємств стосується передусім туристичних центрів із чітко виявленою спеціалізацією в спортивно-оздоровчому, конгресовому туризмі, центрах з ігровими атракціями й іншими видами туризму.

Вдосконалення спеціалізації та впровадження високих стандартів обслуговування у національній сфері гостинності пов'язані з формуванням традиційних у світовій готельній індустрії корпоративних структур — міжнародних готельних ланцюгів. Провідні готельні підприємства, об'єднані в корпорацію, здійснюють колективний бізнес, перебуваючи під єдиним контролем керівництва ланцюга. Фаховий менеджмент повністю відповідає за ефективність функціонування, посилення конкурентних позицій. Технологічно успіхи корпоративних форм у гостинності пов'язані з дотримуванням високої якості готельного продукту, ідентичністю послуг та доступністю цін на всіх підприємствах мережі.

Міжнародні готельні ланцюги на українському ринку готельних послуг лише формують контури майбутньої діяльності. Досвід роботи у міжнародній програмі"The Greatest Hotels of the World" розвиває сьогодні тільки один із лідерів національного ринку послуг гостинності — Донецький готель "Донбас-Палас". Невеликий досвід роботи має перша українська готельна мережа "Premier Hotels", створена з п'яти провідних у державі готелів — "Прем'єр-Палас" (Київ), "Ореанда" (Ялта), "Дністер" (Львів), "Стар" (Мукачеве), "Лондонська" (Одеса). Питання пріоритетного напряму інвестування в українську сферу гостинності розглядає французька готельна мережа "Ассоr". Вона планує поетапне будівництво декількох три-, п'яти -зіркових готелів у Києві, згодом розширити мережу до 10—12 готелів і в інших містах України — Харкові, Дніпропетровську, Одесі, Донецьку та Львові. Основний сегмент корпоративної мережі на українському ринку в перспективі повинен сформуватись із новозбудованих комфортних три-, чотиризіркових готелів, доступних для широкого кола туристів, із середньою вартістю проживання 50—60 євро.

Однак уніфікація послуг і ціни готелів, які входять до готельних ланцюгів, остаточно не вирішує проблеми розвитку та модернізації готельного господарства в Україні. Раціонально збалансований сектор гостинності передбачає необхідність розвитку мережі готелів сімейного типу, молодіжних і спеціалізованих готельних підприємств, зорієнтованих на оригінальність послуг та обслуговування певної категорії туристів.

Невеликі комфортні готелі з регламентованим обсягом додаткових послуг мають пропонувати за помірну ціну якісне персоніфіковане обслуговування, стати основним сектором готельної індустрії, утворюючи найчисельнішу мережу готелів, розосереджених насамперед у невеликих презентабельних для туризму населених пунктах — містечках, сільських поселеннях.

Здійснення кількісного та якісного рівня розвитку інфраструктури сфери гостинності потребує необхідності системного та комплексного аналізу інвестування в окремі регіони й сегменти готелів. Реалізація інвестиційних проектів передбачає вивчати основні параметри діяльності готелів — використання готельних місць різного класу, динаміки середньої ціни номерів, тенденції попиту на основних зарубіжних ринках, а також комплекс інформації, пов'язаної зі загальною стратегією розвитку окремих туристичних і курортних центрів.

Іноземні інвестори сьогодні зацікавлені в інвестуванні спорудження найпривабливіших чотири-, п'ятизіркових готелів у Києві й інших великих містах України. В інших великих містах — Харкові, Дніпропетровську, Одесі, Львові, Запоріжжі, Севастополі — необхідність відкриття готелів високої категорії нижча. У найближчі роки для забезпечення попиту бізнес-туристів тут необхідно передбачити реалізацію одного-двох п'ятизіркових готелів. У Донецьку з відкриттям готелів "Донбас-Палас" та "Вікторія" попит на готелі високої категорії поки що вдалось задовольнити.

Глобалізація світової економіки і трансформаційні процеси в національній економіці зумовлюють інтенсифікацію ділових, наукових та культурних обмінів, зростання в соціальній структурі частки осіб середнього достатку. Роль висококатегорійних готелів і попит на високоякісні послуги в розвитку ділової інфраструктури України буде збільшуватись.

Тому в перспективі важливо брати до уваги принципи створення сучасної туристичної інфраструктури, здійснювати маркетингові дослідження шляхів і методів підвищення інвестиційної привабливості проектів будівництва, модернізації засобів розміщення, розвитку економічно найпривабливішого — ділового туризму. Актуальність та перспективність такого виду туризму в Україні зумовлює необхідність відкриття у всіх великих містах — важливих функціональних центрах — чотиризіркових готелів.

За офіційною статистикою, в Україні на 2010 рік: зросла кількість підприємств готельного типу, кількість номерів та житлова площа всіх номерів, тис. м2 (табл.3) [66].

Таблиця 3 – Аналіз кількості підприємств готельного типу на 2010 р.

Рік	Кількість підприємств готельного типу	Кількість номерів	Житлова площа всіх номерів, тис. м2
			1032,3
			999,9
			1002,1
			1010,7
			948,7
			949,1
			947,9
			977,0
			997,8
			1012,2
			1072,4
			1120,2
			1313,6
			1508,4
			1624,6
			1700,6

За роки підготовки до Євро-2012 в Україні побудовано 70 готелів. За допомогою держави, яка запровадила податкові пільги та преференції для готельєрів, до Євро-2012 в Україні будуються десятки висококатегорійних готелів. Разом з існуючими комплексами, вони мають з надлишком покрити вимоги УЄФА до приймаючих міст щодо майже 16 тисяч три-, чотири- та п’ятизіркових номерів. У Львові до кінця 2011 року планують ввести в експлуатацію ще 8 готелів загальним номерним фондом 1 тис. 426 номерів. У Донецьку - спорудження 11 нових готелів й проводиться реконструкція ще 5-ти діючих. Київ планує побудувати 13 готелів на 2200 номерів різної зірковості. Добудовуються 20 об’єктів готельного господарства приймаючого міста Харків.

Нацагентство Євро-2012 розпочинає роботу з часткового відшкодування відсотків за користування кредитами, наданими банками на підготовку засобів розміщення для родини УЄФА. Для цього Кабінет Міністрів затвердив порядок та умови здійснення часткового відшкодування.

Зауважимо водночас, що для інвесторів привабливим стає сегмент тризіркових готелів. Категорія таких готелів повинна стати оптимальною з позиції ціни та якості послуг, орієнтуватись на обслуговування масових туристів, котрі мандрують із пізнавальною і комерційною метою. У зв'язку з високою вартістю послуг для українських та європейських туристів у категорії чотири-, п'ятизіркових готелів, поява тризіркових зумовить переорієнтацію клієнтів саме на цю категорію готелів.

Аналогічну перспективу мають нові готелі в економічній категорії — "дві зірки". У ціновому сегменті вони повинні орієнтуватись на обслуговування внутрішніх масових туристів, дрібний і середній бізнес, державних службовців, туристів із колишнього СНД. Розширення мережі економічних готелів можна реалізувати внаслідок реконструкції безкатегорійних та однозіркових готелів, будівництва нових, згідно зі сучасними стандартами. Вагомим аспектом, що спричинить зростання інвестицій у будівництво економічних готелів, є швидка окупність порівняно з висококатегорійними готелями.

Важливий напрям активізації сфери гостинності стосується комплексного освоєння природного й історико-культурного потенціалу найпривабливіших туристичних регіонів — Кримського, Карпатського та Азово-Чорноморського, локальних центрів рекреації. Модернізацію сучасних рекреаційних центрів, відкриття нових курортів необхідно здійснювати зі створенням малих форм у сфері гостинності — сімейних готелів, пансіонатів, спеціалізованих закладів розміщення. У центрах туризму з відомими історико-архітектурними пам'ятками — замками, палацами, садибами й іншими об'єктами — формування мережі готелів, зокрема з використанням приміщень зазначених об'єктів, сьогодні (за відсутності будь-якої туристичної інфраструктури) становить вагому передумову їхнього туристичного освоєння.

Щоб інвестувати в реконструкцію сучасних та збудувати нові готелі невисокої категорії, потрібно заручитись державною програмою, відображеною в ефективному дієздатному механізмі співпраці зацікавлених інвесторів, місцевому самоврядуванні й державному органі центральної та місцевої влади. Ця програма повинна коригуватись пріоритетами державної політики розвитку туризму, її необхідно реалізувати за участю фахових консультантів профільних сегментів туристичної сфери державного та недержавного рівня з використанням традиційного новітнього досвіду світових лідерів готельної сфери.

Сучасний стан готельної сфери в Україні, саме від підвищення її розвитку, інвестування значною мірою залежить реальний стан туристичної інфраструктури в державі. Для ефективної діяльності готельної сфери потрібна гнучка система державного стимулювання цієї галузі, розроблена у нормативно-законодавчій базі. Необхідно також збільшити кількість засобів розміщення різних категорій з чіткою диференціацією в спеціалізації пропонованих послуг гостинності, вдосконалити управління готельними підприємствами в умовах динамічного соціальноекономічного простору та розширення туристичної діяльності, поліпшити якість готельних послуг, ефективність маркетингу і взаємодії на туристичному ринку сучасних готелів, а на державному рівні максимально підтримувати формування національних готельних ланцюгів, які впроваджують нові стандарти готельного сервісу, єдині підходи організації управління.

Питання для самоконтролю

1. Назвіть основні чинники становлення та розвитку сфери гостинності.

2. Які Ви знаєте головні історичні періоди у розвитку сфери гостинності?

3. Назвіть етапи розвитку інформаційних технологій.

4. Як класифікуються інформаційні технології за різними ознаками?

5. Дайте характеристику видів інформаційних технологій в готельно-рестранному бізнесі.

6. Які важливі риси і тенденції сучасного розвитку готельної сфери в Україні?

Тест за темою:

1. Основні чинники становлення та розвитку сфери гостинності:

а) соціальні, економічні, битові, культурні, політичні, наукові, природні;

b) соціальні, економічні, технічні, культурні, політичні, наукові, історічні, природні;

с) соціальні, економічні, географічні, технічні, культурні, політичні, наукові, історічні, природні.

2. Основні періоди в еволюції сфери гостинності:

а) - виникнення перших закладів гостинності (IV тис. до н.е. -V ст. н. е.);

- формування спеціалізованих закладів розміщення (VI—XV ст.);

- розвиток готельної та ресторанної сфери у XVI — на початку XX ст.;

- сучасний поступ світового готельного господарства.

b) - виникнення перших закладів гостинності (V тис. до н.е. -VI ст. н. е.);

- формування спеціалізованих закладів розміщення (VII —XVI ст.);

- розвиток готельної та ресторанної сфери у XVII — на початку XX ст.;

с) - виникнення перших закладів гостинності (IV тис. до н.е. -V ст. н. е.);

- розвиток готельної та ресторанної сфери у XVI — на початку XX ст.;

- сучасний поступ світового готельного господарства.

3. Фази використання інформаційних технологій:

а) автоматизація, інформатизація, комунікація;

b) механізація, автоматизація, інформатизація, комунікація;

с) механізація, автоматизація, сертифікація, комунікація.

4. Види інформаційних технологій:

а) обробка даних, управління, автоматизований офіс, підтримка прийняття рішень, експертні системи;

b) сбір даних, обробка даних, управління, автоматизований офіс, експертні системи;

с) обробка даних, управління, механізований офіс, підтримка прийняття рішень, експертні системи.

5. Види інформаційних технологій в готельно-рестранному бізнесі:

а) послуги Інтернету, мобільні системи зв’язку, глобальні розподільчі системи, системи бронювання, спец програмні продукти, КАСУ підприємством;

b) послуги Інтернету, мобільні системи зв’язку, глобальні розподільчі системи, системи бронювання, КАСУ підприємством;

с) мобільні системи зв’язку, системи бронювання, КАСУ підприємством.

Дата добавления: 2014-01-07