Поняття господарських товариств. Характеристика господарських товариств

Випадки заборони займатися підприємницькою діяльністю фізичним особам

Право здійснювати підприємницьку діяльність, яку не забо­ронено законом та, відповідно, набувати статусу громадянина-підприємця має фізична особа з повною цивільною дієздатніс­тю. Але досягнення певного віку (реєстрація шлюбу, народжен­ня дитини тощо) не є безумовним свідченням наявності у осо­би повної цивільної дієздатності.

Крім випадків обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, яка страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керу­вати ними; особи, яка зловживає спиртними напоями, нарко­тичними засобами, токсичними речовинами тощо і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище (ст. 36) або визнання її недієздатною, якщо вона внаслідок хро­нічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (ст. 39 ЦК), на обсяг дієздатності і, відповідно, на можливість набути статусу суб'єк­та підприємницької діяльності впливають й інші чинники, зок­рема вид трудової діяльності фізичної особи.

Так, не допускається зайняття підприємницькою діяльністю, зокрема, осадовими особами органів державної податкової служби (ч. 4 ст. 15 Закону України від 4 грудня 1990 р. «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції Закону від 24 грудня 1993 р.), прокурорами і слідчими прокуратури (ч. 5 ст. 46 Закону України від 5 листопада 1991 р. «Про прокурату­ру»), військовослужбовцями (абз. 4 ч. 1 ст. 8 Закону України від 20 грудня 1991 р. «Про соціальний і правовий захист військо­вослужбовців та членів їх сімей»), нотаріусами (ч. 2 ст. З Зако­ну України від 2 вересня 1993 р. «Про нотаріат»), державними службовцями (п. «б» ч. 1 ст. 5 Закону України від 5 жовтня 1995 р. «Про боротьбу з корупцією»), відповідними посадовими особами органів місцевого самоврядування (див., зокрема, ч. 4 ст. 12, ч. 2 ст. 50, ч. З ст. 55 Закону України від 21 травня 1997 р. «Про місцеве самоврядування в Україні») тощо.

Нарешті, відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів Ук­раїни від 31 грудня 1992 р. № 24-92 «Про впорядкування діяль­ності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за учас­тю державних підприємств» керівникам, заступникам керівни­ків державних підприємств, установ і організацій, їх структур­них підрозділів, а також посадовим особам державних органів, органів місцевого і регіонального самоврядування забороняєть­ся безпосередньо займатися підприємницькою діяльністю.

Господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та (або) громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

Дата добавления: 2014-01-07