Підсистема просторового аналізу та візуалізації результатів

Підсистема зберігання даних.

Реалізація цієї підсистеми залежить від варіанту організації роботи користувачів із системою. Можливі такі варіанти:

• локальне робоче місце;

• мережна організація з файл-серверним режимом доступу до даних, без режиму оновлення інформації;

• мережна організація з файл-серверним режимом доступу до даних і багатокористувачевим режимом оновлення атрибутивної інформації;

• мережна організація з файл-серверним режимом доступу до даних і багатокористувачевим режимом оновлення метричної інформації;

• мережна організація з клієнт-серверним режимом доступу до даних і багатокористувачевим режимом оновлення інформації, записаної у форматі сервера;

• мережна організація з клієнт-серверним режимом доступу до даних і багатокористувачевим режимом оновлення інформації, з сервером, який підтримує роботу з даними в різних форматах;

• Інетнет-Інтранет-режим з пасивним клієнтом, який дозволяє виконувати запити до серверної інформації;

• Інетнет-Інтранет-режим з активним клієнтом, що дозволяє виконувати оновлення інформації на сервері.

До недавнього часу при організації зберігання даних в ГІС, позиційна і атрибутивна складові зберігалися в різних СУБД, при цьому обидві СУБД не були комерційними, а були частиною ГІС. На наступному етапі для зберігання і обробки атрибутивної інформації стали використовуватися комерційні СУБД, при цьому з'явилася можливість з однієї і тієї ж ГІС використовувати різні СУБД в залежності від вимог до обсягів і швидкості обробки даних, до їхнього захисту та надійності системи (захисту від руйнувань, несанкціонованого проникнення і використання матеріалів). Однією з таких СУБД для більшості ГІС є Oracle.

І нарешті, на сучасному етапі комерційні СУБД в багатьох ГІС використовуються і для зберігання позиційної інформації.

Вимоги до системи щодо СУБД в основному визначаються схемою роботи системи і вимогами до надійності роботи. Зрозуміло, що, наприклад, система земельного кадастру для великого міста буде мережною і повинна мати практично 100% надійністі. Навігаційна система автомобіля швидше за все буде реалізована для роботи на персональному робочому місці (в автомобілі), і вимоги до її надійності будуть істотно нижче.

Перші дві підсистеми, безсумнівно, є важливими підсистемами ГІС, але без підсистем просторового аналізу, а також візуалізації та виведення вони не були б ГІС. Можливості просторового аналізу в різних системах знову ж таки різні.

Не завжди наявне програмне забезпечення достатньо для вирішення всіх завдань, що стоять перед проектом. Необхідно дописувати деякі фрагменти та модулі.

При створенні оригінального програмного забезпечення цікаві рекомендації щодо організації роботи програмістів. Так, організація роботи повинна відповідати не тільки розмірам поставленого завдання, але й можливостям учасників роботи; при цьому слід пам'ятати, що так званий метод «монгольської орди» не може бути використаний; інакше кажучи, кожному проекту, кожному етапу відповідає деяке оптимальне число людей, яке бере участь в роботі. Перевищення цього оптимального числа може бути лише перешкодою. Організація роботи бригад зі створення програмного забезпечення сучасних географічних інформаційних систем повинна виходити з таких основних принципів:

1) Завдання розподіляється таким чином, щоб над відносно самостійними його розділами працювали невеликі групи людей.

2) На чолі проекту та кожної групи стоїть керівник, який бере участь у всіх етапах реалізації. Зазвичай у нього є заступник, який працює з ним протягом усього періоду реалізації і є співучасником всіх рішень; у разі необхідності він замінює керівника у вирішенні питань, які стосуються окремих частин проекту;

3) Інші члени бригади діють спільно в якості програмістів або забезпечують різного роду служби при комп'ютері в якості упорядника документації, контролера, завідувача бібліотекою програм, секретаря, а також стежать за виконанням проекту, а в разі необхідності виконують обов'язки системного аналітика, представника замовника і т.д..

Можливості програмного забезпечення при виконанні аналізу даних визначаються, крім усього іншого, тими моделями даних, які дозволяє використовувати система. Тому найсучасніші розробки (Arclnfo 8 і ін) підтримують великий набір моделей даних.

Одним з найбільш складних елементів у моделях даних Arclnfo 8 є нова мережна модель даних – геометрична мережа.

Геометрична мережа – це набір класів об'єктів, які беруть участь в лінійній системі. Вона відповідає уявленню мережі у вигляді колекції просторових об'єктів.

Основні переваги моделі геометричної мережі, на думку розробників, такі:

• спрощується редагування мереж. Коректне додавання об'єктів забезпечується правилами зв'язності мережі;

• мережні просторові об'єкти можуть представляти складні частини мережі, наприклад перемикачі;

• Arclnfo містить комплект готових вирішувачів для простого й складного мережного аналізу;

• база геоданих використовує двоїсте уявлення лінійних систем, яке складається з геометричної і логічної мереж;

• геометрична мережа завжди пов'язана з логічною мережею, яка є графом, який представляє мережу і складається з елементів – ребер і з'єднань.

Спільно ці два подання мережі забезпечують розвинену модель даних для зберігання та аналізу лінійних систем.

Центральною частиною логічної мережі є таблиця зв'язності, яка описує, як пов'язані мережні елементи.

Кожен рядок таблиці зв'язності вказує всі суміжні з'єднання разом з ребрами, які їх пов'язують. За допомогою таблиці зв'язності підтримується цілісність мережі.

Природно, що логічна мережа містить також таблицю з'єднань і таблицю ребер.

У геометричній мережі може брати участь будь-яке число класів просторових об'єктів, наприклад один клас сполук (міста) та два класи ребер (основні рейкові шляхи та маршрути вантажних автомобілів). Ця модель включає чотири типи мережних об'єктів: прості та складні ребра і просте та складне з'єднання.

У додатках для інженерних комунікацій напрямок потоку по ребрах повинен бути вбудованою частиною мережі. При визначенні напрямку вказується, чи збігається він з напрямком просторового об'єкта або протилежний йому, а крім того, вводяться два особливих види з'єднань – джерела і стоки.

Джерело – з'єднання, через яке в мережу надходить продукт. Сток – з'єднання, через які весь потік продукту, що потрапив в нього видаляється з мережі.

Це далеко не повний опис нової моделі даних, яка необхідна для характеристики всього різноманіття мережних об'єктів: доріг, інженерних комунікацій, мереж, ліній електропередач та ін..

Важливою ланкою в організації даних в ГІС є моделі атрибутивних даних. В даний час в ГІС застосовуються такі моделі атрибутивних даних: реляційна (записи фіксованого формату); об'єктно-орієнтована; об'єктно-реляційна.

На думку Р.Ф. Томлінсона, кожна з цих моделей має свої переваги і недоліки.

Реляційна модель. Переваги: проста структура, оптимізована для можливостей побудови запитів і аналізу, працює швидко і ефективно завдяки прямому доступу до даних. 90% всіх даних у світі зберігаються саме в цій моделі.

Недоліки: дає обмежене уявлення реального світу. Володіє обмеженою гнучкістю побудови запитів і управління даними.

Об'єктно-орієнтована модель. Переваги: забезпечує дуже складне уявлення реального світу. Підтримує множинні рівні узагальнення, об'єднання та асоціації. Добре поєднується з методами імітаційного моделювання. Можливо множинне синхронне оновлення (контроль версій).

Недоліки: комплексні моделі більш складні для розробки та побудови (критичним є вибір об'єктів). Складно проводити обмін з іншими базами даних (імпорт і експорт). Великі та складні моделі сповільнюють швидкість роботи.

Об'єктно-реляційна модель. Переваги: об'єкти є факультативними відносно до реляційної моделі та використовуються головним чином для підтримки цілісності реляційної бази даних і для створення спеціального режиму роботи. Розширені таблиці реляційної бази даних використовуються для документування правил атрибуції, мережних правил, правил поділу і злиття, а також правил побудови просторових відносин.

Недоліки: ця модель є компромісом між об'єктно-орієнтованою і реляційною моделями. Не відбувається інкапсуляції даних.

Засоби зв'язку користувача з середовищем ГІС (інтерфейс користувача) – дуже важливий елемент функціонування всієї системи. Користувач може безпосередньо або за допомогою оператора взаємодіяти з ГІС, наприклад звертаючись до бази даних, а може в якості кінцевого користувача використовувати матеріали у своїй роботі, допустимо, приймаючи архітектурні рішення на основі ряду запропонованих варіантів, навіть не уявляючи, яким шляхом ці варіанти були створені. Запити підрозділяють на явні і неявні: наприклад, подвійне клацання миші на об'єкті задає неявним чином вивід на екран змістовних відомостей про нього, що заздалегідь запрограмовано виробником програмного забезпечення. Для явних запитів використовуються діалогові вікна або яка-небудь спеціальна мова запитів, наприклад SQL. Прийнято виділяти декілька типів інтерфейсів:

команди – спеціальні записи, які оператор повинен набрати в командному рядку, наприклад сору (копіювати файл), print (роздрукувати файл), sort (сортувати файли) і т.д. Для цих цілей раніше в більшості випадків використовувалися англійські слова, але зараз майже весь програмний продукт пропонується користувачеві русифікованим. Для тих, хто не володіє англійською мовою було складно в точності, дотримуючись всіх правил орфографії і пунктуації, набирати різноманітні команди, враховуючи ще й те, що кількість команд може наближатися до тисячі;

меню – текстові або піктографічні, які дозволяють вибрати будь-яку команду з можливого в даний час їх переліку, що задається словесно (текстові меню) або у вигляді схематизованої чи символічної фігурки, наприклад зображення принтера (піктографічні меню);

вікна – одночасний або послідовний вивід на екран зображень або тексту (в тому числі і гіперзображень і гіпертексту, коли окремі виділені об'єкти або слова як би переводять користувача на інший рівень і дають більш детальне зображення, пояснення терміну та ін.) Причому в різних вікнах може демонструватися один і той самий об'єкт, допустимо, при різних кутах його нахилу, зі зміною масштабу, з його «розрізом» за профілями і т.д.;

комбіновані способи – іноді поєднують відразу всі віще зазначені типи інтерфейсів. Ефективні діалогові підходи, чкі дозволяють шляхом вибору відповідей на питання досягати необхідного результату.

Активно розвиваються сенсорні (дотикові) методи інтерфейсу, коли користувач дотиком пальця до екрану управляє роботою комп'ютера.

10.4 Контрольні запитання та завдання

1. Назвіть основні етапи проектування інформаційно-керуючої системи яка базується на ГІС.

2. Назвіть критерії якості інформаційної системи.

3. Як формується і які відомості містить «Загальний список вхідних даних»?

4. Як оцінюються вимоги до функціональних можливостей системи?

5. Які параметри якості даних повинні бути описані на етапі визначення вимог до використовуваних даних?

6. Які причини можуть привести до втрати даних в ГІС? Які рішення можуть забезпечити збереження інформації?

7. Які документи визначають правила створення і руху інформації в ГІС?

8. З яких позицій складається вартість ГІС-проекту?

9. Якими можуть бути вигоди від впровадження ГІС?

10. Які можуть бути ризики при реалізації ГІС-проекту?

11 ПОВНОФУНКЦІОНАЛЬНІ ГІС

План лекції: Повнофункціональні ГІС. Основні характеристики деяких ГІС

11.1 Огляд існуючих геоінформаційних систем

Зараз на російському ринку функціонують близько двадцяти ДВС, які можна віднести до розряду повнофункціональних. Серед них – системи західного виробництва (Maplnfo Professional, WinGIS, ArcGIS, Autodesk Map, GeoMedia Professional, MicroStation / J, Manifold System Professional), вітчизняні розробки (GeoGraph, Графиня, «Горизонт», «Інге», ПАРК, GeoLink, GK32, Zulu, WinPlan).

Слід виділити декілька властивостей, характерних більшою чи меншою мірою практично для всіх повнофункціональних ГІС.

Природно, що всі системи працюють на платформі Windows. Тільки деякі з них мають версії, які працюють під управлінням інших операційних систем («Горизонт» – MS DOS, Unix, Linux, MC ЗС, Free BSD, Solaris, ІНТРОС;
ПАРК – MS DOS; ArcGIS і Arclnfo-Solaris, Digital Unix, AIX і ін;
ArcView GIS – Unix).

Всі системи підтримують обмін просторовою інформацією (експорт та імпорт) з багатьма ГІС і САПР через основні обмінні формати: SHP, E00, GEN (ESRI), VEC (IDRISI), MIF (Maplnfo Corp.), DWG, DXF (Autodesk), WMF (Microsoft), DGN (Bentley). Тільки деякі, переважно вітчизняні, системи підтримують російські обмінні формати – F1M (Рос-картографія), SXF (Військово-топографічна служба).

Дані системи забезпечують роботу з растровою інформацією, підтримуючи при цьому всі основні формати (TIFF, JPEG, GIF, BMP, WMF, PCX). Деякі системи підтримують декілька десятків растрових форматів, наприклад їх перелік для системи Autodesk Map має такий вигляд: BMP, CALS1, FLIC, G3, G4, CIF, GeoSPOT, GeoTIFF, IG4, IGS, JFIF, JPEG, PCX, PICT, PNG, PSD, PhotoCD, RLC1, RLC2, TARGA, TIFF, ECW і MrSID. У цьому списку слід звернути увагу на GeoSPOT, GeoTIFF і MrSID. Перші два формати дозволяють передавати інформацію про прив'язку растра до реальних географічних координат, а останній має унікальні можливості стиснення інформації. Більшість систем забезпечують роботу з усіма основними СУБД через драйвери ODBC, BDE. Першою в низці використовуваних СУБД стоїть Oracle.

У переважній більшості випадків сучасні повнофункціональні ГІС дозволяють розширювати свої можливості. Основним способом розширення можливостей є програмовані мовами високого рівня (MS Visual Basic, MS Visual C + +, Borland Delphi, Borland C + + Builder) з підключенням DLL-і OCX-бібліотек (ActiveX). Звісно, існують і винятки. Так, основний засіб розширення можливостей системи Maplnfo Professional – мова MapBasic, а системи Arc View GIS – Avenue.

Найбільш поширеними закордонними системами є ArcGIS, Maplnfo, MicroStation / J, WinGIS, Autodesk Map.

Аналогічний перелік вітчизняних систем очолюють Гео-Граф, Панорама (Карта 2000), ПАРК, GeoLink.

Далі наведені деякі характеристики згаданих програмних продуктів і їх формалізований опис в таблицях, де вказані основні характеристики згаданих раніше повнофункціональних ГІС.

11.2 GeoGraph

GeoGraph є одним із програмних продуктів ГІС, розроблених Центром геоінформаційних досліджень Інституту географії РАН. Він призначений для кінцевих користувачів ГІС і дає можливість створювати електронні тематичні атласи та композиції карт на основі шарів цифрових карт і пов'язаних з ними таблиць атрибутивних даних. У GeoGraph вдало поєднуються засоби управління картографічними композиціями та аналізу графічних і атрибутивних даних.

Основні можливості GeoGraph наступні:

1) Завантаження в композицію карти одночасно безлічі шарів різних форматів (GeoDraw для DOS; GeoDraw для Windows; SXF; F1M; розширений спектр форматів растрових зображень – більше 30; шари в міжнародному форматі для навігаційних цифрових карт DX-90; у форматі косметичного шару, створюваного в середовищі GeoGraph 1.5, та ін.).

2) Створення безпосередньо в GeoGraph просторових об'єктів (точкових, лінійних, полігональних) у вигляді косметичних шарів з прив'язкою до них таблиць атрибутивних даних (включаючи копіювання в косметичний щар вибраних об'єктів із шарів інших форматів), що забезпечує вирішення різних завдань (наприклад, формування шару оперативної обстановки і його передачу в режимі віддаленого доступу та ін.).

3) Створення і скріплення з шарами цифрових карт безлічі таблиць, форм для виведення інформації про об'єкти, запитів, макросів, тем, селекції та графіків.

4) Зв'язування з шарами цифрових карт таблиць Paradox. DB і dBase.DBF всіх версій, а також усіх типів баз даних, для яких існують драйвери ODBC.

5) Підсистема управління атрибутивними даними, включаючи приєднання таблиць, редагування, вибірку, сортування, запити по Зразкам (QBE), SQL, обчислення в таблицях значень полів за простими формулами.

6) Пошук інформації, вибірки об'єктів по карті або базі даних з відображенням результатів пошуку і вибірки.

7) Електронне тематичне картографування (класифікація об'єктів, вибір існуючих і створення нових графічних змінних для класів, відображення тематичних карт).

8) Широкі можливості для проектування заливок, штрихувань, точкових умовних знаків і роботи з лініями довільної товщини.

9) Швидкий логічний оверлей шарів з створенням таблиць звітів за результатами оверлея.

10) Вимірювання площ, відстаней по карті з урахуванням картографічної проекції, отримання поточної інформації о географічних координатах.

11) Можливість розміщувати на макеті друку композицію карти, легенди, растрових зображень і довільних текстів, а також форм, графіків, таблиць, що дозволяє оформляти тверді копії карт відповідно до встановлених вимог.

12) Багатосторінковий висновок твердих копій композицій карт великого розміру на пристрої меншого розміру (з автоматичною розбивкою на листи).

13) Підтримка великого набору DDE-функцій, що дозволяє управляти системою GeoGraph з додатків, що підтримують протокол DDE.

11.3 GeoLink

GeoLink представляє собою повнофункціональну географічну інформаційну систему, яка включає інструментальні засоби, які дають користувачеві можливість створювати власні програми, що працюють в середовищі GeoLink. Вона призначена для роботи під управлінням операційних систем Windows.

Система дозволяє вирішувати гідрогеологічні, довідково-інформаційні, картографічні, статистичні завдання, завдання екологічного моніторингу, моделювання поверхонь і багато інших.

Програма проста у використанні і орієнтована на користувачів, які мають лише невеликий досвід роботи з комп'ютером. Вона забезпечена докладною довідковою системою і невимоглива до ресурсів комп'ютера.

Система GeoLink забезпечує:

1. Створення та ведення картографічних баз даних.

2. Побудова довільних планшетів з використанням різних систем координат та проекцій, включаючи: побудова стандартного номенклатурного розбиття топографічних карт в діапазоні масштабів 1:5 000 – 1:1 000 000; трансформацію будь-яких координат проекцій у географічні, і навпаки; можливість роботи з географічними і прямокутними координатами.

3.Широкі можливості при редагуванні географічних об'єктів: введення географічних об'єктів з дигитайзера; введення географічних об'єктів по растровій підкладці з географічної прив'язкою растра на початковому етапі або з наступною трансформацією оцифрованих об'єктів в географічну систему координат; редагування об'єктів безпосередньо в середовищі.

4. Аналіз якості географічної інформації – контроль самоперетинів ліній і полігонів, коректності обходу контурів і т.д. Контроль здійснюється на всіх трактах надходження інформації – імпорт, поєднання, редагування.

5. Побудова топологічних зв'язків між усіма об'єктами географічної бази незалежно від приналежності до шару і типу об'єктів.

6. Ведення та аналіз бази атрибутивних даних.

7. Аналіз просторово розподілених даних (дані, задані на сітці), включаючи: побудова ізоліній і зон рівного рівня; імпорт отриманих даних у географічну базу.

8. Можливість роботи з декількома базами і картами одночасно.

9. Створення будь-яких тематичних карт з використанням розвинених засобів аналізу бази атрибутивних даних і редактора легенд.

10. Оформлення карток, що відповідає сучасним вимогам, включаючи: можливість створення будь-якого необхідного виду і типу легенди за допомогою вбудованого растрового або векторного редактора заливок, штрихувань і символів; можливість створення легенд карт, картограм, тематичних карт, розміщення на полі карти масштабної лінійки інших необхідних об'єктів, підготовку єдиного макета друку з використанням вбудованого редактора оформлення карт.

11. Друк будь-якої побудованої карти.

12. Обмін (імпорт / експорт) географічної і атрибутивної інформації з використанням обмінних форматів: різні модифікації MOSS; GEN; MIF / MID; DXF / DBF.

13. Широкі можливості для створення власних додатків користувача, який працюють у середовищі GeoLink. Пакет спеціалізованих додатків для середовища GeoLink постійно розширюється.

GeoLink є єдиною в нашій країні ГІС, розробленої для вирішення гідрогеологічних та водогосподарських завдань. Разом з тим система повністю виконує всі функції ГІС загального призначення і може використовуватися в будь-якій галузі знань. Система проста у використанні, легко масштабована та орієнтована на широке коло користувачів

11.4 Maplnfo Professional

Програма розроблена фірмою Maplnfo Corp (США). Система входить в число найбільш поширених в Україні. Пакет Maplnfo спеціально спроектований для обробки і аналізу інформації, що має адресну чи просторову прив'язку. Наявність великої кількості утиліт істотно розширює функціональні можливості системи.

У Maplnfo Professional реалізовані:

1. Зв'язок з віддаленими базами даних Oracle8.0.x, DB2, Informix.

2. Підтримка роботи з базою даних Oracle8i, в якій просторові дані можуть зберігатися нарівні зі звичайними даними.

3. Сумісність з Windows.

4. Інтеграція карт Maplnfo в додатки Windows (Excel, Access, Word).

5. Вдосконалений інтерфейс, що включає: відображення відстані при малюванні об'єктів; відображення координат в градусах, хвилинах, секундах; збереження настройок друку, наприклад орієнтації паперового листа, в робочому наборі; кнопку скасування вибору; обчислення довжин і площ на площині і з урахуванням сфероїдічності землі.

6. Побудова буферних зон навколо будь-якого об'єкта чи групи об'єктів (точок, ліній, поліліній, полігонів).

7. 27 картографічних проекцій.

8. Створення тематичних карт: методами картограм, картодіаграм, значків, точковим методом, методами ізоліній, відмивання рельєфу та ін При створенні карт методом картограм можуть бути обрані різні способи шкалювання: рівних інтервалів, рівної кількості точок, природних груп, мінімуму, по квантиль. Налаштування шкал може бути виконана вручну. При створенні карт методом картодіаграм і локалізованих діаграм можуть бути використані дані з декількох таблиць.

9. Тривимірна візуалізація поверхонь і картографічних об'єктів (точок, ліній, полілінії і полігонів). Функції налаштування виду поверхні: вибір кута нахилу, масштабу, способу відтворення (відмивання, «сіткова модель», рендеринг), налаштування кольору і палітри, властивостей відображення – коефіцієнтів розсіювання, відбивання та прозорості, визначення точки фокусу, точки спостереження і кута для відображення поверхні в перспективі. Збереження поверхні у форматах: TAB (растр в форматі TIFF і таблиця прив'язки Maplnfo), VRML 2.0, STL (TIN). Додаток «Поверхня» – для роботи з тривимірними поверхнями, побудови ізоліній і тріангуляції Делоне.

10. Модуль ділової графіки, який дозволяє створювати графіки наступних типів: Площадні, Стовпчасті, Лінійні, Точкові, Кругові діаграми, ЗD-графіки, Бульбашкові, Колонки, Гістограми і Поверхні. При побудові графіків можна як використовувати стандартні шаблони, так і створювати свої власні.

11. Анімаційний шар, який забезпечує швидке перемальовування при частих змінах на шарі (корисна для систем стеження за рухомими об'єктами).

12. Функції редагування карт: зміна форми об'єктів, суміщення при редагуванні, переміщення, вибір декількох вузлів для видалення, копіювання об'єктів, створення полілінії з області, створення області з полілінії, згладжування, повернення таблиці в початковий стан, видалення лише об'єктів карти.

13. Розширена мова запитів SQL: запити ґрунтуються на висловлюваннях, здійснюють об'єднання, відображають доступні поля, дозволяють робити вкладені запити, об'єднання з декількох таблиць і географічні об'єднання. Оператори запитів як стандартні, так і географічні:

- містить в…;

- містить повністю;

- всередині;

- повністю всередині;

- перетин/об'єднання.

При створенні запитів можна використовувати функції: день, місяць, рік, поточна дата і день тижня. Знаходження синуса, косинуса, арккосинуса, суми, середнього, мінімуму, максимуму, абсолютного значення, експоненти і округлення. Обчислення площі, периметру, довжини та визначення координат центроїда. Строкові функції. Функції переведення. Результат може бути збережений як окрема таблиця і як окрема база даних.

11.5 WinGIS

Програма розроблена фірмою Progis (Австрія). WinGIS – професійна геоінформаційна система. Вона дозволяє проводити повний комплекс робіт по створенню і аналізу електронних карт, включаючи оцифровуванням на дигитайзерах і по знімках. Реалізовані функції генерації об'єктів часто нагадують подібні в AutoCAD. Призначена для повноцінної роботи з підготовленими в WinGIS проектами. WinMAP / LT – вьювєр кінцевих проектів користувача. Має практично весь набір функцій WinMAP, але інтерфейс виведений на «плаваючу» панель кнопок, що дуже зручно для непрофесіонала, який не знає специфічних термінів ГІС. Набір кнопок визначається користувачем. Призначений для перегляду / демонстрації або для побудови реальних ГІС, поширюваних на компакт-дисках для масового використання. Ця технологія є унікальною за сукупності ознак і за коефіцієнтом корисної дії.

Всі компоненти системи мають такі загальні риси: побудовані на одному програмному ядрі; проект може полягати в єдиному випадку із двох файлів:
1-й – графічна частина, 2-й – база даних (наприклад, MS Access тримає всі таблиці в одному файлі; якщо використовується СУБД типу Paradox, то файлів буде кілька); простота у вивченні і праці; універсальність графічних можливостей і гнучкість програмних засобів; генерація будь-яких графічних об'єктів, їх точне позиціонування; побудова складних зображень; можливість суміщення на одному екрані растрової і векторної інформації; інтерфейс, що забезпечує успішну роботу не підготовлених в області геоінформатики фахівців; атрибутивна база даних є повністю зовнішньої. Можна використовувати свою власну БД, підключаючи напряму MS Access, Oracle, Paradox і т.д. Зв'язок з базою даних здійснюється через AxWinGIS. Більшість функціональних команд можуть виконуватися з програми користувача, написаній на будь-якій мові програмування.

11.6 Zulu

Програма розроблена компанією «політермах». Система є повністю вітчизняною розробкою, яка постійно оновлюється з урахуванням побажань користувачів. Вона має високу швидкість роботи з великим обсягом інформації, інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, максимально наближений до продуктів сімейства MS Office, вбудовану підтримку топології, необхідну для моделювання інженерних мереж; наявність типізації графічних об'єктів з можливістю різного представлення їх на карті (плані) залежно від їх стану (поточного режиму).

У системі реалізовані великий набір векторних оверлейних операцій, побудова буферних зон, створення контурних об'єктів по мережі. Система забезпечує можливість роботи з довільним числом растрових зображень формату PCX, BMP, TIFF, JPEG, при цьому число растрів не обмежується об'ємом оперативної пам'яті ПК. Реалізоване коригування растрів (обрізка, вирівнювання і т.д.); можливість введення моделі інженерної мережі за картками і планам, а також растрової підкладки; автоматичне кодування топології інженерних мереж на етапі введення (повністю виключена необхідність додаткового занесення інформації про топологію); можливість організації зв'язків між різними картами за принципом гіперпосилань; відкритість системи за даними на рівні обмінних форматів, прямий доступ до даних через програмний інтерфейс.

Є і відкритість системи на функціональному рівні та можливість створення модулів розширення в будь-яких середовищах розробки для Win32 (MS Visual Basic, MS Visual C + +, Borland Delphi, Borland C + + Builder).

11.7 Парк

Програма розроблена фірмою «Ланеко» в 1992 р. Система є повнофункціональною ГІС, що забезпечує: інтеграцію растрових і векторних представлень; перетворення форми представлення даних; аналітичні, інформаційно-довідкові та вимірювальні функції; побудова похідних карт; фільтрацію даних; аналіз поверхонь; багатовимірне районування; дослідження залежностей; кластеризацію та класифікацію; розпізнавання і картографування ситуацій; автоматичне формування легенд карт і розстановку умовних знаків; компонування та друк вихідних документів.

Переваги системи:

1) повний технологічний комплекс роботи з векторною і растровою картографічною інформацією;

2) розвинені засоби перетворення, просторового аналізу та інтерпретації різнотипних даних;

3) залежно від конфігурації може використовуватися як програмне середовище для фахівця-дослідника та інформаційно-аналітична система кінцевого користувача;

4) орієнтація на російського користувача (стандарти номенклатури аркушів, умовних позначень і т.д.);

5) відносно низька вартість.

11.8 «Горизонт»

Програма розроблена НІІАА ім. В. С. Семеніхіна. Програма призначена для створення геоінформаційних систем, ведення і документування оперативно змінюється обстановки на картографічному фоні.

Система дозволяє наносити обстановку в інтерактивному режимі або на основі обробки вхідної інформації; створювати користувачеві шари карти (обстановки) з об'єктів, отриманих в результаті виконання запитів до баз даних користувача; забезпечувати реалістичну візуалізацію картфона з обстановкою; отримувати текстову, аудіо-та відеоінформацію про об'єкти електронної карти (ЕК) і обстановки з картографічних БД або із зовнішніх баз даних; динамічно створювати форми та звіти для перегляду і документування інформації про об'єкти зовнішніх баз даних; здійснювати перегляд та редагування таблиць баз даних; проводити функціонально повний цикл робіт по створенню, редагуванню та підготовки до поліграфічного видання векторних електронних карт; спільно використовувати векторні і растрові шари карти; формувати фрагменти ЕК і оснащувати ними функціональні робочі місця; виконувати картометричні функції; забезпечувати спостереження за рухомими об'єктами; створювати, доповнювати і редагувати бібліотеки умовних позначень ЕК і обстановок; використовувати форми подання інформації, підготовлені в інших системах; виводити на друк зображення електронної карти і обстановки; підключати функціональні завдання по роботі з картою і обстановкою; виробляти ЗО-візуалізацію ЕК і результатів вирішення прикладних завдань.

11.9 «ИнГео»

Програма розроблена ЦСМ «Інтегро» (Уфа). Програма створювалася як інструментальна багатоцільова ГІС для вирішення муніципальних завдань на великомасштабних топографічних планах.

Система дозволяє створювати електронні карти векторизацій по растровій підоснові і за результатами польових робіт. Забезпечує: єдине растрово-векторне поле довільних розмірів з можливістю розміщення кількох «прозорих» растрів один над одним з колірною підсвічуванням; подання до одного шару об'єктів будь-якого геометричного типу (точкових, лінійних, полігональних); конструювання умовних знаків будь-якої складності (заливки, окантовки, символи, висновок значень полів семантичних таблиць, а також їх комбінацій); автоматичну установку топологічних зв'язків між об'єктами згідно опису концептуальних топологічних відносин між векторними шарами; підтримку всіх видів топовідношень – об'єктних, міжоб'єктних, міжшарових, топомереж, концептуальних; автоматичну підтримку топологічної цілісності картки при редагуванні; тематичне картографування і бізнес-графіку; формування єдиної розподіленої бази даних кількома організаціями; публікацію карт в мережі Інтернет із запитом семантичної інформації по обраному об'єкту; інтеграцію з комплексною кадастрової системою обліку територіальних ресурсів у місті (земельні ділянки, будівлі, приміщення, споруди, акції, паї тощо). Система має розвинену систему санкціонованого доступу.

11.10 ArcGIS

Дата добавления: 2014-01-07