Підсистема введення даних

Вихідними даними служать карти, плани, знімки. Джерелами відомостей при створенні конкретної системи можуть бути також інші зовнішні джерела, які дозволяють отримати цифрові дані.

Найчастіше такими джерелами є геоінформаційні системи, в яких необхідні дані вже є, або універсальні програми введення інформації. У цьому випадку інформація або передається через обмінні формати, або (якщо це дозволяють системи) імпортується з них у формати системи, яка створюється, або, нарешті, використовується в форматі вихідної системи без конвертації, якщо програмні засоби системи мають спеціальні модулі або драйвери, які забезпечують роботу з даними у форматах інших систем.

Наприклад, якщо робота буде здійснюватися в системі GeoMedia Professional, то необхідні дані можна:

• вводити безпосередньо в системі;

• вводити, використовуючи векторизатор, наприклад EasyTrace, із збереженням в одному з обмінних форматів, які може читати GeoMedia Professional (наприклад, формат Mid / Mif системи Maplnfo Professional);

• використовування текстових форматів, в тому числі для обміну даними з системами глобального позиціонування;

• здійснювати читання даних прямо з форматів тих систем, для яких є відповідні драйвера. Для системи GeoMedia Professional це: Arclnfo; ArcView; Framme; Maplnfo; MGE; CAD.

Іншим класом джерел даних є різні датчики, в тому числі приймачі глобального позиціонування («Глонасс» або «Навстар»).

Важливим класом систем, в яких проводиться підготовка даних для ГІС, є системи спеціалізованої обробки матеріалів дистанційного зондування, перш за все системи фотограмметричної обробки і дешифрування інформації.

Все більш популярним джерелом отримання даних стає Інтернет-Інтранет. У цьому випадку мова йде про інформаційних системах широкого користування в якості джерел інформації.

У залежності від схеми введення і поновлення даних повинне бути обране ПЗ, яке дозволяє приводити всі матеріали до узгодженого вигляду і повертати їх партнери в прийнятному для них вигляді. При цьому може вставати проблема обміну цифровими картами між різними ГІС.

Обмінними форматами даних називаються правила кодування позиційної і атрибутивної інформації поза середовища ГІС.

Перетворення даних з внутрішнього подання системи в інший формат називається експортом даних. Навпаки, введення вмісту файлу, де записані позиційна і атрибутивна інформації в деякому обмінному форматі, в яку-небудь ГІС, називається імпортом її в середу ГІС.

Почнемо з того, що переважна кількість обмінних форматів, які широко використовуваних не передають топологічні відносини між об'єктами. До таких форматів відносяться DXF (AutoCAD), MIF (Maplnfo), GEN (Arclnfo), Shape (ArcView), F1-F20V, SXF і т.д. Для нетопологічних карт ніяких проблем немає; раз вони не враховують топології, то, отже, можливостей згаданих форматів в цьому випадку цілком достатньо. До топологічних ГІС можливі два підходи:

1) використання обмінних форматів, які передають топологічні відносини (наприклад, S57-формат міжнародної гідрографічної організації);

2) імпорт з використанням нетопологічного обмінного формату і побудова топології в ГІС.

Ще одна проблема при обміні даними – це взаємодія систем, які працюють з аналогічними по суті матеріалами, наприклад топографічними картами масштабу 1:50 000, при описі яких використані різні правила цифрового опису та класифікатори.

Дата добавления: 2014-01-07