Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Соціальні наслідки злочинності

 

Поряд зі злочинами й злочинцями одним із показників злочинності слід уважати наслідки цього негативного явища. Подібне судження висловив у свій час В.Н. Кудрявцев, що включив суспільно небезпечні наслідки вчинених злочинних діянь (дій або бездіяльностей) у загальне поняття злочинність. Адже характеристика злочинності як негативного соціально-правового явища була б неповною без розгляду її наслідків - тієї сумарної шкоди, яку заподіює вона суспільним відносинам. У кримінології традиційно термін «ціна злочинності» використовується щодо соціальних наслідків злочинності. В «ціну» входить усе те, чим суспільство й держава «розплачуються» за злочинність.

Наслідки злочинності - усі ті шкідливі, небажані із точки зору суспільства й держави зміни у соціальних цінностях та інтересах, які виникають у результаті вчинення злочинів, що виражені фактом існування злочинності.

Соціальні наслідки злочинності у своїй основі мають формальні й змістовні ознаки. Розглянемо їх.

1. Формальна ознака полягає у тому, що сукупність наслідків злочинності утворюють тільки ті різновиди соціальної шкоди, які виникають як результат винних дій, передбачених нормами кримінального законодавства. Наприклад, кримінально-правові наслідки злочинів, які є елементом їх складу (матеріальна, моральна й фізична шкода конкретним громадянам).

2. Змістовна ознака соціальних наслідків злочинності полягає у суспільній небезпеці тієї шкоди, яка наступає у результаті кримінально-карних дій. Сюди відносяться й кримінально-правові наслідки злочинів, і шкода, яка заподіяна злочинами за межами їх складів, і соціальні витрати реагування на злочинність (видатки на утримання правоохоронних органів, розробку законодавства й заходів боротьби зі злочинністю, утримування ув’язнених тощо).

У структурі соціальних наслідків злочинності традиційно виділяють три складові частини:

- кримінально-правові наслідки злочинів, передбачені законом у якості обов’язкових ознак, або фактично заподіяних у результаті вчинення злочину, юридично необхідні для обґрунтування відповідальності або покарання, що враховуються при його індивідуалізації. Приведемо простий приклад. У майнових злочинах - це матеріальний збиток, у насильницьких - шкода здоров’ю потерпілого, у посадових - порушення правил роботи державного апарату, послаблення управлінської діяльності. З даної точки зору «соціальні наслідки злочинності» - це реальна шкода суспільним інтересам, яка заподіюється злочинністю і виражається у сукупності причинно-пов’язаними із вчиненням злочинів прямими й непрямими, безпосередніми й опосередкованими негативними змінами, яких зазнають соціальні цінності, а також сукупність економічних та інших витрат суспільства, пов’язаних з боротьбою зі злочинністю й соціальною профілактикою. З даного визначення випливає, що наслідки - це «реальна шкода», що заподіюється об’єкту захисту. Треба відзначити, що у кримінальному законі широко використовуються терміни «наслідки», «шкода», «збиток». Причому дана обставина була характерна як для раніше діючого КК України, так і для чинного КК України. Так, наприклад, поняття «шкода» є більш ширшим щодо поняття «збиток» і охоплює негативні наслідки як матеріального, так і нематеріального характеру. Але поняття «збиток» вживають найчастіше, коли мають на увазі наслідки майнового характеру.

- особливість соціальних наслідків злочинності пов’язана із тим, що у низці випадків спричиняють вчинення нових злочинів і самодетермінують злочинність, наприклад: халатне відношення до охорони й обліку товарно-матеріальних цінностей сприяє вчиненню розкрадань. Таким чином, фактичні наслідки злочинної поведінки за загальним своїм обсягом набагато перевищують те, що кримінальне право оцінює як наслідки злочинів.

- складовою частиною соціальних наслідків злочинності є витрати, які суспільство несе у зв’язку із фактом існування злочинності, необхідністю здійснення складної й різноманітної системи заходів щодо протидії цьому явищу. До них відносяться матеріальні витрати на законодавчу діяльність, утримування апарату правоохоронних органів, відправлення правосуддя й виконання покарань, профілактичні заходи й підготовку кадрів, науку й правове виховання.

Крім вище зазначеного, класифікація соціальних наслідків злочинності може бути представлена й у такий спосіб:

- з биток: матеріальний, психологічний, психічний (нанесення шкоди психічному здоров’ю), соматичний (нанесення шкоди фізичному здоров’ю), позбавлення життя, моральна шкода, а також шкода, яка нанесена культурним, релігійним, національним цінностям, політиці держави і її окремим суб’єктам;

- т яжкість наслідків, що настали, у результаті злочинного посягання;

- ч ас настання суспільно небезпечних наслідків. Реальна шкода може настати безпосередньо за злочинною дією або через багато років після нього;

- н аслідки злочину - безкарність злочинця як фактор, що детермінує нове порушення кримінально-правової заборони (самодетермінація злочинності);

- с фери життєдіяльності людей, де фіксуються всі соціальні наслідки злочинності.

У практичних цілях для визначення реальних наслідків злочинності враховується, наприклад, число осіб, які загинули у результаті будь-яких злочинів - не тільки умисних, але й необережних, порушень правил безпеки на виробництві, транспорті тощо. За останні час в Україні число таких осіб в окремі роки досягало близько 30 тис. у рік, що більш ніж у 2,5 рази ніж кількість загиблих у війни в Афганістані. Крім того, для вирахування наслідків злочинності включається у розрахунки кількість осіб, яким злочинами заподіяна шкода здоров’ю різного ступеня тяжкості, осіб, які стали жертвами сексуальних злочинів, які потерпіли від майнових злочинів, а також сума матеріального збитку від злочинних посягань на всі види (форми) власності.

Якщо деякі із перерахованих показників досить чітко фіксуються у кримінально-правовій статистиці, то обрахування інших проводиться приблизно, як правило, на основі вибіркових і непрямих даних, а обчислення точної суми всього матеріального збитку від злочинності фактично неможливо. В окремих випадках злочини, що мали місце у XX ст., а негативні наслідки настали тільки зараз і вони настільки колосальні, що не піддаються хоч би приблизному виміру, не кажучи вже про точний. Так, наприклад, наслідки кримінально-караних діянь, з якими пов’язана трагедія на Чорнобильській АЕС.

У цей час потрібного й ефективного практичного обліку соціальних наслідків поки немає. Відомо про кількість і види вчинених злочинів, про осіб, що їх вчинили, а справжній обсяг і характер соціальної шкоди, яку заподіює суспільству злочинність, ціну, яку ми платимо за її існування, фактично завжди приблизні й оцінюються експертами по-різному. Це пояснюється причинами об’єктивного й суб’єктивного характеру. Об’єктивні причини полягають у тому, що не кожен збиток, який спричинений злочинністю, може бути вирахуваний і виражений у якому-небудь числовому еквіваленті. Не всі наслідки злочинності піддаються реєструванню. Наприклад, наслідки «формальних злочинів», об’єктивна сторона яких юридично обмежена вчиненням суспільно небезпечних дій і не включає настання певних наслідків, головним чином тому, що наслідки подібних злочинів носять нематеріальний характер. Крім того, не фіксуються наслідки злочинів із усіченим складом, незакінчених злочинів, наслідки, віддалені у часі від моменту вчинення злочину. Суб’єктивною причиною також є теоретична не розробленість проблеми соціальних наслідків злочинності, відсутність необхідної методики виміру й обліку всіх видів наслідків злочинності.

Соціальні наслідки злочинності мають необхідні ознаки правового явища. Насамкінець, необхідно відзначити, що юридичні й соціальні ознаки у цьому випадку невід’ємні й тільки їх єдність дозволяє говорити про феномен соціальних наслідків злочинності.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Латентна злочинність та методи її оцінки | Поняття та структура особи злочинця. Межі її кримінологічного вивчення
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 5695; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.