Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Міжнародна трудова міграція


Керівні органи Міжнародної організації праці

До керівних органів Міжнародної організації праці належать:

1. Міжнародна конференція праці (МКП) - це вищий орган,
що збирається раз у рік. МКП визначає:

■ загальні напрями роботи МОП;

■ проблеми соціального стану у сфері праці;

■ міжнародні норми праці у світлі конвенцій і рекомен­дацій;

■ приймає резолюції з окремих питань діяльності МОП.
Засоби МОП формуються за рахунок членських внесків держав-членів.

2. Адміністративна рада - головний виконавчий орган, що обирається на Генеральній конференції на трирічний термін. За­вдання, що виконує Рада:

§ спрямовує роботу МОП у період між конференціями;

§ втілює в життя рішення МОП, визначає порядок робо­ти конференцій МОП;

§ керує діяльністю Міжнародного бюро праці (МБП), а також усіх комітетів, що створюються при Адміністративній раді.

Адміністративна рада має дієвий контрольний механізм і включає Комітет експертів із застосування конвенцій і рекомен­дацій, який готує доповідь для тристороннього Комітету МКП.

3. Міжнародне бюро праці, штаб-квартира якого знаходить­ся в Женеві, (Швейцарія) з постійно діючим секретаріатом МОП. МБП виконує роль світового дослідницького й соціально-інформаційного центру з соціально-трудових проблем. Бюро ви­вчає питання для прийняття міжнародних конвенцій і рекоменда­цій, проводить дослідження, передбачені дворічними програма­ми, займається підбором експертів і має два інститути - Міжна­родний інститут з дослідження трудових ресурсів (Женева) і Міжнародний центр з підвищення професійної і технічної квалі­фікації (Турнін).

Основними сферами діяльності МОП є:

■ зайнятість і безробіття;

■ професійна підготовка й перепідготовка кадрів;

■ права людини;

■ умови праці й гігієна праці;

■ заробітна плата;

■ соціальне забезпечення;

■ надання допомоги країнам у таких галузях, як трудове
законодавство, трудові відносини, діяльність організацій трудя­щих і підприємців.



Міжнародна трудова міграція (МТМ) - це один з видів пе­реміщень людей у міжнаціональному територіальному просторі з метою пошуку місця роботи без зміни місця постійного прожи­вання.

До основних причин виникнення та існування міжнародної трудової міграції належать:

а) з боку країн-донорів:

■ велика кількість населення (Індія, Китай, Нігерія);

■ масове безробіття, зумовлене науково-технічним про­гресом;

■ низький життєвий рівень і порівняно низька заробітна плата;

■ виробнича необхідність (для фахівців, які працюють у країнах, що розвиваються);

б) з боку країн-реципієнтів:

■ потреба в додатковій висококваліфікованій робочій силі;

■ потреба в додатковій дешевій і мобільній робочій силі (у сфері послуг);

■ порівняно висока заробітна плата.

Сприяють розвитку міграційних процесів: висока швидкість поширення інформації, бурхливий розвиток міжнародних паса­жирських ліній, розвиток засобів комунікацій. Міжнародну тру­дову міграцію поділяють на довгострокову (кілька років), корот­кострокову (3-12 місяців), сезонну (до 3 місяців), вахтову (до 1 місяців), маятникову (щоденна).

За рівнем кваліфікації МТМ поділяють на міграцію кваліфі­кованих працівників (з виділенням процесу "відпливу мізків") і міграцію некваліфікованої робочої сили.

За ступенем легальності виділяють легальну й нелегальну міграцію, остання формується під впливом таких причин:

■ відсутність чіткої імміграційної політики;

■ юридична неграмотність мігрантів;

■ складний характер процедури легалізації.

Від міграції виграють мігранти, тому що вирішують про­блему поліпшення свого становища, підприємці, що наймають мігрантів на відносно низьку заробітну плату (при відсутності профспілкового захисту мігрантів). Водночас МТМ дає можли­вість країні-імпортеру трудових ресурсів заощаджувати засоби на підготовку фахівців, знижувати витрати на виробництво за раху­нок використання дешевої робочої сили, як правило, молодої.

Країна-експортер робочої сили виграє від трудової міграції з таких причин:

■валютні перекази емігрантів родинам обмінюються на на­ціональну валюту, у зв'язку з чим деякі країни від експорту трудових ресурсів одержують доходи, рівні доходам від інших видів експорту (Йорданія, Пакистан, Єгипет, Індія, Португалія, Туреч­чина);

■послаблюється проблема безробіття;

■від ротації, тобто повернення на батьківщину одних і міг­рації інших громадян, відбувається збагачення досвіду місцевих фахівців;

■МТМ поліпшує використання трудових ресурсів у світо­вому господарстві.

До негативних наслідків МТМ для країн-експортерів трудо­вих ресурсів належать:

■утрата висококласних фахівців (проблема "відпливу мізків");

■додаткові витрати з бюджету на підготовку нових фахівців;

■проблеми з захисту своїх громадян-мігрантів від дискри­мінації;

■утрата широкого вибору робочої сили, особливо фахівців.

Регулювання міжнародних міграційних процесів здійсню­ється на основі національних міграційних політик, що захищають внутрішній ринок праці і забезпечують соціально-правовий за­хист трудящих-емігрантів.

Авторитетною міжнародною організацією, що займається проблемами міграції населення, є Міжнародна організація з пи­тань міграції (МОМ), створена в 1951 році як Міжурядовий ко­мітет з питань Європейської міграції (остання назва - у 1987 році). МОМ вирішує такі завдання:

■управління впорядкованою і плановою міграцією громадян;

■переміщення кваліфікованих людських ресурсів;

■ організація міграції біженців, переміщених осіб та інших
осіб, змушених залишити свою батьківщину.

Штаб-квартира МОМ знаходиться в Женеві, де безпосеред­ньо працюють 175 співробітників (інші 765 - працюють у 60 представництвах, розташованих по усьому світі). У МОМ вхо­дить 46 країн-членів і 35 країн-спостерігачів.

У трудової міграції МОМ розробила спеціальні програми "Міграції в інтересах розвитку". Серед найбільш ефективних вар­то назвати такі:



■"Повернення кваліфікованих людських ресурсів";

■"Вибіркова міграція";

■"Об'єднаний експорт";

■"Горизонтальне співробітництво у сфері кваліфікованих людських ресурсів".

МОМ співпрацює з низкою міжнародних громадських орга­нізацій, серед яких: Міжнародна конференція вільних профспілок (МКВП), Міжнародна організація наймачів (МОН), Всесвітня конференція праці (ВКП), Міжнародна рада соціального забезпе­чення (МРСЗ), Міжнародна спеціальна служба (МСС), Міжнаро­дна організація допомоги робітникам (МОДР) та ін.

Контрольні питання:

1 Поняття й тенденції міжнародного поділу праці.

2 Форми міжнародного поділу праці.

3 Міжнародна організація праці і її роль у регулюванні ринку праці й соціально-трудових відносин.

4 Керівні органи Міжнародної організації праці.

5 Міжнародна трудова міграція та її види.

Література

1. Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» // Уряд. кур’єр. — 2000. — № 206. — С. 10.

2. Закон України «Про підприємництво» // Закон і підприємець:
Зб. осн. законодавчих та нормативно-правових актів України з питань підприємництва. — К., 1997. — С. 10 —21.

3. Закон України «Про відпустки» // Законодавство України про працю: Зб. нормат. актів: У 3 кн. / Упоряд. і наук. ред. В. Вакуленко. — К.: Істина, 1999. — Кн. 2. — С. 67—75.

4. Закон України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2000 р.» // Праця і зарплата. — 2000. — № 24. — С. 1.

5. Закон України «Про державну статистику» // Офіційний вісник. — 2000. — № 33.

6. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» // Праця і зарплата. — 2000. — № 14. — С. 2—9.

7. Закон України «Про оплату праці» // Законодавство України про працю: Зб. нормат. актів: У 3 кн. / Упоряд. і наук. ред. В. Вакуленко. — К.: Істина, 1999. — Кн. 2. — С. 455—462.

8. Закон України «Про охорону праці»// Законодавство України про працю: Зб. нормат. актів: У 3 кн. / Упоряд. і наук. ред. В. Вакуленко. — К.: Істина, 1999. — Кн. 3. — С. 3—20.

9. Кодекс законів про працю України та інше законодавство про працю. — К.: Праця, 1997. — 288 с.

10. Закон України «Про зайнятість населення» / Законодавство Украї­ни про працю станом на 25 травня 1999 р. — К.: Істина, 1999.

11. Конвенція МОП № 131 «Про встановлення мінімальної заробітної плати з особливим урахуванням країн, що розвиваються» від 3 червня 1970 р.

12. Конвенція МОП № 142 «Про професійну орієнтацію та професійну підготовку в галузі розвитку людських ресурсів» від 23 червня 1975 р.

13. Конвенція МОП № 168 «Про сприяння зайнятості і захист від безробіття» від 21 червня 1988 р.

14. Абрамов В. М., Данюк В. М., Гриненко А. М., Колот А. М., Чернов В. І. Нормування праці. — К., 1995.

15. Абрамов В. М., Данюк В. М., Колот А. М. Мотивація і стимулювання праці в умовах переходу до ринку. — Одеса, 1995.

16. Адамчук В. В., Кокин Ю. П., Яковлев Р. А. Экономика труда: Учеб­ник. — М.: Финстатинформ, 1999.

17. Адамчук В. В., Ромашов О. В., Сорокина М. Е. Экономика и социология труда: Учебник. — М.: ЮНИТИ, 1999.

18. Андрушків Б. М., Кузьмін О. Є. Основи менеджменту. — Львів: Світ, 1995.

19. Аоки М. Фирма в японской экономике / Пер. с англ. — СПб.: Лениздат, 1995.

20. Аттестация руководителей и специалистов предприятий, учреждений и организаций: Метод. рекомендации. — М., 1989.

21. Афонин А. С. Основы мотивации труда: организационно-эконо­мические аспекты: Учеб. пособие. — К.: МЗУУП, 1994.

22. Богиня Д. П., Грішнова О. А. Основи економіки праці. — К.: Знання-Прес, 2000.

23. Васькин А. А. Оценка менеджеров: Учеб.-практ. пособ. — М.: Компания Спутник +, 2000.

24. Вилюнас В. К. Психологические механизмы мотивации человека. — М.: Изд-во МГУ, 1990.

25. Виханский О. С. , Наумов А. И. Менеджмент: Учебник для эконом. спец. вузов. — М.: Высш. шк., 1994.

26. Волгин А. П., Матирко В. П., Модин А. А. Управление персоналом в условиях рыночной экономики: опыт ФРГ. — М.: Дело, 1992.

27. Волгин Н. А. Методика разработки и внедрения бестарифной рыночной модели оплаты труда и ее разновидностей на предприятиях с различными формами собственности. — М.: Луч, 1991.

28. Гангслі Теренс. Соціальна політика та соціальне забезпечення за ринкової економіки. — К.: Основа, 1995.

29. Грачев М. В. Суперкадры: управление персоналом и международные корпорации. — М.: Дело, 1993.

30. Дафт Р. Л. Менеджмент. — СПб.: Питер, 2000.

31. Декларация МОТ 1998 года об основополагающих принципах и правах в сфере труда и механизм ее реализации: 86-я сессия Междунар. конф. труда. — Женева: МБТ. — 1998. — 14 с.

32. Деятельность МОТ в 1996—1997 гг.: Доклад генерального директора: 86-я сессия Междунар. конф. труда. — Женева: МБТ, 1998. — VII. — 274 с.

33. Достойный труд: Доклад генерального директора: 87-я сессия Междунар. конф. труда. — Женева: МБТ, 1999. — 106 с.

34. Дрозд О. М., Онікієнко В. В., Пухлій В. Т., Страхолес Л. А. Соціаль­но-економічні наслідки безробіття в Україні та шляхи запобігання йому. — К., 1999. — 56 с.

35. Жуков В., Мімандусова Г., Привалов Ю. Сучасні проблеми соціально-трудових відносин в Україні (соціол. аналіз). — К.: Ін-т соціології НАН України, 1998. — 158 с.

36. Завіновська Г. Т. Економіка праці. — К.: КНЕУ, 2000.

37. Завіновська Г. Т. Економіка праці: Навч.-метод. посібник — К.: КНЕУ, 2001.

38. Ильин Е. П. Мотивация мотивы. — СПб.: Питер, 2000.

39. Казановський А. В., Колот А. М. Соціальне партнерство на ринку праці. — К., 1995.

40. Калина А. В. Организация и оплата труда в условиях рынка (аспект эффективности). — К.: МАУП, 1995.

41. Колот А. М. Оплата праці на підприємстві: організація та удосконалення. — К: Праця, 1997.

42. Колот А. М. Мотивація, стимулювання й оцінка персоналу. — К.: КНЕУ, 1998.

43. Конвенция о содействии занятости и защите от безработицы (№ 168): 75-я сессия Междунар. конф. труда (1 июня 1988 г.). — Женева: МБТ, 1988. — 14 с.

44. Конвенция о статистике труда (№ 160): 71-я сессия Междунар. конф. труда (7 июня 1985 г.). — Женева: МБТ, 1985. — 6 с.

45. Конституція України: Ухвалена на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. — К.: Преса України, 1997. — 80 с.

46. Конев В. С. Опыт аттестации специалистов с использованием ЭВМ. — Л.: ЛДНТП, 1987.

47. Коханов Е. Ф. Отбор персонала и введение в должность. — М.: ГАУ, 1996.

48. Лібанова Е. М. Ринок праці: Навч. посіб. — К.: Центр навч. л-ри, 2003. — 224 с.

49. Лібанова Е. М. Ринок праці (соціально-демографічні аспекти). — К., 1996. — 132 с.

50. Липпе П. фон дер. Экономическая статистика. Стратегические очерки Еврейского центра повышения квалификации. — Висбаден: Федеральное статистическое управление Германии, 1995. — Т. 1. — 629 с.

51. Лукъянченко Н. Д. Управление трудом в промышленных предприя­тиях. — Донецк, 1996.

52. Мандибура В. Специфічні особливості експлуатації праці в період економічної кризи // Україна: аспекти праці. — 1999. — № 3. — С. 29—33.

53. Маргіналізація населення України / В. В. Онікієнко, В. Г. Герасимчук, І. С. Кравченко та ін.; За ред. В. В. Онікієнка — К.: НЦ ЗРП, 1997. — 191 с.

54. Марцинкевич В. И., Соболева И. В. Экономика человека: Учеб. пособие. — М.: Аспект Пресс, 1995.

55. Маслоу А. Мотивация и личность. — М., 1998.

56. Мерсер Д. ИБМ: Управление в самой преуспевающей корпорации мира. — М.: Прогресс, 1991.

57. Мескон М. Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. — М.: Дело, 1992.

58. Методические рекомендации по оценке сложности и качества работы специалистов. — М.: Экономика, 1989.

59. Мотивация и поведение человека в сфере труда. — М.: НИИ труда, 1990.

60. Мотиваційні основи ефективної праці в умовах ринкової трансформації економіки: Зб. наук. праць. — К.: Ін-т економіки, 1996.

61. Онікієнко В. В., Коваленко Н. І. Продуктивна зайнятість: зміст, актуальні проблеми і шляхи досягнення. — К.: Принт-Експрес, 1999. — 50 с.

62. Организация оплаты труда работников предприятий в условиях либерализации цен и приватизации: Рекомендации. — М.: НИИ труда, 1997.

63. Основи законодавства України про загальнообов’язкове держав­не соціальне страхування // Праця і зарплата. — 1998. — № 4. — С. 1—4.

64. Основні напрями політики щодо грошових доходів населення України: Затв. Указом Президента України від 7 серпня 1999 року № 969/99 // Праця і зарплата. — 1999. — № 19. — С. 1—2.

65. Основні напрями розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 року: Затв. Указом Президента України від 3 серпня 1999 року № 958/99 // Праця і зарплата. — 1999. — № 18. — С. 1—3.

66. Основні напрями соціальної політики на період до 2004 року: Затв. Указом Президента України від 24 травня 2000 року № 717/2000 // Праця і зарплата. — 2000. — № 22. — С. 5—12.

67. Основы управления персоналом / Под ред. Б. М. Генкина. — М.: Высш. Шк., 1996.

68. Оценка работников управления / Под ред. Г. Х. Попова. — М.: Московский рабочий, 1976.

69. Павленко Н. Трудові відносини: запитання та відповіді. — Харків: Фактор, 2001.

70. Питерс Т., Уотермен Р. В поисках эффективного управления. — М.: Прогресс, 1986.

71. Петти В., Смит А., Ринардо Д. Антология экономической мысли. — М., 1993.

72. Продуктивні сили України: аналіз і короткостроковий прогноз розвитку: В 2 т. / Рада з вивчення продуктивних сил України НАНУ. — К., 1999. — Т. 1. — 236 с.

73. Резолюция, относящаяся к статистике занятости в неформальном секторе // Соврем. междунар. рекомендации по статистике труда. — М.: Финстатинформ, 1994. — С. 146—165.

74. Резолюция, относящаяся к статистике занятости в неформальном секторе: 15-я Междунар. конф. статистиков труда (январь 1993 г.) // Соврем. междунар. рекомендации по статистике труда. — М.: Финстат­информ, 1994. — С. 146—165.

75. Резолюция, относящаяся к статистике экономически активного населения, занятости, безработицы и неполной занятости: 13-я Междунар. конф. статистиков труда (октябрь 1982 г.) // Соврем. междунар. рекомендации по статистике труда. — М.: Финстатинформ, 1994. — С. 49—63.

76. Рекомендация по статистике труда (№ 170): 71-я сессия Междунар. конф. труда (7 июня 1985 г.). — Женева: МБТ, 1985. — 4 с.

77. Рекомендации по разработке внутрипроизводственных тарифных условий оплаты труда работников предприятий. — М.: НИИ труда, 1995.

78. Рекомендации по совершенствованию организации заработной платы и премированию работников производственных отраслей народного хозяйства. — М.: Экономика, 1987.

79. Ржаницына Л. С. Цена рабочей силы в условиях рынка. — М.: Профиздат, 1993.

80. Рофе А. И., Збышко Б. Г., Ишин В. В. Рынок труда, занятость насе­ления, экономика ресурсов для труда: Учеб. пособие / Под ред. А. И. Ро­фе. — М.: ЛИСК, 1997.

81. Синк Д. С. Управление производительностью: планирование, измерение, оценка. — М.: Прогресс, 1989.

82. Слезингер Г. Э. Труд в условиях рыночной экономики. — М.: ИНФРА-М, 1996.

83. Современная экономика труда. — М.: Финстатинформ, 2001.

84. Сотникова С. И. Управление карьерой: Учеб. пособие. — М.: ИНФРА-М, 2001.

85. Социально-экономические аспекты промышленной политики. Рынок труда и занятость / Сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономикии и пром-сти; Редкол.: Амоша А. И. (отв. ред.) и др. — Донецк, 2003. — Т. 3. — 396 с.

86. Структурна трансформація економіки та ринок праці України: тенденції, соціальні наслідки, перспективи / С. І. Бандур, Т. А. Заяць, Ю. М. Маршавін; За ред. С. І. Дорогунцова. — К., 1999. — 268 с.

87. Ткаченко Л. Методологічні проблеми визначення неформального сектору економіки за даними обстежень економічної активності населення України 1997—1998 рр. // Проблеми статистики: Зб. наук. праць. — К., 2000. — Вип. 2. — С. 188—193.

88. Ткаченко Л. Основні поняття міжнародної статистики економічної активності населення та їх використання у вибіркових обстеженнях домашніх господарств України // Доп. Міжнар. наук.-практ. конф. «Соціально-економічний розвиток України. Проблеми статистики-98». — К., 1999. — С. 152—155.

89. Технология управления персоналом в России. Опыт профессионалов. — М.: HRC. Кадровый клуб: Книжный мир, 2001.

90. Травин В. В., Дятлов В. А. Основы кадрового менеджмента. — М.: Дело, 1995.

91. Труд за рубежом. — М.: НИИ труда (за 1992 — 2002 гг).

92. Управление персоналом в условиях социальной рыночной экономики / Под науч. ред. проф., д-ров Р. Марра, Г. Шмидта. — М.: Изд-во МГУ, 1997.

93. Управление персоналом организации: Учебник / Под ред. А. Я. Кибанова. — М.: ИНФРА-М, 1997.

94. Уткин Э. А. Мотивационный менеджмент. — М.: ЭКМОС, 1999.

95. Филиппов А. В. Работа с кадрами: психологический аспект. — М.: Экономика, 1990.

96. Хучек М. Стратегия управления трудовым потенциалом предприятий. — М.: РАУ, 1993.

97. Хуссманнс Р., Мехран Ф., Верма В. Обследования экономически активного населения: занятость, безработица и неполная занятость: В 2 кн.: Пер. с англ. — М.: Финстатинформ, 1994. — Кн. 1. — 272 с.

98. Чернышев И. В. Статистика для новых рынков труда в странах с переходной экономикой. — К.: ИИЦ Госкомстата Украины, 1999. — 274 с.

99. Щекин Г. В. Как работают с людьми за рубежом. — К.: ВЗУУП, 1992.

100. Экономика труда и социально-трудовые отношения / Под ред. Г. Г. Меликьяна, Р. П. Колосовой. — М.: Изд-во МГУ, 1996.

101. Эренберг Р. Дж., Смит Р. С. Современная экономика труда. Тео­рия и государственная политика. — М.: Изд-во МГУ, 1996.

102. Яковлев Р. А. Оплата труда на предприятии. — Изд. 2-е, перераб. и доп. — М.: Центр экономики и маркетинга, 2001.

103. Hussmanns R. ILO Interdepartmental Project on the Urban Informal Sector: Methodology of the Surveys Conducted in Dar Es Salaam, Metro Manila and Bogota: Paper for Seminar on Informal Sector Statistics (4—6 december 1997). — Geneva: Bureau of Statistics International Labour Office. — 13 p.

104. Social Panorama of Latin America: 1998. — New York: ECLAC, 1999. — 306 p.

105. Hussmanns R. Developments in the Design and Implementation of Informal Sector and Similar Surveys. — A Review of National Practices and Experiences: Room Document for Sixteen International Conference of Labour Statisticians (Geneva, 6—15 оctober, 1998). — Geneva: International Labour Office. — 52 p.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Міжнародна організація праці і її рольу регулюванні ринку праці й соціально-трудових відносин | Наблюдение как форма получения информации в маркетинге

Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 658; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2021) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.021 сек.