Всмоктування в травному каналі

У дітей грудного віку всмоктування відбувається в шлунку і кишках, які мають густу сітку кровоносних судин. З віком всмоктування в шлунку зменшується, але у 8—10-річних дітей ще добре виявляється. У дорос­лих в шлунку добре всмоктується лише алкоголь, менше вода і мінеральні солі. Основним місцем всмоктування поживних речовин є тонка кишка, яка має особливий всмоктувальний апарату вигляді кишкових ворсинок. Кишкові ворсинки — це мікроскопічні вирости слизової оболонки тонкої кишки, загальна кількість яких досягає 4 млн. Зовні ворсинка вкрита одношаровим епітелієм, а порожнина її заповнена сіткою крово­носних і лімфатичних судин. На 1 мм² слизової оболонки тонкої кишки міститься 40 ворсинок. Унаслідок такої будови внутрішня поверхня тонкої кишки досягає 4—5 м², тобто вона приблизно вдвічі більша поверхні тіла. Між ворсинками є велика кількість ферментів, які утримуються тут і лише в незначній кількості потрапляють у просвіт кишок. А оскільки концентрація ферментів між ворсинками велика, основний процес трав­лення відбувається не в порожнині кишок, а в просторі

між ворсинками, біля стінки кишкового епітелію. Ось чому такий вид травлення називається пристінковим. Якби основні процеси розщеплення відбувалися в просвіті кишки, значна частина продуктів розщеплення викори­стовувалася б мікроорганізмами, у кров всмоктувалася б значно менша кількість поживних речовин. Цього не відбувається тому, що мікроворсинки не допускають мікробів до місця дії ферментів, оскільки мікроб дуже великий, щоб проникнути в простір між мікроворсинками. А харчові речовини, знаходячись коло стінки кишкової клітини, легко всмоктуються.

Всмоктування — складний фізіологічний процес, який відбувається, головним чином, унаслідок активної роботи кишкового епітелію. У цьому процесі діють в основному два механізми: фільтрація і дифузія. До­ведено, що епітелій кишкової ворсинки має однобічну проникність, тобто пропускає багато речовин тільки в один бік — з кишечника в кров. Другою особливіс­тю ворсинок є їх проникність для деяких, а не для всіх речовин. Встановлено, що гліцерин і жирні кис­лоти, проходячи крізь стінку ворсинки, синтезують­ся й утворюють жири, які всмоктуються переважно в лімфу.

Білки всмоктуються у крові у вигляді водних роз­чинів амінокислот. У зв'язку з тим, що для дітей харак­терна підвищена проникність кишкової стінки, у невеликій кількості у них із кишечнику всмоктуються натуральні білки молока, яєчний білок. У зв'язку з підвищеною проникністю кишкової стінки в дітей сто­ронні речовини і кишкові отрути, які утворюються в процесі гниття їжі, продукти неповного перетравлення можуть потрапляти з кишечнику в кров, спричиняючи різні токсикози. Вуглеводи всмоктуються в кров, головним чином, у вигляді глюкози. Найінтенсивніше цей процес відбувається в тонкій кишці. У товстій кишці вуглеводи всмоктуються повільно.

Всмоктування води починається в шлунку. Найінтен­сивніше вода всмоктується в кишках (1 л за 25 хв). Мінеральні солі всмоктуються у кров у розчиненому вигляді. Швидкість всмоктування солей визначається їх концентрацією в розчині/ Солі кальцію всмоктуються в сполуках з жирними кислотами. У процесі травлення в кишечнику утворюються отруйні речовини. Особливо багато їх утворюється в товстій кишці, де під впливом бактерій відбувається гниття неперетравлених білків. Утворюються отруйні речовини — індол, скакол, фенол та ін., які всмоктують­ся стінками товстої кишки і надходять у кров. Але вони не отруюють організм, оскільки вся кров, яка відтікає від шлунка, кишечнику, селезінки і підшлункової залози, збирається у ворітну вену і через неї в печінку, у якій отруйні речовини знешкоджуються.

Дата добавления: 2014-01-07