Обмін вуглеводів

Обмін жирів

Жири харчових продуктів розщеплюються в шлунку й кишечнику на гліцерин і жирні кислоти, які всмоктуються в основному в лімфу і лише частково в кров. Через лімфатичну і кровоносну системи жири надходять, головним чином, у жирову тканину, яка виконує в організмі роль депо жиру. Багато жиру в підшкірній клітковині, навколо деяких внутрішніх органів (наприклад, нирок), а також у печінці й м'язах. Жири входять до складу клітин (цитоплазма, ядро, клітинні мембрани), де їх кількість стала. Крім того, підшкірний жир перешкоджає посиленій віддачі тепла, принирковий жир охороняє нирку від ударів тощо.

При розпаді 1 г жиру в організмі вивільняється енергії удвічі більше, ніж при розпаді такої самої кількості білків або вуглеводів.

Нестача жирів у їжі призводить до порушення діяльності центральної нервової системи й органів розмноження, знижує стійкість до різних захворювань. Жири потрібні також для утворення в організмі антитіл, вони входять і до складу вітамінів. Крім того, жири захищають травний тракт дитини від ушкоджень грубою їжею, вони необхідні для формування калових мас. З калом виводиться 5—10 % невикористаних організмом залишків жиру.

Важливе значення для дитячого організму мають жироподібні речовини — ліпіди (фосфоліпіди і стероїди). Фосфоліпіди входять до складу нервової тканини. Із них утворюється ацети.кшін — основний передавач (медіатор) нервового збудження. Із стероїдів утворюються гормони коркового шару надниркових залоз, статеві гормони, вітамін В.

З жирами в організм надходять розчинні в них вітаміни (вітамін А, О, Е тощо), які мають для людини життєво важливе значення.

Всмоктування жирів у дітей відбувається більш інтенсивно. При грудному вигодовуванні засвоюється до 90 % жирів молока, при штучному — 85—90 %. У старших дітей жири засвоюються на 95—97 %.

Для кращого використання жиру в їжі дітей повинно бути також досить вуглеводів, оскільки при дефіциті вуг­леводів у їжі відбувається неповне окислення жирів у крові на кислі продукти обміну.

Вуглеводи — основне джерело енергії. В організм вони надходять у вигляді складних полісахаридів (крох­маль), дисахаридів і моносахаридів. Вуглеводи легко перетравлюються і добре засвоюються дитячим орган­ізмом (на 98—99 %). В органах травлення під впли­вом ферментів вуглеводи їжі розщеплюються на глю­козу, яка всмоктується в кров. У підтриманні постійної кількості цукру в крові основну роль відіграє печінка. Зайвий цукор, що надійшов в організм, затримується в печінці й під дією ферменту підшлункової залози інсуліну перетворюється в глікоген, який відкладається в печінці (і частково в м'язах та інших тканинах) про запас. Кількість цукру в крові зменшується під час м'язової роботи та при недостатньому надходженні його в організм. У цих випадках глікоген печінки під впливом гормону надниркових-залоз адреналіну перетворюється в глюкозу, яка надходить у кров. При недостатньому надходженні вуглеводів з їжею вони утворюються в організмі з жирів і білків. Підтри­мання постійного вмісту глюкози в крові великою мірою залежить від нормальної внутрішньосекреторної діяль­ності підшлункової і надниркових залоз.

Розщепившись у травному каналі на глюкозу, вуглеводи всмоктуються в кров і засвоюються клітина­ми. Значення глюкози для організму не вичерпується її роллю як джерела енергії. Вона входить до складу цито­плазми, а отже, необхідна для утворення нових клітин, особливо в період росту. Входять вуглеводи і до складу нуклеїнових кислот.

Вуглеводи також мають велике значення для обміну речовин у центральній нервовій системі. При різкому зниженні кількості цукру в крові відбуваються різкі розлади діяльності нервової системи. Спостерігаються судоми, марення, непритомність, порушення діяльності серця.

У дітей обмін вуглеводів здійснюється з великою інтенсивністю, що пояснюється високим рівнем обміну речовин в дитячому організмі. Тут вуглеводи виконують не тільки роль основних джерел енергії, а й важливу пла­стичну роль у формуванні клітинних оболонок, речови­ни сполучної тканини. Вуглеводи беруть участь в окисленні продуктів білкового і жирового обміну, чим спри­яють підтриманню кислотно-лужної рівноваги в організмі.

Дата добавления: 2014-01-07