Будова і функції гіпофіза

Гіпофіз — невелике утворення овальної форми, розташоване біля основи мозку, у заглибині турець­кого сідла — основної кістки черепа. У новонародже­них маса гіпофіза — 0,1—0,15 г, до 10 років вона досягає 0,3 г. Значно збільшується маса гіпофіза в період статевого дозрівання (до 0,7 г), під час вагіт­ності доходить до 1,65 г. Гіпофіз поділяють на три частини: передню, проміжну, або середню, і задню. Більшість гормонів утворюються в передній частині гіпофіза. У задній його частині гормони не утворюються, тут вони депонуються ті, які виробля­ються в клітинах нейроглії гіпоталамічної ділянки.

Гормони, які виділяє гіпофіз, надходять не тільки у кров, а частково в спинномозкову рідину, через третій мозковий шлуночок.

З передньої і проміжної частини гіпофіза виділено такі гормони: гормон росту, або соматропін, тиреотропін, адренокортикотропний (АКТГ), фолітропін, лютропін і пролактин, або лактотропін.

Соматропін, або гормон росту, зумовлює ріст кісток у довжину, прискорює процеси обміну речовин, що при­водить до посилення росту, збільшення маси тіла, ос­кільки стимулює синтез білків. Гормон росту підвищує проникність клітинних оболонок для амінокислот, з яких синтезуються білки. Під впливом цього гормону збільшу­ються розміри шлунка, кишечнику, селезінки, печінки та інших внутрішніх органів. З посиленням синтезу білка соматропін сприяє розпаду жирів і гальмує утворення його з вуглеводів. Нестача цього гормону виявляється в низькорослості (зріст менше 130 см), затримці статевого розвитку, пропорції тіла при цьому зберігаються. Псих­ічний розвиток гіпофізарних карликів звичайно не по­рушений.

При надмірному розростанні передньої частини гіпофіза і посиленій секреції гормону росту дитина росте ненормально швидко і виростає гігантом до 260 см. Ріст відбувається в основному за рахунок нижніх кінцівок, але грудна клітка відстає в своєму розвитку, плечі вузькі, діти кволі. Через травму голови спостерігається підви­щення виділення цього гормону і виникає хвороба — акромегалія, унаслідок якої збільшуються розміри не всьо­го тіла, а тільки окремих його частин — носа, підборід­дя, язика, рук, ніг, вигляд людини спотворюється.

Адренокортикотропний гормон впливає на діяльність кори надниркових залоз. Збільшення вмісту гормону в крові зумовлює гіперфункцію кори надниркових залоз, що призводить до порушення обміну речовин, збільшен­ня кількості цукру в крові.

Кілька гормонів передньої долі гіпофіза впливають на функцію статевих залоз. Це гонадотропні гормони. Одні з них стимулюють ріст і дозрівання фолікул у яєчниках (фолітропін), активізують сперматогенез. Під впливом лютропіну в жінок відбуваються овуляція й утворення жовтого тіла; у чоловіків він стимулює вироб­лення тестостерону. Пролактин впливає на вироблення молока в молочних залозах, при його нестачі вироблен­ня молока знижується.

Із гормонів проміжної частини гіпофіза найбільш вивченим є меланотропін, який регулює забарвлення шкірного покриву.

Гормони задньої частини гіпофіза часто застосову­ють при пологах, коли треба посилити скорочення матки, при слабкій пологовій діяльності, для зганяння посліду і припинення маткової кровотечі. При цьому діє гормон окситоцин, який стимулює не тільки гладеньку мускула­туру матки, а й скоротливі клітини молочних залоз.

Антидіуретичний гормон, або вазопресин, посилює зворотне всмоктування води з первинної сечі в канальцях нирок, унаслідок чого зменшується кількість сечі, а також впливає на сольовий склад крові. Разом з гормонами кори наднирників він регулює водно-сольовий обмін в організмі. Вазопресин викликає спазм дрібних артерій і капілярів, що призводить до підвищення кров'яного тиску.

Дата добавления: 2014-01-07