Технологічні схеми виробництва

Питання до розгляду

Технологічні схеми виробництва

Підприємства видобутку мінеральних матеріалів

Підприємства по переробці дорожньо-будівельних матеріалів

Підприємства по виготовленню будівельних напівфабрикатів

Підприємства по виготовленню будівельних виробів та конструкцій

Технологічні схеми виробничих процесів на підприємствах будівельної індустрії розробляються на основі потоковості виробництва. Для усіх видів промислового виробництва технологія виготовлення продукції включає такі принципові схеми і блоки виробничих процесів:

ü блок отримання вихідної сировини і матеріалів;

ü блок енергетичних ресурсів – електроенергії, палива, пару, стислого повітря тощо;

ü комплекти технологічного устаткування для прямої або поступової (східчастої) переробки вихідної сировини і матеріалів та одержання готової продукції;

ü сортування і складування готової продукції.

ü реалізація готової продукції.

Вантажопотоки підприємств діляться на зовнішні і внутрішні.

До зовнішніх вантажопотоків відноситься доставка на завод всіх матеріалів, необхідних для приготування бетонної суміші, і відправка із заводу готової продукції споживачам.

В загальному випадку на підприємства доставляють наступні матеріали:

ü мінеральні заповнювачі - залізничним, водним або автомобільним транспортом, а також стрічковими транспортерами, підвісними канатними дорогами і гідротранспортом при близькому розташуванні сировинної бази від заводу;

ü цемент, мінеральний порошок, тощо - залізничним, водним і автомобільним транспортом, а також пневматичним транспортом, при розташуванні заводів поблизу від базисного складу матеріалів;

ü різні хімічні та полімерні добавки та поверхнево активні речовини (ПАР) (повітрявовлекаючи, пластифікуючи, змочуючи, водовідштовхувальні, фарбники, речовини для прискорення твердіння бетону і уповільнення схоплювання цементу і ін.)

Разом з вказаними матеріалами на підприємства подається по трубопроводах вода, витрата якої залежить від технології виробництва та потужності підприємства.

За допомогою залізничного транспотру матеріали переправляють на платформах, в гондолах (у піввагонах), в критих вагонах і думпкаpax. Застосування гондол і думпкарів значно спрощує операції вивантаження на складах матеріалів. Використовування думпкарів також спрощує механізацію розвантажувальних робіт на складах, але характеризується високою вартістю, металоємністю, а також неодруженими пробігами думпкарів в не вантажному напрямі. Ефективним є здобич піску гідромеханізацією з транспортуванням його по трубопроводах (пульпопроводам). Транспортування заповнювачів на склади бетонних і розчинів заводів по трубопроводах (пульпопроводам) є комплексним рішенням здобичі, транспортування і відвала (намивання карт) гравію і піску. Останнім часом для транспортування навалювальних вантажів на відстані 10-20 км почали застосовувати стрічкові конвеєри, а для транспортування інших мінеральних заповнювачів - підвісні канатні дороги.

Для перевезення цементу та мінерального порошку на заводи при невеликих відстанях застосовують автоцементовози, що є герметично закритими цистернами, змонтованими на шасі автомобілів. Для додання цементу та мінеральному порошку рухливості, необхідної при навантажувально-розвантажувальних операціях, його насищають повітрям.

На дорожньому будівництві підприємства, що мають закінчений технологічний цикл, готову продукцію відправляють споживачу в більшості випадків автомобільним транспортом (рідше залізничним або водним). Заводи, що мають незавершений технологічний цикл, доставляють споживачу напівфабрикати автомобільним транспортом. Радіус дії заводу залежить в першу чергу від дальності транспортування готової продукції без погіршення її якості:

До внутрішніх вантажопотоків цементно-бетонного заводу відносяться:

ü подача кам’яного матеріалу до дробильно-сортувального відділення;

ü подача цементу з складу в цементний дозатор установки змішувача, періодичне перекачування цементу з силосу в силос;

ü подача мінеральних заповнювачів (піску і щебеня) з приймальних пристроїв у витратні бункери заводу через склади або минувши їх;

ü подача в бетонозмішувальне відділення води;

ü подача добавок та ПАР до технологічного обладнання.

Внутрішній вантажообіг заводу характеризується коефіцієнтом складських операцій, визначуваним як приватне від розподілу вантажообігу, що проходить через склад, на загальний вантажообіг заводу. Зниження цього коефіцієнта дає значний економічний ефект, зменшуючи завантаження механізмів, витрату електроенергії і т.п. Для переміщення матеріалів (піску, щебеня, гравію) від місця їх складування до джерел споживання в горизонтальному і похилому (до 18-20°) напрямах служать стрічкові конвеєри. Ширина стрічок стандартизована в межах від 300 до 1600 мм. Завантаження конвеєрів здійснюється через рухомі або стаціонарні вирви, лотки або живильники. З конвеєра матеріал вивантажується за допомогою плужкових зкидувачів або розвантажувальних візків.

Для вертикального переміщення сипких матеріалів (цемент, мінеральний порошок) використовують пневмотранспорт. Принцип дії пневмотранспорту заснований на переміщенні вантажу по трубопроводах рухомим струменем повітря. Залежно від способу створення руху струменя повітря в трубопроводі розрізняють пневматичні установки всмоктуючи, нагнітальні і змішаного типу. Діаметр трубопроводу можна визначити з формули продуктивності, підставивши в неї значення витрати.

Для дрібноуламкуватих (щебінь, гравій, шлак, пісок) матеріалів на бетонних заводах використовують ковшові елеватори, які є складовою частиною дробильно-сортувальних установок, розчинів і бетонозмішувальних вузлів. Основні несучі органи ковшових елеваторів - це ковші, змонтовані на втулково-роликовому ланцюзі або прогумованій стрічці і розташовані в металевому кожусі. Для переміщення пилоподібних (цементу, мінерального порошку і інших матеріалів) і сипких матеріалів іноді застосовують гвинтові конвеєри. Основним робочим органом гвинтового конвеєра є гвинти, що обертаються навколо подовжньої осі, встановлені в металевому жолобі або трубі. Гвинти виготовляються суцільними, стрічковими і лопатевими. Вони приводяться в рух електродвигуном, сполученим з валом гвинта. Продуктивність гвинтових конвеєрів - від 15 до 60 м³/годину.

Установки змішаного типу служать для забору матеріалу одночасно з декількох джерел розвантаження і транспортування його на значні відстані. Для внутрізаводських переміщень цементу, окрім пневматичного транспорту і гвинтових конвеєрів, використовують горизонтальні і похилі стрічкові транспортери, при цьому вони повинні бути захищені від дощу і вітру. Цей вид транспорту можна застосовувати в комбінації з елеваторами і пневматичними установками. Використовують також транспортери з скребковими ланцюгами, в яких цемент переміщається по закритому жолобу суцільним струменем.

Аналогічна схема вантажопотоків існує і на асфальтобетонному заводі, із різницею обумовленою особливостями технологічного процесу, тобто:

ü подача кам’яного матеріалу до дробильно-сортувального відділення;

ü подача мінерального порошку з складу в дозатор установки змішувача, періодичне перекачування мінерального порошку з силосу в силос;

ü подача мінеральних заповнювачів (піску і щебеня) з приймальних пристроїв у витратні бункери заводу через склади або минувши їх;

ü подача органічних в’яжучих з сировинного складу до технологічного обладнання (бітумно-плавильні агрегати, емульсійні установки, асфальтозмішувальне відділення і т.п.);

ü подача добавок та ПАР до технологічного обладнання.

Виробничі підприємства дорожнього господарства класифікують на кар’єри по видобутку мінеральних матеріалів (розташовуються на родовищах корисних копалин), підприємства по переробці дорожньо-будівельних матеріалів (каменедробильні заводи – КДЗ, бази бітумних матеріалів та бітумно-емульсійні бази), підприємства по виготовленню напівфабрикатів (асфальтобетонні заводи – АБЗ, цементобетонні заводи – ЦБЗ), підприємства по виготовленню будівельних виробів (заводи по випуску залізобетонних виробів або конструкцій – заводи ЗБВ або ЗБК).

Дата добавления: 2014-01-07