Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Поділ дієслів на дієвідміни

 

Дієвідмінювання — це система змінних форм дієслова. Дієслова змінюють свою форму за особами, часами, способами, числами, а в минулому часі й умовному способі — за родами.

Інфінітив (дієйменник), дієприкметник і дієприслівник не змінюють своєї форми за особами, не мають способу і тому не належать до дієвідмінюваних форм.

І дієвідміна ІІ дієвідміна
1. Дієвідміну в дієсловах можна визначити за 3-ою особою множини:
- уть, - ють бер уть, пиш уть, малю ють. - ать, - ять бач ать, крич ать, робл ять, спл ять.
2. Дієвідміну можна визначити за основою інфінітива:
а) з односкладовою основою: вити, мити, шити, чути; а) з суфіксами -и-, -і-, -ї-, які випадають в особових формах: варити, клеїти.
б) із суфіксами –ува- (-юва-), -ну-, -і-, -а-,що не випадають в особових формах: буд ува ти, мал юва ти, біл і ти, гн а ти. б) з суфіксом -а-після шиплячихтай, що випадає в особових формах: кричати.
в) з основою на приголосний: нес т и, пас т и, тер т и. в) з основою на -ане після шиплячого і з основою на приголосний: бігт и, спат и.
г) з основою на –оро-, -оло-: п оро ти, к оло ти.
Увага!Дієслова дати, їсти, бути, вісти (розповісти) не належать до жодної з дієвідмін.

 

Якщо в неозначеній формі перед -ти дієслово має суфікс -і- (-Ї-), -и- або після.шиплячого -а- і цей суфікс у 1-й особі однини (що роблю?) випадає, то це дієслово належить до II дієвідміни. Інші дієслова належать до І дієвідміни.

Наприклад, у дієсловах белькотіти — белькочу, кроїти — крою, волочити — волочу, стелити — стелю, мовчати — мовчу в 1-й особі однини суфікси -і-, -и- та після шиплячого -а- випадають— отже, ці дієслова належать до II дієвідміни: белькотиш, кроїш, волочиш, стелиш, мовчиш і т. д. А в дієсловах радіти— радію, захищати — захищаю суфікси -ї- та -а- не випадають— отже, ці дієслова належать до І дієвідміни: радієш, захищаєш і т. д.

У дієсловах белькотати, полоти, в'янути, волокти нема названих вище суфіксів — отже, ці дієслова належать до І дієвідміни: белькочеш, полеш, в'янеш, волочеш і т. д. У дієсловах бити, пити, лити, жати, почати звуки [и] та [а] не суфікси — отже, ці дієслова також належать до І дієвідміни: б'єш, п'єш, ллєш, жнеш або жмеш, почнеш і т. д.

Із цього правила є винятки:

а) дієслова хотіти, гудіти, сопіти, ревіти, іржати і похідні належать до І дієвідміни: хочеш, гудеш, сопеш, ревеш, іржеш і т. д.;

б) дієслова бігти, боятися, стояти, спати і похідні належать до II дієвідміни: біжиш, боїшся, стоїш, спиш і т. д.;

в) дієслово сукати може належати і до І, і до II дієвідміни: сукаю, сукаєш і т. д. або сучу, сучиш і т. д.

 

Кмітливий. Коротше кажучи, випадають суфікси -і-, -и-, -(ш) а- — отже, це II дієвідміна, пиши в закінченнях и. Не випадають — І дієвідміна, пиши є. А винятки легко перевірити за 3-ю особою однини: хоче, гуде, сопе, реве, ірже, біжить, стоїть, боїться, спить.

Допитливий. Деякі дієслова, хоча звучать майже однаково і мають однакове значення, належать до різних дієвідмін через те, що в них різні неозначені форми: хропти і хропіти, волокти і волочити, слатися і стелитися, бурмотати і бурмотіти, свистати і свистіти... Отже, як їх не напишеш — буде правильно: хропеш і хропиш, стелеться і стелиться, бурмочеш і бурмотиш... Але не «бурмочиш»!

 

 

Визначить дієвідміну дієслова, відразу ж дібравши до нього антоніми: шити, падати, заборонити, знайти, любити.


Лекція № 3

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Непродуктивні класи дієслів | Категорія виду дієслова
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 8172; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.