Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Поділ дієслів на дієвідміни

Читайте также:
  1. Алгоритм вибору оптимального варіанта розподілу матеріального потоку
  2. Варіаційна крива (полігон розподілення частот), графік комуляти.
  3. Вдосконалення розподілу системних ресурсів
  4. Взаємозв'язок закупівельної і розподільчої логістики
  5. Вибір маркетингової політики розподілу
  6. Види випадкових величин. Дискретні випадкові величини і їх закони розподілу ймовірностей. Многокутник розподілу
  7. Визначення дієвідміни за основою інфінітива
  8. Визначення рівня інтенсивності каналу розподілу.
  9. Визначення системи керівництва каналами розподілу
  10. Використання інвестицій. Розподіл прибутку підприємства на реінвестування розвитку виробництва і дивіденди
  11. Властивості подільності
  12. Геометричний закон розподілу

 

Дієвідмінювання — це система змінних форм дієслова. Дієслова змінюють свою форму за особами, часами, способами, числами, а в минулому часі й умовному способі — за родами.

Інфінітив (дієйменник), дієприкметник і дієприслівник не змінюють своєї форми за особами, не мають способу і тому не належать до дієвідмінюваних форм.

І дієвідміна ІІ дієвідміна
1. Дієвідміну в дієсловах можна визначити за 3-ою особою множини:
- уть, - ють беруть, пишуть, малюють. - ать, - ять бачать, кричать, роблять, сплять.
2. Дієвідміну можна визначити за основою інфінітива:
а) з односкладовою основою: вити, мити, шити, чути; а) з суфіксами -и-, -і-, -ї-, які випадають в особових формах: варити, клеїти.
б) із суфіксами –ува- (-юва-), -ну-, -і-, -а-,що не випадають в особових формах: будувати, малювати, біліти, гнати. б) з суфіксом -а-після шиплячихтай, що випадає в особових формах: кричати.
в) з основою на приголосний: нести, пасти, терти. в) з основою на -ане після шиплячого і з основою на приголосний: бігти, спати.
г) з основою на –оро-, -оло- : пороти, колоти.
Увага!Дієслова дати, їсти, бути, вісти (розповісти) не належать до жодної з дієвідмін.

 

Якщо в неозначеній формі перед -ти дієслово має суфікс -і- (-Ї-), -и- або після .шиплячого -а- і цей суфікс у 1-й особі однини (що роблю?) випадає, то це дієслово належить до II дієвідміни. Інші дієслова належать до І дієвідміни.

Наприклад, у дієсловах белькотіти — белькочу, кроїти — крою, волочити — волочу, стелити — стелю, мовчати — мовчу в 1-й особі однини суфікси -і-, -и- та після шиплячого -а- випадають— отже, ці дієслова належать до II дієвідміни: белькотиш, кроїш, волочиш, стелиш, мовчиш і т. д. А в дієсловах радіти— радію, захищати — захищаю суфікси -ї- та -а- не випадають— отже, ці дієслова належать до І дієвідміни: радієш, захищаєш і т. д.

У дієсловах белькотати, полоти, в'янути, волокти нема названих вище суфіксів — отже, ці дієслова належать до І дієвідміни: белькочеш, полеш, в'янеш, волочеш і т. д. У дієсловах бити, пити, лити, жати, почати звуки [и] та [а] не суфікси — отже, ці дієслова також належать до І дієвідміни: б'єш, п'єш, ллєш, жнеш або жмеш, почнеш і т. д.

Із цього правила є винятки:

а) дієслова хотіти, гудіти, сопіти, ревіти, іржати і похідні належать до І дієвідміни: хочеш, гудеш, сопеш, ревеш, іржеш і т. д.;

б) дієслова бігти, боятися, стояти, спати і похідні належать до II дієвідміни: біжиш, боїшся, стоїш, спиш і т. д.;

в) дієслово сукати може належати і до І, і до II дієвідміни: сукаю, сукаєш і т. д. або сучу, сучиш і т. д.



 

Кмітливий. Коротше кажучи, випадають суфікси -і-, -и-, -(ш) а- — отже, це II дієвідміна, пиши в закінченнях и. Не випадають — І дієвідміна, пиши є. А винятки легко перевірити за 3-ю особою однини: хоче, гуде, сопе, реве, ірже, біжить, стоїть, боїться, спить.

Допитливий. Деякі дієслова, хоча звучать майже однаково і мають однакове значення, належать до різних дієвідмін через те, що в них різні неозначені форми: хропти і хропіти, волокти і волочити, слатися і стелитися, бурмотати і бурмотіти, свистати і свистіти... Отже, як їх не напишеш — буде правильно: хропеш і хропиш, стелеться і стелиться, бурмочеш і бурмотиш... Але не «бурмочиш»!

 

 

Визначить дієвідміну дієслова, відразу ж дібравши до нього антоніми: шити, падати, заборонити, знайти, любити.


Лекція № 3

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Непродуктивні класи дієслів | Категорія виду дієслова

Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 4283; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2019) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.002 сек.