Механізм фінансування освіти в сучасних умовах

Лекція 10-11

Викладач Яковина І.О.

Тема 6. ФІНАНСУВАННЯ СИСТЕМИ ОСВІТИ(4 год.)

1. Механізм фінансування освіти в сучасних умовах

2. Механізм державного фінансування освіти

3. Розширення приватних ресурсів освіти

4. Диверсифікація фінансування освіти

Сфера освіти для успішного функціонування потребує налагодження певної системи відносин для забезпечення фінансовими ресурсами.

Фінансування освіти — це система відносин з метою формування, розподілу й використання різноманітних фінансових ресурсів у сфері освіти.

В результаті дії цієї системи відносин утворюються фінанси освіти — різноманітні фонди фінансових ресурсів, призначенням яких є забезпечення нормального функціонування закладів системи освіти.

Основною функцією фінансового механізму є забезпечення закладів освіти фінансовими ресурсами. Виконання цієї функції неминуче передбачає і здійснення функції регулювання: регулювання порядку створення фондів, їх розподілу і використання.

Функція регулювання включає дві підфункції:

- регулювання загального порядку фінансування освіти, визначення основних правил надходження фінансових ресурсів як з державного бюджету, так і з інших джерел, стимулювання (або обмеження) їх притоку;

- регулювання процесу державного фінансування: обсягів та порядку розподілу, використання закладами освіти фінансових ресурсів.

Загальною тенденцією сучасного складного середовища виступає те, що розвиток систем освіти відбувається не в напрямі орієнтації на якийсь один — приватний чи державний — сектор або чіткого поділу сфер між ними.

Державні освітні видатки — означають видатки з державних фондів.

Приватні освітні видатки — видатки з приватних фондів.

Видатки на державну освіту — видатки в державних закладах освіти за всіма джерелами фінансування.

Видатки на приватну освіту — видатки в приватних закладах за всіма джерелами фінансування.

Зміни в одному з цих вимірів не обов'язково означають, що змінюються інші два, і більше того, можливі одночасні зрушення в протилежних напрямах.

Так, збільшення обсягів недержавного фінансування не вимагає будь-яких змін у формальній власності навчальних закладів і зовсім не обов'язково дає платникам більші права по управлінню.

Реформи для залучення громадськості до управління навчальними закладами можуть бути проведені без змін у власності чи фінансуванні. У деяких країнах (наприклад, у Нідерландах) системи освіти включають заклади, які номінально знаходяться у приватній власності, але отримують значне державне фінансування. Ці заклади є суб'єктами далекосяжного державного контролю і загалом вважаються частиною державної освіти. І навпаки, в багатьох країнах навчальні заклади, що номінально є у власності і контролюються урядами, отримують суттєве недержавне фінансування і є частково суб'єктами недержавного управління.

Причиною вказаних процесів виступає значне ускладнення самих відносин власності.

Традиційні категорії володіння, користування і розпорядження можуть бути конкретизовані в таких самостійних правах:

- володіння як можливість фізичного контролю, безпосереднього використання;

- право на управління, на доход від об'єкту власності, на його капітальну вартість, на захист власності, визначення строку повноважень власності;

- можливість передати у спадок, неможливість використання на шкоду іншим людям;

- права сплати боргів і відшкодування збитків та «залишкові» права, які визначають використання об'єкту власності після припинення тих чи інших повноважень.

Вказані права не поглинають одне одного, комбінація їх може бути різною в кожному даному випадку, чим і пояснюється складність однозначного визначення характеру власності.

У сфері освіти відносини власності ускладнені вже за своєю природою. В результаті процесу навчання формується нова власність на знання, що засвоєні, і це вже передбачає не пасивну участь у питаннях управління навчальним процесом.

Ускладнення джерельної бази фінансування освітою неминуче передбачає і ускладнення, урізноманітнення другої важливої функції фінансового механізму — фінансового регулювання.

Фінансове управління сферою освіти стає все більш розгалуженим у країнах світу, все більш різноманітними стають інструменти і форми впливу держави на приток фінансових ресурсів у сферу освіти та їх використання.

Фінансування освіти, як прояв певного набору прав для здійснення економічних і соціальних функцій у цій сфері, не має сталого змісту і структури ні в історичному аспекті, ні в географічному.

Дата добавления: 2014-01-11