Дослідження навколишнього середовища і поглядів (на що спрямована цільова група, які її очікування)

Методи збору даних для планування стадії виконання:

- аналіз соціодемографічних особливостей і статистики по здоров'ю;

- аналіз даних клієнта;

- аналіз інших інформаційних ресурсів, наявних у суспільстві;

- екранування;

- інтерв'ювання;

- проведення масових зборів.

2. Мобілізація внутрішніх джерел того, хто впроваджує про­граму, і тих, хто одержує послуги (міра, до якої одержувач гото­вий сприймати інформацію, впливає на те, як ефективно ця інформація буде засвоєна і поширена. Робота спеціаліста має спрямовуватись на активізацію стимулів тих, хто сприймає інформацію).

3. Власне виконання (передбачає виконання низки дій, роз­мірених у часі).

4. Звітність (документація) (щоб отримати враження про те, як реалізовується програма, доцільно ретельно документувати цей процес: відомості про цільову групу від працівників, оцінка результатів і витрат тощо).

Протягом всього етапу впровадження програми важливе здійснення моніторингу (попередній, проміжний, кінцевий) діяльності - поступове відстеження процесу робіт, які відбува­ються в рамках проекту для порівняння реального стану справ з планом. Адже не все можна передбачити і вкласти в межі про­екту, оскільки він є лише уявленням про майбутню дійсність. Під час реалізації будь-якого проекту виникають ситуації, які не можуть бути завчасно спроектовані. Саме результати моніто­рингу дають можливість своєчасно реагувати на певні відхилен­ня від плану, які виникають під час реалізації проекту. Отже, моніторинг соціального проекту, який реалізується, можна ха­рактеризувати як процес спостереження за виконанням запла­нованих дії та заходів з метою їх коригування, мінімізації нега­тивних наслідків, непередбачуваних ситуацій.

Моніторинг - це система збору інформації про події у сфері адиктивної поведінки молоді і ефективності профілактичної стратегії (систематичність, оптимальність, надійність здійсню­ваних заходів).

Моніторинг має відповісти на такі питання:

1. Які є дані, необхідні для початку роботи?

2. Коли необхідно надавати цю інформацію?

3. Хто потребує її і чому?

4. Для кого ще ця інформація важлива?

5. Що можна зробити з інформацією?

6. Що можуть інші зробити з інформацією?

7. Можливості для проведення власного дослідження:

- Чи достатньо доступна експертиза?

- Чи достатньо містка вона?

- Чи будуть достатніми фінансові ресурси для покриття витрат?

- Чи готові інші працювати над вивченням даної проблеми?

8. Чи можливо укласти контракт на дослідну роботу?

9. Чи є достатньо хороший інструментарій для здійснення роботи?

10. Хто має взяти на себе ініціативу за виконання цих дій у межах установи?

Для здійснення моніторингу проекту необхідний певний інструментарій. Він має бути конкретним та зрозумілим, відпо­відати на головні питання, які стосуються досягнень завдань та мети проекту; відповідати критеріям, що мають полегшити по­рівнянність результатів. До інструментарію моніторингу мо­жуть входити інтерв'ю, спостереження, анкети, фокус-групи. Важливою складовою моніторингу соціальних проектів є періо­дичний аналіз поточної та підсумкової звітності за відповідни­ми схемами.

Моніторинг не є єдиною процедурою, яка дає уявлення про особливості реалізації проекту. Крім нього на окремих етапах проекту здійснюється також оцінка - процес детального аналі­зу результатів діяльності та їх співвіднесення з певними запла­нованими критеріями. За підсумками оцінки визначається рівень ефективності проекту для вирішення певної проблеми. Залежно від того, коли здійснюється оцінка, розрізняють вхідну (або базову), поточну та підсумкову оцінки.

Вхідна оцінка здійснюється на початковому етапі розроб­ки проекту (або окремого виду проектної діяльності), коли по­трібно оцінити вихідну ситуацію, реалістичність цілей та зав­дань, доречність та адекватність обраних об'єктів, очікуваних результатів. Таку оцінку під час реалізації проектів можуть здійснювати люди та організації, які приймають рішення про фінансування проекту чи участь у ньому.

Поточна оцінка застосовується, коли проект вже впрова­джується, і, не очкуючи його закінчення, потрібно оцінити пе­ребіг подій - чи насправді реальна діяльність відповідає запла­нованій, чи потрібні якісь кардинальні зміни, додаткові захо­ди тощо. Вона може містити кількісні (кількість учасників про­екту, наданих послуг, працюючих організацій тощо) та якісні характеристики (які зміни в поглядах, поведінці учасників спричинила участь у проекті; як це використали люди для по­ліпшення ситуації; що нового було ними ініційовано).

Підсумкова оцінка - це оцінка результатів, яких досягну­то наприкінці проекту. Тут теж має місце аналіз кількісних та якісних показників проекту. Окрім цього, на етапі підсумко­вої оцінки проекту може відбуватися й аналіз його рентабель­ності, тобто вигоди у грошовому вимірі.

Оцінка також буває внутрішня і зовнішня. Внутрішню оцін­ку, як правило, здійснюють люди, що безпосередньо реалізу­ють проект. Для зовнішньої оцінки запрошуються незалежні експерти з інших організацій чи проектів.

Ключові поняття в оцінці проектів і програм - ефективність, продуктивність, результативність, рентабельність. Оцінка здійснюється відповідно того, наскільки затрати пропорційні результату: якщо затрати матеріальних, людських та інших ресурсів не дали хороших результатів, то проект вважається не­рентабельним і малоефективним, а тому не знайде підтримки з боку держави і суспільства. Отже, мета оцінки - розглянути, чи відповідає проект (програма) потребам суспільства.

Ефективність проекту - це міра фактичного досягнення мети діяльності на практиці. Ефективність у вузькому значенні - вдосконалення соціальних навичок. Ефективність у широко­му значенні - втілення цих навичок у поведінці.

Ефективність проекту визначає експертиза. Професійна експертиза проекту може оцінити досить кваліфіковано фак­тичну користь, досягнення і прорахунки.

Оцінка повинна відповісти на такі питання:

Чи був успішним етап реалізації?

Чи виконання здійснювалося за планом?

Чи змінилася поведінка?

Чи був зменшений масштаб проблеми?

Функції оцінки проекту:

визначення того, в які терміни, в якому темпі було реалі­зовано проект;

виокремлення сильних і слабких складових проекту;

перевірка того, чи все було здійснено за планом;

формування гіпотези для масштабного дослідження;

поліпшення стандарту наукового знання тощо.

Оцінка процесу здійснюється шляхом:

консультації з групами експертів;

внутрішнього контролю за витратами фондів;

оцінки рівня участі;

проведення наукових досліджень серед населення і лю­дей, які брали участь;

ретельне дослідження певних частин;

оцінка кількості і якості наданих послуг (наочна допомо­га, методична, радіо- і телеінформаційні повідомлення, кон­сультативна допомога тощо).

Оцінка ефективності проекту:

дієвість стратегій;

порівняння фактичного ефекту з планованим;

термін виконання заходів;

пізнавальний і поведінковий ефект;

технічна реалізованість цілей. Якісні критерії проектів [4]:

аналіз врегулювання проблеми на мікро-, меза- і макрорівнях;

чи досягнуті цілі;

характеристика змін, що відбулися в цільовій групі;

аналіз ефективності стратегій діяльності, методів, що за­стосовувались;

кореляція між досягнутими і соціально бажаними ефектами;

рівень активності учасників;

наскільки реалізовані поставлені завдання;

науково-методичне забезпечення;

виявлення досягнень і прорахунків, позитивного досвіду і аспектів діяльності, що потребують вдосконалення;

можливість перспективи подальшої розробки заходів і їх втілення.

Моніторинг та оцінка показників можуть бути проведені за допомогою таких методів:

Стандартні анкети (вхідні, оціночні).

Опитування.

Інтерв'ю в групах.

Індивідуальне інтерв'ю.

Фокусна група (учні, вчителі, батьки).

Дискусії.

Зустрічі.

Збір даних. Порівняння результатів.

Звіти. Відеозвіти.

Статті у друкованих виданнях. Інформація в ЗМІ. Однією з умов ефективності проекту є залучення до участі в ньому широкого кола членів громади. З цією метою інформування членів громади про хід реалізації проекту в засобах масової інформації; проведення круглих столів, презентацій, конференцій з метою пошуку потенційних партнерів для участі в проекті; поширення рекламно-інформаційних матеріалів про про­ект у різних організаціях та безпосередньо на вулиці; проведення різноманітних масових акцій (конкурсів, пробігів, ярмарок тощо); опитування громадян.

Дата добавления: 2014-01-11