Політика Директорії та її наслідки

В ніч з 13 на 14 листопада 1918 p. в Києві на зібранні опозиційних гетьманському режиму партій і організацій було утворено надзвичайний орган влади – Директорію, яка 19 грудня оголосила про відновлення Української Народної Республіки. Головою Директорії став соціал-демократ Володимир Винниченко, членами: соціал-демократ Симон Петлюра, від Селянської спілки член УПСР Федір Швець, соціаліст-самостійник ОпанасАндрієвський, безпартійний Андрій Макаренко. Військові сили Директорії очолив Петлюра, їх кістяком став полк січових стрільців (командир – Євген Коновалець), який базувався в Білій Церкві.

Директорія виступила із закликом до повстання проти гетьманського режиму. Вже 21 листопада Київ було оточено повстанцями, але війська Директорії увійшли до міста лише після евакуації німців14 грудня.

26 грудня створено уряд під головуванням В.Чехівського, представника УСДРП. Були відновлені закони УНР, зокрема закон про передання поміщицької землі селянам без викупу. Вища законодавча влада відтепер належала Трудовому конгресу – свого роду парламенту, сформованому з селян, робітників та інтелігенції.

Надзвичайно важке міжнародне і внутрішнє становище України, а також особисте суперництво Винниченка й Петлюри, паралізувало діяльність Директорії. Реальна влада зосередилась у вибраних отаманів напівпартизанських загонів.

Директорію відмовлялася визнати Антанта, яка ще восени 1918 p. висадила свої війська на півдні України. Представники французького командування в Одесі вимагали реорганізації Директорії (зокрема, виведення з її складу Петлюри), обіцяючи при певних обставинах підтримку.

На сході й півночі Директорії протистояли війська Червоної Армії, на заході – армія Пілсудського, на півдні, крім Антанти, війська Денікіна (в Одеському районі та Криму).

Суперечності всередині Директорії не вдалося вирішити й на Конгресі трудового народу України, що відбувся в січні 1919 p. На цьому Конгресі були присутні також і делегати від Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), яка, згідно договору від 1 грудня 1918 p., об’єднувалася з УНР. Спроба возз’єднання двох українських держав залишилася декларацією. Польські війська методично витісняли армію ЗУНР з території Галичини. Існування УНР ставало дедалі більш проблематичним з огляду на вторгнення радянських військ.

5 лютого 1919 p. Червона Армія вступила в Київ. Директорія виїхала до Вінниці, почався довгий період її блукань (більше Директорія в Київ не поверталась). У лютому Винниченко подав у відставку та виїхав за кордон. Директорію очолив С.Петлюра.

Дата добавления: 2014-01-15