Медичні правовідносини

У загальнотеоретичному сенсі правове відношення — це «індивідуалізований суспільний зв'язок між особами, що виникає на основі норм права, характеризується наявністю суб'єктивних юридичних прав та обов'язків і підтримується (гарантується) примусовою силою держави»

Медичні правовідносини - це результат впливу норм медичного права на поведінку суб'єктів медичного права, внаслідок якого між ними виникають правові зв'язки.

Специфічною ознакою суспільних відносин, регульованих за допомогою норм медичного права, є те, що вони виникають, існують і розвиваються переважно з приводу особистих немайнових благ людини - життя і здоров'я. Взаємовідносини лікаря і хворого є різновидом правових відносин, за яких обидва є носіями суб'єктивних прав і юридичних обов'язків.

Крите­ріями класифікації правових відносин у сфері охорони здоров'я є:

а) співвідношення взаємних прав і обов'язків суб'єктів:

- вертикальні, що характеризуються наявністю в однієї сторони державно-владних повноважень щодо другої сторони відносин (наприклад, відносини у сфері державного регулювання медичної діяльності);

- горизонтальні, що характеризуються рівністю сторін (наприклад, відносини між лікувальної установою з одного боку і громадянином з іншого).

б) напрями медичної діяльності:

- проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів;

- проведення заходів щодо профілактики виникнення особливо небезпечних інфекцій, проведення карантинних заходів тощо;

- надання безоплатної медичної допомоги;

- надання платних медичних послуг;

- здійснення заходів щодо програми добровільного медичного
страхування;

- проведення медичних експертиз;

- здійсненні примусових заходів медичного характеру

в) ступінь визначеності суб'єктного складу:

- Абсолютно визначені — варіант правових відносин, коли носієві права кореспондує невизначена кількість пасивно зобов'язаних суб'єктів права. Як типовий приклад абсолютних правовідносин може бути запропонований обов'язок всіх медичних працівників (лікувально-профілактичних установ)
надавати медичну допомогу у випадках стану здоров'я людини, що вимагає невідкладного медичного втручання. При цьому важливо зазначити, що навіть установи приватної системи охорони здоров'я в даному аспекті також є пасивно зобов'яза­ними суб'єктами права.

- Відносно визначені - варіант правових відносин, коли носієві права кореспондують певні суб'єкти права. Такі правові відносини притаманні галузі медичного страхування. Громадянин, застрахо­ваний за системою добровільного медичного страхування, отримує страховий поліс, де міститься перелік лікувально-профілактичних установ, в яких власникові такого поліса може бути надана медична допомога на безкоштовній для самого пацієнта основі. У такому разі вказані медичні установи є суб'єктами права, з якими у пацієнта виникають правові відносини при його зверненні по медичну допомогу.

г) характер дій зобов'язаного суб'єкта.

- активні, де змістом обов'язків є здійснення певних позитив­них активних дій (виконання своїх обов'язків медичним персо­налом);

- пасивні, що передбачають утримання від вчинення певних дій (не розголошувати лікарську таємницю).

Склад медичних правовідносин — це характеристика правовідносин з точки зору їх внутрішнього устрою і взаємозв'язку складових елементів: суб'єкти, об'єкт і зміст.

Дата добавления: 2014-01-11