Інформаційні системи регіонального управління на макрорівні

Розглядаючи склад, основні функції та взаємозв’язки інформаційних систем макрорівня, насамперед визначимо, які саме інформаційні системи належать до макрорівня в державному управлінні. Оскільки основоположною функцією державного управління є економіка як база, як фінансові можливості для реалізації інших функцій держави, то за основу для розподілу системи державного управління на макрорівень і мікрорівень доцільно взяти принципи виокремлення макроекономіки. За цими принципами макроекономіка — це функція держави, яка включає фіскальну політику, монетарну політику, визначення сукупності макроекономічних показників і методів державного регулювання економіки. Для виконання цієї державної функції створено систему державних органів законодавчої, виконавчої та судової влади. Автоматизація функцій центральних органів влади здійснюється інформаційними системами державного управління на макрорівні згідно з Національною програмою інформатизації.

Склад ІС державного управління на макрорівні визначається переліком центральних органів влади на основі аналізу спільності таких систем, їхніх інформаційних зв’язків і процесів запровадження в них комп’ютерних технологій. На макрорівні доцільно виділити три сфери дії інформаційних систем — фінансово-економічну, соціальну та адміністративно-правову. Необхідність такої класифікації підтверджується не тільки спільністю і однорідністю функцій, а й доцільністю організації в цих сферах спільних інформаційних ресурсів, єдиного інформаційного простору.

До складу інформаційних систем, що функціонують у фінансово-економічній сфері, входять: інформаційно-аналітична система Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, автоматизована інформаційно-аналітична система Міністерства фінансів України, автоматизована система Державного казначейства України, інформаційно-аналітична система Державної податкової служби України, інформаційно-аналітична система Державної митної служби України, інформаційна система Національного банку України, інформаційно-електронна система Центрального депозитарію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, інформаційно-обчислювальна система Державного комітету статистики, інформаційно-аналітична система Рахункової палати. Основною функцією наведених вище інформаційних систем є формування засобами комп’ютерних технологій макроекономічних показників, необхідних для державного управління. Склад таких показників виведено на сайт htt://bank.gov.ua/Makro/pok.htm для загального доступу.

Розрахунок макроекономічних показників ведеться в розрізі функцій державного управління: прогнозування, планування, облік і складання зведеної статистичної звітності, реалізація контрольних функцій та в процесі підтримки прийняття політичних рішень. Кожна з цих функцій в основному виконується відповідним державним органом.

Основні прогнозні макроекономічні показники, міжгалузевий баланс та інші показники соціально-економічного розвитку країни визначаються інформаційною системою Міністерства економічного розвитку та торгівлі. Для розрахунків використовуються нормативно-довідкові БД, архівні БД, з яких вибираються макроекономічні показники за попередні роки для визначення динаміки змін, та БД з поточними звітами, що надходять від ІС Держкомстату, ІС Мінфіну, ІС НБУ, а також від ІС галузевих міністерств, в тому числі Держпромполітики, Держкоменергозбереження, Мінтрансу, Мінпаливенерго, Мінагрополітики, Мінпраці та ін. Результати розрахунків після аналізу спеціалістами Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України подаються галузевим міністерствам і комітетам, у тому числі Мінфіну, для використання в бюджетному процесі.

Бюджетний процес — це основна, узагальнююча складова державного планування на календарний рік. Здійснюється він протягом року, що передує плановому, відповідно до бюджетної резолюції, в якій етапи технології складання бюджету прив’язуються до календаря. Основні функції зі складання бюджету, особливо на завершальних його етапах, покладено на Міністерство фінансів України. До нього надходить інформація для бюджетного процесу від усіх інформаційних систем органів державної влади і по всій її вертикалі. Для складання бюджетів (державного, місцевого і зведеного) усі державні органи формують кошториси надходжень і витрат. Крім того, кожна державна структура здійснює планування своєї діяльності на рік у відповідних показниках (наприклад, казначейство виконує розпис бюджетних коштів по головних розпорядниках їх на рік, у тому числі й по кварталах.

Наступною функцією державного управління в сфері економіки і фінансів є облік і складання зведеної звітності. Ця функція порівняно з іншими має найвищий рівень автоматизації, тут процеси найбільше формалізовано. Облік і складання звітності здійснюються в усіх без винятку державних органах, але основне завдання в цьому напрямі покладено на Держкомстат, Національний банк, Держказначейство, Державну податкову адміністрацію, Мінфін України. Інформаційні системи цих центральних органів державної влади мають функцію автоматизації складання зведених облікових регістрів і звітності, у низових структурах ведеться аналітичний облік і складаються звіти, які за заданою схемою передаються на верхній рівень. У Держкомстаті України фактичні дані нагромаджуються в звітних документах, перелік яких охоплює всі види економічної діяльності (їх понад 300). Нагромадження показників ведеться і за системою національних рахунків: рахунок товарів і послуг, рахунок виробництва, рахунок доходів, рахунок нагромадження, рахунок «іншого світу», міжгалузевий баланс. У Національному банку України статистична звітність формується автоматично на основі звітних файлів (кількість їх сягає 80). Облік показників виконання бюджетів веде Державне казначейство України, Державна податкова служба, а на завершальній стадії — Міністерство фінансів України. Між інформаційними системами зазначених центральних органів виконавчої влади здійснюється інтенсивний обмін даними, але ця проблема на сьогодні залишається мало дослідженою.

Контрольну функцію державного управління покладено на Рахункову палату Верховної Ради України і Головне контрольно-ревізійне управління Міністерства фінансів України згідно із Законом України «Про Рахункову палату Верховної Ради України» (1996 р.). Рахункова палата є постійно діючим органом контролю, що має здійснювати контроль за своєчасністю виконання видаткової частини Державного бюджету України, витраченням бюджетних коштів, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів, за обсягами, структурою та їх цільовим призначенням, за утворенням і погашенням внутрішнього та зовнішнього руху коштів в установах НБУ, за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля. Для автоматизації цих функцій в Рахунковій палаті створено інформаційно-аналітичну систему, основними елементами якої є інформаційна база та комунікаційні вузли електронної пошти Рахункової палати для зв’язку з органами державної влади, відомствами та організаціями з метою збирання необхідної інформації.

Державний фінансовий контроль за виконанням бюджетів, за цільовим витрачанням коштів бюджетними організаціями здійснює ГоловКРУ, яке має в своєму розпорядженні засоби обчислювальної техніки для планування та обліку контрольно-ревізійних робіт, підтримки нормативної бази і статистичних даних, розв’язування задач аналізу фінансового стану державних установ, а також для обміну інформацією. Наявність технічної і програмної бази дає змогу спеціалістам контрольно-ревізійної служби застосовувати комп’ютерні технології для організації та проведення перевірок, а в перспективі — виконувати такі перевірки через комп’ютерні мережі.

Інформатизація соціальної сфери включає створення: інформаційної системи в Міністерстві праці та соціальної політики України, інформаційної системи Пенсійного фонду України, системи інформаційно-аналітичного забезпечення охорони здоров’я, комп’ютерної інформаційної мережі освіти і науки, інформаційно-аналітичного забезпечення у сфері культури та ін.

До складу ІС Міністерства праці та соціальної політики України входять: автоматизована система оброблення документів одержувачів соціальної допомоги, система призначень і обліку виплат субсидій на житлово-комунальні послуги, інформаційно-пошукова система центрів зайнятості, інформаційно-аналітична система апарату управління міністерства.

Інформаційну систему Пенсійного фонду України (ПФУ) створено для забезпечення проведення державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, збирання та акумулювання коштів для пенсійного забезпечення, ефективного використання коштів на правомірні виплати громадянам-пенсіонерам, на адміністративні витрати та з метою контролю за отриманням доходів і їх нагромадження. Структура ІС Пенсійного фонду ієрархічна, вона включає центральний, обласний і районний рівні. На кожному рівні створено локальну систему оброблення даних. Основний обсяг інформації вводиться і обробляється на районному рівні, де виділено такі АРМ:

· АРМ-Р — призначений для автоматизації підготовки на підприємствах, в організаціях, районних відділах ПФУ персоніфікованих звітів про доходи, трудовий стаж і розмір внесків, сплачених юридичними та фізичними особами до ПФУ;

· АРМ інспектора з призначення пенсій та допомоги;

· АРМ інспектора з ведення особових рахунків (пенсійних справ);

· АРМ інспектора з формування та оброблення документів на виплату пенсій;

· АРМ інспектора з утримань з пенсій.

В окрему підсистему виділено технологічні процеси персоніфікованого обліку. Тут ведеться накопичувальний облік усіх видів внесків до пенсійного фонду на особовий рахунок пенсіонера.

Система інформаційно-аналітичного забезпечення охорони здоров’я охоплює такі напрями: наукові дослідження, лікарняно-профілактичні заклади, адміністрування на районному, обласному і державному рівнях. За кожним напрямом застосування комп’ютерних технологій вирішуються свої задачі. В останні роки в галузі охорони здоров’я широко запроваджуються локальні і глобальні мережі, (наприклад, «УкрМедНет»), стабільно функціонує електронна пошта між обласними управліннями і безпосередньо Міністерством охорони здоров’я України. Із серпня 1998 р. на базі Української асоціації «Комп’ютерна медицина» організовано український сервер Європейської експертно-аналітичної групи з питань телемедицини, що належить до європейської мережі серверів країн ЄС.

Комп’ютерна інформаційна мережа освіти і науки об’єднує такі функціональні підсистеми Міносвіти: планування фінансів, фінансова звітність, статистична звітність, міжнародне співробітництво, планування якості підготовки спеціалістів, прогнозування та оцінювання діяльності, контроль за виконанням доручень і рішень колегій, керівні кадри освіти, державний реєстр закладів освіти. У Національній програмі інформатизації закладено програму розвитку дистанційної технології навчання та комплекси інформаційних послуг комп’ютерної інформаційної мережі.

Розвиток інформаційно-аналітичного забезпечення у сфері культури закладено у завданнях Національної програми інформатизації, затверджених постановою Верховної Ради України від 06.07.2000 р. № 1851-ІІІ, де передбачено розроблення:

1) системи інформаційно-аналітичного забезпечення у сфері культури;

2) програмно-апаратного комплексу локальної комп’ютерної мережі Мінкультури України та провідних музеїв України, WWW-сервер «Історія та культура України»;

3) програмно-апаратного комплексу електронного реєстру національного культурного надбання;

4) програмно-пошукового апарату баз даних та електронного каталогу вітчизняних кінофільмів;

5) наукових мультимедійних електронних паспортів опису предметів і явищ народної творчості;

6) лінгвістичних і системотехнічних засад національної комп’ютерної лексикографії;

7) електронного інформаційного бібліотечного ресурсу.

За третім напрямом державного управління, тобто в сфері функціонування адміністративно-правових органів, створено такі інформаційні системи: комп’ютерна система інформаційно-аналітичного забезпечення законодавчої та правозастосовної діяльності, корпоративна інформаційна система органів прокуратури України, системи інформаційного забезпечення органів Міністерства внутрішніх справ України, інформаційна система органів юстиції, інформаційна система органів судової влади. Основні задачі та концепція функціонування наведених інформаційних систем розглядаються у розділі 9 посібника. Проблемними на сьогодні залишаються питання інтеграції комп’ютерних інформаційно-аналітичних систем різного рівня та призначення як на макрорівні (державному рівні), так і на мікрорівні (обласному і районному рівнях). Щодо інтеграції інформаційно-аналітичних систем на державному рівні, то вона досягається в результаті створення інформаційно-технічного забезпечення Адміністрації Президента України та органів державної влади, насамперед Кабінету Міністрів України. На це націлює Указ Президента України «Про вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення Президента України та органів державної влади» від 14.07.2000 р. Відповідно до Указу передбачається:

1) розроблення методичних матеріалів з інтеграції комп’ютерних інформаційно-аналітичних систем різного рівня та призначення;

2) забезпечення здійснення в установленому порядку обміну інформацією між Президентом України та органами державної влади на основі сучасних телекомунікаційних технологій;

3) підтримання постійного доступу до існуючих державних інформаційних систем та інших інформаційних ресурсів;

4) запровадження на основі сучасних інформаційних технологій автоматизованого оброблення, систематизації та аналізу інформації, яка використовується для підготовки урядових рішень;

5) забезпечення поетапного дооснащення існуючих систем одержання та оброблення інформації у центральних органах виконавчої влади сучасною комп’ютерною і телекомунікаційною технікою;

6) урахування в державному бюджеті фінансування робіт, пов’язаних зі створенням та експлуатацією системи інформаційно-аналітичного забезпечення Президента України та органів державної влади.

Дата добавления: 2014-01-15