Файл — це ідентифікована сукупність логічно пов’язаних між собою даних, які містяться поза програмою у зовнішній пам’яті й доступні програмі за допомогою спеціальних операцій

ТЕМА 4. ОРГАНІЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БАЗИ СИСТЕМ ОБРОБЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Згідно з держстандартом інформаційна база (ІБ) — це сукупність упорядкованої інформації, використовуваної за функціонування IС. Тож під IБ загалом розуміють сукупність певним чином організовуваної, збережуваної та контрольованої інформації, зафіксованої на носіях системи. Ця інформація відбиває стан керованого об’єкта і зовнішнього середовища.

Основними принципами за розроблення інформаційної бази є:

· використання єдиної методики ідентифікації об’єктів і подій;

· застосування типової схеми обміну даними між системою
і людьми, зокрема формування масивів, внесення до них змін і видавання даних;

· застосування єдиної схеми зберігання даних, необхідних для забезпечення розв’язування задач управління;

· забезпечення одноразовості і незалежності введення даних від часу розв’язування та кількості розв’язуваних економічних задач;

· забезпечення можливості поетапного і безперервного нарощування ємності інформаційної бази;

· використання програмного апарату, який забезпечує ефективну роботу з даними;

· забезпечення інформаційної взаємодії з іншими інформаційними системами.

Під час розроблення IБ слід ураховувати низку вимог, що ставляться з боку системи управління. Основні з них — повнота, своєчасність і регулярність надходження та оброблення інформації, її достовірність і точність.

Важливою складовою інформаційного забезпечення (ІЗ) є інфор­маційна база, що складається з машинної ІБ та позамашинної ІБ.

Машинна інформаційна база — частина інформаційної бази ІС, що являє собою сукупність інформаційних файлів, які зберігаються в пам’яті ЕОМ і на магнітних носіях.

Інформаційні файли можуть бути організовані у вигляді окремих, незалежних один від одного, локальних інформаційних файлів чи у вигляді бази даних, тобто інтегрованої сукупності пов’язаних між собою файлів, якими керує система управління базами даних (СУБД).

Розвиток засобів обчислювальної техніки, розроблення запам’ятовувальних пристроїв прямого (безпосереднього) доступу створили передумови для вирішення проблем незалежності, неузгодженості і надлишковості даних, а також сприяли створенню нової концепції організації ІЗ — концепції інтеграції даних, яка дістала назву автоматизованого банку даних (АБД). Основними перевагами організації ІЗ у вигляді АБД є:

1. Багаторазовість використання даних — ті самі дані можуть використовуватися для розв’язування різних задач.

2. Економія витрат на створення й ведення ІЗ — організація ІЗ у вигляді БД характеризується нижчою вартістю створення БД
і меншими витратами на внесення змін до БД, оскільки зміни
на фізичному рівні не завжди потребують внесення змін до прикладних програм.

3. Зменшення надлишковості даних — необхідність розв’язу­вання нових задач забезпечується, здебільшого, за рахунок існуючих файлів у БД, а не шляхом створення нових файлів. Дублювання даних у БД потрібне лише для забезпечення оперативності пошуку даних та організації зв’язку між файлами БД. Таке дублювання не є надлишковим і має назву «ненадлишкове дублювання даних».

4. Швидкість оброблення не передбачених запитів до системи — оброблення таких запитів найчастіше не потребує створення нової програми мовами програмування, оскільки відповідні процедури виконуються за допомогою спеціальних мовних засобів (мови запитів і мови генерації звітів), які входять до складу СУБД.

5. Простота і зручність внесення змін за рахунок єдиної системи ведення БД, яка підтримується засобами СУБД.

6. Логічна та фізична незалежність даних від прикладних програм — концепцію автоматизованого банку даних побудовано на інтеграції даних, які зберігаються окремо від прикладних програм, а тому немає потреби повністю описувати логічну та фізичну структури файлів, які обробляються у прикладній програмі.

АБД — це система інформаційних, математичних, програмних, мовних, організаційних і технічних засобів, необхідних для інтегрованого нагромадження, зберігання, ведення, актуалізації, пошуку і видавання даних.

Основними складовими АБД є база даних (БД) і система уп­равління БД (СУБД).

База даних — це поіменована, структурована сукупність взаємопов’язаних даних, які характеризують окрему предметну область і перебувають під управлінням СУБД. БД являє собою інтегроване сховище даних, призначене для використання багатьма споживачами і забезпечення незалежності даних від прикладних програм. Зв’язок кінцевих користувачів і прикладних програм з БД відбувається через СУБД, яка є інтерфейсом між користувачами і БД.

Під предметною областю розуміють один чи кілька об’єктів управління (або певні їх частини), інформація яких моделюється з допомогою БД і використовується для розв’язування різних фун­кціональних задач.

До складу АБД обов’язково входить такий компонент, як СУБД, що є комплексом програмних і мовних засобів загального та спеціального призначення, необхідних для створення БД, підтримки її в актуальному стані, маніпулювання даними та організації доступу до них різних користувачів чи прикладних програм в умовах відповідної технології оброблення даних. Прикладом СУБД є VISUAL FoxPro, ORACLE, ACCESS.

Інфологічний рівень являє собою інформаційно-логічну модель (ІЛМ) предметної області (ПО), в якій виключено надмірність даних і відображено інформаційні особливості об’єкта управління, без урахування особливостей і специфіки конкретної СУБД.

Мета інфологічного проектування — створити структуровану інформаційну модель ПО, для якої розроблятиметься БД. Простота і зручність використання на наступних етапах проектування, тобто ІЛМ має легко відображатися в моделі БД, що підтримується відомими СУБД (сіткові, ієрархічні, реляційні). ІЛМ має бути описана мовою, зрозумілою проектувальникам БД, програмістам, адміністратору і майбутнім користувачам АБ.

Основною складовою інфологічної моделі є атрибути, які потрібно проаналізувати і певним чином згрупувати для подальшого зберігання в БД.

Логічний (концептуальний) рівень формується з урахуванням специфіки та особливостей конкретної СУБД. На цьому рівні будується концептуальна модель даних, тобто структурована пев­ним чином модель ПО, яка відповідає особливостям і обмеженням вибраної СУБД. Модель логічного рівня, підтримувану засобами конкретної СУБД, іноді називають датологічною. Залежно від типів моделей, підтримуваних засобами СУБД, розрізняють моделі баз даних: ієрархічні, мережеві та реляційні. На сучасному ринку програмних продуктів найпоширенішими є реляційні СУБД.

Реляційна БД — це набір взаємопов’язаних відношень. Кожне відношення (таблиця) в ЕОМ подається як файл. Відношення мож­на поділити на два класи: об’єктні та зв’язкові.

Об’єктні відношення зберігають дані про інформаційні об’єк­ти предметної області. Наприклад: КЛІЄНТ (код клієнта, назва клієнта, адреса, телефон) є об’єктним відношенням.

В об’єктному відношенні один з атрибутів однозначно ідентифікує окремий об’єкт. Такий атрибут називається первинним ключем відношення.

Різновидом баз даних є сховище даних (Data Waren House). Поняття «сховища даних» виникло зовсім недавно. Необхідність розроблення нової концепції сховищ даних обумовлена такими чинниками:

1. Розвиток інформаційних технологій спричинив появу систем нового типу, названих системами підтримки прийняття рішень. Ці системи засновані на технології, яка дістала назву OLAP-технології. Основою її є реалізація аналітичних запитів.

2. Системи підтримки прийняття рішень, засновані на формуванні аналітичних запитів, почали конфліктувати з трансакційними системами оперативного оброблення даних (OLTP-систе­мами). Одночасне вирішення оперативних та аналітичних запитів на одній базі даних часто призводить до нестачі ресурсів.

3. Формування аналітичних звітів на основі традиційних баз даних, які вміщують оперативну інформацію, відбирає забагато часу. При цьому витрати часу, необхідні для формування аналітичних звітів, невпинно зростають зі зростанням обсягів оперативної інформації у базі даних. Це призводить до того, що менеджери не встигають готувати відповідні рішення на основі отриманих аналітичних звітів.

4. На підприємстві чи в організації часто функціонують кілька OLTP-систем, кожна з яких має свою окрему базу даних, в яких використовуються різні структури даних, способи кодування, одиниці вимірювання. Побудова зведеного аналітичного запиту на основі кількох БД — дуже складний процес, який потребує попереднього вирішення проблеми узгодженості даних, які зберігаються в різних БД.

Отже, сховище даних (Data Waren House) — це особлива форма організації бази даних, призначена для зберігання в погодженому вигляді агрегованої інформації, отримуваної на основі баз даних різних OLTP-систем зовнішніх джерел.

Дата добавления: 2014-01-15