Симетрія і асиметрія

Масштаб і масштабність

Контраст і нюанс

ПРИЙОМИ ГАРМОНІЗАЦІЇ КОМПОЗИЦІЇ

Метою композиції є отримання утилітарно виправданої речі, яка має свою функціональну, конструктивну та естетичну цінність. У процесі композиційного пошуку використовують художні прийоми:

Контраст, нюанс, тотожність;

Масштабність, масштаб;

Симетрія, асиметрія;

Статика, динаміка.

Контраст – різка відмінність форми, розмірів, пластики, кольору, фактур. Контраст дуже важливий в моделюванні, оскільки створює найбільш виразну форму в цілому, підкреслює різницю характеристик і надає динамічності загальній формі костюму. Контрасти є дієвою силою композиції та визначають її виразність. Великим є значення контрастів як сполучення протилежного у сприйнятті. Людина сприймає оточуючі предмети перш за все за контрастом їх силуетів у навколишньому середовищі. Знайомі фігури, предмети ми впізнаємо з великої відстані за СИЛУЕТОМ, який має величезне значення у мистецтві. Форму предмету людина сприймає тільки завдяки контрасту світла й тіні. Повна відсутність світлотіні створює ілюзію площини.

Розрізняють контрасти:

- величин, мас

- розмірів

- форм

- кольору

- пластики

- фактур.

Нюанс – незначна відмінність характеристик з елементами подібності. Нюансні співвідношення досить часто зустрічаються в моделюванні одягу: в конструктивних лініях, деталях, кольорі, фактурах і, врешті решт, у сполученні самих форм. Наприклад, нюанс у деталях форми виявляється у різних варіантах зменшення або збільшення. Добре сприймаються кольорові нюансні відношення у загальній колористичній гамі моделі, коли використовуються співвідношення пастельних кольорів. Фактурні нюансні відношення ґрунтуються на застосуванні в одній моделі тканин (або полотен)-компаньйонів, в яких відбувається розвиток фактур від гладенької до складної. При використанні нюансу незначна різниця характеристик має чітко сприйматися, читатися оком.

Тотожність – рівність характеристик форм, розмірів, пластики, кольору, фактур.

Масштабність – співрозмірність форми костюму та її елементів до фігури людини. З масштабністю пов’язані стійкість і рівновага форми. Інакше кажучи, масштабність – це контраст форм, не доведений до абсурду. Всі форми, що складають костюм, повинні підпорядковуватися пропорціям реальної фігури людини.

Масштаб – відносна величина предмету. На рис. Приведено приклад застосування тканини різномасштабного рисунку в композиції костюму.

Симетрія – однаковість розташування елементів відносно точки, осі або площини. Симетрія характерна для всього живого і неживого у природі: листя, квітів, трав, комах, кристалів тощо. Тіло людини – симетрична форма з вертикальною віссю симетрії, що проходить згори донизу через середину тіла. Вісь симетрії зорово розділяє тіло людини на ліву і праву половину, що характеризує рівновагу цілого.

Існують різні види симетрії:

Класична	Симетрія відображення Переносу Повороту в просторі Повороту на площині
Афінна	Симетрія розтягування Стискання Зсуву
Подібності	Симетрія подібності К Симетрія подібності L
Криволінійна	Симетрія кручення Стискування Зламу Простого вигину

Симетрія є одним із важливих композиційних засобів досягнення єдності і художньої виразності проектованої моделі.

Асиметрія – розташування елементів при відсутності точки, осі або площини симетрії. Асиметрія надає формі різного ступеню динаміки, яка може бути зовнішньою або внутрішньою. В асиметричній композиції важливим є розташування акцентів у костюмі, візуальна урівноваженість усіх його частин. Строго симетрична композиція виключає водній моделі використання прийому асиметрії і навпаки. У симетричних композиціях частіше за все чітко вирізняється центр. В асиметричній децентралізованій композиції іноді рівновага свідомо послаблюється або навіть відсутня.

Статика – стійке положення форми у просторі. Статика характеризується рівновагою частин форми. Як правило, костюм з вертикальною віссю симетрії є статичним.

Динаміка – нестійке положення форми в просторі з елементами руху всередині форми при загальній її статичності; поза формою внаслідок асиметричної форми; поза формою в результаті виходу в простір деталей костюму, а також поєднання зовнішньої та внутрішньої динаміки з рухом самої фігури людини.

Динаміка в сучасному одязі проявляється у:

- асиметричному покрої;

- руйнуванні комплексу костюму (одна штанина, половина спідниці чи куртки);

- вільно спадаючих полотнах тканини у сукнях, спідницях, довгих шалях;

- вільно драпірованих деталях (рукави, пілочки блуз, жакетів, ліфах);

- широких кльошових спідницях;

- асиметричному декорі;

- асиметричній комбінації тканин;

- поперечних зборках рукавів, спідниць, брюк;

- крупних рисунках тканин;

- костюмах стилю «оп-арт» з ілюзією руху смуг, кутів, ромбів, кругів.

Дата добавления: 2014-01-11