Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Різновиди груп

Читайте также:
  1. Горіння, його характеристика та різновиди
  2. Квадратичні форми і їхні різновиди.
  3. Матриці. Різновиди матриць. Дії над матрицями
  4. Найпоширеніші типи стандартних діаграм та їх різновиди
  5. Основні різновиди політичних іміджів
  6. Основні різновиди політичної символіки
  7. Поняття жертви та її кримінально-психологічні різновиди
  8. Поняття, різновиди й основні компоненти середовища міжнародних відносин.
  9. Потреба в любові і належності до соціальних груп. Родинна любов, любов до себе, любов до Бога тощо.
  10. Різновиди Ethernet
  11. Різновиди анімаційних шоу
  12. Різновиди випадкових процесів. Стаціонарні процеси

Відомі різні класифікації груп. В основу цих класифікацій покладено різні критерії.

І.Грига, Т.Семигіна виділяють такі різновиди сучасної соціальної групової роботи:

1) групова робота з ініціативи і за участі соціальних служб, соціального працівника

2) самостійно організовані групи взаємо підтримки на основі групової солідарності та обміну ролями [52, с.202; 43, с.165].

У цілому групи поділяють за розміром на мікро групи (діади, тріади); малі групи (не чисельна за складом сукупність людей – до 20 осіб, члени якої об’єднані спільною діяльністю і мають безпосередні зв’язки один з одним); великі (які характеризуються опосередкованим, здебільшого анонімним спілкуванням, що зумовлено значним розміром групи і неможливістю прямого контакту членів групи одне з одним). За складом виокремлюють гомогенні (однорідні), гетерогенні (різнорідні) групи; за часом дії: довготривалі, короткотривалі; за можливістю поновлення: відкриті, закриті [52, с. 202; 43, с.165].

За теоретичною основою групи поділяють на психоаналітичні; психодрами; групи екзистенційної терапії; групи, орієнтовані на особистість; гештальтгрупи; групи транзактного аналізу; групи терапії поведінки; групи раціонально-емоційної терапії; групи радикальної дії тощо.

За головною метою діяльності виділяють такі різновиди груп:

А) групи вдосконалення особистості та навчальні групи (їхні учасники – здорові люди0, які. В свою чергу, можуть мати два підтипи:

- групи зустрічей, чия мета – краще пізнати себе, налагодити тісніші стосунки, знати та усунути перешкоди, які заважають повніше реалізувати власні можливості у житті; у рамках роботи такої групи заохочується спонтанність учасників, вираз усіх почуттів, конфронтація між учасниками групи;

- Т-групи, чия мета – вдосконалення навичок міжособистісного спілкування; вони допомагають учасникам зрозуміти, чи можуть зміни, які відбуваються у групі та в самих учасниках, сприяти тому, щоб вони краще почували себе в суспільстві; у рамках роботи такої групи всі навчаються від усіх, обговорюється те, що відбувається «тут і тепер», створюється безпечна атмосфера навчання;

Б) групи вирішення проблем (їхні учасники – люди, які мають життєві та особистісні труднощі), чиє призначення – обговорення особистих, соціально-психологічних, професійних проблем; ці групи, на відміну від клінічних психотерапевтичних, е прагнуть змінити особистість, вони працюють з усвідомленими проблемами, виконуючи більше профілактичні та відновлюючи завдання; у рамках роботи такої групи учасники, реагуючи один на одного, допомагають один одному у контексті групи знову пережити реальне життя, помилки спілкування, конфлікти з близькими та значущими людьми в житті поза межами групи;



В) лікувальні групи (їхні учасники – люди з різними психічними розладами, які виявляються у поведінці чи емоційній сфері), мета груп – корекція психологічного стану клієнтів. До таких груп належать:

- групи пацієнтів у гострих станах – пацієнти психіатричних лікарень, які потрапили туди після гострих змін психічного стану (спроба самогубства, психоз)

- групи хронічних пацієнтів з проблемами психічного здоров’я – поліпшення спілкування з навколишнім світом;

- групи психотерапевтичної реконструкції особистості – для людей з розладами невротичного характеру;

- міжособистісні психодинамічні групи (вони нагадують групи вирішення проблем) – для людей з депресією, сімейними розладами. Проблемами контролю над почуттями

- групи зміни поведінки та навчання – для тих, хто страждає на надмірну вагу, нервову анорексію, групи алкоголіків та наркоманів тощо; мета такої групи – вселення надії, надання інформації тощо

- групи реабілітації, чия мета – підвищення соціальної адаптації після виходу з лікарні, поліпшення стосунків хворого з персоналом тощо [43, с. 165-166].

За способом реалізації мети:

- групи орієнтовані на процес або зосереджені на завданні групи, які мають схильність дотримуватися структурного підходу до конкретних завдань та результатів; вони можуть використовувати біхевіористські, когнітивні теорії (зокрема теорії соціального на учіння) та є функціональними. Прикладами таких груп можуть слугувати групи навчання соціальних навичок, групи батьків, які хочуть дати раду поведінковим проблемам своїх дітей, групи для людей, які скоїли правопорушення;

- психотерапевтичні /консультативні групи, які використовують певні психологічні теорії, скажімо, психоаналітичні, певні психологічні теорії, скажімо, психоаналітичні, трансактного аналізу, гуманістичні, когнітивні (приміром, нейролінгвістиіне програмування, арт-терапію тощо). Вони зосереджені на стосунках, почуттях, досягненні особистих змін завдяки груповій взаємодії. Прикладами таких груп є ті, де збираються разом люди, що мають травматичний досвід, зазнали насилля в родині, групи людей з функціональними обмеженнями тощо;

- групи взаємо підтримки/самодопомоги/самокеровані групи, які складаються з учасників, котрі поділяють певні особисті інтереси. Такі групи є колективною спробою індивідів, що мають схожий досвід, об’єднатися для співпраці з метою реалізації своїх власних потреб чи потреб громади за допомогою обміну інформацією, взаємо підтримки та, в деяких випадках, представництва. Прикладом таких груп можуть слугувати група взаємо підтримки людей, котрі доглядають за людьми літнього віку. Групи самодопомоги людей з проблемами психічного здоров’я, групи людей похилого віку, які перенесли втрату близької людини або жінок, котрі перенесли рак молочної залози тощо;

- групи, орієнтовані на дію, учасники яких співпрацюють задля розв’язання певних соціальних проблем, проведення політичних і соціальних кампаній з метою досягнення певних соціальних змін і колективного наснаження. Це можуть бути, наприклад, групи мешканців певного мікрорайону чи групи людей, які відчувають дискримінацію за якоюсь ознакою.

У західних соціальних службах групову роботу застосовують і для того, щоб зорієнтувати нових клієнтів і волонтерів стосовно правил роботи служби, її традицій ознайомлення з правами та можливостями клієнтів і волонтерів. Скажімо, у будинку компактного проживання для людей похилого віку чи в реабілітаційному денному центрі таку роботу можуть проводити теперішні й колишні клієнти чи досвідчені представники цільової групи. У соціальній груповій роботі найчастіше виділяють групи організовані ( у складі яких є професіонал або лідер із членів групи, який залежно від типу групи може називатися «ведучий» керівник, директор групи, фасилітатор, тренер, експерт), або неформальні групи взаємо підтримки (без визначеного лідера).

Таким чином, у соціальній роботі до характеристики групи можна підійти з кількох позицій, а саме:

1) теоретична база, якої дотримується група при формуванні та функціонуванні; методи, що використовуються соціальним працівником (наприклад, стиль керівництва – директивний/не директивний), техніки роботи

2) цілі групи, як їх бачать керівник і учасники групи

3) категорія учасників та їхні особисті цілі

4) кількісні та якісні показники групової роботи (кратність зустрічей, регулярність/спорадичність, відкритість/закритість, зміст і характер діяльності [43, с. 167-168].

Отже, у соціальній роботі група розглядається як обєднання людей, що мають подібні проблеми, які причиняють їх ізоляцію. Суть групової соціальної роботи полягає у наданні клієнту допомоги шляхом передавання групового досвіду і використання терапевтичних чинників групи. Результатом є запобігання небажаним явищам та вплив на зміну ціннісних орієнтацій клієнта та перебудова його соціальної поведінки у позитивному напрямі.

 

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Особливості соціальної групової роботи | Питання для самоперевірки

Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 948; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2018) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление ip: 54.167.15.6
Генерация страницы за: 0.003 сек.