Аденоїди

Заглотковий абсцес

Паратонзилярний абсцес

Паратонзилярний абсцес – це запалення в навколомигдаликової клітковини. Найчастіше виникає як ускладнення ангіни чи хронічного тонзиліту. Процес однобічний. За локалізацією розрізняють передньо-верхній (найчастише), задній, зовнішній та нижній паратонзилярний абсцес.

Клініка:

1. хворого турбує біль у горлі з одного боку, яка посилюється при ковтанні й віддає у вухо

2. гугнява та нерозбірлива мова

3. підвищення температури тіла

4. прогресуючий тризм (неможливість відкрити рота)

5. надмірне виділення слини

6. вимушене положення голови – кривошия (нахил її вперед і в бік ураження)

7. болючість та припухання шийних лімфовузлів.

Фарингоскопія:

- почервоніння та випинання передньої піднебінної дужки (передньо-верхній абсцес) на боці ураження

- збільшення мигдалика та відтиснення його до середини

- набряклість та збільшення язичка

Лікування: - полягає в його розтині. Розрізають у місці найбільшого випинання запального інфільтрату. Краї розтину розводять у наступні 2-3 дні, щоб абсцес спорожнився.

- призначають антибіотикотерапію, десенсибілізувальні препарати, дезінфекційні полоскання та симптоматичну терапію (знеболювальні,

Заглотковий абсцес – це нагноєння лімфатичних вузлів та пухкої клітковини, що розміщені між м’язами глотки та передхребетною фасцією. Захворювання трапляється виключно в дітей до4річного віку, після цього віку лімфовузли атрофуються, тому у дорослих буває лише після травми стороннім тілом.

Клініка характеризується виникнення болю, що посилюється під час ковтання, утруднення дихання, підвищення температури тіла, вимушене положення голови.

Фарингоскопія: виявляють випинання задньої стінки глотки, яка флюктує. Слизова оболонка почервоніла, набрякла, інфільтрована.

Лікування:

- проводять пункцію гнояка довгою голкою та відсмоктують його вміст, потім вертикальним розрізом розкривають порожнину абсцесу та розширюють утворений вхід затискачем,

- застосовують антибіотики, десенсибілізуючи та знеболювальні засоби.

А деноїди – це гіпертрофія глоткового мигдалика (аденоїдні розращення), зустрічається переважно у дітей. З 12років мигдалик починає зменшуватись, до повної його атрофії.

П ричини виникнення: спадкова схильність, гострі респіраторні вірусні інфекції, нераціональне харчування, погані побутові умови.

Клінік а: - порушення носового дихання

- виділення слизового чи слизисто-гнійного секрету

- гугнява мова, порушення функції слухових труб

- дитина стає млявою, апатичною, відстає у навчанні

- порушується розвиток лицевого скелету: звисаюча нижня щелепа стає вузькою та видовженою, тверде піднебіння формується високим, порушується прикус. Виникає характерний «аденоїдний» вигляд обличчя: - згладження носо-губних складок

§ вип’ячені очі

§ постійно відкритий рот

§ видовженне обличчя

Діагноз встановлюється під час передньої та задньої риноскопії або пальцевого дослідження носової частини глотки.

За розміром виділяють 3 ступені:

1 ступень – аденоїди прикривають 1/3 сошника

2 ступень – закривають ½ сошника

3 ступень – сошник закритий на2/3 або почти повністю

Лікування хірургічне – аденотомія, вона проводиться вікончастим аденотомом (ніж Бекмана).

Консервативне лікування проводять у разі невеликих аденоїдів і коли операція протипоказана.

Місцево застосовують: аєрозольні зрошення емульсіями каланхое, прополісу, евкаліпта.

Загальна терапія: дихальна гімнастика, фізіотерапія, вітаміни,

гіпосенсибілізувальні препарати.

Дата добавления: 2014-01-11