O.ainii.oieo aeo.ao

Aeae o.i caea.ii a.a a.aooaaiiy a ieo

Aeae o.i ca.anii.o a..

Aeae o.i caea.ii a.a.aa.iio.aae.cao..

Залежно від територіальної диференціації ціни поділяються

на єдині (загальнодержавні), регіональні, зональні та поясні.

Єдині ціни встановлюються державними органами влади на

окремі товари і послуги на всій території держави. До них, напри_

клад, належать тарифи на залізничні перевезення, тарифи на еле_

ктроенергію та інш.

Регіональні ціни встановлюються місцевими органами влади

на окремі товари, роботи, послуги. Наприклад, вартість проїзду в

міському транспорті, тарифи на житлово_комунальні послуги та

інш.

Зональні ціни встановлюються на продукцію добувних галу_

зей промисловості із врахуванням різного рівня собівартості до_

бування в тих чи інших природно_географічних умовах. Напри_

клад, ціни на залізну, марганцеву та інші руди, вугілля, нафту та

інш.

Тема 2. Загальна класифікація цін 45

Поясні ціни встановлюються за районами (поясами) спожи_

вання продукції з урахуванням місця її виробництва і витрат на

транспортування в інші райони. Наприклад, ціни на вино, овочі,

фрукти тощо. Пояси визначає держава або вони можуть скласти_

ся стихійно, коли які–небудь товари не виготовляються в даному

районі. Так, в Україні встановлених державою цінових поясів нема,

але активно працюють стихійно сформовані цінові пояси.

За часом дії ціни поділяються на постійні, тимчасові та ра_

зові. Така класифікація деякою мірою умовна, оскільки постійних

цін у чистому вигляді не існує. Постійними можна вважати ціни,

наведені в прейскуранті або каталозі і діючі протягом більш або

менш тривалого періоду до чергового їх перегляду.

Тимчасові ціни встановлюються на нову продукцію, яка пла_

нується до серійного виробництва і випуск якої в початковий пе_

ріод супроводжується підвищеними витратами. Після закінчення

дії обумовленого терміну (від декількох місяців до 1 – 2 років) вони

замінюються постійними.

Різновидом тимчасових цін є ступінчаті ціни, які являють со_

бою ряд послідовно знижуючих (підвищуючих) цін на один і той

самий вид товару. Рівні зниження цін і строки дії кожної сходинки

обумовлюються продавцем і покупцем.

При виробництві товару (наданні послуги) за індивідуальним за*

мовленням ціну товару розраховують індивідуально. Це так звана разова

ціна.

Крім витрат виробництва в ціні істотну частку складають ви_

трати обігу, зокрема витрати, пов’язані із транспортуванням това_

рів до покупців. Взаємовідносини продавців і покупців не обме_

жуються лише визначенням ціни товару. Необхідно ще узгодити

базисні умови постачання, які визначають основні права і обов’яз_

ки учасників угоди при транспортуванні, пакуванні і маркуванні

46 Шкварчук Л.О. Ціноутворення

товарів, щодо страхування вантажів і оформлення комерційної

документації, а також визначають місце і час переходу права влас_

ності від продавця до покупця і те, як ці умови відображаються в

ціні товару. При цьому необхідно пам’ятати, що всі додаткові ви_

трати можуть взагалі не включатися в ціну чи включатися в неї

частково або повністю. Все сказане вкладається в поняття «фран_

кування», тобто економічні і правові умови, які визначають поря_

док включення в ціну тих чи інших витрат, пов’язаних із транспо_

ртуванням, вантажо_розвантажувальними роботами, зберіганням

і страхуванням вантажів. Таким чином, можемо сказати, що фра_

нкування регламентує правові обов’язки сторін у зв’язку із поста_

чанням товарів у внутрішній і зовнішній торгівлі.

Кожен продавець самостійно вирішує на яких умовах реалі_

зувати товар. Підходи до прийняття такого рішення передбачають

використання різних методів встановлення цін залежно від поряд_

ку відшкодування споживачем транспортних витрат із доставки

товару:

1. Ціна на місці виробництва продукції. За цією ціною товар пе_

редається покупцю в місці його виробництва з усіма правами на

нього та відповідальністю. В цьому випадку покупець оплачує

додатково всі фактичні витрати із транспортування товару до міс_

ця призначення.

2. Єдина ціна із включенням витрат з доставки товарів. Цей ме_

тод установлення ціни передбачає формування фірмою єдиної ціни

для всіх покупців, незалежно від їх місця розташування із вклю_

ченням у неї однакової суми транспортних витрат. Ця сума розра_

ховується як середня вартість усіх перевезень. Єдина ціна вигідна

для тих покупців, які віддалені від місця виробництва.

3. Зональні ціни. Згідно з цим методом визначення цін виділя_

ється декілька географічних зон, в межах яких установлюється

єдина ціна для клієнтів. У міру більшої віддаленості зони від місця

виробництва товару ціна зростає.

4. Ціни, які визначаються на основі базисного пункту. Підпри_

ємство установлює в декількох географічних пунктах базисні ціни

на свою продукцію. Тоді фактична ціна продажу розраховується

як сума базисної ціни і транспортних витрат з доставки товару.

5. Ціни «франко».

У внутрішній торгівлі ціни залежно від умов постачання то_

варів відрізняються за видами франко. Франко – це комерційний

Тема 2. Загальна класифікація цін 47

термін, який означає, що визначена частина витрат з транспорту_

вання або вантаження товару включається в ціну виробника. Ко_

жен вид франко показує, до якого пункту на шляху руху товару від

продавця до покупця додаткові витрати включаються в ціну за уго_

дою купівлі_продажу. Існує шість видів франко:

• ціна франко – склад постачальника – не включає ніяких

витрат із пересування товару від продавця до покупця. Всі ці ви_

трати покупець сплачує понад ціну товару;

• ціна франко – станція відправлення – враховує ціну товару

і витрати продавця на переміщення товару від свого складу до

станції відправлення. Всі подальші витрати, пов’язані з доставкою

товару на склад покупця, сплачуються окремо;

• ціна франко – вагон, станція відправлення – відрізняється

від попередньої умови тим, що включає додаткові витрати на по_

дачу вагона на під’їзні колії і навантаження товару у вагони на

станції відправлення;

• ціна франко – вагон, станція призначення – крім ціни то_

вару включає витрати на перевезення зі складу продавця до станції

призначення без відвантаження товару із вагонів. Витрати на по_

дальше транспортування товару до свого складу покупець сплачує

понад ціну окремо;

• ціна франко – станція призначення – включає транспортні

витрати від складу постачальника до станції призначення із вра_

хуванням витрат щодо відвантаження продукції з вагонів. Необ_

хідно врахувати, що більшість вантажів не перевантажуються на

залізничних станціях відправлення і призначення (руда, вугілля,

нафта, металопрокат та ін.). Для таких товарів використовуються

ціни франко – вагон, станція призначення (відправлення), а не

франко – станція відправлення (призначення);

• ціна франко – склад покупця – враховує ціну товару і всі

витрати з його пересування зі складу продавця до складу покупця.

Дата добавления: 2014-01-15