Професійно-технічна

В теперішній час престижність професійної освіти знизилась. Соціальне просування, як правило, пов'язують з вищою, а не професійно-технічною освітою. До речі, нині потреба у вищій освіті визначається не потребою суспільства у спеціалістах, а соціальним попитом на нього, при цьому все більшою мірою безвідносно до професії.

Перехід країни до ринку виявив два незалежні ринки: освітніх послуг і праці. На останньому, як відомо, попит на робочі місця визначається громадянами, професійно підготовленими, а пропозицію дають роботодавці

Останнім часом у зв'язку з тим, що підприємства широко використовують сучасні інформаційні технології, глобальні комп'ютерні мережі Іпіегпеї, особливу увагу вони приділяють підготовці робітничих кадрів, у тому числі й на базі власного виробництва.

Професійна підготовка кадрів на виробництві здійснюється шляхом 'ндивідуальної, курсової підготовки у системі професійно-технічних та вищих навчальних закладів

Професійно-технічній освіті тут відводиться важлива роль. Підготовку аліфікованих робітників лише у системі Міністерства освіти і науки України забезпечують 1018 професійно-технічних навчальних закладів. Крім того, існує мережа професійно-технічних навчальних закладів, підпорядкованих іншим відомствам. Структурно вони представлені: вищими професійними училищами (160), професійними ліцеями (435), училищами-агрофірмами (1), професійними училишами соціальної реабілітації тощо. Нині частина із ПТНЗ (17) є структурними підрозділами вищих закладів.

Останнім часом збільшилась привабливість робочих місць у секторі послуг, готельному та ресторанному бізнесі тощо. Однак у ПТНЗ здійснюється підготовка кадрів за обмеженим переліком професій - 550 спеціальностей, тоді як на виробництві використовується понад 5 тисяч.

Водночас слід зазначити, що заклади професійної освіти останнім часом не мають явно вираженої галузевої спрямованості у зв'язку з тим, що здійснюють підготовку кадрів з багатьох професій і спеціалістів для підприємств різних галузей відповідно до потреб регіональних ринків праці.

Враховуючи, що професійно-технічна освіта повинна підвищувати ефективність, координацію зусиль ПТНЗ, промислових підприємств, відповідних державних установ, спрямованих на підготовку фахівців, необхідних на ринку праці, покликана вирішувати різноманітні економічні та соціально-культурні завдання, подальше вдосконалення її має здійснюватись перш за все шляхом наближення навчальних закладів до споживачів, інтеграції з вищими навчальними заклади. Іншими словами, якість підготовки кадрів у системі професійно-технічної освіти залежить від рівня співпраці навчальних закладів системи ПТО з роботодавцями та центрами зайнятості; від підготовки кадрів з урахуванням прямих заявок роботодавців (більшість останніх виконують функції інформування про наявність вільних робочих місць, проявляють зацікавленість у випереджувальному навчанні тощо); системи контролю адаптації працевлаштуванню випускника; високої професійно¹ підготовки викладачів і магістрів виробничого навчання впровадження новітніх методів навчання; гарантії працевлаштування випускники слухачів. Разом із тим, може бути задіяний принцип індивідуальності освіти, згідно з яким кожен повинен вдосконалювати свій освітній рівень і привести його у відповідність перш за все з особистими установками, звичками, бажаннями.

Для цього необхідно відслідковувати професійно-кваліфікаційну структуру номенклатури робочих місць, вимоги роботодавців до працівника; вимоги робітника до робочого місця; проблеми адаптації, професійного самовизначення, рух кадрів на виробництві; маркетинг конкурентспроможних товарів і послуг; розвиток підприємництва та послуг, підприємництва та само зайнятості; наявність програм навчання та їх навчально-програмне і методичне забезпечення, ступінь і форми взаємодії всіх суб'єктів зайнятості та інше.

Все це має сприяти підвищенню якості і конкурентоспроможності професійно-технічних освітніх послуг, забезпеченню рівного доступу до якісної освіти, розвитку системи неперервної професії освіти, підвищенню інвестиційної привабливості сфери освіти, формуванню ефективного ринку освітніх послуг, розвитку діяльності професійної школи щодо дотримання вимог соціалізації та розвитку особистості.

Останнє дозволяє зекономити бюджетні ресурси при одночасному підвищенні якості професійної освіти.

Дата добавления: 2014-01-11